ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
Творчість Анатолія Лавренка: невпинні експерименти з кольором, пастозність письма, культ дерев, інше
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Творчість Анатолія Лавренка: невпинні експерименти з кольором, пастозність письма, культ дерев, інше
Рентгенологія колористики, і не тільки…
Дебют тексту.
І вкотре я в Полтаві. Кожного разу коли відвідую це місто, обов’язково зустрічаємося, та й не один раз, із знаковим живописцем краю – Анатолієм Лавренком. Візити до Полтави періодично відбуваються вже більше 10 років. Чи міг я цього разу не зазирнути в майстерню Лавра? Звісно, що ні. Перед дверима він зустрів мене таким питанням: «Почекай, дай я подивлюся на тебе при сонячному світлі. Все нормально, не змінився. Тепер заходь». Гостював я у Полтаві попередній раз посеред осені 2020-го року. Мабуть ми подеколи не помічаємо, що Час непомітно змінює чи не все. В тому числі й нас, і зовнішньо, трапляється, і наші погляди і вподобання також.
Мітельшпіль.
Розмова від самого початку йде якось мляво, про різні речі, але потихеньку набирає обертів, це тоді, коли починаємо балакати про живопис… Анатолій відразу пожвавлюється, швидко починає пересуватися по робітні, рвучкими рухами бере то одну, то іншу картину, коментарі оригінальні, лавренківські….. Як я люблю ці не такі вже й тривалі діалоги, хочеться щоб отакі зустрічі, хай спорадичні, тривали ще довго – довго… Невелика оповідь від митця: «Зараз багато хто полюбляє малювати квіти, та я не проти, кожен пише що хоче… Але, художники споганили красу рослин, - троянда Врубеля, оце квітка! Для мене на першому місці колір, а розмір картини, що намальовано, то не аж так важливо… Одним кольором виконаний твір – це вальор… А художник, – спосіб життя».
Оглянув зо двадцять нових робіт автора, тих, раніше не бачених. Думок і вражень чимало. Пастозне письмо, техніка полягає в нанесенні фарби нерозведеної, густої, мазки виходять об’ємні, рельєфні, вбачається наявність руху… Значна кількість картин, в більшій мірі, чи меншій, пастозні… Художнику вдається передати полотну ефект тремтіння кольору, а це дає відчуття спалаху емоцій. Роздивляюся «Оливкові лерева», виконана оливковою (арказан) з білилами, не додається більш нічого, отримуємо – сріблясто сіру. Ще картина – написана кольором пряженого молока. У верхньому куті зліва сонячне коло, два дерева правіше, і… одноколірні плями, все, а що ще потрібно?!...У його живописі немає імітації природи. Вона така, якою її бачить живописець.
«У нашого народу найдавнішим і найдужче психічно закріпленим є культ дерев. Проте і культ птахів пов’язаний із культом дерев…», - так писав В. Сніжко. І, наче на підтвердження слів В. Сніжка художник написав роботу «Кольоровий птах»… Тільки споглядання, не обов’язково візуальне, може бути й утаємничене, близького митцеві духово, є естетичним баченням Природи в її кольорах, образах, звуках, пахощах.
Чи присутній в картинах Анатолія Лавренка оптимізм? Однозначно не скажу, але в них немає російської безвиході і безпросвітного смутку… Російському живопису (пейзажам) характерний сум, фаталізм, який перегукується з творами їхніх письменників. Зауважмо, московське слово «труд» походить від «трудно», «трудности», себто щось небажане. У них немає слова праця (п – раціо), радісна, священна праця (!). Українському краєвиду притаманні м’які, яскраві, але без надмірності барви. Згадаймо кольори Трипільської цивілізації, основними є – червоний, білий, чорний, вони ж і важливі у творчості К. Малевича. Анатолій Лавренко малярськими засобами розкриває, - як можна сотворити картину використовуючи один колір, звичайно, при наявності тонів, півтонів, відтінків…
Ендшпіль тексту.
Художник, він же Спостерігач, на мистецький вибір якого впливають різні фактори, в тім числі чотири типи темпераменту, наявність інтуїції, асоціативного бачення, розвиненість уяви… Навколишня реальніть являється тільки результатом нашої уяви, одна з причин, які її формують в нашій голові – готові букети штампів, лекал. Лекала починають утворюватися після появи дитини на світ, під впливом перш за все – батьків, родини… Проте, дитинча запрограмоване на якісь різновиди сприйняття на генетичному рівні до народження. В колах окремих науковців існувала думка, що дії і поведінка людини пояснюється наслідками її навчання (зокрема, К. Лоренц). Хибне твердження. «Поведінка ж людини як у давні часи, так і сьогодні слугує у першу чергу підсвідомому збереженню певного психоархетипу, і в другу чергу збереженню (або реорганізації) конкретного суспільства», - слушно наголошував В. Сніжко.
Є багато людей наділених великою владою, та натхненних дуже мало…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 ( Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього - 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва).
*НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ: інтернет – портал стратегічних новин.
На фото: картина Анатолія Лавренка "Нічні кипариси".
Дебют тексту.
І вкотре я в Полтаві. Кожного разу коли відвідую це місто, обов’язково зустрічаємося, та й не один раз, із знаковим живописцем краю – Анатолієм Лавренком. Візити до Полтави періодично відбуваються вже більше 10 років. Чи міг я цього разу не зазирнути в майстерню Лавра? Звісно, що ні. Перед дверима він зустрів мене таким питанням: «Почекай, дай я подивлюся на тебе при сонячному світлі. Все нормально, не змінився. Тепер заходь». Гостював я у Полтаві попередній раз посеред осені 2020-го року. Мабуть ми подеколи не помічаємо, що Час непомітно змінює чи не все. В тому числі й нас, і зовнішньо, трапляється, і наші погляди і вподобання також.
Мітельшпіль.
Розмова від самого початку йде якось мляво, про різні речі, але потихеньку набирає обертів, це тоді, коли починаємо балакати про живопис… Анатолій відразу пожвавлюється, швидко починає пересуватися по робітні, рвучкими рухами бере то одну, то іншу картину, коментарі оригінальні, лавренківські….. Як я люблю ці не такі вже й тривалі діалоги, хочеться щоб отакі зустрічі, хай спорадичні, тривали ще довго – довго… Невелика оповідь від митця: «Зараз багато хто полюбляє малювати квіти, та я не проти, кожен пише що хоче… Але, художники споганили красу рослин, - троянда Врубеля, оце квітка! Для мене на першому місці колір, а розмір картини, що намальовано, то не аж так важливо… Одним кольором виконаний твір – це вальор… А художник, – спосіб життя».
Оглянув зо двадцять нових робіт автора, тих, раніше не бачених. Думок і вражень чимало. Пастозне письмо, техніка полягає в нанесенні фарби нерозведеної, густої, мазки виходять об’ємні, рельєфні, вбачається наявність руху… Значна кількість картин, в більшій мірі, чи меншій, пастозні… Художнику вдається передати полотну ефект тремтіння кольору, а це дає відчуття спалаху емоцій. Роздивляюся «Оливкові лерева», виконана оливковою (арказан) з білилами, не додається більш нічого, отримуємо – сріблясто сіру. Ще картина – написана кольором пряженого молока. У верхньому куті зліва сонячне коло, два дерева правіше, і… одноколірні плями, все, а що ще потрібно?!...У його живописі немає імітації природи. Вона така, якою її бачить живописець.
«У нашого народу найдавнішим і найдужче психічно закріпленим є культ дерев. Проте і культ птахів пов’язаний із культом дерев…», - так писав В. Сніжко. І, наче на підтвердження слів В. Сніжка художник написав роботу «Кольоровий птах»… Тільки споглядання, не обов’язково візуальне, може бути й утаємничене, близького митцеві духово, є естетичним баченням Природи в її кольорах, образах, звуках, пахощах.
Чи присутній в картинах Анатолія Лавренка оптимізм? Однозначно не скажу, але в них немає російської безвиході і безпросвітного смутку… Російському живопису (пейзажам) характерний сум, фаталізм, який перегукується з творами їхніх письменників. Зауважмо, московське слово «труд» походить від «трудно», «трудности», себто щось небажане. У них немає слова праця (п – раціо), радісна, священна праця (!). Українському краєвиду притаманні м’які, яскраві, але без надмірності барви. Згадаймо кольори Трипільської цивілізації, основними є – червоний, білий, чорний, вони ж і важливі у творчості К. Малевича. Анатолій Лавренко малярськими засобами розкриває, - як можна сотворити картину використовуючи один колір, звичайно, при наявності тонів, півтонів, відтінків…
Ендшпіль тексту.
Художник, він же Спостерігач, на мистецький вибір якого впливають різні фактори, в тім числі чотири типи темпераменту, наявність інтуїції, асоціативного бачення, розвиненість уяви… Навколишня реальніть являється тільки результатом нашої уяви, одна з причин, які її формують в нашій голові – готові букети штампів, лекал. Лекала починають утворюватися після появи дитини на світ, під впливом перш за все – батьків, родини… Проте, дитинча запрограмоване на якісь різновиди сприйняття на генетичному рівні до народження. В колах окремих науковців існувала думка, що дії і поведінка людини пояснюється наслідками її навчання (зокрема, К. Лоренц). Хибне твердження. «Поведінка ж людини як у давні часи, так і сьогодні слугує у першу чергу підсвідомому збереженню певного психоархетипу, і в другу чергу збереженню (або реорганізації) конкретного суспільства», - слушно наголошував В. Сніжко.
Є багато людей наділених великою владою, та натхненних дуже мало…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 ( Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього - 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва).
*НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ: інтернет – портал стратегічних новин.
На фото: картина Анатолія Лавренка "Нічні кипариси".
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Українські мотиви в малярстві Палладія і Юрія Євдущенків."
• Перейти на сторінку •
"ПРО – творчість Лариси Лукаш, філософію, психоетнізм малярства, ідеологію терену, дещо інше…*"
• Перейти на сторінку •
"ПРО – творчість Лариси Лукаш, філософію, психоетнізм малярства, ідеологію терену, дещо інше…*"
Про публікацію