
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховає тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у ма
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховає тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у ма
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Віра
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Віра
Страшна штука віра, дорогі браття і сестри. Інколи люди навіть не помічають, що вона вже не допомагає жити, а навпаки - зводить в могилу.
У моєї сусідки - біда: ударила в голову релігійна моча в голову її чоловікові і той подався на збори християн секти “Відродження”. Мало йому було люблячої дружини, кабанів та корови - захотілося наживо поспілкуватися з Богом, насмоктатися його небесної благодаті та жити до старості без гріха, керуючись Христовою любов’ю та його заповідями.
За місяць одписав на церкву машину, за два - одніс усе золото та навіть жінчину весільну обручку пастору. А через три місяці - одписав на церкву хату разом з коровою та свиньми.
Про жінку забув узагалі. Для нього тепер жінка - церква Христова. А власна - з цицьками та ніжним лоном - зайва особа в хаті.
- Що ж мені робити? - питає поневажена чоловіком сусідка.
- Тікай!
- Як так тікати? Куди тікати?
- До матері тікай. Вона завжди прийме рідну дитину. І хата в неї чималенька.
- А що робити з чоловіком?
- Про чоловіка забудь. Він тепер заклятий. Буде служити Христу до гроба.
- А, може, сходити до пастора, аби він одпустив мого чоловіка з церкви?
- В жодному разі! Там у нього є ціла група зарізяк для роботи зі строптивими родичами. Можуть машиною збити, вивезти до лісу для душевної розмови або спалити живцем. Не забувай з ким маєш справу - з істинно віруючими християнами. А їхня любов люта до дрожу.
Нещасна жінка послухалася - зібрала манатки і втекла до матері, допоки чоловік і її не заманив у лабети любителів Христової благодаті.
А це йшов вулицею, бачу - біля сусідки піп треться, слухає її сповідь про те, що сталося з чоловіком. Нашорошив вуха:
- Приходь до мене на Божу службу, спробуємо вигоїти твою печаль, а в серце вселити Божу благодать,- каже піп. - А чоловіка ми тобі знайдемо: хорошого, порядного, з істинно віруючих християн.
Спюнув я і пішов на город помідори збирати. Заодно пару кавунчиків прихоплю на баштані, бо дуже солодкого хочеться.
А за тиждень прибігла до мене заплакана племінниця. Крізь сльози каже:
- Вуйку! Допоможіть! Сім’я валиться!
- Що сталося?
- Та мій Беня сказав, що істинний іудей мусить одружуватися на іудейці. Місцевий рабин так йому порадив. А вчора довідалася: таки одружився! Коли їздив до Лондона у справах. На істинній, стопроцентній іудейці з Тель-Авіва! А в нас же двоє дітей! І я нерозлучена! Що робити???
- Тікай, племіннице. Бери дітей попід пахву - і до матері! А хочеш - до мене.
- Може до раввина сходити і побалакати?
- Я й так знаю, що він скаже: ти сама й винна у тому, що сім’я розпалася. Залиш чоловіка у спокої, він тепер належить синагозі. А от майно та гроші відсудити я тобі допоможу, бо юрист хороший, знаю за що і як з падлюк шкуру дерти.
- Так к яж його люблю-у-у-у-у!!! - завила племінниця.
- А він тебе ні. Для нього дорожчий Єгова та зірка Давидова. Зрозуміла?
Племінниця змоталася додому, забрала дітей і приїхала до мене ночувати. Розумна дитинка, слухає дядька, отже толк буде.
А уранці примчав Беня на чорному “Кадилакові”.
- Добрий день Олександре Батьковичу.
- Парнусем лехайм, Бене Кацембобовичу.
- Моя дружина та діти у вас?
- Аякже, дорогоцінний. Де ж їй бути, як не в дядька - заслуженого юриста України.
- А, може, домовимося? Віддасте дітей, а я вам за це ось мільйон привіз...
- Ні, Беньо. Буде все по закону. Не по іудейському, звісно. А по кримінальному. За багатожонство позбавлю тебе батьківських прав, половину твоїх активів віддаси жінці, дітей будеш отримувати довіку. І половину аптек передаси у власність своєї колишньої дружини. І не сумнівайся: моя юридична банда устократ крутіша за твою. Будеш бузити - віддаси усе. А тепер їдь до своєї Єви пестити її кошерні тілеса.
Увечері прийшов з косовиці, сів на лавці перед будинком, відпочити після трудів правдедних. Зупиняється “Джип Чиряки”, а з нього вистрибує місцевий ксьондз.
- Доброго вечора,- вітається чорнорясник
- Здоров будь,- поштиво одказую служителю Святійшого престолу.
- Я тут дізнався, що ти не дуже шануєш місцеві православні громади та різні секти.
- І шо?
- Так, може, допоможеш католицькій церкві? Нам земля потрібна під будівництво каплиці, а місцева громада не дає. А ти людина авторитетна у селі: як скажеш - так воно і буде. А ми трохи тобі...того.
- Пропозиція хороша, прибуткова з усіх сторін,- одказую візитеру. Але зрозумій, благородний муже: у нашому селі Зоряниця від культових споруд аж мерехтить в очах. На кожному кроці - як не синагога, то православний храм. Як не кірха то собор. Тільки одних сект існує понад півтисячі. І всі християнські. Наче. Тому вільної землі під забудову немає. Але є слушна порада: є дві хати старі та занедбані, які продаються. Викупи у господарів і будуй на їхніх дворищах храми.
- О! І справді слушна думка! І як це я до такого простого рішенця не додумався!
А наше село Зоряниця і справді нагадує казкове місце: на кожному дворищі своя культова споруда! Тут навіть фільм колись знімав наш Президент. Здається “Чорт народу” називається. Наче.
От тільки на моєму подвір’ї ніяких хрестів на банях церков, півмісяців та зірок Давидових немає. А є бовван Дажбога та старе капище з жертовним каменем. Стоїть тут уже тисячу років і мовчки дивиться на те, як на його рідній землі зводять свої храми слуги прийшлих богів.
14.08.2021р.
У моєї сусідки - біда: ударила в голову релігійна моча в голову її чоловікові і той подався на збори християн секти “Відродження”. Мало йому було люблячої дружини, кабанів та корови - захотілося наживо поспілкуватися з Богом, насмоктатися його небесної благодаті та жити до старості без гріха, керуючись Христовою любов’ю та його заповідями.
За місяць одписав на церкву машину, за два - одніс усе золото та навіть жінчину весільну обручку пастору. А через три місяці - одписав на церкву хату разом з коровою та свиньми.
Про жінку забув узагалі. Для нього тепер жінка - церква Христова. А власна - з цицьками та ніжним лоном - зайва особа в хаті.
- Що ж мені робити? - питає поневажена чоловіком сусідка.
- Тікай!
- Як так тікати? Куди тікати?
- До матері тікай. Вона завжди прийме рідну дитину. І хата в неї чималенька.
- А що робити з чоловіком?
- Про чоловіка забудь. Він тепер заклятий. Буде служити Христу до гроба.
- А, може, сходити до пастора, аби він одпустив мого чоловіка з церкви?
- В жодному разі! Там у нього є ціла група зарізяк для роботи зі строптивими родичами. Можуть машиною збити, вивезти до лісу для душевної розмови або спалити живцем. Не забувай з ким маєш справу - з істинно віруючими християнами. А їхня любов люта до дрожу.
Нещасна жінка послухалася - зібрала манатки і втекла до матері, допоки чоловік і її не заманив у лабети любителів Христової благодаті.
А це йшов вулицею, бачу - біля сусідки піп треться, слухає її сповідь про те, що сталося з чоловіком. Нашорошив вуха:
- Приходь до мене на Божу службу, спробуємо вигоїти твою печаль, а в серце вселити Божу благодать,- каже піп. - А чоловіка ми тобі знайдемо: хорошого, порядного, з істинно віруючих християн.
Спюнув я і пішов на город помідори збирати. Заодно пару кавунчиків прихоплю на баштані, бо дуже солодкого хочеться.
А за тиждень прибігла до мене заплакана племінниця. Крізь сльози каже:
- Вуйку! Допоможіть! Сім’я валиться!
- Що сталося?
- Та мій Беня сказав, що істинний іудей мусить одружуватися на іудейці. Місцевий рабин так йому порадив. А вчора довідалася: таки одружився! Коли їздив до Лондона у справах. На істинній, стопроцентній іудейці з Тель-Авіва! А в нас же двоє дітей! І я нерозлучена! Що робити???
- Тікай, племіннице. Бери дітей попід пахву - і до матері! А хочеш - до мене.
- Може до раввина сходити і побалакати?
- Я й так знаю, що він скаже: ти сама й винна у тому, що сім’я розпалася. Залиш чоловіка у спокої, він тепер належить синагозі. А от майно та гроші відсудити я тобі допоможу, бо юрист хороший, знаю за що і як з падлюк шкуру дерти.
- Так к яж його люблю-у-у-у-у!!! - завила племінниця.
- А він тебе ні. Для нього дорожчий Єгова та зірка Давидова. Зрозуміла?
Племінниця змоталася додому, забрала дітей і приїхала до мене ночувати. Розумна дитинка, слухає дядька, отже толк буде.
А уранці примчав Беня на чорному “Кадилакові”.
- Добрий день Олександре Батьковичу.
- Парнусем лехайм, Бене Кацембобовичу.
- Моя дружина та діти у вас?
- Аякже, дорогоцінний. Де ж їй бути, як не в дядька - заслуженого юриста України.
- А, може, домовимося? Віддасте дітей, а я вам за це ось мільйон привіз...
- Ні, Беньо. Буде все по закону. Не по іудейському, звісно. А по кримінальному. За багатожонство позбавлю тебе батьківських прав, половину твоїх активів віддаси жінці, дітей будеш отримувати довіку. І половину аптек передаси у власність своєї колишньої дружини. І не сумнівайся: моя юридична банда устократ крутіша за твою. Будеш бузити - віддаси усе. А тепер їдь до своєї Єви пестити її кошерні тілеса.
Увечері прийшов з косовиці, сів на лавці перед будинком, відпочити після трудів правдедних. Зупиняється “Джип Чиряки”, а з нього вистрибує місцевий ксьондз.
- Доброго вечора,- вітається чорнорясник
- Здоров будь,- поштиво одказую служителю Святійшого престолу.
- Я тут дізнався, що ти не дуже шануєш місцеві православні громади та різні секти.
- І шо?
- Так, може, допоможеш католицькій церкві? Нам земля потрібна під будівництво каплиці, а місцева громада не дає. А ти людина авторитетна у селі: як скажеш - так воно і буде. А ми трохи тобі...того.
- Пропозиція хороша, прибуткова з усіх сторін,- одказую візитеру. Але зрозумій, благородний муже: у нашому селі Зоряниця від культових споруд аж мерехтить в очах. На кожному кроці - як не синагога, то православний храм. Як не кірха то собор. Тільки одних сект існує понад півтисячі. І всі християнські. Наче. Тому вільної землі під забудову немає. Але є слушна порада: є дві хати старі та занедбані, які продаються. Викупи у господарів і будуй на їхніх дворищах храми.
- О! І справді слушна думка! І як це я до такого простого рішенця не додумався!
А наше село Зоряниця і справді нагадує казкове місце: на кожному дворищі своя культова споруда! Тут навіть фільм колись знімав наш Президент. Здається “Чорт народу” називається. Наче.
От тільки на моєму подвір’ї ніяких хрестів на банях церков, півмісяців та зірок Давидових немає. А є бовван Дажбога та старе капище з жертовним каменем. Стоїть тут уже тисячу років і мовчки дивиться на те, як на його рідній землі зводять свої храми слуги прийшлих богів.
14.08.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію