Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.17
13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
2026.08.17
13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
2026.08.17
13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно.
Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи.
Із зони комфорту потрапив просто на зону.
Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…»
Проблеми із го
2026.08.17
11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
2026.08.17
10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно
2026.08.17
09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
2026.08.17
06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
2026.08.16
23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
2026.08.16
23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
2026.08.16
21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
2026.08.16
21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
2026.08.16
19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
2026.08.16
19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
2026.08.16
18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
