Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.28
22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
2025.12.28
22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
2025.12.28
16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
2025.12.28
15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
2025.12.28
14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
2025.12.28
13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
2025.12.28
13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
2025.12.28
12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
2025.12.28
12:16
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
2025.12.28
12:13
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.
Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.
Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий
2025.12.28
11:06
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
2025.12.27
14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.
"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.
"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -
2025.12.27
12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
2025.12.27
02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!
Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!
Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
2025.12.26
22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».
2025.12.26
22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.
Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.
Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
