Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.15
13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут
2026.07.15
12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н
2026.07.15
12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.
А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
2026.07.15
12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули
2026.07.15
12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра
2026.07.15
11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.
2026.07.15
07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.
Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,
2026.07.15
06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...
2026.07.15
05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ
За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу.
Боян підвівся з
2026.07.14
21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!
2026.07.14
15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.
Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
