Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
2026.04.26
23:37
На свято життя абонемент не купиш.
Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.
Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.
Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.
Хто панічно боїться ни
2026.04.26
20:41
І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
2026.04.26
17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
2026.04.26
17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
2026.04.26
17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
2026.04.26
13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
2026.04.26
11:19
Ще тримається
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
2026.04.26
10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.
На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.
На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
2026.04.26
09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.
Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.
Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,
2026.04.26
09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.
Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.
Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
2026.04.26
08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.
А в місті дитинства усміхнена мама н
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.
А в місті дитинства усміхнена мама н
2026.04.26
07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
2026.04.25
17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
2026.04.25
14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Багатіше всіх та людина, чії радощі потребують меньше всього грошей (Генрі Торо)
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
Прочитавши цей вислів, вирішила ознайомитися з біографією американського письменника Генрі Торо, яка виявилася наскільки цікавою, що я провела декілька годин, майже не помітивши, як вони пролетіли.
Дійсно мудро, влучно висловив свій погляд знаменитий американський письменник Генрі Торо на життєві цінності.
Знаходити радощі в дрібницях, повсягденному житті, з любов’ю споглядаючи на все, що нас оточує,радіти своїм, нехай навіть маленьким успіхам і успіхам людей, які тебе оточують, або с ким спілкуєшся – це взагалі не потребує ніяких коштів...
Згадала 2014 рік...Ми з чоловіком, починаючи з червня по листопад, майже щоденно їздити за грибами...Прокидалися раненько, я готувала гарячий сніданок, складала все в кошик. На автомобілі їхали до річки, там сідали в гумову надувну лодку і пливли по Дніпру. В цей час фотографувала чарівні пейзажі. Потім висаджувались на берег в сосновому лісі і з азартом і массою позитивних емоцій ходили по лісу, збираючи гриби....
Спогади про цей відпочинок - «грибна охота» я напишу пізніше...
На фото заготовки грибів , зібрані в той період. 14.06.19 9.14
Богаче всех тот человек, чьи радости требуют меньше всего денег (Генри Торо)
Прочитав это выражение, решила ознакомиться с биографией американского писателя Генри Торо, которая оказалась несколько интересной, что я провела несколько часов, почти не заметив, как они пролетели.
Действительно мудро, точно выразил свой взгляд знаменитый американский писатель Генри Торо на жизненные ценности.
Находить радость в мелочах, повседневной жизни, с любовью глядя на все, что нас окружает, радоваться своим, пусть даже маленьким успехам и успехам людей, которые тебя окружают, или с кем общаешься - это вообще не требует никаких средств ...
Вспомнила 2014 ... Мы с мужем, начиная с июня по ноябрь, почти ежедневно ездили за грибами ... Просыпались рано, я готовила горячий завтрак, составляла все в корзину. На автомобиле ехали к реке, там садились в резиновую надувную лодку и плыли по Днепру. В это время фотографировала волшебные пейзажи. Затем высаживались на берег в сосновом лесу и с азартом и массой положительных эмоций ходили по лесу, собирая грибы ....
Воспоминания об этом отдыхе - «грибная охота» я напишу позже ...
На фото заготовки грибов, собранные в тот период. 14.06.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
