Люди повинні залишатися людьми навіть у пеклі. І не думайте, що там тільки одних християн розпинають на дибах та вливають сірки у роти. Хоча християн - найбільше. Бо вони бувають такими крутіями, що йой!
Хоча багато хто і молиться Спасителеві, і причастя приймає, і сповідається, і до храму навідується регулярно, але приходить додому і лупцює власну жінку та гне матюччя.
Є й такі, що сучасне канонізоване Святе письмо знають від А до Я, на церкву віддають десятину заробленого каторжною працею, але крадуть на сусідському городі моркву та капусту.
І в кожного з них під сорочкою є натільний хрестик, як символ приналежності до бога. Християнського бога, звісно. Всі інші всерйоз не сприймаються. Навіть у Євангелії від Пилипа (90., 95.) так і написано: порятунок досягається тільки через віру у Ісуса Христа, тому воскреснуть тільки християни. Решта - до пекла. Ловко?
Неважливо, що ти злодій та вбивця, неважливо що ти ґвалтівник і ледар. Головне - вірити у Христа.
Мі сусід Микола - вірить. Щиро вірить. Молиться так, що аж завидки беруть. А потім бере бензопилу і йде валити громадський ліс. Везе його поночі на підводі до напівлегальної пилорами і продає за безцінь. Після нього у діброві залишаються тільки штурпаки, на яких восени ростуть опеньки.
_ Жінко,- питаю свою благовірну,- нащо ти позичила сотню Мотрі? Вона ж її ніколи не віддасть!
- Людина просила - я й дала. Тобі що - жаль? У неї двоє дітей малих, а чоловік безпробудний п’яниця.
- Та не проти! Але вона ж збрехала. Вже вдесяте позичила і ще жодного разу не повернула борг. Невже тебе це не дратує?
- Ні, не дратує. Я вже звикла. Людям треба допомагати.
- А чому ти на мене розсердилася, коли я позичив Степану на чекушку?
- Бо він її проп'є. А Мотря купить щось поїсти дітям. Не собі. Відчуваєш різницю?
Мудра в мене жінка. Тонко розуміє що є зло, а що добро. А все тому, що вона берегиня. Істота казкова в прямому сенсі. Вміє і на мітлі літати, і в ступі. А чаклує так, що будь-яку хворобу лікує краще, аніж ареопаг найкращих ескулапів світу. Навіть сказ! Коли з вами трапиться така халепа - приходьте, вона нікому не відмовить. І грошей за лікування такої лютої хвороби не бере.
Тільки не в суботу. Чому?
Є у нас Євангеліє Хоми з монастирської бібліотеки Пахомія, який був розташований у Хенобоскіоні на території Верхнього Єгипту. В 32-му розділі якого написано: «Ісус сказав: Якщо не робите суботу суботою, ви не побачите Отця».
Сподіваюся, шановні друзі, що і ви в суботу нічого не робите, аби не було лиха.
А в неділю, як і належить усім нормальним людям - працюєте у поті чола свого як бджілки.
Ми так і чинимо. Правда, люди на нас інколи косо дивляться та хрестяться, коли бачать як я на город в неділю гній вивожу фурою, а жінка просапує грядку. Ну то таке. Але якщо і справді вам буде непереливки - приїздіть і в суботу, бо людське життя безцінне. Думаю, бог на нас не дуже буде сердитися, коли ми й у священний день допожемо людині справитися з бідою.
А рік тому піп навідався зі своєю невісткою. Лікарі сказали, що дітей у неї не буде вже ніколи. Навідався в суботу. Бо в неділю в нього служба у храмі.
Жінка пішла зі згорьованою дівчиною в сусідню кімнату, а ми зі святим вітцем розговорилися.
- А чому ікон у хаті немає? - питає священнослужитель.
- Ніхто і ніколи не бачив істинного лика Бога. Тому мальовані картини можуть виявитися карикатурами. Краще цього не робити. Он навіть мусульмани та юдеї цього не роблять, вважаючи за святотацтво,- одказую йому.
- Он як! А що скажеш про Святу трійцю?
- У посланнях апостола Павла немає Трійці. Взагалі. Більше того - він прямо її заперечує: «Один бо Бог, один посередник між Богом та людьми - людина Христос Ісус» - 1 Тим (2.5).
Сталевий погляд попа уперся мені в перенісся, аж у мене вуха від страху побіліли.
- А що скажеш про розіп'ятого Христа?
- Є послання апостола Павла Коринфянам (1.21 – 24). Цитую: «Сподобалось було Богу за допомогою дурості оприлюдненого вчення врятувати тих, що повірили, позаяк і юдеї знамень вимагають, і елліни мудрість шукають. Ось ми і проповідуємо Христа розп'ятого: для юдеїв - виверт, для інших народів - дурість. Для самих же обраних, як юдеїв так і еллінів, Христа, Божу силу і Божу мудрість».
У «Другому трактаті Сифа» вищий Бог протиставляється невмілому Богові-творцю. І там же розповідається, що розіп'яли замість ісуса Симона з Карени. Сам же Ісус, прийнявши образ Симона, стояв осторонь і дивився на кару.
Хоча вже в іншому творі, написанному набагато пізніше, викладена вже інша версія цієї драматичної події «Апокаліпсис Петра». Там уже розіп'яли саме Ісуса, але хресна смерть і муки торкнулися лише його плоті. Дух же Христа до цього відокремився від тіла і відразу вознісся на небо.
А сучасна версія цієї трагічної події розказує, що Ісус розмовляв на Хресті. Але тоді виникає питання: як він міг говорити і мислити, якщо дух уже відлетів на небо?
Дубовий кий, на який спирався священник, злетів угору і з усієї сили торохнув мені по горбакові.
- За що, святий отче, ви мене лупцюєте? – ошелешено питаю священнослужителя.
- У твоїй голові гноярка! Ось я тобі! - і знову замахнувся дубовим києм.
Я відскочив на безпечну відстань, а ковінька з усієї сили опустилася не на мою голову на глиняний чавун з борщем і тарілки з наїдками. Все розлетілося на друзки, а шматки капусти і картоплі, впереміж з краплями гарячої рідини злетіли аж під стелю. Переляканий кіт Жоржик прожогом вискочив з хати крізь прочинене вікно.
З кімнати, з яйцем у руці, вискочила злякана дружина та невістка гостя.
- Забираймося звідси! - гарикнув піп.- Тут живуть антихристи! Дарма сюди прийшли! - і цап правицею перелякану родичку.
- Ну, що ж, ідіть з Богом,- одказала благовірна. Я вже закінчила. Навесні народиться хлопчик.
І приязно усміхнулася до гостя.
А коли бідаки покинули наше обійстя, жінка ухопила мене за вухо і питає:
- Розказуй, що трпапилося?
Я й розказав. В усіх подробицях. Нічого не приховував. Бо жінці брехати - гріх.
Отак, шановні друзі і живемо. Робимо людям добро - віруючим чи атеїстам - байдуже. Просто робимо. Допомагаємо в міру сил та можливостей. Дехто дякує, дехто свариться. Ну то таке. Ми вже звикли. Усім не вгодиш.
А через дев'ять місяців - навесні, у невістки сільського священника народився хлопчик. Подякувати за добру справу жінці ніхто не прийшов. Приїхав тільки професор зі столичної клініки, в якій кілька років поспіль безуспішно намагалася народити дитину бідолашна жінка. Розмовляв із дружиною аж до ночі. Про що вони там гомоніли - не знаю, але відтепер він регулярно навідується зі своїми пацієнтками до нашої господи, вчить екзорцизми та замовляння, допомагає їй калапуцяти якісь настійки. І ділиться гонорарами за лікування власних пацієнток. Якось обмовився: «Я проти твоєї дружини - не лікар, а коновал». Хоча дехто вважає світилом науки».
І скрушно хитнув сивим чубом.
І знаєте, що вам скажу? Бог - є.
Але шалена релігійна конкуренція між католиками і православними, шиїтами та сунітами, мусульманами та юдеями вбивають віру в єдиного бога. Кожна церква, кожна секта тягне ковдру істини на себе, претендуючи на єдиноістинну. Створюються цілі пантеони святих та мучеників, пророків та апостолів, І все це тоне в прямих або таємних релігійних війнах жителів планети земля. Оригінальні священні тексти стократно редагуються, потрібні шматочки залишаються, а непотрібні затушовуються чи ампутуються узагалі. Казки та легенди, які не мають жодного відношення до історичної правди подаються в пікантному соусі істини. І не приведи Господи сказати, що написане - брехня! Раніше за таке спалювали на вогнищах, а нині опортуністів чекає анафема та відлучення від церкви.
А от безбожники Платон і Страбон, Асклепій та Цельс назавжди закарбовані на скрижалях історичної пам’яті людства. Їхні праці читає і переосмислює кожна вихована і розумна людина. І таких тисячі й тисячі.
Тому вважаю, що не віра в Христа чи якесь інше божество робить людину безсмертною, а її вчинки - хороші чи погані. Бажано - аби хороші, такі, які прямо вплинуть на все людство. Чи допоможуть хоча б одній людині. І тоді ти житимеш вічно. Хіба не так?
25.10.2021р.