
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
2025.07.11
21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
2025.07.11
18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
2025.07.11
06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
2025.07.11
05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
2025.07.11
00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього.
Де ванька напаскудив – там і «русскій дух».
Велика брехня – спосіб реалізації великої політики.
Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні.
Велич у спадок не передається,
2025.07.10
21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
2025.07.10
14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
2025.07.10
13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Вічне життя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вічне життя
Люди повинні залишатися людьми навіть у пеклі. І не думайте, що там тільки одних християн розпинають на дибах та вливають сірки у роти. Хоча християн - найбільше. Бо вони бувають такими крутіями, що йой!
Хоча багато хто і молиться Спасителеві, і причастя приймає, і сповідається, і до храму навідується регулярно, але приходить додому і лупцює власну жінку та гне матюччя.
Є й такі, що сучасне канонізоване Святе письмо знають від А до Я, на церкву віддають десятину заробленого каторжною працею, але крадуть на сусідському городі моркву та капусту.
І в кожного з них під сорочкою є натільний хрестик, як символ приналежності до бога. Християнського бога, звісно. Всі інші всерйоз не сприймаються. Навіть у Євангелії від Пилипа (90., 95.) так і написано: порятунок досягається тільки через віру у Ісуса Христа, тому воскреснуть тільки християни. Решта - до пекла. Ловко?
Неважливо, що ти злодій та вбивця, неважливо що ти ґвалтівник і ледар. Головне - вірити у Христа.
Мі сусід Микола - вірить. Щиро вірить. Молиться так, що аж завидки беруть. А потім бере бензопилу і йде валити громадський ліс. Везе його поночі на підводі до напівлегальної пилорами і продає за безцінь. Після нього у діброві залишаються тільки штурпаки, на яких восени ростуть опеньки.
_ Жінко,- питаю свою благовірну,- нащо ти позичила сотню Мотрі? Вона ж її ніколи не віддасть!
- Людина просила - я й дала. Тобі що - жаль? У неї двоє дітей малих, а чоловік безпробудний п’яниця.
- Та не проти! Але вона ж збрехала. Вже вдесяте позичила і ще жодного разу не повернула борг. Невже тебе це не дратує?
- Ні, не дратує. Я вже звикла. Людям треба допомагати.
- А чому ти на мене розсердилася, коли я позичив Степану на чекушку?
- Бо він її проп'є. А Мотря купить щось поїсти дітям. Не собі. Відчуваєш різницю?
Мудра в мене жінка. Тонко розуміє що є зло, а що добро. А все тому, що вона берегиня. Істота казкова в прямому сенсі. Вміє і на мітлі літати, і в ступі. А чаклує так, що будь-яку хворобу лікує краще, аніж ареопаг найкращих ескулапів світу. Навіть сказ! Коли з вами трапиться така халепа - приходьте, вона нікому не відмовить. І грошей за лікування такої лютої хвороби не бере.
Тільки не в суботу. Чому?
Є у нас Євангеліє Хоми з монастирської бібліотеки Пахомія, який був розташований у Хенобоскіоні на території Верхнього Єгипту. В 32-му розділі якого написано: «Ісус сказав: Якщо не робите суботу суботою, ви не побачите Отця».
Сподіваюся, шановні друзі, що і ви в суботу нічого не робите, аби не було лиха.
А в неділю, як і належить усім нормальним людям - працюєте у поті чола свого як бджілки.
Ми так і чинимо. Правда, люди на нас інколи косо дивляться та хрестяться, коли бачать як я на город в неділю гній вивожу фурою, а жінка просапує грядку. Ну то таке. Але якщо і справді вам буде непереливки - приїздіть і в суботу, бо людське життя безцінне. Думаю, бог на нас не дуже буде сердитися, коли ми й у священний день допожемо людині справитися з бідою.
А рік тому піп навідався зі своєю невісткою. Лікарі сказали, що дітей у неї не буде вже ніколи. Навідався в суботу. Бо в неділю в нього служба у храмі.
Жінка пішла зі згорьованою дівчиною в сусідню кімнату, а ми зі святим вітцем розговорилися.
- А чому ікон у хаті немає? - питає священнослужитель.
- Ніхто і ніколи не бачив істинного лика Бога. Тому мальовані картини можуть виявитися карикатурами. Краще цього не робити. Он навіть мусульмани та юдеї цього не роблять, вважаючи за святотацтво,- одказую йому.
- Он як! А що скажеш про Святу трійцю?
- У посланнях апостола Павла немає Трійці. Взагалі. Більше того - він прямо її заперечує: «Один бо Бог, один посередник між Богом та людьми - людина Христос Ісус» - 1 Тим (2.5).
Сталевий погляд попа уперся мені в перенісся, аж у мене вуха від страху побіліли.
- А що скажеш про розіп'ятого Христа?
- Є послання апостола Павла Коринфянам (1.21 – 24). Цитую: «Сподобалось було Богу за допомогою дурості оприлюдненого вчення врятувати тих, що повірили, позаяк і юдеї знамень вимагають, і елліни мудрість шукають. Ось ми і проповідуємо Христа розп'ятого: для юдеїв - виверт, для інших народів - дурість. Для самих же обраних, як юдеїв так і еллінів, Христа, Божу силу і Божу мудрість».
У «Другому трактаті Сифа» вищий Бог протиставляється невмілому Богові-творцю. І там же розповідається, що розіп'яли замість ісуса Симона з Карени. Сам же Ісус, прийнявши образ Симона, стояв осторонь і дивився на кару.
Хоча вже в іншому творі, написанному набагато пізніше, викладена вже інша версія цієї драматичної події «Апокаліпсис Петра». Там уже розіп'яли саме Ісуса, але хресна смерть і муки торкнулися лише його плоті. Дух же Христа до цього відокремився від тіла і відразу вознісся на небо.
А сучасна версія цієї трагічної події розказує, що Ісус розмовляв на Хресті. Але тоді виникає питання: як він міг говорити і мислити, якщо дух уже відлетів на небо?
Дубовий кий, на який спирався священник, злетів угору і з усієї сили торохнув мені по горбакові.
- За що, святий отче, ви мене лупцюєте? – ошелешено питаю священнослужителя.
- У твоїй голові гноярка! Ось я тобі! - і знову замахнувся дубовим києм.
Я відскочив на безпечну відстань, а ковінька з усієї сили опустилася не на мою голову на глиняний чавун з борщем і тарілки з наїдками. Все розлетілося на друзки, а шматки капусти і картоплі, впереміж з краплями гарячої рідини злетіли аж під стелю. Переляканий кіт Жоржик прожогом вискочив з хати крізь прочинене вікно.
З кімнати, з яйцем у руці, вискочила злякана дружина та невістка гостя.
- Забираймося звідси! - гарикнув піп.- Тут живуть антихристи! Дарма сюди прийшли! - і цап правицею перелякану родичку.
- Ну, що ж, ідіть з Богом,- одказала благовірна. Я вже закінчила. Навесні народиться хлопчик.
І приязно усміхнулася до гостя.
А коли бідаки покинули наше обійстя, жінка ухопила мене за вухо і питає:
- Розказуй, що трпапилося?
Я й розказав. В усіх подробицях. Нічого не приховував. Бо жінці брехати - гріх.
Отак, шановні друзі і живемо. Робимо людям добро - віруючим чи атеїстам - байдуже. Просто робимо. Допомагаємо в міру сил та можливостей. Дехто дякує, дехто свариться. Ну то таке. Ми вже звикли. Усім не вгодиш.
А через дев'ять місяців - навесні, у невістки сільського священника народився хлопчик. Подякувати за добру справу жінці ніхто не прийшов. Приїхав тільки професор зі столичної клініки, в якій кілька років поспіль безуспішно намагалася народити дитину бідолашна жінка. Розмовляв із дружиною аж до ночі. Про що вони там гомоніли - не знаю, але відтепер він регулярно навідується зі своїми пацієнтками до нашої господи, вчить екзорцизми та замовляння, допомагає їй калапуцяти якісь настійки. І ділиться гонорарами за лікування власних пацієнток. Якось обмовився: «Я проти твоєї дружини - не лікар, а коновал». Хоча дехто вважає світилом науки».
І скрушно хитнув сивим чубом.
І знаєте, що вам скажу? Бог - є.
Але шалена релігійна конкуренція між католиками і православними, шиїтами та сунітами, мусульманами та юдеями вбивають віру в єдиного бога. Кожна церква, кожна секта тягне ковдру істини на себе, претендуючи на єдиноістинну. Створюються цілі пантеони святих та мучеників, пророків та апостолів, І все це тоне в прямих або таємних релігійних війнах жителів планети земля. Оригінальні священні тексти стократно редагуються, потрібні шматочки залишаються, а непотрібні затушовуються чи ампутуються узагалі. Казки та легенди, які не мають жодного відношення до історичної правди подаються в пікантному соусі істини. І не приведи Господи сказати, що написане - брехня! Раніше за таке спалювали на вогнищах, а нині опортуністів чекає анафема та відлучення від церкви.
А от безбожники Платон і Страбон, Асклепій та Цельс назавжди закарбовані на скрижалях історичної пам’яті людства. Їхні праці читає і переосмислює кожна вихована і розумна людина. І таких тисячі й тисячі.
Тому вважаю, що не віра в Христа чи якесь інше божество робить людину безсмертною, а її вчинки - хороші чи погані. Бажано - аби хороші, такі, які прямо вплинуть на все людство. Чи допоможуть хоча б одній людині. І тоді ти житимеш вічно. Хіба не так?
25.10.2021р.
Хоча багато хто і молиться Спасителеві, і причастя приймає, і сповідається, і до храму навідується регулярно, але приходить додому і лупцює власну жінку та гне матюччя.
Є й такі, що сучасне канонізоване Святе письмо знають від А до Я, на церкву віддають десятину заробленого каторжною працею, але крадуть на сусідському городі моркву та капусту.
І в кожного з них під сорочкою є натільний хрестик, як символ приналежності до бога. Християнського бога, звісно. Всі інші всерйоз не сприймаються. Навіть у Євангелії від Пилипа (90., 95.) так і написано: порятунок досягається тільки через віру у Ісуса Христа, тому воскреснуть тільки християни. Решта - до пекла. Ловко?
Неважливо, що ти злодій та вбивця, неважливо що ти ґвалтівник і ледар. Головне - вірити у Христа.
Мі сусід Микола - вірить. Щиро вірить. Молиться так, що аж завидки беруть. А потім бере бензопилу і йде валити громадський ліс. Везе його поночі на підводі до напівлегальної пилорами і продає за безцінь. Після нього у діброві залишаються тільки штурпаки, на яких восени ростуть опеньки.
_ Жінко,- питаю свою благовірну,- нащо ти позичила сотню Мотрі? Вона ж її ніколи не віддасть!
- Людина просила - я й дала. Тобі що - жаль? У неї двоє дітей малих, а чоловік безпробудний п’яниця.
- Та не проти! Але вона ж збрехала. Вже вдесяте позичила і ще жодного разу не повернула борг. Невже тебе це не дратує?
- Ні, не дратує. Я вже звикла. Людям треба допомагати.
- А чому ти на мене розсердилася, коли я позичив Степану на чекушку?
- Бо він її проп'є. А Мотря купить щось поїсти дітям. Не собі. Відчуваєш різницю?
Мудра в мене жінка. Тонко розуміє що є зло, а що добро. А все тому, що вона берегиня. Істота казкова в прямому сенсі. Вміє і на мітлі літати, і в ступі. А чаклує так, що будь-яку хворобу лікує краще, аніж ареопаг найкращих ескулапів світу. Навіть сказ! Коли з вами трапиться така халепа - приходьте, вона нікому не відмовить. І грошей за лікування такої лютої хвороби не бере.
Тільки не в суботу. Чому?
Є у нас Євангеліє Хоми з монастирської бібліотеки Пахомія, який був розташований у Хенобоскіоні на території Верхнього Єгипту. В 32-му розділі якого написано: «Ісус сказав: Якщо не робите суботу суботою, ви не побачите Отця».
Сподіваюся, шановні друзі, що і ви в суботу нічого не робите, аби не було лиха.
А в неділю, як і належить усім нормальним людям - працюєте у поті чола свого як бджілки.
Ми так і чинимо. Правда, люди на нас інколи косо дивляться та хрестяться, коли бачать як я на город в неділю гній вивожу фурою, а жінка просапує грядку. Ну то таке. Але якщо і справді вам буде непереливки - приїздіть і в суботу, бо людське життя безцінне. Думаю, бог на нас не дуже буде сердитися, коли ми й у священний день допожемо людині справитися з бідою.
А рік тому піп навідався зі своєю невісткою. Лікарі сказали, що дітей у неї не буде вже ніколи. Навідався в суботу. Бо в неділю в нього служба у храмі.
Жінка пішла зі згорьованою дівчиною в сусідню кімнату, а ми зі святим вітцем розговорилися.
- А чому ікон у хаті немає? - питає священнослужитель.
- Ніхто і ніколи не бачив істинного лика Бога. Тому мальовані картини можуть виявитися карикатурами. Краще цього не робити. Он навіть мусульмани та юдеї цього не роблять, вважаючи за святотацтво,- одказую йому.
- Он як! А що скажеш про Святу трійцю?
- У посланнях апостола Павла немає Трійці. Взагалі. Більше того - він прямо її заперечує: «Один бо Бог, один посередник між Богом та людьми - людина Христос Ісус» - 1 Тим (2.5).
Сталевий погляд попа уперся мені в перенісся, аж у мене вуха від страху побіліли.
- А що скажеш про розіп'ятого Христа?
- Є послання апостола Павла Коринфянам (1.21 – 24). Цитую: «Сподобалось було Богу за допомогою дурості оприлюдненого вчення врятувати тих, що повірили, позаяк і юдеї знамень вимагають, і елліни мудрість шукають. Ось ми і проповідуємо Христа розп'ятого: для юдеїв - виверт, для інших народів - дурість. Для самих же обраних, як юдеїв так і еллінів, Христа, Божу силу і Божу мудрість».
У «Другому трактаті Сифа» вищий Бог протиставляється невмілому Богові-творцю. І там же розповідається, що розіп'яли замість ісуса Симона з Карени. Сам же Ісус, прийнявши образ Симона, стояв осторонь і дивився на кару.
Хоча вже в іншому творі, написанному набагато пізніше, викладена вже інша версія цієї драматичної події «Апокаліпсис Петра». Там уже розіп'яли саме Ісуса, але хресна смерть і муки торкнулися лише його плоті. Дух же Христа до цього відокремився від тіла і відразу вознісся на небо.
А сучасна версія цієї трагічної події розказує, що Ісус розмовляв на Хресті. Але тоді виникає питання: як він міг говорити і мислити, якщо дух уже відлетів на небо?
Дубовий кий, на який спирався священник, злетів угору і з усієї сили торохнув мені по горбакові.
- За що, святий отче, ви мене лупцюєте? – ошелешено питаю священнослужителя.
- У твоїй голові гноярка! Ось я тобі! - і знову замахнувся дубовим києм.
Я відскочив на безпечну відстань, а ковінька з усієї сили опустилася не на мою голову на глиняний чавун з борщем і тарілки з наїдками. Все розлетілося на друзки, а шматки капусти і картоплі, впереміж з краплями гарячої рідини злетіли аж під стелю. Переляканий кіт Жоржик прожогом вискочив з хати крізь прочинене вікно.
З кімнати, з яйцем у руці, вискочила злякана дружина та невістка гостя.
- Забираймося звідси! - гарикнув піп.- Тут живуть антихристи! Дарма сюди прийшли! - і цап правицею перелякану родичку.
- Ну, що ж, ідіть з Богом,- одказала благовірна. Я вже закінчила. Навесні народиться хлопчик.
І приязно усміхнулася до гостя.
А коли бідаки покинули наше обійстя, жінка ухопила мене за вухо і питає:
- Розказуй, що трпапилося?
Я й розказав. В усіх подробицях. Нічого не приховував. Бо жінці брехати - гріх.
Отак, шановні друзі і живемо. Робимо людям добро - віруючим чи атеїстам - байдуже. Просто робимо. Допомагаємо в міру сил та можливостей. Дехто дякує, дехто свариться. Ну то таке. Ми вже звикли. Усім не вгодиш.
А через дев'ять місяців - навесні, у невістки сільського священника народився хлопчик. Подякувати за добру справу жінці ніхто не прийшов. Приїхав тільки професор зі столичної клініки, в якій кілька років поспіль безуспішно намагалася народити дитину бідолашна жінка. Розмовляв із дружиною аж до ночі. Про що вони там гомоніли - не знаю, але відтепер він регулярно навідується зі своїми пацієнтками до нашої господи, вчить екзорцизми та замовляння, допомагає їй калапуцяти якісь настійки. І ділиться гонорарами за лікування власних пацієнток. Якось обмовився: «Я проти твоєї дружини - не лікар, а коновал». Хоча дехто вважає світилом науки».
І скрушно хитнув сивим чубом.
І знаєте, що вам скажу? Бог - є.
Але шалена релігійна конкуренція між католиками і православними, шиїтами та сунітами, мусульманами та юдеями вбивають віру в єдиного бога. Кожна церква, кожна секта тягне ковдру істини на себе, претендуючи на єдиноістинну. Створюються цілі пантеони святих та мучеників, пророків та апостолів, І все це тоне в прямих або таємних релігійних війнах жителів планети земля. Оригінальні священні тексти стократно редагуються, потрібні шматочки залишаються, а непотрібні затушовуються чи ампутуються узагалі. Казки та легенди, які не мають жодного відношення до історичної правди подаються в пікантному соусі істини. І не приведи Господи сказати, що написане - брехня! Раніше за таке спалювали на вогнищах, а нині опортуністів чекає анафема та відлучення від церкви.
А от безбожники Платон і Страбон, Асклепій та Цельс назавжди закарбовані на скрижалях історичної пам’яті людства. Їхні праці читає і переосмислює кожна вихована і розумна людина. І таких тисячі й тисячі.
Тому вважаю, що не віра в Христа чи якесь інше божество робить людину безсмертною, а її вчинки - хороші чи погані. Бажано - аби хороші, такі, які прямо вплинуть на все людство. Чи допоможуть хоча б одній людині. І тоді ти житимеш вічно. Хіба не так?
25.10.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію