Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
2026.02.23
17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!
Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і
2026.02.23
16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності
2026.02.23
16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.
Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Деолігархізація
То шо, почнімо деолігархізацію, трясця її мамі? Учепимося за вим’я Ренату Ахметову та Коломойському зубиськами і видоїмо з них народні гроші? Хто за? Усі? От і добре.
А щоб не сказали, що я для своїх - щит і меч, а для чужаків – закон і довбня, розпочну зі свого спонсора - Ігоря Валерійовича.
Є така компанія «Укрнафта», більше 50% акцій якої належать державі. Але нею, фактично, керує Коломойський.
У звіті за 6 місяців 2021 року (оприлюднений у жовтні) НАК «Нафтогаз України» зазначив, що зберігає в підземних сховищах 0,7 млрд м3 газу «Укрнафти». І зазначає, що мова йде про газ, який був вироблений АТ «Укрнафта» та згодом проданий НАК «Нафтогаз України» для потреб населення в 2007-2013 роках без погашення заборгованості перед «Укрнафтою».
Голосіївський суд столиці постановив: заплатити Коломойському за газ. Апеляційний це ще раз підтвердив. І не за ціною, яка була в 2013 році, а нинішньою - по 1000 доларів за тисячу кубометрів. Тобто, в кишеню Ігоря Валерійовича просто з неба впали 3 мільярди доларів. Бачите, яка у мене люта боротьба з олігархом? Відчули, який потужний удар я наніс купипродайці?
А оце учора заліз до кишені і Ахметову. Чули, як я учора на зустрічі з журналістами вжахнув увесь світ новиною про те, що на цей вівторок в Україні заплановано держпереворот?
Пан Ренат розміщував на Лондонській біржі акції Метінвесту під 7.75% річних, починаючи з 2019 року на загальну суму близько 6 млрд. дол. Тож коли інвестори почули про держпереворот - дали наказ своїм біржовим брокерам, аби ті в авральному порядку продавали акції якнайскоріше. І шо?
Ахметов викупив ті акції усі гамузом за один день. По 0.28% від вартості номіналу. Тобто - позичив 6 мільярдів, а повернув два з хвостиком. І ніяких зобов’язань перед інвесторами. Чистий навар пана Рената склав майже 4 мільярди. Інвестори самі винні, що влізли зі своїми грошима у країну, в якій на вівторок заплановано держпереворот.
Отак, браття мої та сестри, треба боротися з олігархами. Убивати їх наповал як слонів з ружжа. За місяць проведу ще одну зустріч з журналістами. Обіцяю: з мого рота вилетить така новина, що усі вітчизняні олігархи підуть по світу з торбами.
Прошу надавати свої пропозиції щодо боротьби з фінансовими кровосисями.
З повагою, Верховний Головнокомандувач (не плутати з Головнокомандуючим).
28.11.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Деолігархізація
То шо, почнімо деолігархізацію, трясця її мамі? Учепимося за вим’я Ренату Ахметову та Коломойському зубиськами і видоїмо з них народні гроші? Хто за? Усі? От і добре.
А щоб не сказали, що я для своїх - щит і меч, а для чужаків – закон і довбня, розпочну зі свого спонсора - Ігоря Валерійовича.
Є така компанія «Укрнафта», більше 50% акцій якої належать державі. Але нею, фактично, керує Коломойський.
У звіті за 6 місяців 2021 року (оприлюднений у жовтні) НАК «Нафтогаз України» зазначив, що зберігає в підземних сховищах 0,7 млрд м3 газу «Укрнафти». І зазначає, що мова йде про газ, який був вироблений АТ «Укрнафта» та згодом проданий НАК «Нафтогаз України» для потреб населення в 2007-2013 роках без погашення заборгованості перед «Укрнафтою».
Голосіївський суд столиці постановив: заплатити Коломойському за газ. Апеляційний це ще раз підтвердив. І не за ціною, яка була в 2013 році, а нинішньою - по 1000 доларів за тисячу кубометрів. Тобто, в кишеню Ігоря Валерійовича просто з неба впали 3 мільярди доларів. Бачите, яка у мене люта боротьба з олігархом? Відчули, який потужний удар я наніс купипродайці?
А оце учора заліз до кишені і Ахметову. Чули, як я учора на зустрічі з журналістами вжахнув увесь світ новиною про те, що на цей вівторок в Україні заплановано держпереворот?
Пан Ренат розміщував на Лондонській біржі акції Метінвесту під 7.75% річних, починаючи з 2019 року на загальну суму близько 6 млрд. дол. Тож коли інвестори почули про держпереворот - дали наказ своїм біржовим брокерам, аби ті в авральному порядку продавали акції якнайскоріше. І шо?
Ахметов викупив ті акції усі гамузом за один день. По 0.28% від вартості номіналу. Тобто - позичив 6 мільярдів, а повернув два з хвостиком. І ніяких зобов’язань перед інвесторами. Чистий навар пана Рената склав майже 4 мільярди. Інвестори самі винні, що влізли зі своїми грошима у країну, в якій на вівторок заплановано держпереворот.
Отак, браття мої та сестри, треба боротися з олігархами. Убивати їх наповал як слонів з ружжа. За місяць проведу ще одну зустріч з журналістами. Обіцяю: з мого рота вилетить така новина, що усі вітчизняні олігархи підуть по світу з торбами.
Прошу надавати свої пропозиції щодо боротьби з фінансовими кровосисями.
З повагою, Верховний Головнокомандувач (не плутати з Головнокомандуючим).
28.11.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
