
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
2025.07.11
21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
2025.07.11
18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
2025.07.11
06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
2025.07.11
05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
2025.07.11
00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього.
Де ванька напаскудив – там і «русскій дух».
Велика брехня – спосіб реалізації великої політики.
Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні.
Велич у спадок не передається,
2025.07.10
21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
2025.07.10
14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
2025.07.10
13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
2025.07.10
08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Уривки з надрукованого (5)
Контекст : «Матіоловий сон»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Уривки з надрукованого (5)
* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив.
* * *
Синє небо глибше океану.
* * *
Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми.
То у гордині, то у зневірі ми.
* * *
Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших нових життів.
* * *
Хоч ми й одні з найдосконаліших створінь,
але від Бога ми лише маленька тінь.
Його думки з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової – в якій душа до раю входить.
Ніхто не змінить правди старшої, що лине з Біблії, із Книги Книг.
* * *
Слово – від Бога у Бозі світить нам.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покрову, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
Доля нації – робити і творити історію сьогодні й повсякчас.
* * *
Україна веселкова – мирний ореол.
Центр великої Європи, неповторний світ,
хор зірок і анґелів політ.
* * *
Так Бог нам дав, щоб кожен мав,
хто в Україні виростав,
ясні думки, палкі слова, святу любов.
* * *
Той, хто родом з України, знає: пісня – то кохання.
* * *
У світі всюди – час, і всюди – таїна.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Є один суддя – всевладний час.
* * *
Як чайка летить над водою, так дні стрімголові і ночі.
* * *
Мов стріли, дні летять у ціль з оруд земних до знань небесних.
* * *
Ми на планеті цій – неміряна сім’я, а наші голоси – багатомовний хор.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок. ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих, і в нашій пам’яті воістину воскрес.
* * *
Де сяє Дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Бачу музику на висоті життя.
* * *
Кохання красний квіт сяйне й благословить любити цілий світ.
* * *
Любов – вершина великодніх мрій.
* * *
Кохання сховане мелодією в слові.
* * *
Кохання ладаном пахне.
* * *
В коханні стільки таємниць,
як у морі – риб, а в небі – птиць.
* * *
У коханні пройде непоміченим зло,
і покора солодкою за́вжди здається.
* * *
Без любові нікуди-нікуди не йди.
* * *
Не поспішай, не поспішай, інакше – ми не зрозуміємо любові.
* * *
Коли ти знову у журбі, лікую, виключно, любов’ю.
* * *
Нехай любов моя не та́ вже, бо більша за любов.
* * *
Кожен поцілунок – зіронька з пітьми́.
* * *
Ясно сяють зорі після перших сліз.
* * *
Аварія серця – найбільша у світі.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Вітер – мій художник.
* * *
Найкраще відбувається у снах.
* * *
Творчість:
Одне крило – терпіння, а друге – вічний шлях.
* * *
Самотність:
Один – то не два і не три. Один – то без брата й сестри.
Один – то не сім і не сто, а поруч усі – і ніхто.
* * *
Допоможуть хіба що молитви через біль, через біль.
* * *
Виростає в тривогу малий неспокій.
* * *
Розказав – загубив, промовчавши – знайшов.
* * *
Цілий світ з руїн підніме дитячий сміх, дитяча гра.
* * *
Між посмішкою й радістю – веселка.
Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив.
* * *
Синє небо глибше океану.
* * *
Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми.
То у гордині, то у зневірі ми.
* * *
Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших нових життів.
* * *
Хоч ми й одні з найдосконаліших створінь,
але від Бога ми лише маленька тінь.
Його думки з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової – в якій душа до раю входить.
Ніхто не змінить правди старшої, що лине з Біблії, із Книги Книг.
* * *
Слово – від Бога у Бозі світить нам.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покрову, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
Доля нації – робити і творити історію сьогодні й повсякчас.
* * *
Україна веселкова – мирний ореол.
Центр великої Європи, неповторний світ,
хор зірок і анґелів політ.
* * *
Так Бог нам дав, щоб кожен мав,
хто в Україні виростав,
ясні думки, палкі слова, святу любов.
* * *
Той, хто родом з України, знає: пісня – то кохання.
* * *
У світі всюди – час, і всюди – таїна.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Є один суддя – всевладний час.
* * *
Як чайка летить над водою, так дні стрімголові і ночі.
* * *
Мов стріли, дні летять у ціль з оруд земних до знань небесних.
* * *
Ми на планеті цій – неміряна сім’я, а наші голоси – багатомовний хор.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок. ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих, і в нашій пам’яті воістину воскрес.
* * *
Де сяє Дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Бачу музику на висоті життя.
* * *
Кохання красний квіт сяйне й благословить любити цілий світ.
* * *
Любов – вершина великодніх мрій.
* * *
Кохання сховане мелодією в слові.
* * *
Кохання ладаном пахне.
* * *
В коханні стільки таємниць,
як у морі – риб, а в небі – птиць.
* * *
У коханні пройде непоміченим зло,
і покора солодкою за́вжди здається.
* * *
Без любові нікуди-нікуди не йди.
* * *
Не поспішай, не поспішай, інакше – ми не зрозуміємо любові.
* * *
Коли ти знову у журбі, лікую, виключно, любов’ю.
* * *
Нехай любов моя не та́ вже, бо більша за любов.
* * *
Кожен поцілунок – зіронька з пітьми́.
* * *
Ясно сяють зорі після перших сліз.
* * *
Аварія серця – найбільша у світі.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Вітер – мій художник.
* * *
Найкраще відбувається у снах.
* * *
Творчість:
Одне крило – терпіння, а друге – вічний шлях.
* * *
Самотність:
Один – то не два і не три. Один – то без брата й сестри.
Один – то не сім і не сто, а поруч усі – і ніхто.
* * *
Допоможуть хіба що молитви через біль, через біль.
* * *
Виростає в тривогу малий неспокій.
* * *
Розказав – загубив, промовчавши – знайшов.
* * *
Цілий світ з руїн підніме дитячий сміх, дитяча гра.
* * *
Між посмішкою й радістю – веселка.
Цитати зі збірки віршів для пісень Сергія Губерначука «Матіоловий сон».
Контекст : «Матіоловий сон»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію