* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив.

* * *
Синє небо глибше океану.

* * *
Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми.
То у гордині, то у зневірі ми.

* * *
Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших нових життів.

* * *
Хоч ми й одні з найдосконаліших створінь,
але від Бога ми лише маленька тінь.
Його думки з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.

* * *
Нас малює Бог.

* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.

* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.

* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової – в якій душа до раю входить.
Ніхто не змінить правди старшої, що лине з Біблії, із Книги Книг.

* * *
Слово – від Бога у Бозі світить нам.

* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покрову, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.

* * *
Доля нації – робити і творити історію сьогодні й повсякчас.

* * *
Україна веселкова – мирний ореол.
Центр великої Європи, неповторний світ,
хор зірок і анґелів політ.

* * *
Так Бог нам дав, щоб кожен мав,
хто в Україні виростав,
ясні думки, палкі слова, святу любов.

* * *
Той, хто родом з України, знає: пісня – то кохання.

* * *
У світі всюди – час, і всюди – таїна.

* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.

* * *
Є один суддя – всевладний час.

* * *
Як чайка летить над водою, так дні стрімголові і ночі.

* * *
Мов стріли, дні летять у ціль з оруд земних до знань небесних.

* * *
Ми на планеті цій – неміряна сім’я, а наші голоси – багатомовний хор.

* * *
ХХІ століття промайне між зірок. ХХІ століття – двадцять перший урок.

* * *
Ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих, і в нашій пам’яті воістину воскрес.

* * *
Де сяє Дух, там почуття – ґротеск.

* * *
Бачу музику на висоті життя.

* * *
Кохання красний квіт сяйне й благословить любити цілий світ.

* * *
Любов – вершина великодніх мрій.

* * *
Кохання сховане мелодією в слові.

* * *
Кохання ладаном пахне.

* * *
В коханні стільки таємниць,
як у морі – риб, а в небі – птиць.

* * *
У коханні пройде непоміченим зло,
і покора солодкою за́вжди здається.

* * *
Без любові нікуди-нікуди не йди.

* * *
Не поспішай, не поспішай, інакше – ми не зрозуміємо любові.

* * *
Коли ти знову у журбі, лікую, виключно, любов’ю.

* * *
Нехай любов моя не та́ вже, бо більша за любов.

* * *
Кожен поцілунок – зіронька з пітьми́.

* * *
Ясно сяють зорі після перших сліз.

* * *
Аварія серця – найбільша у світі.

* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.

* * *
Вітер – мій художник.

* * *
Найкраще відбувається у снах.

* * *
Творчість:
Одне крило – терпіння, а друге – вічний шлях.

* * *
Самотність:
Один – то не два і не три. Один – то без брата й сестри.
Один – то не сім і не сто, а поруч усі – і ніхто.

* * *
Допоможуть хіба що молитви через біль, через біль.

* * *
Виростає в тривогу малий неспокій.

* * *
Розказав – загубив, промовчавши – знайшов.

* * *
Цілий світ з руїн підніме дитячий сміх, дитяча гра.

* * *
Між посмішкою й радістю – веселка.

Цитати зі збірки віршів для пісень Сергія Губерначука «Матіоловий сон».