Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.28
06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
2026.02.27
21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
2026.02.27
21:17
І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
2026.02.27
19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
2026.02.27
15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
2026.02.27
10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
2026.02.27
10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
2026.02.27
06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
2026.02.26
20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
2026.02.26
19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –
2026.02.26
17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,
2026.02.26
12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту:
«Що бачить читач, який натрапив на публікацію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
Уривки з надрукованого (5)
Контекст : «Матіоловий сон»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Уривки з надрукованого (5)
* * *
Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив.
* * *
Синє небо глибше океану.
* * *
Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми.
То у гордині, то у зневірі ми.
* * *
Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших нових життів.
* * *
Хоч ми й одні з найдосконаліших створінь,
але від Бога ми лише маленька тінь.
Його думки з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової – в якій душа до раю входить.
Ніхто не змінить правди старшої, що лине з Біблії, із Книги Книг.
* * *
Слово – від Бога у Бозі світить нам.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покрову, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
Доля нації – робити і творити історію сьогодні й повсякчас.
* * *
Україна веселкова – мирний ореол.
Центр великої Європи, неповторний світ,
хор зірок і анґелів політ.
* * *
Так Бог нам дав, щоб кожен мав,
хто в Україні виростав,
ясні думки, палкі слова, святу любов.
* * *
Той, хто родом з України, знає: пісня – то кохання.
* * *
У світі всюди – час, і всюди – таїна.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Є один суддя – всевладний час.
* * *
Як чайка летить над водою, так дні стрімголові і ночі.
* * *
Мов стріли, дні летять у ціль з оруд земних до знань небесних.
* * *
Ми на планеті цій – неміряна сім’я, а наші голоси – багатомовний хор.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок. ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих, і в нашій пам’яті воістину воскрес.
* * *
Де сяє Дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Бачу музику на висоті життя.
* * *
Кохання красний квіт сяйне й благословить любити цілий світ.
* * *
Любов – вершина великодніх мрій.
* * *
Кохання сховане мелодією в слові.
* * *
Кохання ладаном пахне.
* * *
В коханні стільки таємниць,
як у морі – риб, а в небі – птиць.
* * *
У коханні пройде непоміченим зло,
і покора солодкою за́вжди здається.
* * *
Без любові нікуди-нікуди не йди.
* * *
Не поспішай, не поспішай, інакше – ми не зрозуміємо любові.
* * *
Коли ти знову у журбі, лікую, виключно, любов’ю.
* * *
Нехай любов моя не та́ вже, бо більша за любов.
* * *
Кожен поцілунок – зіронька з пітьми́.
* * *
Ясно сяють зорі після перших сліз.
* * *
Аварія серця – найбільша у світі.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Вітер – мій художник.
* * *
Найкраще відбувається у снах.
* * *
Творчість:
Одне крило – терпіння, а друге – вічний шлях.
* * *
Самотність:
Один – то не два і не три. Один – то без брата й сестри.
Один – то не сім і не сто, а поруч усі – і ніхто.
* * *
Допоможуть хіба що молитви через біль, через біль.
* * *
Виростає в тривогу малий неспокій.
* * *
Розказав – загубив, промовчавши – знайшов.
* * *
Цілий світ з руїн підніме дитячий сміх, дитяча гра.
* * *
Між посмішкою й радістю – веселка.
Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив.
* * *
Синє небо глибше океану.
* * *
Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми.
То у гордині, то у зневірі ми.
* * *
Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших нових життів.
* * *
Хоч ми й одні з найдосконаліших створінь,
але від Бога ми лише маленька тінь.
Його думки з осяяних небес –
мов пахощі єванґельських чудес.
* * *
Нас малює Бог.
* * *
Боже наш, усе – з Твоєї милості.
* * *
О, Боже наш, Ти віру для життя вручив.
* * *
Ніхто не знищить віри нашої – Христової – в якій душа до раю входить.
Ніхто не змінить правди старшої, що лине з Біблії, із Книги Книг.
* * *
Слово – від Бога у Бозі світить нам.
* * *
Пŏшли же нам, Боже, на кожен наш час
Покрову, Рŏздво, Паску, Трŏйцÿ і Спас.
* * *
Доля нації – робити і творити історію сьогодні й повсякчас.
* * *
Україна веселкова – мирний ореол.
Центр великої Європи, неповторний світ,
хор зірок і анґелів політ.
* * *
Так Бог нам дав, щоб кожен мав,
хто в Україні виростав,
ясні думки, палкі слова, святу любов.
* * *
Той, хто родом з України, знає: пісня – то кохання.
* * *
У світі всюди – час, і всюди – таїна.
* * *
А світ сидить закутий поточними думками,
ковтаючи секунди роками і віками.
* * *
Є один суддя – всевладний час.
* * *
Як чайка летить над водою, так дні стрімголові і ночі.
* * *
Мов стріли, дні летять у ціль з оруд земних до знань небесних.
* * *
Ми на планеті цій – неміряна сім’я, а наші голоси – багатомовний хор.
* * *
ХХІ століття промайне між зірок. ХХІ століття – двадцять перший урок.
* * *
Ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих, і в нашій пам’яті воістину воскрес.
* * *
Де сяє Дух, там почуття – ґротеск.
* * *
Бачу музику на висоті життя.
* * *
Кохання красний квіт сяйне й благословить любити цілий світ.
* * *
Любов – вершина великодніх мрій.
* * *
Кохання сховане мелодією в слові.
* * *
Кохання ладаном пахне.
* * *
В коханні стільки таємниць,
як у морі – риб, а в небі – птиць.
* * *
У коханні пройде непоміченим зло,
і покора солодкою за́вжди здається.
* * *
Без любові нікуди-нікуди не йди.
* * *
Не поспішай, не поспішай, інакше – ми не зрозуміємо любові.
* * *
Коли ти знову у журбі, лікую, виключно, любов’ю.
* * *
Нехай любов моя не та́ вже, бо більша за любов.
* * *
Кожен поцілунок – зіронька з пітьми́.
* * *
Ясно сяють зорі після перших сліз.
* * *
Аварія серця – найбільша у світі.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Вітер – мій художник.
* * *
Найкраще відбувається у снах.
* * *
Творчість:
Одне крило – терпіння, а друге – вічний шлях.
* * *
Самотність:
Один – то не два і не три. Один – то без брата й сестри.
Один – то не сім і не сто, а поруч усі – і ніхто.
* * *
Допоможуть хіба що молитви через біль, через біль.
* * *
Виростає в тривогу малий неспокій.
* * *
Розказав – загубив, промовчавши – знайшов.
* * *
Цілий світ з руїн підніме дитячий сміх, дитяча гра.
* * *
Між посмішкою й радістю – веселка.
Цитати зі збірки віршів для пісень Сергія Губерначука «Матіоловий сон».
Контекст : «Матіоловий сон»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
