ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час(4x)

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Святі та блаженні
Цілу ніч розмовляв з митрополитом. Ми з ним друзі з дитинства. Разом сиділи десять років за однією партою у школі. І хоч він людина вельми зайнята - час від часу навідується до моєї хати на курячих ніжках, оскільки моя дружина - берегиня, заслужений народний ескулап, світоч травництва та майстер замовлянь. Лікує будь-які хвороби і у тварин, і в людей. Навіть сказ.
Після обряду екзорцизму, який виконала дружина над духовною особою, ми добряче повечеряли печеним поросям та слив’янкою. Ну, а вже потім, вляглися усі втрьох на одному ліжку та почали вельми повчальну дискусію про світ грішних та праведних. Питаю:
- А скільки у християнстві існує святих?
- Приблизно шістнадцять тисяч.
- А як їх розподіляють?
- Є святі діти, є святі дорослі. Є мироточиві святі, є канонізовані монархи, є святі воїни, святі, які виганяють бісів, канонізовані папи римські, патріархи та митрополити.
- Ого! Не знав. А як діти стають святими?
Ну, ось, наприклад, була така собі дівчинка Марія Фань Кунь, яка народилася в китайській провінції Хебей. Сирота, виховувалася в дитбудинку, заснованому католицькими місіонерами.
Під час Іхетуанського повстання революціонери захопили село Датзе, католицький храм спалили і вбили всіх католиків. Марію залишили живою. Ватажок повстанців запропонував їй одружитися. Марія відмовилася. Тоді боксери почали її примушувати відмовитися від християнства. Вона не відмовилися. І її убили. А 1 жовтня 2000-го року Папа Римський Іван Павло другий її канонізував та причислив до лику святих.
- Повчальна історія, отче. І вельми сумна. А ще розкажіть!
- Жила в Італії дівчинка, Марія Горетті. Тато помер, коли їй було дев'ять років. Сім'я в пошуках роботи переселилася в село Феррере ді Конка, де винайняла на пару з сім'єю Серенеллі будинок. 5 липня 1902 року в кімнату до дівчинки зайшов її сусід - Алессандро Серенеллі та почав схиляти неповнолітню до інтиму. Дівчинка відмовилася. За це озвірілий сусід наніс їй 42 ножових поранення. Наступного дня дівчинка померла.
24 липня 1950-го року Папа римський Пій 12 дівчинку канонізував. Її оголосили святою.
Жах! А що сталося з психопатом?
- Та нічого особливого. Дівчинка перед смертю його пробачила. Тож він дожив до старості, працюючи садівником.
- А князі святі є?
- Звичайно. Наприклад, наш князь Володимир. Правда він за рік хрещення Русі убив сорок відсотків населення власної столиці. Всіх, хто вірив у Дажбога та інших поганських богів. Але утвердження віри християнської важить більше, аніж кров невинно убієнних власних громадян. І взагалі - вся влада від Бога. Тому князів, монархів, королів та царів серед святих - чи не найбільше.
- Йой! Це ж що виходить? Якщо я, наприклад, захочу вогнем і мечем утвердити віру в Японії і мені це вдасться, то й мене причислять до лику святих?
- Звичайно. Такі правила.
Я примовк, задумався. Щось мені в цій жорстокій правді не подобалося. Десь вже чув подібну тезу, що ціль виправдовує засоби…
- А вояки святі є?
- Звичайно. Наприклад Пересвєт, який в Куликівській битві бився з печенігом Челубеєм. І хоч обидва загинули, але Пересвєт був християнським монахом, учнем самого Сергія Радонезького. Гріх було таку видатну людину не причислити до лику святих.
- Але ж Куликівська битва - це битва двох монгольських воєначальників! Кожен набрав собі військо з підлеглих васалів. Володимир Донський, володар Московського улусу, за наказом хана Тохтамиша виступив проти самозванця Мамая, який не був Чингізидом. Випадково перечепився, луснувся лобом об деревину в результаті чого пролежав під нею всю так звану битву. Військо Мамая, як побачило Тохтамиша - присягнуло йому на вірність і розбрелося хто куди. То невже і Дмитро Донський святий?
- Так. Його канонізувала російська православна церква як преподобного.
- Ого! Неісповідими шляхи Господні…
_ А адмірали святі є?
- Звичайно. Наприклад, Федір Ушаков, російський офіцер. Він, до того ж, отримав ордени святого Володимира та святого Георгія другого, третього і четвертого ступенів, орден святого Олександра Невського, орден святого Іоанна Єрусалимського, орден святого Януарія, челенк від Османів та золоту зброю від Семи островів. Людина воістину видатна.
- А є святі, які були дітьми імператорів?
- Безумовно. Наприклад, Микита Бісогон. Апокриф стверджує, що він був сином імператора Діоклетіана. Микита якось запропонував батькові стати християнином. Той кинув його до в’язниці. Там йому явився біс, який схиляв відректися від християнства. Микита помолився і тоді йому явився архангел Михаїл, який наказав схопити біса, причавити та наступити на шию. Що він і зробив. Потім самотужки зняв кайдани зі своїх ніг і почав лупцювати ними біса, який назвався Вельзевулом.
Через три роки Діоклетіан згадав про свого сина і наказав його привести з в'язниці. Той прийшов разом з бісом на повідку і сказав, що ця нечиста істота є тим, хто управляє вчинками імператора. Правитель розгнівався та наказав стратити сина. Але сталося чудо! Микита воскресив двох людей, яких поховали в кам'яному стовпі. Діоклетіан не повірив. Тоді проти імператора піднялося повстання, на чолі з царицею. Того дня Микита Бісогон охрестив аж 18400 людей. За це його канонізували як святого. Правда, не одразу, церква мусила зважити всі за і проти, і перевірити факти.
Довго слухав я митрополита. Такої серйозної інформації мені не доводилося чути ще ніколи. Лише від жінки. Але її знання стосуються виключно медицини. Там ніякої святості немає. Кладеш людину на тапчан, скануєш руками та очима, ставиш діагноз і починаєш лікування. Кому клізму, кому трав'яний узвар, а кому народне замовляння. Буває і бісів доводиться виганяти, не без того. Минулого тижня сам митрополит і допомагав жінці в цій справі. А як останній чорт покинув мордувати нашого сільського голову і той пішов додому щасливим та здоровим, сказав:
- Хоч ви і язичники, але добру справу робите, правильну. Звільняєте людей від хвороб і зла. І хоч святими наша церква вас не оголосить, але діяння ваші приносять користь суспільству. І християнам, і атеїстам, і навіть іудеям. Але про це нікому не кажіть, бо мене ще сану позбавлять за те, що якшаюся з поганами.
Всьо, втомився. Треба хоч трішки поспати, бо уранці люди прийдуть зі своїми болячками та душевними проблемами. А відмовляти людям у допомозі - гріх.

07.12.2021р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-12-07 15:21:10
Переглядів сторінки твору 382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.926 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.243 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.11 10:06
Автор у цю хвилину відсутній