Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.04
07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
2026.07.04
05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ
1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов
2026.07.03
22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
2026.07.03
20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
2026.07.03
10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
2026.07.03
06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
2026.07.03
05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА
Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Святі та блаженні
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Святі та блаженні
Цілу ніч розмовляв з митрополитом. Ми з ним друзі з дитинства. Разом сиділи десять років за однією партою у школі. І хоч він людина вельми зайнята - час від часу навідується до моєї хати на курячих ніжках, оскільки моя дружина - берегиня, заслужений народний ескулап, світоч травництва та майстер замовлянь. Лікує будь-які хвороби і у тварин, і в людей. Навіть сказ.
Після обряду екзорцизму, який виконала дружина над духовною особою, ми добряче повечеряли печеним поросям та слив’янкою. Ну, а вже потім, вляглися усі втрьох на одному ліжку та почали вельми повчальну дискусію про світ грішних та праведних. Питаю:
- А скільки у християнстві існує святих?
- Приблизно шістнадцять тисяч.
- А як їх розподіляють?
- Є святі діти, є святі дорослі. Є мироточиві святі, є канонізовані монархи, є святі воїни, святі, які виганяють бісів, канонізовані папи римські, патріархи та митрополити.
- Ого! Не знав. А як діти стають святими?
Ну, ось, наприклад, була така собі дівчинка Марія Фань Кунь, яка народилася в китайській провінції Хебей. Сирота, виховувалася в дитбудинку, заснованому католицькими місіонерами.
Під час Іхетуанського повстання революціонери захопили село Датзе, католицький храм спалили і вбили всіх католиків. Марію залишили живою. Ватажок повстанців запропонував їй одружитися. Марія відмовилася. Тоді боксери почали її примушувати відмовитися від християнства. Вона не відмовилися. І її убили. А 1 жовтня 2000-го року Папа Римський Іван Павло другий її канонізував та причислив до лику святих.
- Повчальна історія, отче. І вельми сумна. А ще розкажіть!
- Жила в Італії дівчинка, Марія Горетті. Тато помер, коли їй було дев'ять років. Сім'я в пошуках роботи переселилася в село Феррере ді Конка, де винайняла на пару з сім'єю Серенеллі будинок. 5 липня 1902 року в кімнату до дівчинки зайшов її сусід - Алессандро Серенеллі та почав схиляти неповнолітню до інтиму. Дівчинка відмовилася. За це озвірілий сусід наніс їй 42 ножових поранення. Наступного дня дівчинка померла.
24 липня 1950-го року Папа римський Пій 12 дівчинку канонізував. Її оголосили святою.
Жах! А що сталося з психопатом?
- Та нічого особливого. Дівчинка перед смертю його пробачила. Тож він дожив до старості, працюючи садівником.
- А князі святі є?
- Звичайно. Наприклад, наш князь Володимир. Правда він за рік хрещення Русі убив сорок відсотків населення власної столиці. Всіх, хто вірив у Дажбога та інших поганських богів. Але утвердження віри християнської важить більше, аніж кров невинно убієнних власних громадян. І взагалі - вся влада від Бога. Тому князів, монархів, королів та царів серед святих - чи не найбільше.
- Йой! Це ж що виходить? Якщо я, наприклад, захочу вогнем і мечем утвердити віру в Японії і мені це вдасться, то й мене причислять до лику святих?
- Звичайно. Такі правила.
Я примовк, задумався. Щось мені в цій жорстокій правді не подобалося. Десь вже чув подібну тезу, що ціль виправдовує засоби…
- А вояки святі є?
- Звичайно. Наприклад Пересвєт, який в Куликівській битві бився з печенігом Челубеєм. І хоч обидва загинули, але Пересвєт був християнським монахом, учнем самого Сергія Радонезького. Гріх було таку видатну людину не причислити до лику святих.
- Але ж Куликівська битва - це битва двох монгольських воєначальників! Кожен набрав собі військо з підлеглих васалів. Володимир Донський, володар Московського улусу, за наказом хана Тохтамиша виступив проти самозванця Мамая, який не був Чингізидом. Випадково перечепився, луснувся лобом об деревину в результаті чого пролежав під нею всю так звану битву. Військо Мамая, як побачило Тохтамиша - присягнуло йому на вірність і розбрелося хто куди. То невже і Дмитро Донський святий?
- Так. Його канонізувала російська православна церква як преподобного.
- Ого! Неісповідими шляхи Господні…
_ А адмірали святі є?
- Звичайно. Наприклад, Федір Ушаков, російський офіцер. Він, до того ж, отримав ордени святого Володимира та святого Георгія другого, третього і четвертого ступенів, орден святого Олександра Невського, орден святого Іоанна Єрусалимського, орден святого Януарія, челенк від Османів та золоту зброю від Семи островів. Людина воістину видатна.
- А є святі, які були дітьми імператорів?
- Безумовно. Наприклад, Микита Бісогон. Апокриф стверджує, що він був сином імператора Діоклетіана. Микита якось запропонував батькові стати християнином. Той кинув його до в’язниці. Там йому явився біс, який схиляв відректися від християнства. Микита помолився і тоді йому явився архангел Михаїл, який наказав схопити біса, причавити та наступити на шию. Що він і зробив. Потім самотужки зняв кайдани зі своїх ніг і почав лупцювати ними біса, який назвався Вельзевулом.
Через три роки Діоклетіан згадав про свого сина і наказав його привести з в'язниці. Той прийшов разом з бісом на повідку і сказав, що ця нечиста істота є тим, хто управляє вчинками імператора. Правитель розгнівався та наказав стратити сина. Але сталося чудо! Микита воскресив двох людей, яких поховали в кам'яному стовпі. Діоклетіан не повірив. Тоді проти імператора піднялося повстання, на чолі з царицею. Того дня Микита Бісогон охрестив аж 18400 людей. За це його канонізували як святого. Правда, не одразу, церква мусила зважити всі за і проти, і перевірити факти.
Довго слухав я митрополита. Такої серйозної інформації мені не доводилося чути ще ніколи. Лише від жінки. Але її знання стосуються виключно медицини. Там ніякої святості немає. Кладеш людину на тапчан, скануєш руками та очима, ставиш діагноз і починаєш лікування. Кому клізму, кому трав'яний узвар, а кому народне замовляння. Буває і бісів доводиться виганяти, не без того. Минулого тижня сам митрополит і допомагав жінці в цій справі. А як останній чорт покинув мордувати нашого сільського голову і той пішов додому щасливим та здоровим, сказав:
- Хоч ви і язичники, але добру справу робите, правильну. Звільняєте людей від хвороб і зла. І хоч святими наша церква вас не оголосить, але діяння ваші приносять користь суспільству. І християнам, і атеїстам, і навіть іудеям. Але про це нікому не кажіть, бо мене ще сану позбавлять за те, що якшаюся з поганами.
Всьо, втомився. Треба хоч трішки поспати, бо уранці люди прийдуть зі своїми болячками та душевними проблемами. А відмовляти людям у допомозі - гріх.
07.12.2021р.
Після обряду екзорцизму, який виконала дружина над духовною особою, ми добряче повечеряли печеним поросям та слив’янкою. Ну, а вже потім, вляглися усі втрьох на одному ліжку та почали вельми повчальну дискусію про світ грішних та праведних. Питаю:
- А скільки у християнстві існує святих?
- Приблизно шістнадцять тисяч.
- А як їх розподіляють?
- Є святі діти, є святі дорослі. Є мироточиві святі, є канонізовані монархи, є святі воїни, святі, які виганяють бісів, канонізовані папи римські, патріархи та митрополити.
- Ого! Не знав. А як діти стають святими?
Ну, ось, наприклад, була така собі дівчинка Марія Фань Кунь, яка народилася в китайській провінції Хебей. Сирота, виховувалася в дитбудинку, заснованому католицькими місіонерами.
Під час Іхетуанського повстання революціонери захопили село Датзе, католицький храм спалили і вбили всіх католиків. Марію залишили живою. Ватажок повстанців запропонував їй одружитися. Марія відмовилася. Тоді боксери почали її примушувати відмовитися від християнства. Вона не відмовилися. І її убили. А 1 жовтня 2000-го року Папа Римський Іван Павло другий її канонізував та причислив до лику святих.
- Повчальна історія, отче. І вельми сумна. А ще розкажіть!
- Жила в Італії дівчинка, Марія Горетті. Тато помер, коли їй було дев'ять років. Сім'я в пошуках роботи переселилася в село Феррере ді Конка, де винайняла на пару з сім'єю Серенеллі будинок. 5 липня 1902 року в кімнату до дівчинки зайшов її сусід - Алессандро Серенеллі та почав схиляти неповнолітню до інтиму. Дівчинка відмовилася. За це озвірілий сусід наніс їй 42 ножових поранення. Наступного дня дівчинка померла.
24 липня 1950-го року Папа римський Пій 12 дівчинку канонізував. Її оголосили святою.
Жах! А що сталося з психопатом?
- Та нічого особливого. Дівчинка перед смертю його пробачила. Тож він дожив до старості, працюючи садівником.
- А князі святі є?
- Звичайно. Наприклад, наш князь Володимир. Правда він за рік хрещення Русі убив сорок відсотків населення власної столиці. Всіх, хто вірив у Дажбога та інших поганських богів. Але утвердження віри християнської важить більше, аніж кров невинно убієнних власних громадян. І взагалі - вся влада від Бога. Тому князів, монархів, королів та царів серед святих - чи не найбільше.
- Йой! Це ж що виходить? Якщо я, наприклад, захочу вогнем і мечем утвердити віру в Японії і мені це вдасться, то й мене причислять до лику святих?
- Звичайно. Такі правила.
Я примовк, задумався. Щось мені в цій жорстокій правді не подобалося. Десь вже чув подібну тезу, що ціль виправдовує засоби…
- А вояки святі є?
- Звичайно. Наприклад Пересвєт, який в Куликівській битві бився з печенігом Челубеєм. І хоч обидва загинули, але Пересвєт був християнським монахом, учнем самого Сергія Радонезького. Гріх було таку видатну людину не причислити до лику святих.
- Але ж Куликівська битва - це битва двох монгольських воєначальників! Кожен набрав собі військо з підлеглих васалів. Володимир Донський, володар Московського улусу, за наказом хана Тохтамиша виступив проти самозванця Мамая, який не був Чингізидом. Випадково перечепився, луснувся лобом об деревину в результаті чого пролежав під нею всю так звану битву. Військо Мамая, як побачило Тохтамиша - присягнуло йому на вірність і розбрелося хто куди. То невже і Дмитро Донський святий?
- Так. Його канонізувала російська православна церква як преподобного.
- Ого! Неісповідими шляхи Господні…
_ А адмірали святі є?
- Звичайно. Наприклад, Федір Ушаков, російський офіцер. Він, до того ж, отримав ордени святого Володимира та святого Георгія другого, третього і четвертого ступенів, орден святого Олександра Невського, орден святого Іоанна Єрусалимського, орден святого Януарія, челенк від Османів та золоту зброю від Семи островів. Людина воістину видатна.
- А є святі, які були дітьми імператорів?
- Безумовно. Наприклад, Микита Бісогон. Апокриф стверджує, що він був сином імператора Діоклетіана. Микита якось запропонував батькові стати християнином. Той кинув його до в’язниці. Там йому явився біс, який схиляв відректися від християнства. Микита помолився і тоді йому явився архангел Михаїл, який наказав схопити біса, причавити та наступити на шию. Що він і зробив. Потім самотужки зняв кайдани зі своїх ніг і почав лупцювати ними біса, який назвався Вельзевулом.
Через три роки Діоклетіан згадав про свого сина і наказав його привести з в'язниці. Той прийшов разом з бісом на повідку і сказав, що ця нечиста істота є тим, хто управляє вчинками імператора. Правитель розгнівався та наказав стратити сина. Але сталося чудо! Микита воскресив двох людей, яких поховали в кам'яному стовпі. Діоклетіан не повірив. Тоді проти імператора піднялося повстання, на чолі з царицею. Того дня Микита Бісогон охрестив аж 18400 людей. За це його канонізували як святого. Правда, не одразу, церква мусила зважити всі за і проти, і перевірити факти.
Довго слухав я митрополита. Такої серйозної інформації мені не доводилося чути ще ніколи. Лише від жінки. Але її знання стосуються виключно медицини. Там ніякої святості немає. Кладеш людину на тапчан, скануєш руками та очима, ставиш діагноз і починаєш лікування. Кому клізму, кому трав'яний узвар, а кому народне замовляння. Буває і бісів доводиться виганяти, не без того. Минулого тижня сам митрополит і допомагав жінці в цій справі. А як останній чорт покинув мордувати нашого сільського голову і той пішов додому щасливим та здоровим, сказав:
- Хоч ви і язичники, але добру справу робите, правильну. Звільняєте людей від хвороб і зла. І хоч святими наша церква вас не оголосить, але діяння ваші приносять користь суспільству. І християнам, і атеїстам, і навіть іудеям. Але про це нікому не кажіть, бо мене ще сану позбавлять за те, що якшаюся з поганами.
Всьо, втомився. Треба хоч трішки поспати, бо уранці люди прийдуть зі своїми болячками та душевними проблемами. А відмовляти людям у допомозі - гріх.
07.12.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
