ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Святі та блаженні
Цілу ніч розмовляв з митрополитом. Ми з ним друзі з дитинства. Разом сиділи десять років за однією партою у школі. І хоч він людина вельми зайнята - час від часу навідується до моєї хати на курячих ніжках, оскільки моя дружина - берегиня, заслужений народний ескулап, світоч травництва та майстер замовлянь. Лікує будь-які хвороби і у тварин, і в людей. Навіть сказ.
Після обряду екзорцизму, який виконала дружина над духовною особою, ми добряче повечеряли печеним поросям та слив’янкою. Ну, а вже потім, вляглися усі втрьох на одному ліжку та почали вельми повчальну дискусію про світ грішних та праведних. Питаю:
- А скільки у християнстві існує святих?
- Приблизно шістнадцять тисяч.
- А як їх розподіляють?
- Є святі діти, є святі дорослі. Є мироточиві святі, є канонізовані монархи, є святі воїни, святі, які виганяють бісів, канонізовані папи римські, патріархи та митрополити.
- Ого! Не знав. А як діти стають святими?
Ну, ось, наприклад, була така собі дівчинка Марія Фань Кунь, яка народилася в китайській провінції Хебей. Сирота, виховувалася в дитбудинку, заснованому католицькими місіонерами.
Під час Іхетуанського повстання революціонери захопили село Датзе, католицький храм спалили і вбили всіх католиків. Марію залишили живою. Ватажок повстанців запропонував їй одружитися. Марія відмовилася. Тоді боксери почали її примушувати відмовитися від християнства. Вона не відмовилися. І її убили. А 1 жовтня 2000-го року Папа Римський Іван Павло другий її канонізував та причислив до лику святих.
- Повчальна історія, отче. І вельми сумна. А ще розкажіть!
- Жила в Італії дівчинка, Марія Горетті. Тато помер, коли їй було дев'ять років. Сім'я в пошуках роботи переселилася в село Феррере ді Конка, де винайняла на пару з сім'єю Серенеллі будинок. 5 липня 1902 року в кімнату до дівчинки зайшов її сусід - Алессандро Серенеллі та почав схиляти неповнолітню до інтиму. Дівчинка відмовилася. За це озвірілий сусід наніс їй 42 ножових поранення. Наступного дня дівчинка померла.
24 липня 1950-го року Папа римський Пій 12 дівчинку канонізував. Її оголосили святою.
Жах! А що сталося з психопатом?
- Та нічого особливого. Дівчинка перед смертю його пробачила. Тож він дожив до старості, працюючи садівником.
- А князі святі є?
- Звичайно. Наприклад, наш князь Володимир. Правда він за рік хрещення Русі убив сорок відсотків населення власної столиці. Всіх, хто вірив у Дажбога та інших поганських богів. Але утвердження віри християнської важить більше, аніж кров невинно убієнних власних громадян. І взагалі - вся влада від Бога. Тому князів, монархів, королів та царів серед святих - чи не найбільше.
- Йой! Це ж що виходить? Якщо я, наприклад, захочу вогнем і мечем утвердити віру в Японії і мені це вдасться, то й мене причислять до лику святих?
- Звичайно. Такі правила.
Я примовк, задумався. Щось мені в цій жорстокій правді не подобалося. Десь вже чув подібну тезу, що ціль виправдовує засоби…
- А вояки святі є?
- Звичайно. Наприклад Пересвєт, який в Куликівській битві бився з печенігом Челубеєм. І хоч обидва загинули, але Пересвєт був християнським монахом, учнем самого Сергія Радонезького. Гріх було таку видатну людину не причислити до лику святих.
- Але ж Куликівська битва - це битва двох монгольських воєначальників! Кожен набрав собі військо з підлеглих васалів. Володимир Донський, володар Московського улусу, за наказом хана Тохтамиша виступив проти самозванця Мамая, який не був Чингізидом. Випадково перечепився, луснувся лобом об деревину в результаті чого пролежав під нею всю так звану битву. Військо Мамая, як побачило Тохтамиша - присягнуло йому на вірність і розбрелося хто куди. То невже і Дмитро Донський святий?
- Так. Його канонізувала російська православна церква як преподобного.
- Ого! Неісповідими шляхи Господні…
_ А адмірали святі є?
- Звичайно. Наприклад, Федір Ушаков, російський офіцер. Він, до того ж, отримав ордени святого Володимира та святого Георгія другого, третього і четвертого ступенів, орден святого Олександра Невського, орден святого Іоанна Єрусалимського, орден святого Януарія, челенк від Османів та золоту зброю від Семи островів. Людина воістину видатна.
- А є святі, які були дітьми імператорів?
- Безумовно. Наприклад, Микита Бісогон. Апокриф стверджує, що він був сином імператора Діоклетіана. Микита якось запропонував батькові стати християнином. Той кинув його до в’язниці. Там йому явився біс, який схиляв відректися від християнства. Микита помолився і тоді йому явився архангел Михаїл, який наказав схопити біса, причавити та наступити на шию. Що він і зробив. Потім самотужки зняв кайдани зі своїх ніг і почав лупцювати ними біса, який назвався Вельзевулом.
Через три роки Діоклетіан згадав про свого сина і наказав його привести з в'язниці. Той прийшов разом з бісом на повідку і сказав, що ця нечиста істота є тим, хто управляє вчинками імператора. Правитель розгнівався та наказав стратити сина. Але сталося чудо! Микита воскресив двох людей, яких поховали в кам'яному стовпі. Діоклетіан не повірив. Тоді проти імператора піднялося повстання, на чолі з царицею. Того дня Микита Бісогон охрестив аж 18400 людей. За це його канонізували як святого. Правда, не одразу, церква мусила зважити всі за і проти, і перевірити факти.
Довго слухав я митрополита. Такої серйозної інформації мені не доводилося чути ще ніколи. Лише від жінки. Але її знання стосуються виключно медицини. Там ніякої святості немає. Кладеш людину на тапчан, скануєш руками та очима, ставиш діагноз і починаєш лікування. Кому клізму, кому трав'яний узвар, а кому народне замовляння. Буває і бісів доводиться виганяти, не без того. Минулого тижня сам митрополит і допомагав жінці в цій справі. А як останній чорт покинув мордувати нашого сільського голову і той пішов додому щасливим та здоровим, сказав:
- Хоч ви і язичники, але добру справу робите, правильну. Звільняєте людей від хвороб і зла. І хоч святими наша церква вас не оголосить, але діяння ваші приносять користь суспільству. І християнам, і атеїстам, і навіть іудеям. Але про це нікому не кажіть, бо мене ще сану позбавлять за те, що якшаюся з поганами.
Всьо, втомився. Треба хоч трішки поспати, бо уранці люди прийдуть зі своїми болячками та душевними проблемами. А відмовляти людям у допомозі - гріх.

07.12.2021р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-12-07 15:21:10
Переглядів сторінки твору 389
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.920 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.237 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.25 10:25
Автор у цю хвилину відсутній