Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
. І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
Щось повинно відбуватися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбуватися. М
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
2026.09.16
06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
2026.09.15
23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
2026.09.15
23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
2026.09.15
22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
2026.09.15
17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
2026.09.15
17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
2026.09.15
09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
2026.09.15
08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
2026.09.14
23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
Я життя люблю і кожен день я насолоджуюся. Сходом сонця захоплююся, класичну музику я слухаю в тиші і щось нове в собі я відкриваю. Пишу роздуми, спілкуюся і мрію ... Кожна людина мені цікава, так як вона знає те, чого не знаю я ... Коли душа спокійна і співає, на підвіконня голуби сідають, ведуть свою пташину розмову ... І все зрозуміло, що ми не одні, навіть птахи розуміють наші думки і справи ... Позитив до нас тягне все живе, це потрібно пам'ятати в будь-який момент і навіть в думках не бажати іншим поганого, так як все повертається назад . Я життя люблю - який в ньому колорит, воно різноманітне і прекрасне , Всевишній тут нас поселив ... Ранок, день і вечір здаються звичайними , тільки деталі щогодини залежать лише від нас ... Як ми побудуємо день, які нас займуть справи, можливостей не злічити, свої здібності потрібно врахувати ... Займайся тим, чим хочеш, можеш, працюй, в гармонії з собою і оточенням живи ... 19.06.17 (написані в лікарні) Швець Т.В.
Просмотр размышлений, написанных в больнице.
Я жизнь люблю и каждый день я наслаждаюсь. Восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку я слушаю в тишине и что-то новое в себе я открываю. Пишу размішления, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я… Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор… И все понятно, что мы не одни, даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое, это нужно помнить в любой момент и даже мысленно не желать другим плохого, так как все возвращается назад. Я жизнь люблю – какой в нем колорит, она разнообразна и прекрасна, Всевышний здесь нас поселил… Утро, день и вечер кажутся обычными, только детали каждый час зависят только от нас… Как мы построим день, которые нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности нужно учесть... Занимайся тем, чем хочешь, можешь, работай, в гармонии с собой и окружением живи... 19.06.17 (написаны в больнице) Швец Т.В.
Я життя люблю і кожен день я насолоджуюся. Сходом сонця захоплююся, класичну музику я слухаю в тиші і щось нове в собі я відкриваю. Пишу роздуми, спілкуюся і мрію ... Кожна людина мені цікава, так як вона знає те, чого не знаю я ... Коли душа спокійна і співає, на підвіконня голуби сідають, ведуть свою пташину розмову ... І все зрозуміло, що ми не одні, навіть птахи розуміють наші думки і справи ... Позитив до нас тягне все живе, це потрібно пам'ятати в будь-який момент і навіть в думках не бажати іншим поганого, так як все повертається назад . Я життя люблю - який в ньому колорит, воно різноманітне і прекрасне , Всевишній тут нас поселив ... Ранок, день і вечір здаються звичайними , тільки деталі щогодини залежать лише від нас ... Як ми побудуємо день, які нас займуть справи, можливостей не злічити, свої здібності потрібно врахувати ... Займайся тим, чим хочеш, можеш, працюй, в гармонії з собою і оточенням живи ... 19.06.17 (написані в лікарні) Швець Т.В.
Просмотр размышлений, написанных в больнице.
Я жизнь люблю и каждый день я наслаждаюсь. Восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку я слушаю в тишине и что-то новое в себе я открываю. Пишу размішления, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я… Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор… И все понятно, что мы не одни, даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое, это нужно помнить в любой момент и даже мысленно не желать другим плохого, так как все возвращается назад. Я жизнь люблю – какой в нем колорит, она разнообразна и прекрасна, Всевышний здесь нас поселил… Утро, день и вечер кажутся обычными, только детали каждый час зависят только от нас… Как мы построим день, которые нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности нужно учесть... Занимайся тем, чем хочешь, можешь, работай, в гармонии с собой и окружением живи... 19.06.17 (написаны в больнице) Швец Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
