Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
Я життя люблю і кожен день я насолоджуюся. Сходом сонця захоплююся, класичну музику я слухаю в тиші і щось нове в собі я відкриваю. Пишу роздуми, спілкуюся і мрію ... Кожна людина мені цікава, так як вона знає те, чого не знаю я ... Коли душа спокійна і співає, на підвіконня голуби сідають, ведуть свою пташину розмову ... І все зрозуміло, що ми не одні, навіть птахи розуміють наші думки і справи ... Позитив до нас тягне все живе, це потрібно пам'ятати в будь-який момент і навіть в думках не бажати іншим поганого, так як все повертається назад . Я життя люблю - який в ньому колорит, воно різноманітне і прекрасне , Всевишній тут нас поселив ... Ранок, день і вечір здаються звичайними , тільки деталі щогодини залежать лише від нас ... Як ми побудуємо день, які нас займуть справи, можливостей не злічити, свої здібності потрібно врахувати ... Займайся тим, чим хочеш, можеш, працюй, в гармонії з собою і оточенням живи ... 19.06.17 (написані в лікарні) Швець Т.В.
Просмотр размышлений, написанных в больнице.
Я жизнь люблю и каждый день я наслаждаюсь. Восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку я слушаю в тишине и что-то новое в себе я открываю. Пишу размішления, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я… Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор… И все понятно, что мы не одни, даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое, это нужно помнить в любой момент и даже мысленно не желать другим плохого, так как все возвращается назад. Я жизнь люблю – какой в нем колорит, она разнообразна и прекрасна, Всевышний здесь нас поселил… Утро, день и вечер кажутся обычными, только детали каждый час зависят только от нас… Как мы построим день, которые нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности нужно учесть... Занимайся тем, чем хочешь, можешь, работай, в гармонии с собой и окружением живи... 19.06.17 (написаны в больнице) Швец Т.В.
Я життя люблю і кожен день я насолоджуюся. Сходом сонця захоплююся, класичну музику я слухаю в тиші і щось нове в собі я відкриваю. Пишу роздуми, спілкуюся і мрію ... Кожна людина мені цікава, так як вона знає те, чого не знаю я ... Коли душа спокійна і співає, на підвіконня голуби сідають, ведуть свою пташину розмову ... І все зрозуміло, що ми не одні, навіть птахи розуміють наші думки і справи ... Позитив до нас тягне все живе, це потрібно пам'ятати в будь-який момент і навіть в думках не бажати іншим поганого, так як все повертається назад . Я життя люблю - який в ньому колорит, воно різноманітне і прекрасне , Всевишній тут нас поселив ... Ранок, день і вечір здаються звичайними , тільки деталі щогодини залежать лише від нас ... Як ми побудуємо день, які нас займуть справи, можливостей не злічити, свої здібності потрібно врахувати ... Займайся тим, чим хочеш, можеш, працюй, в гармонії з собою і оточенням живи ... 19.06.17 (написані в лікарні) Швець Т.В.
Просмотр размышлений, написанных в больнице.
Я жизнь люблю и каждый день я наслаждаюсь. Восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку я слушаю в тишине и что-то новое в себе я открываю. Пишу размішления, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я… Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор… И все понятно, что мы не одни, даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое, это нужно помнить в любой момент и даже мысленно не желать другим плохого, так как все возвращается назад. Я жизнь люблю – какой в нем колорит, она разнообразна и прекрасна, Всевышний здесь нас поселил… Утро, день и вечер кажутся обычными, только детали каждый час зависят только от нас… Как мы построим день, которые нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности нужно учесть... Занимайся тем, чем хочешь, можешь, работай, в гармонии с собой и окружением живи... 19.06.17 (написаны в больнице) Швец Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
