Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
2026.07.28
11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
2026.07.28
10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
2026.07.28
07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo)
«У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає
2026.07.28
00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
2026.07.27
21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
2026.07.27
17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
2026.07.27
16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
2026.07.27
14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
2026.07.27
14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,
І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,
І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,
2026.07.27
13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
2026.07.27
10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,
Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,
Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
2026.07.27
08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
Перегляд роздумів, написаних в лікарні...
Я життя люблю і кожен день я насолоджуюся. Сходом сонця захоплююся, класичну музику я слухаю в тиші і щось нове в собі я відкриваю. Пишу роздуми, спілкуюся і мрію ... Кожна людина мені цікава, так як вона знає те, чого не знаю я ... Коли душа спокійна і співає, на підвіконня голуби сідають, ведуть свою пташину розмову ... І все зрозуміло, що ми не одні, навіть птахи розуміють наші думки і справи ... Позитив до нас тягне все живе, це потрібно пам'ятати в будь-який момент і навіть в думках не бажати іншим поганого, так як все повертається назад . Я життя люблю - який в ньому колорит, воно різноманітне і прекрасне , Всевишній тут нас поселив ... Ранок, день і вечір здаються звичайними , тільки деталі щогодини залежать лише від нас ... Як ми побудуємо день, які нас займуть справи, можливостей не злічити, свої здібності потрібно врахувати ... Займайся тим, чим хочеш, можеш, працюй, в гармонії з собою і оточенням живи ... 19.06.17 (написані в лікарні) Швець Т.В.
Просмотр размышлений, написанных в больнице.
Я жизнь люблю и каждый день я наслаждаюсь. Восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку я слушаю в тишине и что-то новое в себе я открываю. Пишу размішления, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я… Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор… И все понятно, что мы не одни, даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое, это нужно помнить в любой момент и даже мысленно не желать другим плохого, так как все возвращается назад. Я жизнь люблю – какой в нем колорит, она разнообразна и прекрасна, Всевышний здесь нас поселил… Утро, день и вечер кажутся обычными, только детали каждый час зависят только от нас… Как мы построим день, которые нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности нужно учесть... Занимайся тем, чем хочешь, можешь, работай, в гармонии с собой и окружением живи... 19.06.17 (написаны в больнице) Швец Т.В.
Я життя люблю і кожен день я насолоджуюся. Сходом сонця захоплююся, класичну музику я слухаю в тиші і щось нове в собі я відкриваю. Пишу роздуми, спілкуюся і мрію ... Кожна людина мені цікава, так як вона знає те, чого не знаю я ... Коли душа спокійна і співає, на підвіконня голуби сідають, ведуть свою пташину розмову ... І все зрозуміло, що ми не одні, навіть птахи розуміють наші думки і справи ... Позитив до нас тягне все живе, це потрібно пам'ятати в будь-який момент і навіть в думках не бажати іншим поганого, так як все повертається назад . Я життя люблю - який в ньому колорит, воно різноманітне і прекрасне , Всевишній тут нас поселив ... Ранок, день і вечір здаються звичайними , тільки деталі щогодини залежать лише від нас ... Як ми побудуємо день, які нас займуть справи, можливостей не злічити, свої здібності потрібно врахувати ... Займайся тим, чим хочеш, можеш, працюй, в гармонії з собою і оточенням живи ... 19.06.17 (написані в лікарні) Швець Т.В.
Просмотр размышлений, написанных в больнице.
Я жизнь люблю и каждый день я наслаждаюсь. Восходом солнца восхищаюсь, классическую музыку я слушаю в тишине и что-то новое в себе я открываю. Пишу размішления, общаюсь и мечтаю… Каждый человек мне интересен, так как он знает то, чего не знаю я… Когда душа спокойна и поет, на подоконник голуби садятся, ведут свой птичий разговор… И все понятно, что мы не одни, даже птицы понимают наши мысли и дела… Позитив к нам тянет все живое, это нужно помнить в любой момент и даже мысленно не желать другим плохого, так как все возвращается назад. Я жизнь люблю – какой в нем колорит, она разнообразна и прекрасна, Всевышний здесь нас поселил… Утро, день и вечер кажутся обычными, только детали каждый час зависят только от нас… Как мы построим день, которые нас займут дела, возможностей не счесть, свои способности нужно учесть... Занимайся тем, чем хочешь, можешь, работай, в гармонии с собой и окружением живи... 19.06.17 (написаны в больнице) Швец Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
