Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.09
02:41
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в клумак
Й підписав: тут хворий.
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в клумак
Й підписав: тут хворий.
2025.11.08
23:25
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
2025.11.08
22:39
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.08
21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
2025.11.07
16:29
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.
І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --
2025.11.07
13:41
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…
2025.11.06
21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…
2025.11.06
21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,
2025.11.06
21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про
2025.11.06
17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.
Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
