Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
