Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
2026.11.09
15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
2026.11.09
14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
2026.11.09
12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.11.09
11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
2026.11.09
09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
