Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
2026.09.04
08:29
собі у вересневій порі. В день уродин)
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься
2026.09.04
07:00
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.
2026.09.03
21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір
2026.09.03
21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
