Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Думки вголос …
Мысли вслух …
Детство, юность золотое время
Возможности открыты и талант.
Уметь ценить, трудиться, наслаждаться научиться,
Взрослые могут и должны детям помочь.
Какими вырастут дети,чему научатся,
Зависит будущее всей страны, Земли !!! 17.01.22 5.09
Букет чувств, эмоций наполняет сердце, душу.
Заполняет мысли, руководит словами и делами.
Учиться жить, ценить ,беречь минуты и часы,
Ценнее клада , благ , ведь в мире нет. 17.01.22 5.20
Мечта бывает разная по возрасту, по цвету.
Детская – наивная и нежная, розовая, голубая.
Юность -самый яркий, сочный, пылкий колорит.
Возраст старше - собирает , накапливат все,
Непроизвольно бывает впитывает серость, негатив,
Очистить свою сердце, душу – нелегкий труд, наука ,
Возможно в жизни все – главное очень сильно захотеть. 17.01.22 5.30
Небо голубое манит, облака плывут, плывут,
Завораживает взгляд, дышать легко,
На сердце и душе становиться светло,
Мысли, чувства наполняет позитив,
Трудиться, наслаждаться жизнью,
Открыта дверь в прекрасный мир. 17.01.22 5.45
Боль суметь свою унять,
Управлять своими мыслями делами,
Усилий требует больших, но, ведь возможно,
Результат придаст уверенности, сил. 17.01.22 6.00
Думки вголос …
Дитинство, юність, золотий час
Можливості відкриті і талант.
Вміти цінувати, працювати, насолоджуватися навчитися,
Дорослі можуть і повинні дітям допомогти.
Якими виростуть діти,чому навчаться,
Залежить майбутнє всієї країни, Землі! 17.01.22 5.09
Букет почуттів, емоцій сповнює серце, душу.
Заповнює думки, керує словами та справами.
Вчитися жити, цінувати, берегти хвилини та години,
Цінніше скарбу, благ, адже у світі немає. 17.01.22 5.20
Мрія буває різною за віком, за кольором.
Дитяча – наївна та ніжна, рожева, блакитна.
Юність - найяскравіший, соковитий, палкий колорит.
Вік старший - збирає, вбирає,накопичує все,
Необачно буває впитує сірість, негатив,
Очистити своє серце, душу – нелегка праця, наука,
Можливо у житті все – головне дуже захотіти. 17.01.22 5.30
Небо блакитне манить, хмари пливуть, пливуть,
Заворожує погляд, легко дихати,
На серці та душі стає світло,
Думки, почуття наповнює позитив,
Працювати, насолоджуватися життям,
Відчинені двері у чудовий світ. 17.01.22 5.45
Біль зуміти свою вгамувати,
Управляти своїми думками, справами,
Зусиль вимагає великих, але, можливо,
Результат додасть впевненості, сили. 17.01.22 6.00
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
