Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
09:52
Вчора правду ухопив за карк!
Розказала все: про дальніх, ближніх...
Хто не пише віршів - з розумак,
А хто пише - без ножа всіх ріже.
Я ж пишу, пишу, пишу, пишу
Так, що з вух валує дим шафранний.
Розум мій переступив межу,
Розказала все: про дальніх, ближніх...
Хто не пише віршів - з розумак,
А хто пише - без ножа всіх ріже.
Я ж пишу, пишу, пишу, пишу
Так, що з вух валує дим шафранний.
Розум мій переступив межу,
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
Бум! Бум! Брама Українського мистецтва, як її відчиняли ?...
Концепт логотипу.
Ідея створити мистецький проєкт виникла давненько. Попри діючий ЛЕЛЕГ – 4, запраглося ще один започаткувати, споріднений , але дещо інший… Назва проєкту багатовимірна, це і – саме слово БРАМА, ємкісне, милозвучне; і брама гарна, як мистецький витвір; і…. головне, переступивши поріг, кудись потрапиш…
В далекі від нинішніх днів часи, подорожуючі, або гості, чи приятелі, щоб потрапити в обійстя, гупали в браму, звук луною віддзеркалювався довкруж: бум, бум!! Люблю мандри і дороги, а опісля кожної подорожі повертаєшся до місця проживання, і…. знову стоїш перед настільки знайомою брамою.
Чудові твори Галини Пагутяк, в них багато своєрідних думок, зокрема і : «Якби мені дозволили залишити послання тим, хто прийде після мене, я б написала: «Якщо не можеш вийти, намалюй двері на стіні».
Кожному знаку Зодіаку приписують певні метафізичні властивості… Це поняття відоме з дуже давніх часів. Під яким сузір’ям народився, має таки чимале значення. У кожного є також – своє: дерево, квітка (квітки), число, колір, метал, камені… Знаки і символи володіють великою силою … Мій знак – Овен.
Квіти Овна – це ехмея (сяюча або блискуча і смугаста), гузманія язичкова, бегонія королівська, азалія, герань, молочай блискучий. Чоловіки – Овни вирізняють з - поміж різних квітів - гладіолуси та іриси…
Я підсвідомо вибрав ехмею сяючу (блискучу)… Квітка цієї рослини приваблює надзвичайною красою. Походить із Центральної і Південної Америки. Рослина досить велика і краще її доглядати в пристосованому приміщенні. Цвіте один раз! Любить Світло і Тепло. Ця квітка допомагає Овнам (і представникам інших знаків) спрямовувати вогонь свого серця на творчі цілі. Ехмея сприяє діяльності і цілеспрямованості. Найкраще місце для неї – робочий кабінет. Рослина має вплив на атмосферу приміщення.
Пурпурний колір нижньої сторони листя вказує на вогняну планету Марс, керуючу Овном, а самі листя виконують місію Меркурія. Цебто, в листі Ехмеї поєднані Марс і Меркурій. Щедрість і легке ставлення до матеріальних цінностей дає Меркурій, Марс посилює ці якості. Ехмея жадібних не терпить. В емоційному плані – вогняний Марс і повітряний Меркурій взаємодоповнюючі стихії. Повітря роздмухує вогонь, вогонь гріє повітря, приводячи його в рух…Марс – то і планета швидкості.
Е. Шюре (філософ, письменник, езотерик), у своїй праці «Великі посвячені» зауважував і наступне: «… ми побачимо першого Творця арійської релігії, виступаючого з лісів Давньої Скитії в подвійній тіарі завойовника і Посвяченого, він ніс в руці містичний вогонь, від котрого загориться духовне світло для всіх арійських народів».
Пригадаймо відому приказку: «Нашого цвіту по всьому світу»… Можна по – різному її трактувати.… Не засуджую земляків, бо не суддя, котрі з різних причин змінили країну проживання … Мотивація у кожного своя: хтось шукав кращого, заможнішого життя, хтось – покинув рідну землю за сімейними обставинами, хтось, не змігши реалізувати свої таланти вдома, пробує це зробити в іншій країні. Власне, в ідеалі, - людина мала б жити там, де хоче… Мені ж засіли в голові батьківські слова: «На якій землі прийшов у цей світ, в ту ж землю, у визначену годину, хай допровадять на вічний спочинок….».
І нині за кордоном перебуває досить багато: українських письменників, художників, музикантів, науковців, - володарів небуденних талантів…. Чи можна вважати, що вони продовжують місію започатковану Рамою? Думаю, що так, в значній мірі…
НЕ ВСІ УВІЙДУТЬ В БРАМУ, ЕХМЕЯ МОЖЕ НЕ ВПУСТИТИ…
1. Вітається співпраця з самобутніми, обдарованими, одухотвореними, світлоносними творцями, це: художники, скульптори, народні майстри, поети і прозаїки, музиканти, кіномитці….
2.Заходиш у Браму, підіймаєшся сходами, - є прагнення догори, до Світла, там краще…
3. Потрібно йти, просто йти, не зупинятися у пізнанні і вдосконаленні, сама мандрівка і є мета…
4. Пошук…, стати шукачем позамежного, але завжди повертатися додому…
5. Все починається з Любові – до: родини, рідного краю, великої Батьківщини, своєї праці…
6. Сучасний митець – особа високої освіти і ерудиції. Має широкі пізнання в царинах: літератури, музики, психології, філософії…
7. Мистецтво більше ніж мистецтво…, виходить за рамки. Живопис, Поезія (Проза), Музика, Асоціативізм…. Відбувається невидимий процес перетікання: думок, сенсів, емоцій, мелодій, по колу, чи спіралеподібно?...
8. Будь – яка дія може перетворитися на священнодійство… Притчі мають значення. Вони – ДВЕРІ… Дім складається перш за все, - з ДВЕРЕЙ і ВІКОН…
9.У темряви немає сили, сила є у світла. Ці слова – сильні слова. Сатья – юга, непомітно, поволі, та вступає в свої права…
10. Хай буде Світло! Хай панує Життєлюбство, Добро, Віра!!!
. НЕ СПРИЙМАЄТЬСЯ ВСЕ ТЕ, ЩО РУЙНУЄ ДУШУ ЛЮДИНИ... Трапляються персони Темряви з чорними думками (талановиті ж…), які свідомо чи несвідомо поширюють – токсичні, отруйні ідеї, смисли, бажання…
Коли вже існувала і була опублікована стисла концепція Брами (БУМу), розумів, що потрібен логотип, бачення змістовного наповнення було… От і звернувся до відомої мисткині Оксани Свіжак з пропозицією про співпрацю. Відповідь отримав позитивну. Потім: цікавий обмін думками, узгодження ряду питань, то непростий процес, та дуже інтересний. Завдяки художниці логотип набув бароково – готичних рис, бо моє початкове бачення передбачало ознаки готики… Інші пропозиції були теж слушними. Взагалі, без її діяльної участі логотип БУМу не набув би такого елегантного, привабливого візуального вигляду. Далі, розповідь ОКСАНИ СВІЖАК…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
Монолог Оксани Свіжак. Як створювався логотип БУМу?...
БУМ - Брама Українського (сучасного) Мистецтва. Вже сама абревіатура звучить голосно та гучно, наче дзвін розносить звуки по небу, аж луна йде, чи годинник на вежі відбиває важливу годину, яку давно чекали, але все ж здригаєтесь від першого звуку…, Бум – то і мелодія, яка сповіщає про щось важливе… Бум! Бум!
Андрій Будкевич - засновник та ідеолог проєкту сформував візуальний ряд, який йому хотілось бачити: готична арка/брама та шрифт, по центру квітка ехмея, одна з улюблених квіток його мами. Оця квітка була для мене найважливішою, більше навіть ніж сама брама, чомусь для себе я відразу її виділила… В ній відчула потужний символ, - як зернина проростає із землі, як пагони тягнуться догори, до сонця, до світла… Відразу в моїх ескізах вона посіла головне місце, - оточена брамою, яка оберігала її, а та в свою чергу, наповнювала її змістом.
Цікавий факт, ехмея є однією з квіток людей, що народились під сузір’ям Овна. Андрій Будкевич народжений під цим знаком Зодіаку... Як дивовижно переплітаються - долі, знаки, символи... Мама пана Андрія біолог, ціле життя вирощувала квіти, леліяла їх та доглядала, як мати свою дитину, де б не перебувала саджала дерева. Зараз же зображення ехмеї – це ланка в новому проєкті, який буде зростати та набиратись сил, передавати свої напрацювання та знання тим, кому цікаво.
Стилістику обрала графічну, легку та водночас чітку лінію, яка підтримується шрифтом. Безліч ескізів, різних варіантів , і ось, - ми зупинили свій вибір на зображенні брами собору Святого Юра у Львові. При побудові комплексу барокового собору працювали різні митці в наступних стилях: бароко, рококо, класицизм, проте вони зуміли досягти органічного синтезу барокової архітектури, та зуміли знайти виразний ансамбль з характерними національними рисами. Власне для мене ця арка, - то симбіоз зубчастого загострення готики, що м’яко переходить в бароко, такий собі натяк на віки історії…
БУМ (Брама Українського Мистецтва) - це буде ресурс для своєрідного висвітлення різних культурних подій, знайомства з творчістю відомих та визнаних художників, скульпторів, поетів, музикантів, а також молодого покоління творців. БУМ буде середовищем для обміну думками, місцем зустрічі різних стилів та напрямків, митців різноманітних художніх шкіл та течій….
Оксана Свіжак, мисткиня .
Народний Оглядач: інтернет – портал стратегічних новин.
На фото: Логотип (емблема) БУМ - Брама Українського Мистецтва.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бум! Бум! Брама Українського мистецтва, як її відчиняли ?...
Концепт логотипу.Ідея створити мистецький проєкт виникла давненько. Попри діючий ЛЕЛЕГ – 4, запраглося ще один започаткувати, споріднений , але дещо інший… Назва проєкту багатовимірна, це і – саме слово БРАМА, ємкісне, милозвучне; і брама гарна, як мистецький витвір; і…. головне, переступивши поріг, кудись потрапиш…
В далекі від нинішніх днів часи, подорожуючі, або гості, чи приятелі, щоб потрапити в обійстя, гупали в браму, звук луною віддзеркалювався довкруж: бум, бум!! Люблю мандри і дороги, а опісля кожної подорожі повертаєшся до місця проживання, і…. знову стоїш перед настільки знайомою брамою.
Чудові твори Галини Пагутяк, в них багато своєрідних думок, зокрема і : «Якби мені дозволили залишити послання тим, хто прийде після мене, я б написала: «Якщо не можеш вийти, намалюй двері на стіні».
Кожному знаку Зодіаку приписують певні метафізичні властивості… Це поняття відоме з дуже давніх часів. Під яким сузір’ям народився, має таки чимале значення. У кожного є також – своє: дерево, квітка (квітки), число, колір, метал, камені… Знаки і символи володіють великою силою … Мій знак – Овен.
Квіти Овна – це ехмея (сяюча або блискуча і смугаста), гузманія язичкова, бегонія королівська, азалія, герань, молочай блискучий. Чоловіки – Овни вирізняють з - поміж різних квітів - гладіолуси та іриси…
Я підсвідомо вибрав ехмею сяючу (блискучу)… Квітка цієї рослини приваблює надзвичайною красою. Походить із Центральної і Південної Америки. Рослина досить велика і краще її доглядати в пристосованому приміщенні. Цвіте один раз! Любить Світло і Тепло. Ця квітка допомагає Овнам (і представникам інших знаків) спрямовувати вогонь свого серця на творчі цілі. Ехмея сприяє діяльності і цілеспрямованості. Найкраще місце для неї – робочий кабінет. Рослина має вплив на атмосферу приміщення.
Пурпурний колір нижньої сторони листя вказує на вогняну планету Марс, керуючу Овном, а самі листя виконують місію Меркурія. Цебто, в листі Ехмеї поєднані Марс і Меркурій. Щедрість і легке ставлення до матеріальних цінностей дає Меркурій, Марс посилює ці якості. Ехмея жадібних не терпить. В емоційному плані – вогняний Марс і повітряний Меркурій взаємодоповнюючі стихії. Повітря роздмухує вогонь, вогонь гріє повітря, приводячи його в рух…Марс – то і планета швидкості.
Е. Шюре (філософ, письменник, езотерик), у своїй праці «Великі посвячені» зауважував і наступне: «… ми побачимо першого Творця арійської релігії, виступаючого з лісів Давньої Скитії в подвійній тіарі завойовника і Посвяченого, він ніс в руці містичний вогонь, від котрого загориться духовне світло для всіх арійських народів».
Пригадаймо відому приказку: «Нашого цвіту по всьому світу»… Можна по – різному її трактувати.… Не засуджую земляків, бо не суддя, котрі з різних причин змінили країну проживання … Мотивація у кожного своя: хтось шукав кращого, заможнішого життя, хтось – покинув рідну землю за сімейними обставинами, хтось, не змігши реалізувати свої таланти вдома, пробує це зробити в іншій країні. Власне, в ідеалі, - людина мала б жити там, де хоче… Мені ж засіли в голові батьківські слова: «На якій землі прийшов у цей світ, в ту ж землю, у визначену годину, хай допровадять на вічний спочинок….».
І нині за кордоном перебуває досить багато: українських письменників, художників, музикантів, науковців, - володарів небуденних талантів…. Чи можна вважати, що вони продовжують місію започатковану Рамою? Думаю, що так, в значній мірі…
НЕ ВСІ УВІЙДУТЬ В БРАМУ, ЕХМЕЯ МОЖЕ НЕ ВПУСТИТИ…
1. Вітається співпраця з самобутніми, обдарованими, одухотвореними, світлоносними творцями, це: художники, скульптори, народні майстри, поети і прозаїки, музиканти, кіномитці….
2.Заходиш у Браму, підіймаєшся сходами, - є прагнення догори, до Світла, там краще…
3. Потрібно йти, просто йти, не зупинятися у пізнанні і вдосконаленні, сама мандрівка і є мета…
4. Пошук…, стати шукачем позамежного, але завжди повертатися додому…
5. Все починається з Любові – до: родини, рідного краю, великої Батьківщини, своєї праці…
6. Сучасний митець – особа високої освіти і ерудиції. Має широкі пізнання в царинах: літератури, музики, психології, філософії…
7. Мистецтво більше ніж мистецтво…, виходить за рамки. Живопис, Поезія (Проза), Музика, Асоціативізм…. Відбувається невидимий процес перетікання: думок, сенсів, емоцій, мелодій, по колу, чи спіралеподібно?...
8. Будь – яка дія може перетворитися на священнодійство… Притчі мають значення. Вони – ДВЕРІ… Дім складається перш за все, - з ДВЕРЕЙ і ВІКОН…
9.У темряви немає сили, сила є у світла. Ці слова – сильні слова. Сатья – юга, непомітно, поволі, та вступає в свої права…
10. Хай буде Світло! Хай панує Життєлюбство, Добро, Віра!!!
. НЕ СПРИЙМАЄТЬСЯ ВСЕ ТЕ, ЩО РУЙНУЄ ДУШУ ЛЮДИНИ... Трапляються персони Темряви з чорними думками (талановиті ж…), які свідомо чи несвідомо поширюють – токсичні, отруйні ідеї, смисли, бажання…
Коли вже існувала і була опублікована стисла концепція Брами (БУМу), розумів, що потрібен логотип, бачення змістовного наповнення було… От і звернувся до відомої мисткині Оксани Свіжак з пропозицією про співпрацю. Відповідь отримав позитивну. Потім: цікавий обмін думками, узгодження ряду питань, то непростий процес, та дуже інтересний. Завдяки художниці логотип набув бароково – готичних рис, бо моє початкове бачення передбачало ознаки готики… Інші пропозиції були теж слушними. Взагалі, без її діяльної участі логотип БУМу не набув би такого елегантного, привабливого візуального вигляду. Далі, розповідь ОКСАНИ СВІЖАК…
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
Монолог Оксани Свіжак. Як створювався логотип БУМу?...
БУМ - Брама Українського (сучасного) Мистецтва. Вже сама абревіатура звучить голосно та гучно, наче дзвін розносить звуки по небу, аж луна йде, чи годинник на вежі відбиває важливу годину, яку давно чекали, але все ж здригаєтесь від першого звуку…, Бум – то і мелодія, яка сповіщає про щось важливе… Бум! Бум!
Андрій Будкевич - засновник та ідеолог проєкту сформував візуальний ряд, який йому хотілось бачити: готична арка/брама та шрифт, по центру квітка ехмея, одна з улюблених квіток його мами. Оця квітка була для мене найважливішою, більше навіть ніж сама брама, чомусь для себе я відразу її виділила… В ній відчула потужний символ, - як зернина проростає із землі, як пагони тягнуться догори, до сонця, до світла… Відразу в моїх ескізах вона посіла головне місце, - оточена брамою, яка оберігала її, а та в свою чергу, наповнювала її змістом.
Цікавий факт, ехмея є однією з квіток людей, що народились під сузір’ям Овна. Андрій Будкевич народжений під цим знаком Зодіаку... Як дивовижно переплітаються - долі, знаки, символи... Мама пана Андрія біолог, ціле життя вирощувала квіти, леліяла їх та доглядала, як мати свою дитину, де б не перебувала саджала дерева. Зараз же зображення ехмеї – це ланка в новому проєкті, який буде зростати та набиратись сил, передавати свої напрацювання та знання тим, кому цікаво.
Стилістику обрала графічну, легку та водночас чітку лінію, яка підтримується шрифтом. Безліч ескізів, різних варіантів , і ось, - ми зупинили свій вибір на зображенні брами собору Святого Юра у Львові. При побудові комплексу барокового собору працювали різні митці в наступних стилях: бароко, рококо, класицизм, проте вони зуміли досягти органічного синтезу барокової архітектури, та зуміли знайти виразний ансамбль з характерними національними рисами. Власне для мене ця арка, - то симбіоз зубчастого загострення готики, що м’яко переходить в бароко, такий собі натяк на віки історії…
БУМ (Брама Українського Мистецтва) - це буде ресурс для своєрідного висвітлення різних культурних подій, знайомства з творчістю відомих та визнаних художників, скульпторів, поетів, музикантів, а також молодого покоління творців. БУМ буде середовищем для обміну думками, місцем зустрічі різних стилів та напрямків, митців різноманітних художніх шкіл та течій….
Оксана Свіжак, мисткиня .
Народний Оглядач: інтернет – портал стратегічних новин.
На фото: Логотип (емблема) БУМ - Брама Українського Мистецтва.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мистець – це мандрівник, що відкриває нові світи*"
• Перейти на сторінку •
"Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *"
• Перейти на сторінку •
"Знайти свій світ і усім серцем віддатися йому *"
Про публікацію
