ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Критика | Аналітика

 Останній день миру чи перший день війни?
Кремлівський Гітлер прийняв рішення розпочати війну. І не вчора чи сьогодні, а далекого 21.04.2000-го, коли указом № 706 Президент Російської Федерації затвердив так звану Військову Доктрину, в основу якої лягла шизофренічна книга Олександра Дугіна ”Основи геополітики”, написану ще 1997-го року. Ось що написав цей професор-сифілітик:

«[…]Суверенітет України являє собою настільки негативне для російської геополітики явище, що, в принципі, легко може спровокувати збройний конфлікт.[…] Україна як самостійна держава з якимись територіальними амбіціями являє собою величезну небезпеку для всієї Євразії, і без рішення української проблеми взагалі говорити про континентальну геополітику безглуздо. Це не означає, що культурно-мовна чи економічна автономія України повинна бути обмежена, і що вона повинна стати чисто адміністративним сектором російської централізованої держави (як, до деякої міри, були справи в царській імперії чи при СРСР). Але стратегічно Україна повинна бути строго проекцією Москви на півдні і заході (хоча детальніше про можливі моделі переструктуралізації піде мова в розділі про Захід).»[43]

Генштабу доручили розробити сценарії бойових дій проти України та прорахувати необхідну логістику, що й було виконано до 2004-го року.
Першим пробним каменем був острів Тузла. Але тоді вдалося залагодити конфлікт зусиллями Леоніда Кучми.
Вікно можливостей відчинилося 2014-го року. І Росія ним скористалася миттєво, анексувавши Крим та ініціювавши криваву різанину на сході України.
Світ не визнав юридично прав Росії на Крим і наклав санкції, А збиття малазійського Боїнга взагалі сплутало усі карти: мусили збити літак “Москва-Ларнака” - як привід для введення росвйської армії для захисту прав росіян та боротьби з українськими терористами, а вийшло казна-що.
Нині, Україна вже не та держава, якою була в 2014-му році. Армія укріплена новітньою зброєю, має досвід ведення бойових дій, працюють військові заводи, проводяться реальні військові навчання, від управління військами відсторонені російські воєнспеци. А військова та матеріальна допомога Заходу не дає жодного шансу сепаратистам виграти війну на Донбасі.
Росія зрозуміла, що лобова атака захлиснулася і тепер тисне на Україну так званими “Мінськими домовленостями”. На час їх підписання вони були украй необхідними. Це давало змогу взяти передишку, перегрупуватися, відбудувати оборону тощо. Нині вони втратили для нас усілякий смисл, окрім безпекових питань.
Тепер цими домовленостями можна підтертися, так само як підтерлася Росія Будапештським меморандумом. Якщо ж Україна згодиться на їх виконання, то незабаром перетвориться на суцільну зону бойових дій і зникне як державне утворення.
Росія прорахувалася: ми не погодилися на імплементацію Мінських угод. І не погодимося ніколи. Чи знали ми, що це спровокує гнів та загострення у відносинах між Росією? Звичайно. Нічого нового тут немає.
А оці пляски російських військ довкола українських кордонів - це політична агонія. Так, ще довго Росія буде пити кров з нашої держави, бряцати зброєю та погрожувати. Це нормальна реакція ображеної дитини, з якою не хочуть дружити.
Та напасти на нас вона не наважиться, бо Путін хоче правити до смерті, а війна призведе до того, що справжні хазяї Росії його швидко ліквідують. Йому не простять втрату сотень мільярдів доларів прибутку.
Нині Путін піднімає ставки в своєму політичному покері: проводить військові навчання, блокує акваторії Чорного та Азовського морів, вдається до погроз та шантажу, підриває міжнародну торгівлю, грається з газом. Але всі знають, що на руках у неї програшна комбінація. І ніхто на поступки йти не буде.
І хоч собака ще довго буде гавкати - спіть спокійно, шановні українці. Ну, якщо вже станеться непоправне - не панікуйте. Будемо боротися. Чи у когось є інший рецепт?
11.02.2022р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-02-11 05:16:50
Переглядів сторінки твору 2399
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2022-02-11 07:44:30 ]
Багато хто не розуміє, що навесні 2014 року ми могли стали дуже легкою здобиччю Московії. Але одній єдиній людині вистачило розуму піти не в лобову атаку, а здійснити найважче - настроїти проти РФ світ. І на сьогодні петлер розуміє де він дав маху і де мах його добряче віддрючив, як дворову собаку. На сьогодні ставки дуже великі, але є один сигнальчик: оточення тупіна включає задню, не всі звісно, але таке є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2022-02-18 06:12:47 ]
Так і є. Брехати ворогу - це норма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2022-02-11 21:44:58 ]
Кінцівка «happy end» і тішить. Але «Умом Россию не понять – здесь вообще ума не надо...»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2022-02-18 06:12:07 ]
Та все зрозуміло. Агонія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2022-02-12 15:17:55 ]
На щастя, зомбовані московією українці порозумнішали. Московії нас не завоювати. Я в цьому впевнений на всі сто. Країна, яка в 21 столітті живе стереотипами НКВС, рано чи пізно кане в Лету.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2022-02-18 06:11:29 ]
І я так думаю.