Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
2026.11.18
16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.
2026.11.18
14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…
Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура
2026.11.18
07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.
2026.11.18
02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.
Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
2026.11.17
20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.
Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.
2026.11.17
19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня
2026.11.17
18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.
Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
