Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують механізм, що м
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
