Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
