Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Екскурс по своїми роздумам, написаним раніше…
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
Цілком згодна з мудрим висловом Альфреда Нобеля: «Я вважаю життя надзвичайним даром, дорогоцінним каменем, отриманим нами з рук матері-природи для того, щоб ми самі шліфували і полірували його доти, доки його блиск не винагородить нас за нашу працю». На своєму життєвому досвіді переконалася, що всі ми люди з'явилися на цій прекрасній планеті завдяки законам світобудови, природним явищам створеним Всевишнім. Всі земні скарби надані нам даром для нашого блага та користування. Любити життя, людей та природу, що нас оточує, жити в гармонії з собою та навколишнім світом, старанно, із захопленням трудитися, берегти та примножувати ці безцінні скарби, дякувати Всевишньому – головне призначення кожної людини!!! 13.12.19 9.50
Бажання, без дій та праці порожні, не судилося їм здійснитися. Виконуються вони лише у тих, хто цього наполегливо прагне ! 6.11.19 9.10
Свої знання примножувати і щедро ділитися з оточенням, так вони користь можуть дати. Чим більше віддаватимеш, тим цікавіше жити, працювати. Адже досвід, знання – неоціненний скарб, з монетами він не може зрівнятися. Всесвітня гармонія, культурне спілкування серед людей на нашому житті позначиться, зерном успіху та прогресу проросте! 6.11.19 9.04
Можливості у людини безмежні, але це потрібно твердо знати, зусилля, кмітливість, працю свою докласти. Прагнути однодумців, споріднені душі до себе залучити, розповісти свої творчі плани, цілі, підтримку, довіру їх заслужити. Реальні стануть всі мрії, Всесвіт допоможе їх здійснити! 5.11.19 9.19 Швець Т.В.
Моє фото-диво-природа.
Экскурс по своим размышлениям,написанным ранее…
Полностью согласна с мудрым высказыванием Альфреда Нобеля: «Я считаю жизнь необычайным даром, драгоценным камнем, полученным нами из рук матери-природы для того, чтобы мы сами шлифовали и полировали его до тех пор, пока его блеск не вознаградит нас за наши труды». На своем жизненном опыте убедилась, что все мы люди появились на этой прекрасной планете , благодаря законам мироздания, природным явлениям созданным Всевышним. Все земные сокровища предоставлены нам в дар для нашего блага и пользования. Любить жизнь, людей и природу, что нас окружает, жить в гармонии с собой и окружающим миром, старательно, с увлечением трудиться, беречь и преумножать эти бесценные сокровища, благодарить Всевышнего – главное предназначение каждого человека !!! 13.12.19 9.50 Желания, без действий и труда пусты, не суждено им сбыться. Исполняются они лишь у тех, кто к этому настойчиво стремиться!!! 6.11.19 9.10
Свои знания преумножать и щедро с окружением делиться, так они пользу могут дать. Чем больше будешь отдавать, тем интересней жить , трудиться. Ведь опыт, знания – неоценимый клад, с монетами не может он сравниться. Всемирная гармония, культурное общение среди людей на нашей жизни отразится , зерном успеха и прогресса прорастет!!! 6.11.19 9.04
Возможности у человека безграничны, но это нужно твердо знать, усилия, смекалку, труд свой приложить. Стремиться единомышленников, родственные души к себе привлечь, поведать свои творческие планы, цели, поддержку, доверие их заслужить. Реальны станут все мечты, Вселенная поможет их осуществить!!! 5.11.19 9.19 Швец Т.В.
Мое фото-чудо-природа.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
