
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Огляд драми Лесі Українки «Одержима»
За жанром це – філософсько –психологічна драма про останні дні Ісуса Христа на Землі, Його розп`яття та воскресіння.
Слухав цю драму в аудіоформаті у начитці Ади Миколаївни Роговцевої, у цьому теж була особлива магія, глибинна чуттєвість, неповторність, трагізм...
Всі відчуття неможливо передати в короткому дописі, краще переконатись на власному досвіді прочитання, сприйняття, співпереживання...
В основі сюжету драми - піст, молитва та роздуми Ісуса Христа, де диявол намагається спокусити Месію славою, молитва спасителя в Гетсиманському саду, спокуса його учнів, розп`яття на Голготі та воскресіння. Всі чотири події розгортаються, як окремі сцени.
В драмі змальовано пристрасті людини, вутрішнью боротьбу думок та дій. Міріам одержима злим духом, вона не вірить у те, що її спустошену, зневірену душу можна врятувати.
Героїня закохана в Месію, але не може жити за законами Його вчення та любити ворогів, як свого ближнього. Дівчині складно усвідомити, що кров Месії має бути пролито зааради спасіння людей, які на думку Міріам, не заслуговують такої жертви, оскільки їх серця сповнені злоби до світу, негативних помисів, а часто й ненависті один до одного.
Дівчина бачить нещирість у вчинках людей, котрі спочатку кричали на майдані: «Розіпни Його!», а потім слізно та відчайдушно оплакували його мученицьку смерть. На мою думку, саме ця «фальшивість» людей найбільше гнітить та засмучує Міріам, вона не може цього простити учням Ісуса.
Поетеса написала драму за одну ніч у Мінську, біля ліжка смертельно хворого Сергія Мержинського, в якого була закохана.
Як пізніше писала Леся Українка в одному із листів до Івана Франка: «…я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею...»
Цитата з ©Вікіпедії
20. 03.2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Огляд драми Лесі Українки «Одержима»
За жанром це – філософсько –психологічна драма про останні дні Ісуса Христа на Землі, Його розп`яття та воскресіння.
Слухав цю драму в аудіоформаті у начитці Ади Миколаївни Роговцевої, у цьому теж була особлива магія, глибинна чуттєвість, неповторність, трагізм...
Всі відчуття неможливо передати в короткому дописі, краще переконатись на власному досвіді прочитання, сприйняття, співпереживання...
В основі сюжету драми - піст, молитва та роздуми Ісуса Христа, де диявол намагається спокусити Месію славою, молитва спасителя в Гетсиманському саду, спокуса його учнів, розп`яття на Голготі та воскресіння. Всі чотири події розгортаються, як окремі сцени.
В драмі змальовано пристрасті людини, вутрішнью боротьбу думок та дій. Міріам одержима злим духом, вона не вірить у те, що її спустошену, зневірену душу можна врятувати.
Героїня закохана в Месію, але не може жити за законами Його вчення та любити ворогів, як свого ближнього. Дівчині складно усвідомити, що кров Месії має бути пролито зааради спасіння людей, які на думку Міріам, не заслуговують такої жертви, оскільки їх серця сповнені злоби до світу, негативних помисів, а часто й ненависті один до одного.
Дівчина бачить нещирість у вчинках людей, котрі спочатку кричали на майдані: «Розіпни Його!», а потім слізно та відчайдушно оплакували його мученицьку смерть. На мою думку, саме ця «фальшивість» людей найбільше гнітить та засмучує Міріам, вона не може цього простити учням Ісуса.
Поетеса написала драму за одну ніч у Мінську, біля ліжка смертельно хворого Сергія Мержинського, в якого була закохана.
Як пізніше писала Леся Українка в одному із листів до Івана Франка: «…я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею...»
Цитата з ©Вікіпедії
20. 03.2021
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандрівка стежками античності"
• Перейти на сторінку •
"Огляд роману „Пригоди Тартарена із Тараскона” французького письменника Альфонса Доде"
• Перейти на сторінку •
"Огляд роману „Пригоди Тартарена із Тараскона” французького письменника Альфонса Доде"
Про публікацію