Воно сказано прозоро і про Вас, та не Вами, Ігорю! А Вільямом Шекспіром! Ви ще не доросли до такого рівня висловлювань, і можете справді тільки випендрюватися словесною еквілібристикою.
"Погряз у класиці а-ля тютчевих-пушкіних", "Нема чого пеняти на дзеркало" ось Ваша "чиста каліграфія" з дикими москалізмами.
Той, хто грамотно навіть коментар не спроможний написати, а не те, що витворити справжній образний твір, достойний вічності, не має ніякого морального права претендувати на роль лідера навіть одного сайту.
Горе лукове, знайте своє місце літературної шохи. На відміну від москальських приказок я Вам наведу одну українську - чиє б мичало, а чиє б мовчало. Якраз оцей мій твір "Ліки від війни" і достойний найвищих оцінок, я це знаю без манії величі.
І Ви знаєте, Ігорю, я дуже радію. Раз Ви мене критикуєте, то це зайвий раз підтверджує те, що твір якісний, значущий і вартісний. Бо люто заздрісна, озлоблена критика ворога - найкраще підтвердження значущості твору і його непроминущості.
А Вам пораджу вбити у собі жабу заздрості, і замислитись над тим, а що ж вартісного Ви залишите нащадкам. Перестанете дурно бравувати словесами, а замислитеся врешті-решт над їхнім змістом, і над Образним їх забарвленням і наповненням.
І якщо прийде до Вас творча удача, то я буду перший, хто Вас із нею привітає, бо, не зважаючи на складні стосунки між нами, завжди віддавав, віддаю і віддаватиму шану таланту, кому б він не належав.
А для початку позбудьтеся мовного суржика і завищеного коефіцієнта прозорості, а поверніться до його золотої середини, бо істина - вона, як правило, посередині.