ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.13 13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алекс Чеська (1989) / Проза

 Пару хвилин з чийогось життя
Кімната пахла теплою свіжою постіллю, книжками і квітами. Надворі дощ і пізній вечір, в самій кімнаті трохи парко. Світиться ніжно світло.
Це вже літо прийшло. А після гарячого дня прийшла літня гроза. Боже, як затишно і тихо в хаті. Як спокійно. І на душі. Навіть сум, коли навідається, то як вітерець в гарячий літній полудень. Легкий та свіжий, без полинового присмаку.
На столі в кухні заварений мелісовий чай. Два горнята біля нього. Але в хаті лише одна людина. Дитина. Її залишили батьки спати, але вона прокинулась. Злізла з ліжка, взяла свої іграшки з комоду і заліза на велике ліжко. Вона мала дерв'яні іграшки навколо себе, невеличкі, у формі сільськогосподарських тварин. Розставляла корівки, свинки і курочки, чи інші, на покривалі з узором троянд і квітів, шепотіла щось до іграшкових звірят, і час від часу поглядала напрямком до дверей.
Але ніхто не приходив по неї. Надворі шумів дощ, на кухні парував чай.
За вікном було темно і шумно, сотні тисяч крапель падали на листя яблунь, вишень, на високу траву, шуміли, ніби мікроскопічні моря під час бурі.

В темноті саду світилось ще одне вікно. Це була літня кухня. За її дверима чутно голоси.
-Подай мені будь ласка рушник.
-Ось, на... Я розумію, що ти не здгідний з його позицією, але хотіла б також звернути твою увагу на те, що він реагував чисто на ті сигнали, які ти йому дав. Ти ж сам признаєш, що тобі була не цікава його пропозиція. То чому ти тепер дивуєшся, що він тобі не поспішає зателефонувати? Я взагалі здивуюсь, якщо він ще озветься.
- Та він просто якийсь дивний..
- Як дивний? Ти б як поступив, як би реагував? Я його не оправдовою, в жодному разі, лише зі сторони бачу, що ти погарячився зі швидкістю негативної реакції. Інакше, тебе б зараз не діставало, що він зволікає зі своєю відповіддю...
- Ти Северину поклала вже спати?
- Так.
- Боже, як я за сьогодні наїздився...
- Стало краще, як вмився лавандовою водою? Вона заспокоює нерви. Будеш гарно спати.
- Я так втомився, що буду спати й так... Жартую, дякую тобі, що ти потурбувалась про мене.
- За ніщо не переживай, все буде так, як має бути...

Коротка замальовка





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2022-05-20 00:46:56
Переглядів сторінки твору 360
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.078 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.078 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
РОМАН
Автор востаннє на сайті 2025.08.19 21:15
Автор у цю хвилину відсутній