ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ «Я мандрував по всіх усюдах, Мій корабель літав по хвилях, Я завоював міста і гори золота… А проте дівчина з руської країни, Що в короні сяє, мене не приймає».

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Рецензії

 Стрибок за межу
У загальному вигляді людина – це дві дати, розділені між собою рискою. Риска довжиною в життя. Лінія, що вміщує в себе людину від першого до останнього подиху. Спершу незграбними, а зрештою впевненими кроками, рухами, словами; пошуком свого місця під сонцем та самореалізацією... Все в ній, у тій рисці між датами...

Проте, митець тому й митець, щоб виходити за обмеження, ігнорувати умовності, нехтувати фізичною смертю. Або як інакше можна пояснити сам факт виходу першої збірки Сергія Ґуберначука «Усім тобі завдячую, любове...» наступного року по його смерті?

Здавалося б, поезія, вірші. Проте сам цей факт є наочною ілюстрацією нескінченності буття. Життя після смерті. Вічного життя тривалістю в пульсацію слів на сторінках книжки, уваги до неї нових і нових поколінь.

Під обкладинкою масивного видання – жива людина із «борщовими» рядками та любовними переживаннями, пустощами та серйозностями, лірикою та патріотизмом. Добрі три сотні сторінок – меморіал із матеріалу, який ледь був відомий за життя автора.

Проте, далі – більше. Того самого 2018 року світ побачили наступні три збірки поезій – ось і не вір після такого в нескінченність життя! Поет Сергій Ґуберначук призначає зустрічі з читачем, пригадує епізоди з дитинства, веде прямі репортажі з улюблених Богданів, реагує на суспільні запити, резонує із сьогоденням.

Наступного, 2019-го, книжковий видавець отримує нову партію з доробку. Поетичній напрям виокремлюється в пісенний напрям (частина текстів набула свого зіркового виконання ще за життя автора, проте більш широкого представлення – згодом). Окремий том – «Журавлиная криниця» – пісенна збірка з нотами від композитора Володимира Чернявського.

Зі сторінок усе впевненіше проглядає філософ Ґуберначук. Тривалі роздуми над питаннями наріжного буття, а поряд з тим і побутова круговерть синтезуються в лаконічні вислови, у багатьох випадках афористичного формату, що тяжіють у бік Сковороди, з одного боку, та відбивають реальність, подібно соцмережевим афоризмам дня, з іншого.

Рік 2022-й, він же 5-й по тому, як Сергій Ґуберначук полишив цей світ. Наразі в руках ви тримаєте одинадцяту(!) книгу, сторінками якої автор постає в новій, розширеній іпостасі. Ґуберначук – драматург.

П’ятнадцять років на сцені Київського молодого театру, чверть сотні ролей, десятки режисерів і тонни перечитаних п’єс. Вочевидь, у людини, яка володіє словом, весь цей досвід мав виплеснутися у власну драматургічну спробу.

Класичний шлях – нічого понад оригінального в сюжеті не вигадуємо – беремо існуючий та загортаємо в низку актуальних сенсів, підсвітлюємо сьогоденність крізь час та відстані. Чого далеко ходити, за подібною схемою побудована частина п’єс Шекспіра.

Тож оригінальне лібрето українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» є новим поглядом на однойменну оперу С. Гулака-Артемовського, переосмисленим Сергієм Ґуберначуком. Драматургічною реакцією відбилося знайомство автора з романом Бальзака – у такий спосіб з’явилося лібрето «Серафіта». Резонатором «Чайки, для якої немає меж» став Річард Бах із притчевим текстом, до якого митці звертаються як до дзеркала, пориваючи стислі буденні обмеження та кидаючись у політ, до безмежжя, у небеса...

Представлена драматургія – різного ступеня al dente. Окремі фрагменти – на рівні задуму, дещо сформовано, щось структуровано. Є й детальне пропрацювання, із деталізацією за музичними номерами та їхнім хронометражем.

Доповнює збірку формат нотаток – думки та мрії, зафіксовані в записничку. Між інших – і плани щодо створення Київського культурного музично-драматичного центру, одразу з планом роботи, самоіронічно прокоментовано «примітивним». І водночас репертуарна афіша пишається й мюзиклом «Запорожець за Дунаєм», й естрадно-цирковим шоу «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон», й оперою «Серафіта». Програму авторських вечорів урізноманітнено поетичними композиціями за власними віршами, виставами «Сковородіана», «Шевченкініана», ораторією «Од Різдва до Різдва» за власними віршами.

Запис із планами Центру датований 21 квітня 2007 року.
За логікою подій – задум митця на півшляху до втілення.

Сергій Винниченко,
театральний блогер,
засновник інтернет-проєкту «Театральна риболовля»
http://www.t-fishing.co.ua/
2022 р.

Передмова до збірки «Сопілка» (драматичні твори, начерки сценаріїв, проза):
https://dlib.kiev.ua/items/show/811


Контекст : Збірка «Сопілка»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-06-07 14:01:54
Переглядів сторінки твору 998
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.05.28 11:45
Автор у цю хвилину відсутній