ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Рецензії

 Стрибок за межу
У загальному вигляді людина – це дві дати, розділені між собою рискою. Риска довжиною в життя. Лінія, що вміщує в себе людину від першого до останнього подиху. Спершу незграбними, а зрештою впевненими кроками, рухами, словами; пошуком свого місця під сонцем та самореалізацією... Все в ній, у тій рисці між датами...

Проте, митець тому й митець, щоб виходити за обмеження, ігнорувати умовності, нехтувати фізичною смертю. Або як інакше можна пояснити сам факт виходу першої збірки Сергія Ґуберначука «Усім тобі завдячую, любове...» наступного року по його смерті?

Здавалося б, поезія, вірші. Проте сам цей факт є наочною ілюстрацією нескінченності буття. Життя після смерті. Вічного життя тривалістю в пульсацію слів на сторінках книжки, уваги до неї нових і нових поколінь.

Під обкладинкою масивного видання – жива людина із «борщовими» рядками та любовними переживаннями, пустощами та серйозностями, лірикою та патріотизмом. Добрі три сотні сторінок – меморіал із матеріалу, який ледь був відомий за життя автора.

Проте, далі – більше. Того самого 2018 року світ побачили наступні три збірки поезій – ось і не вір після такого в нескінченність життя! Поет Сергій Ґуберначук призначає зустрічі з читачем, пригадує епізоди з дитинства, веде прямі репортажі з улюблених Богданів, реагує на суспільні запити, резонує із сьогоденням.

Наступного, 2019-го, книжковий видавець отримує нову партію з доробку. Поетичній напрям виокремлюється в пісенний напрям (частина текстів набула свого зіркового виконання ще за життя автора, проте більш широкого представлення – згодом). Окремий том – «Журавлиная криниця» – пісенна збірка з нотами від композитора Володимира Чернявського.

Зі сторінок усе впевненіше проглядає філософ Ґуберначук. Тривалі роздуми над питаннями наріжного буття, а поряд з тим і побутова круговерть синтезуються в лаконічні вислови, у багатьох випадках афористичного формату, що тяжіють у бік Сковороди, з одного боку, та відбивають реальність, подібно соцмережевим афоризмам дня, з іншого.

Рік 2022-й, він же 5-й по тому, як Сергій Ґуберначук полишив цей світ. Наразі в руках ви тримаєте одинадцяту(!) книгу, сторінками якої автор постає в новій, розширеній іпостасі. Ґуберначук – драматург.

П’ятнадцять років на сцені Київського молодого театру, чверть сотні ролей, десятки режисерів і тонни перечитаних п’єс. Вочевидь, у людини, яка володіє словом, весь цей досвід мав виплеснутися у власну драматургічну спробу.

Класичний шлях – нічого понад оригінального в сюжеті не вигадуємо – беремо існуючий та загортаємо в низку актуальних сенсів, підсвітлюємо сьогоденність крізь час та відстані. Чого далеко ходити, за подібною схемою побудована частина п’єс Шекспіра.

Тож оригінальне лібрето українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» є новим поглядом на однойменну оперу С. Гулака-Артемовського, переосмисленим Сергієм Ґуберначуком. Драматургічною реакцією відбилося знайомство автора з романом Бальзака – у такий спосіб з’явилося лібрето «Серафіта». Резонатором «Чайки, для якої немає меж» став Річард Бах із притчевим текстом, до якого митці звертаються як до дзеркала, пориваючи стислі буденні обмеження та кидаючись у політ, до безмежжя, у небеса...

Представлена драматургія – різного ступеня al dente. Окремі фрагменти – на рівні задуму, дещо сформовано, щось структуровано. Є й детальне пропрацювання, із деталізацією за музичними номерами та їхнім хронометражем.

Доповнює збірку формат нотаток – думки та мрії, зафіксовані в записничку. Між інших – і плани щодо створення Київського культурного музично-драматичного центру, одразу з планом роботи, самоіронічно прокоментовано «примітивним». І водночас репертуарна афіша пишається й мюзиклом «Запорожець за Дунаєм», й естрадно-цирковим шоу «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон», й оперою «Серафіта». Програму авторських вечорів урізноманітнено поетичними композиціями за власними віршами, виставами «Сковородіана», «Шевченкініана», ораторією «Од Різдва до Різдва» за власними віршами.

Запис із планами Центру датований 21 квітня 2007 року.
За логікою подій – задум митця на півшляху до втілення.

Сергій Винниченко,
театральний блогер,
засновник інтернет-проєкту «Театральна риболовля»
http://www.t-fishing.co.ua/
2022 р.

Передмова до збірки «Сопілка» (драматичні твори, начерки сценаріїв, проза):
https://dlib.kiev.ua/items/show/811


Контекст : Збірка «Сопілка»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-06-07 14:01:54
Переглядів сторінки твору 1120
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.083 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2026.08.26 15:28
Автор у цю хвилину відсутній