ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Рецензії

 Стрибок за межу
У загальному вигляді людина – це дві дати, розділені між собою рискою. Риска довжиною в життя. Лінія, що вміщує в себе людину від першого до останнього подиху. Спершу незграбними, а зрештою впевненими кроками, рухами, словами; пошуком свого місця під сонцем та самореалізацією... Все в ній, у тій рисці між датами...

Проте, митець тому й митець, щоб виходити за обмеження, ігнорувати умовності, нехтувати фізичною смертю. Або як інакше можна пояснити сам факт виходу першої збірки Сергія Ґуберначука «Усім тобі завдячую, любове...» наступного року по його смерті?

Здавалося б, поезія, вірші. Проте сам цей факт є наочною ілюстрацією нескінченності буття. Життя після смерті. Вічного життя тривалістю в пульсацію слів на сторінках книжки, уваги до неї нових і нових поколінь.

Під обкладинкою масивного видання – жива людина із «борщовими» рядками та любовними переживаннями, пустощами та серйозностями, лірикою та патріотизмом. Добрі три сотні сторінок – меморіал із матеріалу, який ледь був відомий за життя автора.

Проте, далі – більше. Того самого 2018 року світ побачили наступні три збірки поезій – ось і не вір після такого в нескінченність життя! Поет Сергій Ґуберначук призначає зустрічі з читачем, пригадує епізоди з дитинства, веде прямі репортажі з улюблених Богданів, реагує на суспільні запити, резонує із сьогоденням.

Наступного, 2019-го, книжковий видавець отримує нову партію з доробку. Поетичній напрям виокремлюється в пісенний напрям (частина текстів набула свого зіркового виконання ще за життя автора, проте більш широкого представлення – згодом). Окремий том – «Журавлиная криниця» – пісенна збірка з нотами від композитора Володимира Чернявського.

Зі сторінок усе впевненіше проглядає філософ Ґуберначук. Тривалі роздуми над питаннями наріжного буття, а поряд з тим і побутова круговерть синтезуються в лаконічні вислови, у багатьох випадках афористичного формату, що тяжіють у бік Сковороди, з одного боку, та відбивають реальність, подібно соцмережевим афоризмам дня, з іншого.

Рік 2022-й, він же 5-й по тому, як Сергій Ґуберначук полишив цей світ. Наразі в руках ви тримаєте одинадцяту(!) книгу, сторінками якої автор постає в новій, розширеній іпостасі. Ґуберначук – драматург.

П’ятнадцять років на сцені Київського молодого театру, чверть сотні ролей, десятки режисерів і тонни перечитаних п’єс. Вочевидь, у людини, яка володіє словом, весь цей досвід мав виплеснутися у власну драматургічну спробу.

Класичний шлях – нічого понад оригінального в сюжеті не вигадуємо – беремо існуючий та загортаємо в низку актуальних сенсів, підсвітлюємо сьогоденність крізь час та відстані. Чого далеко ходити, за подібною схемою побудована частина п’єс Шекспіра.

Тож оригінальне лібрето українського національного мюзиклу «Запорожець за Дунаєм» є новим поглядом на однойменну оперу С. Гулака-Артемовського, переосмисленим Сергієм Ґуберначуком. Драматургічною реакцією відбилося знайомство автора з романом Бальзака – у такий спосіб з’явилося лібрето «Серафіта». Резонатором «Чайки, для якої немає меж» став Річард Бах із притчевим текстом, до якого митці звертаються як до дзеркала, пориваючи стислі буденні обмеження та кидаючись у політ, до безмежжя, у небеса...

Представлена драматургія – різного ступеня al dente. Окремі фрагменти – на рівні задуму, дещо сформовано, щось структуровано. Є й детальне пропрацювання, із деталізацією за музичними номерами та їхнім хронометражем.

Доповнює збірку формат нотаток – думки та мрії, зафіксовані в записничку. Між інших – і плани щодо створення Київського культурного музично-драматичного центру, одразу з планом роботи, самоіронічно прокоментовано «примітивним». І водночас репертуарна афіша пишається й мюзиклом «Запорожець за Дунаєм», й естрадно-цирковим шоу «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон», й оперою «Серафіта». Програму авторських вечорів урізноманітнено поетичними композиціями за власними віршами, виставами «Сковородіана», «Шевченкініана», ораторією «Од Різдва до Різдва» за власними віршами.

Запис із планами Центру датований 21 квітня 2007 року.
За логікою подій – задум митця на півшляху до втілення.

Сергій Винниченко,
театральний блогер,
засновник інтернет-проєкту «Театральна риболовля»
http://www.t-fishing.co.ua/
2022 р.

Передмова до збірки «Сопілка» (драматичні твори, начерки сценаріїв, проза):
https://dlib.kiev.ua/items/show/811


Контекст : Збірка «Сопілка»


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-06-07 14:01:54
Переглядів сторінки твору 515
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.76)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.140 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.24 20:01
Автор у цю хвилину відсутній