
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
2025.07.01
12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Вічне життя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вічне життя
Сьогодні, в православному храмі, лякали карами божими і схиляли покаятися перед Спасителем за те, що я у нього, начебто, не вірую. Учора, в синагозі, раввин тягав мене за пейса і товк лобом у Тору, силкуючись прищепити мені любов до Єгови. А позавчора імам ледь не одірвав вухо за те, що я не хотів читати Коран, стоячи на колінах.
- Так незручно,- кажу. - У мене артроз колінних суглобів. Тому ліпше читатиму сидячи або лежачи.
Про Свідків Єгови та П'ятидесятників взагалі боюся розказувати, бо тоді доведеться тікати з села.
Знайомства з вірянами проходять стандартно: спочатку "Добрий день! Як Ваші справи?". Згодом розмови з мирського плавно перетікають на абстрактні теми: вічне життя, душу, пекло й рай, істинного бога. Закінчуються словами: "Завтра чекаємо в храмі о такій чи такій годині. Будемо вас долучати до таїнств божої благодаті".
Я й почав відвідувати ті поважні збіговиська. Чом би й ні! Там тепло, роздають печиво, люди привітні та усміхнені, співають розчудесно. А те, що солідні дяді і тьоті з розумним виглядом розказують казки на релігійну тематику - навіть приємно. Бо дорослі - це великі діти, яким притаманні ті ж самі вади і чесноти: брехливість, схильність до навіювання, відсутність критичного мислення та безпорадність.
Будь-яка релігія з'являється там, де бажання перекреслює реальність. Ось на цьому стику, як гриби на зогнилому дереві гніздяться цілі грона різноманітних окультних, езотеричних , релігійних вчень. Головна мета - жити за рахунок інших, вішаючи локшину на вуха легковірним. А шоб грошва лилася бурхливим потоком - потрібні здібні проповідники. Потрібна вища школа словоблудія та мухлювання.
Основна наживка: вічне життя. Це - король усіх наживок, як опариш для рибалок. А навіщо те вічне життя, якщо й земного толком прожити не вмієш - відповіді немає.
Зайшла сусідка.
- Сашко, ти обіцяв мені капустину до борщу. Давай.
- Зачекайте трохи, хай дощ ущухне. Тоді піду на город.
- Нє, мені зараз треба!
- Вибачте, я ще кашляю після бронхіту. Через пару годин.
Пішла сусідка невдоволеною, а через певний час телефонує кум.
- Сашко, по твоємо городі якась сновида чалвпає, не доберу хто це.
Одягнув протихімічний плащ з капюшоном, узувся в гумові чоботи і гайда.
А на городі моя улюблена сусідка намагається вирвати з землі капустину. І таку дебелу, що ледь обома руками обхоптла. А сил вирвати немає, бо корінець вріс у землю на півметра, а лопату, аби підважити, взяти не дотумкала. Борсається, нещасна, пнеться з усіх сил, лається, а капустина не піддається.
- Одарко! Та хіба ж можна красти без дозволу господаря? - ревнув на вухо любительці качанистої.
Одарка від несподіванки зойкнула, підслизнулася і заорала носом у розкисий чорнозем.
- Цур тобі, пек, Сашко! Налякав до смерті. Мені на благе діло капустина потрібна. Не для себе.
- А, якщо не для себе, то так, можна й украсти. Причина і справді серйозна.
І пішов до хати протоптаною стежкою.
А уранці навідався до церкви. Правда, до служби не встиг, бо у корови затягнулися пологи, мав дати раду і телиці, і теляткові.
А віряни вже снідають біля церкви. Там у нас стіл зроблений, з навісом. Можна і поминки проводити не відходячи від "каси", і вшановувати святих.
- Давайте подякуємо Одарці Федорівні,- каже піп,- за ці чудові голубці, якими вона частує наше товариство. Вічного їй життя!
Люди підтримали цей чудовий тост, ковтнули по чарочці кагору і заплямкотіли ротами.
- Сашко,- гукає священник,- І ти сідай до нас. Ось, між мною і Одаркою є вільне місце.
Усівся, взяв в правицю виделку і на мить заплющив очі. І привидівся мені рай небесний. А в тому раю ходить Одарка і накладає в тарілки праведникам і святим голубці. І так вони гарно пахнуть....
А як розплюшив очі, то Одарки поруч вже не було. А над недогризеним голубцем на її тарілці кружляла зграя нахабних мух.
7.10.2022р.
- Так незручно,- кажу. - У мене артроз колінних суглобів. Тому ліпше читатиму сидячи або лежачи.
Про Свідків Єгови та П'ятидесятників взагалі боюся розказувати, бо тоді доведеться тікати з села.
Знайомства з вірянами проходять стандартно: спочатку "Добрий день! Як Ваші справи?". Згодом розмови з мирського плавно перетікають на абстрактні теми: вічне життя, душу, пекло й рай, істинного бога. Закінчуються словами: "Завтра чекаємо в храмі о такій чи такій годині. Будемо вас долучати до таїнств божої благодаті".
Я й почав відвідувати ті поважні збіговиська. Чом би й ні! Там тепло, роздають печиво, люди привітні та усміхнені, співають розчудесно. А те, що солідні дяді і тьоті з розумним виглядом розказують казки на релігійну тематику - навіть приємно. Бо дорослі - це великі діти, яким притаманні ті ж самі вади і чесноти: брехливість, схильність до навіювання, відсутність критичного мислення та безпорадність.
Будь-яка релігія з'являється там, де бажання перекреслює реальність. Ось на цьому стику, як гриби на зогнилому дереві гніздяться цілі грона різноманітних окультних, езотеричних , релігійних вчень. Головна мета - жити за рахунок інших, вішаючи локшину на вуха легковірним. А шоб грошва лилася бурхливим потоком - потрібні здібні проповідники. Потрібна вища школа словоблудія та мухлювання.
Основна наживка: вічне життя. Це - король усіх наживок, як опариш для рибалок. А навіщо те вічне життя, якщо й земного толком прожити не вмієш - відповіді немає.
Зайшла сусідка.
- Сашко, ти обіцяв мені капустину до борщу. Давай.
- Зачекайте трохи, хай дощ ущухне. Тоді піду на город.
- Нє, мені зараз треба!
- Вибачте, я ще кашляю після бронхіту. Через пару годин.
Пішла сусідка невдоволеною, а через певний час телефонує кум.
- Сашко, по твоємо городі якась сновида чалвпає, не доберу хто це.
Одягнув протихімічний плащ з капюшоном, узувся в гумові чоботи і гайда.
А на городі моя улюблена сусідка намагається вирвати з землі капустину. І таку дебелу, що ледь обома руками обхоптла. А сил вирвати немає, бо корінець вріс у землю на півметра, а лопату, аби підважити, взяти не дотумкала. Борсається, нещасна, пнеться з усіх сил, лається, а капустина не піддається.
- Одарко! Та хіба ж можна красти без дозволу господаря? - ревнув на вухо любительці качанистої.
Одарка від несподіванки зойкнула, підслизнулася і заорала носом у розкисий чорнозем.
- Цур тобі, пек, Сашко! Налякав до смерті. Мені на благе діло капустина потрібна. Не для себе.
- А, якщо не для себе, то так, можна й украсти. Причина і справді серйозна.
І пішов до хати протоптаною стежкою.
А уранці навідався до церкви. Правда, до служби не встиг, бо у корови затягнулися пологи, мав дати раду і телиці, і теляткові.
А віряни вже снідають біля церкви. Там у нас стіл зроблений, з навісом. Можна і поминки проводити не відходячи від "каси", і вшановувати святих.
- Давайте подякуємо Одарці Федорівні,- каже піп,- за ці чудові голубці, якими вона частує наше товариство. Вічного їй життя!
Люди підтримали цей чудовий тост, ковтнули по чарочці кагору і заплямкотіли ротами.
- Сашко,- гукає священник,- І ти сідай до нас. Ось, між мною і Одаркою є вільне місце.
Усівся, взяв в правицю виделку і на мить заплющив очі. І привидівся мені рай небесний. А в тому раю ходить Одарка і накладає в тарілки праведникам і святим голубці. І так вони гарно пахнуть....
А як розплюшив очі, то Одарки поруч вже не було. А над недогризеним голубцем на її тарілці кружляла зграя нахабних мух.
7.10.2022р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію