ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Йоганнес-Вільгельм Єнсен. Нобелівська промова
Коли міркую про всесвітньовідомих великих людей Швеції, то в думках виникає образ попередника Альфреда Нобеля, великого генія природознавства Карла Ліннея, котрий дав тваринам наукові визначення і задовго до того, коли будь-хто ще міг навіть подумати про еволюцію, створив класифікацію видів мавп, антропоїдів і людей, під назвою «примати». Пристрасть до природи, до всього, що ворушиться і дихає, була рушійною силою генія Ліннея. Щоразу, коли читаємо про детермінацію видів або відкриваємо книжку з історії природознавства, будь-якою мовою, то неодмінно бачимо Ліннеєве ім’я. Він мав певну свіжість сприйняття, легкість духу, які багато сторіч були пов’язані у свідомості людей з виглядом шведських гір і шведським розкошуванням природою.
Говорячи про Ліннея, не можу не згадати про Чарлза Дарвіна, і згадати про нього не лише як про вченого мужа, котрий провів лінію між двома епохами, але і як про найпривабливішу, найдобрішу людину, найкращого серед батьків; ім’я цього видатного чоловіка нині мають третє й четверте покоління його нащадків. Еволюція була для нього не лише предметом життєвих занять, але й самою сутністю життя, свідченням невичерпного багатства і дива природи, яку він щодня спостерігав і яка ввійшла в його тіло і кров.
Якби хто-небудь спробував оцінити ступінь зрілості кожної нації за її здатністю до сприйняття і судження, то англійці сподобилися б найвищої оцінки за їхнє почуття реальності, й людиною, яка б зуміла викласти ці думки про фундаментальні особливості англійців простою і щирою манерою, став би Чарлз Дарвін.
Ліннеєва класифікація видів послугувала тим підґрунтям, на якому пізніше Дарвін побудував свою теорію їх походження. Це англо-шведське чуття реальності, успадковане від наших спільних північних пращурів, на всі часи визначило місце людства у природному середовищі.
Я хотів би у зв’язку з цією подією згадати ще одне ім’я в данській літературі, пов’язане зі шведською культурною традицією, – ім’я Адама Еленшлеґера [1]. Пам’ятаєте, що коли в Лунді, 1829 року, він зустрівся з національним поетом Швеції Есаясом Теґнером [2], той назвав його великим поетом і простою людиною, ким він був насправді. Сторіччя потому, 1929 року, у тому самому місті на мою долю випало дістати ступінь доктора Лундського університету [3]. Я – не послідовник Еленшлеґера, але вважаю, що належу до числа його захоплених шанувальників.
З почуттям скандинавського братерства хочу зараз подякувати великій і вільній шведській нації, яка одного разу вже вшанувала лавровим вінком мого співвітчизника Адама Еленшлеґера й у двох випадках уважала мої зусилля в літературі гідними відзнак.
Виголошено на Нобелівському банкеті у Стокгольмі 10 грудня 1945 р.
[1] Адам-Ґотлоб Еленшлеґер (1779–1850) – данський прозаїк, драматург і поет романтичного напряму. Викладав естетику в Копенгаґенському університеті. Автор слів національного гімну Данії.
[2] Есаяс Теґнер (1782–1846) – шведський поет-романтик, академік, єпископ. Автор національної епопеї «Сага про Фрітьйофа».
[3] Мова про присудження Єнсенові ступеня почесного доктора Лундського університету з нагоди 100-річчя аналогічного присудження Еленшлеґерові.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Йоганнес-Вільгельм Єнсен. Нобелівська промова
Переклад і примітки – Василь Білоцерківський
Дякую шановній Шведській академії та шведській нації за надану мені честь бути нагородженим Нобелівською премією з літератури. Усі ми сьогодні подумки звертаємося до її засновника, чия щедрість так багато зробила для розвитку науки, літератури й зміцнення миру в усьому світі. Завдяки цьому великому шведському вченому і гуманісту ім’я Швеції стало синонімом того широкого погляду, який долає національні межі й сприяє зближенню всіх націй між собою.
Коли міркую про всесвітньовідомих великих людей Швеції, то в думках виникає образ попередника Альфреда Нобеля, великого генія природознавства Карла Ліннея, котрий дав тваринам наукові визначення і задовго до того, коли будь-хто ще міг навіть подумати про еволюцію, створив класифікацію видів мавп, антропоїдів і людей, під назвою «примати». Пристрасть до природи, до всього, що ворушиться і дихає, була рушійною силою генія Ліннея. Щоразу, коли читаємо про детермінацію видів або відкриваємо книжку з історії природознавства, будь-якою мовою, то неодмінно бачимо Ліннеєве ім’я. Він мав певну свіжість сприйняття, легкість духу, які багато сторіч були пов’язані у свідомості людей з виглядом шведських гір і шведським розкошуванням природою.
Говорячи про Ліннея, не можу не згадати про Чарлза Дарвіна, і згадати про нього не лише як про вченого мужа, котрий провів лінію між двома епохами, але і як про найпривабливішу, найдобрішу людину, найкращого серед батьків; ім’я цього видатного чоловіка нині мають третє й четверте покоління його нащадків. Еволюція була для нього не лише предметом життєвих занять, але й самою сутністю життя, свідченням невичерпного багатства і дива природи, яку він щодня спостерігав і яка ввійшла в його тіло і кров.
Якби хто-небудь спробував оцінити ступінь зрілості кожної нації за її здатністю до сприйняття і судження, то англійці сподобилися б найвищої оцінки за їхнє почуття реальності, й людиною, яка б зуміла викласти ці думки про фундаментальні особливості англійців простою і щирою манерою, став би Чарлз Дарвін.
Ліннеєва класифікація видів послугувала тим підґрунтям, на якому пізніше Дарвін побудував свою теорію їх походження. Це англо-шведське чуття реальності, успадковане від наших спільних північних пращурів, на всі часи визначило місце людства у природному середовищі.
Я хотів би у зв’язку з цією подією згадати ще одне ім’я в данській літературі, пов’язане зі шведською культурною традицією, – ім’я Адама Еленшлеґера [1]. Пам’ятаєте, що коли в Лунді, 1829 року, він зустрівся з національним поетом Швеції Есаясом Теґнером [2], той назвав його великим поетом і простою людиною, ким він був насправді. Сторіччя потому, 1929 року, у тому самому місті на мою долю випало дістати ступінь доктора Лундського університету [3]. Я – не послідовник Еленшлеґера, але вважаю, що належу до числа його захоплених шанувальників.
З почуттям скандинавського братерства хочу зараз подякувати великій і вільній шведській нації, яка одного разу вже вшанувала лавровим вінком мого співвітчизника Адама Еленшлеґера й у двох випадках уважала мої зусилля в літературі гідними відзнак.
Виголошено на Нобелівському банкеті у Стокгольмі 10 грудня 1945 р.
[1] Адам-Ґотлоб Еленшлеґер (1779–1850) – данський прозаїк, драматург і поет романтичного напряму. Викладав естетику в Копенгаґенському університеті. Автор слів національного гімну Данії.
[2] Есаяс Теґнер (1782–1846) – шведський поет-романтик, академік, єпископ. Автор національної епопеї «Сага про Фрітьйофа».
[3] Мова про присудження Єнсенові ступеня почесного доктора Лундського університету з нагоди 100-річчя аналогічного присудження Еленшлеґерові.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Штефан Цвайґ. Артуро Тосканіні"
• Перейти на сторінку •
"Ромен Роллан. Лист Ріхардові Штраусу (про його оперу «Саломея» після її третього прослуховування"
• Перейти на сторінку •
"Ромен Роллан. Лист Ріхардові Штраусу (про його оперу «Саломея» після її третього прослуховування"
Про публікацію