ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Мос (2018) / Вірші

 Nostalgia for spring



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-04-06 20:46:32
Переглядів сторінки твору 86
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 09:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:12:49 ]
Доброго Вам вечора, чарівна леді Олено!)
Щось у мене із зв'язком жахливе - здебільшого я офф... Зараз ніби є, але чи надовго?(( Так чи інакше, доки він є, користуюсь нагодою... І читаю Вас - наче воду живу п'ю жадібно!!

Чудовий вірш, красунечко! Дуже співзвучний настрою!!

Що з тобою? Що зі мною?
Біль в тобі та біль в мені.
І до чого б за весною
Ностальгія навесні?
Скаже хтось, що це безглуздя
В романтичній цій порі.
Нібі ж ось воно – пелюстя.
Он світанок на Дніпрі.
Теплі ранки, ну а згодом
Романтичні вечори.
І здебільшого погода –
Навіть шорти – не екстрим.
Гарне личко на дісплеї -
Посміхаєшся там ти…
Квітнуть паркові алеї -
Обійнятися і йти…
І не мати навіть думки,
Скільки пролетить годин.
І численні поцілунки.
Але ще за хоч один –
Все б віддав, щоб не кортіло,
Дамі серця, геть усе.
А душа, здається, тіло
Зараз в небо піднесе.
Хай би грець їй, тій машині -
Я і тут не розгублюсь,
Де солодшими пташині
Співи є за рити-енд-блюз…
Ностальгію за весною
З миром вчасна навесні.
Будь-яка пора сумною
Здасться всім нам на війні.

Та віримо, що все буде добре) В кожного з нас)
Цілую Вашу талановиту ручку, граціозна майстрине!!!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:16:04 ]
Співи є за ритМ-енд-блюз…
НостальгіЯ за весною

Напомилявся знов) Так вже воно в мене - руки тремтять чогось, а серце - поготів... Та й нехай собі) Надихаєти Ви так, що нічого творити не заважає)
Захоплююсь Вами, Леді-Натхнення!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Мос (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:45:09 ]
)))) дякую, Михайло.
Я теж рада вас бачити.
Справді хочу дуууже відповісти на всі ваші злети. Але трохи прихворіла ( якщо чесно, не трохи). Тому в голові просто шум.
Обіцяю надолужу. Немає зовсім змоги писати.
Не хвилюйтесь я про вас пам"ятаю. Про вас неможливо не пам'ятати! ...

Щось намагалась написати, по можливості.
Ти шукаєш крапку, а її нема!
Ну нема і все! Не шукай у сіні!
Просто закохалась я в молодика,
ну а ти в Поезію, а ще більше в Рими.

І кінця нема цим високим звичкам
У мені зависли віруси ліричні.
А твоя хвороба схожа на вагітність
і твою поезію творть сам Всевишній.

Затишного вам вечора, я повернусь, як трохи краще почуватимусь, самі розумієте, від буденності не заховаєшся ((((






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 19:54:50 ]
Ох, пані Олено, яка прикрість(((
Та ну хіба ж я такий безсердечний, щоб хвилюватися через відповіді та вірші, коли таке трапилось?(((( То хвилюватимусь, ще й як!!!!!
І подумки... не те щоб я і так надто відволікався, але тепер і поготів!!! А затишно буде, коли Ви одужаєте!!! Чого Вам і бажаю від усього серця!!!! А то все - діло п'яте: рими, тощо...






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілахім Поет (Л.П./Л.П.) [ 2024-04-26 20:09:17 ]
Ніколи у житті не був святим.
Та не збрешу я в цім, Всевишній знає.
Поезія і Рими - все ж це дим.
Ну а вогонь - то дівчина одна є...

Заради неї видає флешденс
Перо... Бог дасть, відчує все ж вона, що
Без неї миттю все втрачає сенс.
І нащо тоді образність та? нащо?

Все прах. Натхнення, може, теж мине.
Але Кохання не мине ніколи.
Любовей много, а воно одне.
Любов - то рими, образи, приколи...

Любов виходить із очей слізьми.
Кохання - те хіба що з жил і кров'ю.
Не римами живемо, а людьми...
То богове - богам,
А Вам - здоров'я!!!

То дуже переживаю і хвилююсь, прекрасна Леді! І дуже-дуже сподіваюсь на те, що все скоро минеться! Бажаю Вам легкого одужання!!!