ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.03
18:59
Ти ніби мала за собою крила,
І я піддався чарам твоїх вій,
Щоби в коханні клястися одній,
Лише тобі віддати серце, мила.
І ця любов, наначе буревій,
Так легко все життя моє зломила,
Що і не знав був я, яка то сила,
І я піддався чарам твоїх вій,
Щоби в коханні клястися одній,
Лише тобі віддати серце, мила.
І ця любов, наначе буревій,
Так легко все життя моє зломила,
Що і не знав був я, яка то сила,
2024.06.03
10:33
Одружився, ще нема і тижня,
У алькові - любощів кальян.
Покусай мене, любаско, ніжно,
Хай вирує пристрасть-окіян.
Заціловуй кріпко, аж до дрожу,
Так, щоб непритома облягла.
Сили тануть! Рухатись не можу!
У алькові - любощів кальян.
Покусай мене, любаско, ніжно,
Хай вирує пристрасть-окіян.
Заціловуй кріпко, аж до дрожу,
Так, щоб непритома облягла.
Сили тануть! Рухатись не можу!
2024.06.03
06:51
Дочекалися ми благодатної зливи,
Упоїлись водою грунти і без неї масні, –
Яскравішими стали – вдоволена нива
Й незатьмарені житом волошок блакитні вогні.
Враз повищали в зрості зелені посіви,
Забуяли ще більш, у тісняві хлібів, бур’яни, –
Все жив
Упоїлись водою грунти і без неї масні, –
Яскравішими стали – вдоволена нива
Й незатьмарені житом волошок блакитні вогні.
Враз повищали в зрості зелені посіви,
Забуяли ще більш, у тісняві хлібів, бур’яни, –
Все жив
2024.06.03
01:59
Мені у двері серпень подзвонив.
Цей звук - лише йому властива риса.
Я відчинив. Впізнав без зайвих слів.
І бачу у руках його валізу.
У тій валізі - суміш літніх трав,
Там запах яблук, вечори спекотні.
Стояв навпроти мене і мовчав,
Цей звук - лише йому властива риса.
Я відчинив. Впізнав без зайвих слів.
І бачу у руках його валізу.
У тій валізі - суміш літніх трав,
Там запах яблук, вечори спекотні.
Стояв навпроти мене і мовчав,
2024.06.03
00:04
Зачатий ще під Донну Саммер в ритмі диско -
Свою незайманість втрачав під Депеш Мод.
Я динозавр; я із часів, коли не зиску
Чекали від життя – любові та пригод.
Девіз мій: живемо єдиний раз життя ми -
Що нині згаяв, не поверне вже ніхто.
Тому якщ
Свою незайманість втрачав під Депеш Мод.
Я динозавр; я із часів, коли не зиску
Чекали від життя – любові та пригод.
Девіз мій: живемо єдиний раз життя ми -
Що нині згаяв, не поверне вже ніхто.
Тому якщ
2024.06.03
00:03
Прославлені диктатори закінчують безславно.
Безголові полюбляють очолювати (по їхньому - "возглавлять".
На одного діяльного злочинця припадають тисячі злочинно бездіяльних.
Російський заштатний урка домігся міжнародного визнання, скоївши міжна
2024.06.02
22:46
Я загубився у гаях понять,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.
Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.
Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,
2024.06.02
21:46
Лебідкою літає літо,
Лимани ллються легко.
Лопоче липень листям липи,
Лещицю ловить легіт.
Лугам липневим, лану - лоскіт.
Лаванда любить ласку.
Ліатриси лягають лоском.
Лимани ллються легко.
Лопоче липень листям липи,
Лещицю ловить легіт.
Лугам липневим, лану - лоскіт.
Лаванда любить ласку.
Ліатриси лягають лоском.
2024.06.02
20:36
Ольга Сімонова, позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, сексапільна, завжди зі стильною зачіскою з підголеними скронями… Росіянка за походженням, родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Починала парамедиком у добровольчому пі
Починала парамедиком у добровольчому пі
2024.06.02
17:57
Той, з ким умовилися стрітись
багато тому ще віків,
лишивши ключ на ґанку
літа,
знамення тайне на вікні;
з ким обіцялися впізнатись
помежи всесвіту шляхів,
перетекти міжсвітні ґрати,
багато тому ще віків,
лишивши ключ на ґанку
літа,
знамення тайне на вікні;
з ким обіцялися впізнатись
помежи всесвіту шляхів,
перетекти міжсвітні ґрати,
2024.06.02
17:46
ЛОДЗІЄВСЬКИЙ
Я щиро радий, що Ви вирішили зупинитися у нас, пане Залужний. Сподіваюся, що Вам у нас сподобається. Але мені нестерпно хочеться почути про Ваші дипломатичні пригоди у Британії.
ЗАЛУЖНИЙ
Насправді мене відряджали зовсім до іншої краї
2024.06.02
12:34
Покарав Господь людину за гріхи потопом,
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.
2024.06.02
10:49
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2024.06.02
05:18
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.
2024.06.02
00:43
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.
2024.06.02
00:34
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?
Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?
Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарєв (1955) /
Проза
Тріо поетичів
БАНАЛЬНА ДРАМА
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50.
СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях.
САТИР - поет-сатирик, його важко розгледіти: ось він наче перед очима, а за мить - уже в іншому куті кімнати.
САТИР. Так, шановні колеги! Установчі збори з приводу створення нашого літературного блоку можна вважати відкритими.
ЛИЦЕДІЙ. Можна!
САТИР. А ваша думка, Сенсею?
СЕНСЕЙ. Та, звичайно ж, можна!
САТИР. Для ведення наших зборів треба обрати голову і того, хто вестиме протокол…
СЕНСЕЙ. Ось ти і головуй, і складай протокол!
САТИР. Головувати я, звісна річ, можу, а от протоколювати мені складно - без окулярів…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Наче він в окулярах щось може…
САТИР. Та не треба так, я все чую! Ось, Лицедію, ти у нас молодий, грамотний, тож бери папір, ручку, і вперед!
ЛИЦЕДІЙ. Гаразд, беру! (тихо) Дістали вже…
САТИР. Отже, на порядку денному зборів - два питання: обрання голови нашого блоку і визначення генерального напрямку його діяльності. Оскільки я вже головую, пропоную залишити мене на цій посаді...
СЕНСЕЙ. Ого, розігнався як! А чому тоді не я? У мене вже п‘ять тисяч віршів написано! Я щойно отримав посвідчення кандидата у члени Книги Гіннеса…
ЛИЦЕДІЙ. Та при чому тут кількість? Ви ж чудово розумієте, що поезія - це насамперед якість! Один мій сонет переважить тисячі ваших віршів і сатир!
І взагалі, голова - це обличчя будь-якого літературного об‘єднання. Отже, головою маю бути саме я!
САТИР. Зрозуміло, шановні мої, що ми ніколи не дійдемо згоди з цього питання. А тому пропоную обрати таку форму нашого правління, як директорат, тобто три рівноправних директори…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Цирк на дроті…
САТИР. Я не бачу без окулярів, але все чую… Так, голосуємо… ( Сенсей і Лицедій підносять руки). Дякую, одноголосно!
Тепер переходимо до другого питання - визначення генерального напрямку творчої діяльності нашого блоку. Які є пропозиції?
ЛИЦЕДІЙ. Звичайно ж, сонетаризм. Адже наш так званий блок знають, лише завдячуючи моїм сонетам!
САТИР. Хвилинку, юначе! Ти скільки днів складаєш свої сонети? А я майже тридцять років життя поклав на сатиру. Тож наш напрям повинен мати таку вивіску: сатиризм!
СЕНСЕЙ. Та не смішіть, куме! Хто ж читає твої сатири, крім мене? Де ж та справедливість? Я самотужки створив цілий масив - банальна поезія, а вони впихують якісь сонети-куплети!
САТИР. Гаразд, будемо голосувати…
ЛИЦЕДІЙ. (підводиться на ноги) Я у цьому цирку участі більше не братиму! (виходить геть).
СЕНСЕЙ. Бачте, які ми гонорові…
САТИР. Але тепер нас лише двоє… І це вже не блок!
СЕНСЕЙ. Та не хвилюйся ти так, когось знайдемо третього. Завжди знаходили!
САТИР. До речі, вчора подала заяву на вступ до нашого блоку якась Калина Майна…
СЕНСЕЙ. Це та, що була Малина Файна?
САТИР. Мабуть.
СЕНСЕЙ. А як вона пише?
САТИР. Та яка нам різниця! Щось пише…
(Завіса)
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тріо поетичів
БАНАЛЬНА ДРАМА
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЛИЦЕДІЙ - актор і поет, моложавий, симпатичний, такий тип зазвичай подобається жінкам за 50.
СЕНСЕЙ - поет, спортивної статури, вже не першої свіжості, володар чорного поясу, отриманого на районних міжнародних змаганнях.
САТИР - поет-сатирик, його важко розгледіти: ось він наче перед очима, а за мить - уже в іншому куті кімнати.
САТИР. Так, шановні колеги! Установчі збори з приводу створення нашого літературного блоку можна вважати відкритими.
ЛИЦЕДІЙ. Можна!
САТИР. А ваша думка, Сенсею?
СЕНСЕЙ. Та, звичайно ж, можна!
САТИР. Для ведення наших зборів треба обрати голову і того, хто вестиме протокол…
СЕНСЕЙ. Ось ти і головуй, і складай протокол!
САТИР. Головувати я, звісна річ, можу, а от протоколювати мені складно - без окулярів…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Наче він в окулярах щось може…
САТИР. Та не треба так, я все чую! Ось, Лицедію, ти у нас молодий, грамотний, тож бери папір, ручку, і вперед!
ЛИЦЕДІЙ. Гаразд, беру! (тихо) Дістали вже…
САТИР. Отже, на порядку денному зборів - два питання: обрання голови нашого блоку і визначення генерального напрямку його діяльності. Оскільки я вже головую, пропоную залишити мене на цій посаді...
СЕНСЕЙ. Ого, розігнався як! А чому тоді не я? У мене вже п‘ять тисяч віршів написано! Я щойно отримав посвідчення кандидата у члени Книги Гіннеса…
ЛИЦЕДІЙ. Та при чому тут кількість? Ви ж чудово розумієте, що поезія - це насамперед якість! Один мій сонет переважить тисячі ваших віршів і сатир!
І взагалі, голова - це обличчя будь-якого літературного об‘єднання. Отже, головою маю бути саме я!
САТИР. Зрозуміло, шановні мої, що ми ніколи не дійдемо згоди з цього питання. А тому пропоную обрати таку форму нашого правління, як директорат, тобто три рівноправних директори…
ЛИЦЕДІЙ. (тихо) Цирк на дроті…
САТИР. Я не бачу без окулярів, але все чую… Так, голосуємо… ( Сенсей і Лицедій підносять руки). Дякую, одноголосно!
Тепер переходимо до другого питання - визначення генерального напрямку творчої діяльності нашого блоку. Які є пропозиції?
ЛИЦЕДІЙ. Звичайно ж, сонетаризм. Адже наш так званий блок знають, лише завдячуючи моїм сонетам!
САТИР. Хвилинку, юначе! Ти скільки днів складаєш свої сонети? А я майже тридцять років життя поклав на сатиру. Тож наш напрям повинен мати таку вивіску: сатиризм!
СЕНСЕЙ. Та не смішіть, куме! Хто ж читає твої сатири, крім мене? Де ж та справедливість? Я самотужки створив цілий масив - банальна поезія, а вони впихують якісь сонети-куплети!
САТИР. Гаразд, будемо голосувати…
ЛИЦЕДІЙ. (підводиться на ноги) Я у цьому цирку участі більше не братиму! (виходить геть).
СЕНСЕЙ. Бачте, які ми гонорові…
САТИР. Але тепер нас лише двоє… І це вже не блок!
СЕНСЕЙ. Та не хвилюйся ти так, когось знайдемо третього. Завжди знаходили!
САТИР. До речі, вчора подала заяву на вступ до нашого блоку якась Калина Майна…
СЕНСЕЙ. Це та, що була Малина Файна?
САТИР. Мабуть.
СЕНСЕЙ. А як вона пише?
САТИР. Та яка нам різниця! Щось пише…
(Завіса)
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1163 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1163 seconds