Черунь,
Мені так здається, шо Ти у всьому шукаєш негатив і боїшся слів. :)))
У нас просто різні поняття націоналізму.
Почитай б.л. визначення слова "націоналізм" - воно має три відгалуження.
Є націоналізм - шовіністичний, визвольничий і патріотичний.
Я говорю про 3тю форму його прояву. Нацик - це 1-ша - найгірша форма.
Так, що мої твердження - вірні і не бачу нічого тут дивного - прошу не клеїти мені ніяких бирочок, я ж не покійник в моргу :)))))))
А шо подумають люди - то це їх пробеми - не мої.

Полегшую Тобі пошук:
НАЦІОНАЛІЗМ, -у, ч. 1. Ідеологія й політика, яка про­повідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу. 2. Рух, спрямований на боротьбу за незалежність нації, народу проти іноземних гнобителів. 3. Рух за збереження і розвиток національних традицій, культури, мови, літератури, мистецтва і т. ін.; патріотизм.

Як каже один мій добрий друг, "не сміши моїх курей" :) Де ти бачив, щоб одне й те саме поняття включало в себе зовсім протилежні значення? От, скажімо, демократія?
Щодо моїх пошуків і страхів скаж тобі так: негатив я не шукаю спеціально, це не є сенсом мого життя, але там, де він є, я його помічаю. А слів - так, я боюсь занадто високих і фальшивих слів.

Черунь,
Таких слів - купа!
Візьми слово "ЛЮБИТИ" :) - я мо` "любити" - "любити" і "ненавидіти", "вбивати", тощо.
Кожен читає це слово по своєму і розуміє по своєму. Як у нас тут кажуть - капуєш?
Так що "любов до Батьківщини" - це прояв націоналізму.
Я розумію - на Сході цього слова бояться, як вогню і мають спотворене бачення на це слово.
В мені теж слово "Москва" відрижку створює деколи - хоча і розумію, що це лиш місто.
Так , що - нехай Твого доброго друга курей шось інше смішить.
Без націоналізму (у його патріотичному прояві) -
Україна - Малоросія - провінція Московського Царства.
Просто, Черунь люди деколи невірно розуміють це слово та роблять відповідні інтерпритації,
як деякі недолюдки трактують Коран на власну манеру.
Не бійся моїх слів - у них немає ані дрібки фальшивості, ані дрібки зла.

Знаєш, ще одне.
Немає виразної лінії між добром і злом.
Скажу більше - немає добра і зла - є суєта, а в ній кожен малює навколо себе
кола з крейди...

Знаєш, ще одне.
Немає виразної лінії між добром і злом.
Скажу більше - немає добра і зла - є суєта, а в ній кожен малює навколо себе
кола з крейди...

Юрчику, я уже колись одній "порядній людині" типа Бендюга намагалася безуспішно пояснити, що, живучі на Сході, я аж ніяк не менше люблю свою країну, ніж він у своєму місті, або ти у NY. І, повір мені, не я одна. Так шо твої розуміння щодо Сходу не дуже вірні.
Тобто, ти пропонуєш, зіткнувшись з націоналізмом, спочатку перепитувати: а скажіть, світлий пане, в якому з трьох значень ви націоналіст? :)
А про кола з крейди... Добре, коли ти стоїш в ньому, а не поза ним...

Ну бачиш, Черунь - Ти націоналістка 3го відгалуження. Конґратулюю :))))))))
Нічого не треба перепитуватись - просто треба менше боятися
цього слова. Мене ж називали бандерівцем, коли я приїздив
на Схід - стереотипи - а їх треба ламати, а не чіплятися на вудочку
московської пропоганди. Так і про Голодомор мо` скажеш не треба говорити,
як акт геноциду українського народу (а це не тільки українці)?
Ну ось Ти зіткулася з націоналістом (мною) - я націоналіст - бо люблю
Україну, але я не шароварщик - і не ходжу і квакаю про це на кожному видному місці -
я просто індентифікую себе, яко крапля цього народу і все...
І це мені не заваджає - любити світ і Тебе. Ось так я розмірковую ;)

Крейди не позичиш? - у мене рожева закінчилась...

Юрасю, скажу тобі по секрету, я взагалі-то мало чого боюсь :)) І ми вже давно з"їхали з теми. Розмова йшла про конкретного нацика в 1-му розумінні і доїхала аж до завдання ПМ знайти для нього творчий шлях, щоб, не приведи Боже, не зламати його особистість... :) Так що загальні роздуми на тему тлумачення націоналізму, боюсь, в нас нічим не закінчаться.

Це правда - до нічого, Черунь.
Просто я подав своє розуміння поняття слова "націоналізм",
аргументував свої слова (думаю, що належно).
А націки - мене не цікавлять. Я просто таке не читаю - не цікаво,
коли все будується на злі та ненависті до такого ж як ти сам(а).
Але коли людина пробує показати свою любов до Батьківщини
через власне "любов" (нехай і не належному художньому рівні)
то я тут не бачу нічого злого.
А це що московська пропаганда - це зло для Укр. Державності -
то це факт і з проявами такої попаганди потрібно боротися.
Хіба ні? Чи Ти за повернення України на лоно прицаркуватої доці?

Юр, спробуй мене почути. Я кажу не про той чи інший художній рівень того чи іншого Автора, а про цілісність Особистості, яка складається не тільки з римованих рядків, але й з його думок, викладених у розмовах, коментах, сперечаннях. Тому видавати з себе відому мавпочку, яка нічого не чує і не бачить, вибач, не можу. Хоча так зручніше, розумію. І безпечніше: для всіх добрий.
Щодо останнього твого "пасажу" це тут зовсім не до чого? Ти ж не хочеш на дурне питання отримати таку ж відовідь? :) До речі "московська пропаганда" - такий самий стереотип, як і залякування тих, хто живе на Сході, звірствами УНА-УНСО і т. п. Всі мечі - обоюдогострі...

О, до речі, про любов-до-всього-на-світі... У мене є дружбан один (не той, хто про курей казав :), так от він вчора таааак свою любов виказав, шо аж у Сірка ерекція трапилась :))

Навипендровано, нализано у дупах,
напихано пихатістю і римо-дрочем.
Штамп ґеніальності на вірше-трупах
не клеїся - хоч розумом, хоч скотчем.

Але то так, згадалося...