ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму —
Ні батькового, ні материнського.
Кажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
То будьмо й надалі тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Проза

 Музыка про Сказку
Образ твору Тебе

(Под музыку DE|PHAZZ, альбом Death By Chocolate, композиция Nu Chic)
http://www.last.fm/music/De-Phazz/+videos/+1-NGKXtPs1Ixo

В этих лесах уже давно никто не охотится... Звери спокойно ходят и никого не боятся. Деревья стали очень большими, их кроны сомкнулись и погрузили лес в полутьму. Трава - темно-темно-зеленая- выросла очень высокая и густая. Кустарник переплелся и превратился в живую изгородь, которая не пропускает никого, ни одной живой души....
Только иногда слышно, как филин ухает по ночам или вздыхает какой-то большой зверь.
Но раньше... когда деревья еще были не такими, много лун тому назад, тут жили люди,
была деревня, люди ловили рыбу, ходили на охоту. И вот однажды пошли двое мужчин из деревни на охоту. Пошли и не вернулись, их больше никто никогда не видел. А потом стали исчезать другие люди, пока те, кто остались, не покинули эти места. И только старики неохотно рассказывают внукам, о чем тогда говорили люди. А говорили они вот о чем.....
Странный это был лес – без дорожек, которые обычно прокладывают люди. Дорожки сразу заростали. А по ночам из леса доносились какие-то странные звуки – не то песни, не то плач… и становилось от этих звуков очень не по себе…но никто никогда не видел их источника… А ведь он был…

***
… Ночь… очень тонкий, сине-бело-светящийся Месяц. Большие валуны, покрытые мхом,
зеленым и скользким. Поляна, вход на которую охраняют темные деревья, горит костер, вокруг которого то ли танцуют, то ли шаманят – ведьмы! Они то берутся за руки и ходят кругами вокруг костра, то поднимают руки к небу и поют что-то низкими грудными голосами. Они молоды и прекрасны: длинные черные блестящие волосы, яркие глаза-смальты, в которых горит непонятный и манящий огонь. У них белая кожа, на шеях - бусы из крупного красного агата. На руках – браслеты, позванивающие в такт движениям. Пламя от костра колышется и вздрагивает, искры снопами несутся в ночное небо, а ведьмы танцуют и поют, а может, плачут.
Они слышат человеческие голоса и знают, что если люди увидят их, то они (ведьмы) не смогут совершить свой ритуал до рассвета: они не смогут призвать Дух Ночи и умрут все.
Времени мало, скоро светает, люди совсем рядом. Что делать? И они принимают решение,
и в тот самый момент, когда на поляне появляются охотники, каждая из них превращается в животное или птицу. На глазах у охотников прекрасные молодые женщины одна за другой превратились в волка, филина, большую рысь. А самая младшая – в прекрасного белого Единорога с алмазным рогом.
Увидев это, люди бросились бежать, но не из лесу, а в лес. А ЛЕС всегда все зачищал,
вот и сейчас он восстановил себя. И люди исчезли…
И только раз в году, ночью, когда Месяц становится тонким и молодым, слышно, как плачет какая-то ночная птица и тяжело вздыхает грустный большой зверь…
А Дух Ночи так и не успел придти…
но…
самое удивительное, что именно в эту ночь на поляне сам по себе загорается костер,
и снова в ночное небо несутся искры, и слышен перезвон браслетов, и грустная песня о жизни, и о смерти, и о любви…….
…. И о любви….

***
В ином, цветном и звенящем мире, до сих пор гуляет по серебряным травам белый Единорог с алмазным рогом и его следы заростают лилиями. Лилии по ночам шепчутся с большими светлыми птицами, летающими над ними. Покой охраняет большое Озеро, прозрачное до самого дна. Единорог приходит туда пить и смотрит в воду своими яркими влажными глазами. А вода смотрит на него. Так они разговаривают, потому что разве нужны слова там, где они не нужны? Потом вода поднимается, как будто для поцелуя…
Приближалась ночь… На Поляне было тихо. Озеро уже спало, храня в своей прозрачной глубине тайну перевоплощений... Единорог прилег на сочную темно-зеленую траву и закрыл свои влажные яркие глаза, в которых всегда загорался странный магический огонь, когда он смотрел на Месяц… А на его прекрасном алмазном роге, сложив изящные крылья, спала бабочка. И улыбалась во сне.
Ей снилось Солнце…

Контекст : DE|PHAZZ, альбом Death By Chocolate, композиция Nu Chic


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-14 04:51:23
Переглядів сторінки твору 3130
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.574 / 6  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-14 05:49:20 ]
Люблю казки :-)

Ще більше- чарівні казки, а гарні чарівні казки про музику (!) їх так мало..
На межі сну і фантазійного відчуття що оце- прекрасне і неможливе- буде, йде сюди -
з тих берегів, де мандрує краще і вільніше уособлення душі, яке колись повертається
марится чи звучить з далекого щемом і тихою свіжістю, коли навіть не відоме що воно таке -
бажання прокидатися, -
воно так нечасто виринає, звучить, вабить, просвітлює, промовляє дитячим відчайдушно замріяним єством до тебе, про тебе, Тобі

що можна висловити ще..

Дякую



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-16 20:47:50 ]
Nothing impossible ...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 07:33:24 ]
А зворотне перетворення неможливе? :)
На жаль, музику я не чула. Але ніжність у творі відчула.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-16 20:42:38 ]
Дякую, Василинко, ви відчули головне :)