ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Проза

 Музыка про Сказку
Образ твору Тебе

(Под музыку DE|PHAZZ, альбом Death By Chocolate, композиция Nu Chic)
http://www.last.fm/music/De-Phazz/+videos/+1-NGKXtPs1Ixo

В этих лесах уже давно никто не охотится... Звери спокойно ходят и никого не боятся. Деревья стали очень большими, их кроны сомкнулись и погрузили лес в полутьму. Трава - темно-темно-зеленая- выросла очень высокая и густая. Кустарник переплелся и превратился в живую изгородь, которая не пропускает никого, ни одной живой души....
Только иногда слышно, как филин ухает по ночам или вздыхает какой-то большой зверь.
Но раньше... когда деревья еще были не такими, много лун тому назад, тут жили люди,
была деревня, люди ловили рыбу, ходили на охоту. И вот однажды пошли двое мужчин из деревни на охоту. Пошли и не вернулись, их больше никто никогда не видел. А потом стали исчезать другие люди, пока те, кто остались, не покинули эти места. И только старики неохотно рассказывают внукам, о чем тогда говорили люди. А говорили они вот о чем.....
Странный это был лес – без дорожек, которые обычно прокладывают люди. Дорожки сразу заростали. А по ночам из леса доносились какие-то странные звуки – не то песни, не то плач… и становилось от этих звуков очень не по себе…но никто никогда не видел их источника… А ведь он был…

***
… Ночь… очень тонкий, сине-бело-светящийся Месяц. Большие валуны, покрытые мхом,
зеленым и скользким. Поляна, вход на которую охраняют темные деревья, горит костер, вокруг которого то ли танцуют, то ли шаманят – ведьмы! Они то берутся за руки и ходят кругами вокруг костра, то поднимают руки к небу и поют что-то низкими грудными голосами. Они молоды и прекрасны: длинные черные блестящие волосы, яркие глаза-смальты, в которых горит непонятный и манящий огонь. У них белая кожа, на шеях - бусы из крупного красного агата. На руках – браслеты, позванивающие в такт движениям. Пламя от костра колышется и вздрагивает, искры снопами несутся в ночное небо, а ведьмы танцуют и поют, а может, плачут.
Они слышат человеческие голоса и знают, что если люди увидят их, то они (ведьмы) не смогут совершить свой ритуал до рассвета: они не смогут призвать Дух Ночи и умрут все.
Времени мало, скоро светает, люди совсем рядом. Что делать? И они принимают решение,
и в тот самый момент, когда на поляне появляются охотники, каждая из них превращается в животное или птицу. На глазах у охотников прекрасные молодые женщины одна за другой превратились в волка, филина, большую рысь. А самая младшая – в прекрасного белого Единорога с алмазным рогом.
Увидев это, люди бросились бежать, но не из лесу, а в лес. А ЛЕС всегда все зачищал,
вот и сейчас он восстановил себя. И люди исчезли…
И только раз в году, ночью, когда Месяц становится тонким и молодым, слышно, как плачет какая-то ночная птица и тяжело вздыхает грустный большой зверь…
А Дух Ночи так и не успел придти…
но…
самое удивительное, что именно в эту ночь на поляне сам по себе загорается костер,
и снова в ночное небо несутся искры, и слышен перезвон браслетов, и грустная песня о жизни, и о смерти, и о любви…….
…. И о любви….

***
В ином, цветном и звенящем мире, до сих пор гуляет по серебряным травам белый Единорог с алмазным рогом и его следы заростают лилиями. Лилии по ночам шепчутся с большими светлыми птицами, летающими над ними. Покой охраняет большое Озеро, прозрачное до самого дна. Единорог приходит туда пить и смотрит в воду своими яркими влажными глазами. А вода смотрит на него. Так они разговаривают, потому что разве нужны слова там, где они не нужны? Потом вода поднимается, как будто для поцелуя…
Приближалась ночь… На Поляне было тихо. Озеро уже спало, храня в своей прозрачной глубине тайну перевоплощений... Единорог прилег на сочную темно-зеленую траву и закрыл свои влажные яркие глаза, в которых всегда загорался странный магический огонь, когда он смотрел на Месяц… А на его прекрасном алмазном роге, сложив изящные крылья, спала бабочка. И улыбалась во сне.
Ей снилось Солнце…

Контекст : DE|PHAZZ, альбом Death By Chocolate, композиция Nu Chic


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-14 04:51:23
Переглядів сторінки твору 2911
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.574 / 6  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-14 05:49:20 ]
Люблю казки :-)

Ще більше- чарівні казки, а гарні чарівні казки про музику (!) їх так мало..
На межі сну і фантазійного відчуття що оце- прекрасне і неможливе- буде, йде сюди -
з тих берегів, де мандрує краще і вільніше уособлення душі, яке колись повертається
марится чи звучить з далекого щемом і тихою свіжістю, коли навіть не відоме що воно таке -
бажання прокидатися, -
воно так нечасто виринає, звучить, вабить, просвітлює, промовляє дитячим відчайдушно замріяним єством до тебе, про тебе, Тобі

що можна висловити ще..

Дякую



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-16 20:47:50 ]
Nothing impossible ...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 07:33:24 ]
А зворотне перетворення неможливе? :)
На жаль, музику я не чула. Але ніжність у творі відчула.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-16 20:42:38 ]
Дякую, Василинко, ви відчули головне :)