ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Проза

 Музыка про Сказку
Образ твору Тебе

(Под музыку DE|PHAZZ, альбом Death By Chocolate, композиция Nu Chic)
http://www.last.fm/music/De-Phazz/+videos/+1-NGKXtPs1Ixo

В этих лесах уже давно никто не охотится... Звери спокойно ходят и никого не боятся. Деревья стали очень большими, их кроны сомкнулись и погрузили лес в полутьму. Трава - темно-темно-зеленая- выросла очень высокая и густая. Кустарник переплелся и превратился в живую изгородь, которая не пропускает никого, ни одной живой души....
Только иногда слышно, как филин ухает по ночам или вздыхает какой-то большой зверь.
Но раньше... когда деревья еще были не такими, много лун тому назад, тут жили люди,
была деревня, люди ловили рыбу, ходили на охоту. И вот однажды пошли двое мужчин из деревни на охоту. Пошли и не вернулись, их больше никто никогда не видел. А потом стали исчезать другие люди, пока те, кто остались, не покинули эти места. И только старики неохотно рассказывают внукам, о чем тогда говорили люди. А говорили они вот о чем.....
Странный это был лес – без дорожек, которые обычно прокладывают люди. Дорожки сразу заростали. А по ночам из леса доносились какие-то странные звуки – не то песни, не то плач… и становилось от этих звуков очень не по себе…но никто никогда не видел их источника… А ведь он был…

***
… Ночь… очень тонкий, сине-бело-светящийся Месяц. Большие валуны, покрытые мхом,
зеленым и скользким. Поляна, вход на которую охраняют темные деревья, горит костер, вокруг которого то ли танцуют, то ли шаманят – ведьмы! Они то берутся за руки и ходят кругами вокруг костра, то поднимают руки к небу и поют что-то низкими грудными голосами. Они молоды и прекрасны: длинные черные блестящие волосы, яркие глаза-смальты, в которых горит непонятный и манящий огонь. У них белая кожа, на шеях - бусы из крупного красного агата. На руках – браслеты, позванивающие в такт движениям. Пламя от костра колышется и вздрагивает, искры снопами несутся в ночное небо, а ведьмы танцуют и поют, а может, плачут.
Они слышат человеческие голоса и знают, что если люди увидят их, то они (ведьмы) не смогут совершить свой ритуал до рассвета: они не смогут призвать Дух Ночи и умрут все.
Времени мало, скоро светает, люди совсем рядом. Что делать? И они принимают решение,
и в тот самый момент, когда на поляне появляются охотники, каждая из них превращается в животное или птицу. На глазах у охотников прекрасные молодые женщины одна за другой превратились в волка, филина, большую рысь. А самая младшая – в прекрасного белого Единорога с алмазным рогом.
Увидев это, люди бросились бежать, но не из лесу, а в лес. А ЛЕС всегда все зачищал,
вот и сейчас он восстановил себя. И люди исчезли…
И только раз в году, ночью, когда Месяц становится тонким и молодым, слышно, как плачет какая-то ночная птица и тяжело вздыхает грустный большой зверь…
А Дух Ночи так и не успел придти…
но…
самое удивительное, что именно в эту ночь на поляне сам по себе загорается костер,
и снова в ночное небо несутся искры, и слышен перезвон браслетов, и грустная песня о жизни, и о смерти, и о любви…….
…. И о любви….

***
В ином, цветном и звенящем мире, до сих пор гуляет по серебряным травам белый Единорог с алмазным рогом и его следы заростают лилиями. Лилии по ночам шепчутся с большими светлыми птицами, летающими над ними. Покой охраняет большое Озеро, прозрачное до самого дна. Единорог приходит туда пить и смотрит в воду своими яркими влажными глазами. А вода смотрит на него. Так они разговаривают, потому что разве нужны слова там, где они не нужны? Потом вода поднимается, как будто для поцелуя…
Приближалась ночь… На Поляне было тихо. Озеро уже спало, храня в своей прозрачной глубине тайну перевоплощений... Единорог прилег на сочную темно-зеленую траву и закрыл свои влажные яркие глаза, в которых всегда загорался странный магический огонь, когда он смотрел на Месяц… А на его прекрасном алмазном роге, сложив изящные крылья, спала бабочка. И улыбалась во сне.
Ей снилось Солнце…

Контекст : DE|PHAZZ, альбом Death By Chocolate, композиция Nu Chic


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-14 04:51:23
Переглядів сторінки твору 3031
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.574 / 6  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-14 05:49:20 ]
Люблю казки :-)

Ще більше- чарівні казки, а гарні чарівні казки про музику (!) їх так мало..
На межі сну і фантазійного відчуття що оце- прекрасне і неможливе- буде, йде сюди -
з тих берегів, де мандрує краще і вільніше уособлення душі, яке колись повертається
марится чи звучить з далекого щемом і тихою свіжістю, коли навіть не відоме що воно таке -
бажання прокидатися, -
воно так нечасто виринає, звучить, вабить, просвітлює, промовляє дитячим відчайдушно замріяним єством до тебе, про тебе, Тобі

що можна висловити ще..

Дякую



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-16 20:47:50 ]
Nothing impossible ...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-14 07:33:24 ]
А зворотне перетворення неможливе? :)
На жаль, музику я не чула. Але ніжність у творі відчула.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-16 20:42:38 ]
Дякую, Василинко, ви відчули головне :)