ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Герасименко
2022.10.05 18:09
За вікном каштани обсипались,
вже з руки злетів останній палець.
Не двірник – митець печаль змете
в товариство листя не смутне.

Симпатичне молоде насіння –
карооке, гіркоїстівне –
зношені емоції здійме

Сергій Губерначук
2022.10.05 10:08
Біля віконця, що дихало миртою
з дня, світло-білого дня.
Ваше чоло під священною митрою
тільки й угледіла я.

Ви пропливли упродовж, коридорами,
крила й хоруґви несли.
І понад слід Ваш молитвами скорими

Віктор Кучерук
2022.10.05 06:14
Швидкоплинні, безупинні
Дні біжать, минають, йдуть, –
Залишається незмінно
Проминання віку суть.
Вчора посмішка дитинна,
Нині – смуток на лиці, –
Затихає шумовиння
Дивовижних бубонців.

Микола Соболь
2022.10.05 06:09
Зима все вибілить. А душі?
Зчорнілі душі, мабуть, ні.
Вони і досі на війні.
Тому, напевно, небайдужі
до лихоліть і до страждань
єдине маючи з бажань –
напитися земної стужі
й летіти десь за небокрай.

Володимир Бойко
2022.10.04 23:41
путін лаштується в рай? –
Цур, душогубе запеклий.
Краще собі пошукай
Місця теплішого в пеклі.

Щоб веселіше було,
Аби душа не хандрила,
Може, прихопиш, пуйло,

Віктор Кучерук
2022.10.04 05:57
Ми всі чекаємо світання,
Ми всі чекаємо на день
В яскраво-сонячнім убранні
І без розривів аніде.
Ростуть на краще сподівання,
Мов чиста синь межи хмарин, –
Ми всі чекаємо світання
І тільки радісних новин.

Микола Соболь
2022.10.04 05:53
Коли душі захочеться співати,
нехай співає, що їй тій душі.
Вона знайшла у тілі свої ґрати
і сльози їй, немов комусь дощі.
Нехай співає, не переч, не треба,
поринь і ти до світлих перемін.
Настане час злетіти їй у небо,
як заячить про те церковний

Олексій Могиленко
2022.10.03 21:44
Скільки їх, безвинно убитих?
Закатованих,замордованих,замучених
на очах у маленьких дітей,
в міцних обіймах батьків ,
в лоні материнському, коли
мамине серце до останнього імпульсу
боролося за життя крихітки-кровиночки.

Козак Дума
2022.10.03 18:24
«Життя без виміру» – то треш чи парадокс?
Але таким його господар бачить…
Хто любить волейбол, хокей чи бокс,
а хто натхненно по танцполу скаче.

«Життя прожить – не поле перейти!»
Слова ці мудрі чуємо ми часто.
Воно охоплює галактики, світи,

Богдан Манюк
2022.10.03 18:14
Ти гортаєш свою самотність,
як гортають книжки старезні
ті, у кого персти, як гості,
що до затишку геть замерзли.
Все твоє в ній
в кільці чужого -
від іудів і від пілатів...
Не здіймаються в руки Бога

Віктор Кучерук
2022.10.03 05:31
Молитви, зойки і прокльони,
Рішучість, впевненість і злість, –
Працюють теж на оборону
І захист рідної землі.
Нема нечулих і бездушних,
Усі відчули біль сповна, –
Іде запекла й відчайдушна
Війна…

Микола Соболь
2022.10.03 04:54
Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,
а вже стріла із арбалета
летіла на пташиний звук.
На жаль так створена людина –
вбивати будь-що, будь-коли,
підступно ціляться у спину
іржею з’їдені стволи.

Іван Потьомкін
2022.10.02 23:26
Старе вино в міхи нові переливаю.
Колись воно гуло і вирувало...
Настояне на почуттях і мріях,
Воно й сьогодні грати не вгаває…
Угамуватися в нових міхах не вміє.

Євген Федчук
2022.10.02 19:32
Іван злютований метавсь
По переходах і кімнатах.
Служилий люд увесь ховавсь,
Бо поміж них кому ж не знати,
Що краще схоронитись десь,
Аніж потрапити під руку.
І увесь гнів тоді впаде
На нього – та й помре у муках.

Микола Соболь
2022.10.02 18:39
Ні бабиного літа, ні тепла.
Дощі, дощі…,
а поміж ними зливи
і клен стоїть самотній, сиротливо
розглядує себе крізь сльози скла…
Одна скотилась, як моя печаль.
А інші вслід їм байдуже, що осінь.
Крик журавлиний пролетів між с

Сергій Губерначук
2022.10.02 18:06
Я раніше – був добрішим?..
Злішим став – то й став старішим!
(З лішим спав – і пострашнішав…)
Але більш не подобрішав…
Тільки колобка зліпивши –
дещо віршики поліпшив…

24 липня 2007 р., Богдани
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Євген Федчук
2020.02.03

Олександр Панін
2020.01.12

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Корнієнко (1960) / Поеми

 БРАТ МАЙДАН
у чім народне щастя – краще бачить
він сам, спираючись на сенс буття

Ф.Шиллер

            ПРОЛОГ

Майдан не місце для «локшини»,
тут віче праведне гуло!
Тут з усієї України
стояло місто і село…

Тут я зустрів по духу брата.
Спитав ім'я, почув - МАЙДАН!
Ми вдвох і «разом нас багато!»
І я багатства не віддам!

Воно в мені, моє багатство:
свята свобода і любов
від помаранчевого братства,
від сонячних його основ.

Ми підняли високу планку,
під нею вже – аерофлот!
І вірили, десь, на світанку
сягнем омріяних висот.

Ми говорили про нестатки,
та більш охоче про мету:
якою Україні стати,
коли візьмемо висоту.

Ми розійшлись, та все ж незримо
ми тут, на площі, як один
присутні духом України,
ні днів не лічим, ні годин…

…Не на догоду кон'юнктурі –
без мене доста мастаків,
пишу й не те, щоб від обурень,
причини є, сякі-такі…



1

– До небес дістану
тільки підсадіть!
Жити краще стане –
лиш за мною йдіть!
Хто із ловеласів
на найвищий пост
не кидав у маси
цей обридлий тост.
Злодій і вельможа –
всяк пускає пару.
Бог не допоможе –
з чортом пропіарить!
Баксики на бочку! –
“штуку” не одну
за піар-сорочку.
На душу брудну.
Ріжки сяють німбом
(не фуфло товар!) –
кандидує, ніби
новий самовар:
– Нашороште вуха,
слухайте мене!
(Буде вам розруха,
тюрма не мине…)
– Людоньки хороші,
дайте тільки строк
будуть вам і гроші,
буде і свисток!..
Звісно, щодо строку,
згідні всі, проте
маємо мороку,
що свистун плете.
А плете майстерно,
в'яже-вишива,
так піарить, стерво,
кругом голова!
Про нову країну
за його часу,
і…лиша руїну,
і тупу косу…
Знана косовиця
всі тринадцять літ:
Кривда-удовиця
з вулиці Сиріт.
Безгрошів’я, голод,
СНІД і наркота.
Гірше від монголів
землячків Орда!
Без війни відкрита
брама на той світ.
Мільйони убито
за тринадцять літ.
«Шестисоті» мерси,
тоноване скло…
Жити чи померти?
Гамлет чи Мурло?
Петросян, Сердючка,
кишенькові ЗМІ –
ваші «штучки-дрючки»,
лантухи з грішми.
Роза Одіоза
із пап'є-маше,
допекла заноза –
пекла аташе!
Кризові реформи
міста і села –
суто для прокорму
рідного кубла.
Ружа королева –
жований папір,
шпичаки сталеві –
всі за щастя й мир!
Дух масонський прілий,
сайт – інферно.com*.
Лесею прикрили,
Іваном Франком.
Битви демагогій
під склепінням ВРУ.
Гога і Магога
проплатили гру!
Продаються квотоньки,
совість, реноме…
Пан Іскаріотенко
торг не промине.
Чемодан зелених –
кнопочку нажать.
Тут як тут, мерзенний,
а за ним вже – рать!

2

Глум і бруд, і рани…
Чаша гніву – вщерть!
Вчора, ще зарано,
завтра – буде смерть.
Год-і-і-і – простогнало
місто і село –
лить за шкіру сало!
Гамлет! Геть Мурло!
І одразу маси,
товпища, юрба
чистим божим гласом
ізреклись раба!
І упало слово
на знамено: “Так!”.
Усмішка-підкова
Сонця – на вуста!
Диво незбагнене,
вища з нагород,
Україно-Нене,
в тебе є Народ!
А народна влада,
щоб тобі служить,
А здобута правда,
щоб по правді жить.
Простір для дерзання,
творчості, ідей.
Час самовпізнання:
хто ми є, і де…
Геть, убогі шоу,
ситий конформізм,
оперу грошову
на ім'я кучмізм.
Помпи стережімось,
пафосних речей.
З пафосу – режими,
помпа – пил очей.
Все, що від сумління,
щирості душі
хай живе віднині
в хаті і вірші…
Мир тобі, Майдане!
Мир, але не сон.
Скинуті кайдани,
ще не Мендельсон…
Не дозволь спіткнутись
тим, кого обрав.
Обраним – вжахнутись
світових заграв.
Хто, крім тебе, Брате,
підіпре плечем
і надасть пораду
не грішить мечем.
Разом нас багато –
стільки ж і думок,
є чим помагати.
Кращу – надамо!
Ось, скуштуйте дольку,
Помаранча думку:
“Гірше від неволі,
у болоті кумкать…”
“Кум” та й “кум” – болото.
Тепленько і мило…
А силу народу
жабуриння вкрило!..
Не діагноз ставлю,
так, перестороги…
Станьте хоч би ставом
чистим край дороги.
Не кажу – рікою,
то – великих частка
з думкою стрімкою
всеземного щастя.
Тож, не треба міни
Рода з Ладою –
більші є в країні,
поза владою…
Та несіть достойно,
б о г о о б р а н н о
рідної Історії
ткане полотно.
Мати ж Україна
вкаже водіям,
де реальні міни,
вбереже від ям.

3

Вже в одну влетіли.
Розберем момент?
– Ми, пухнасті й білі –
хто нам опонент?.
Щойно так сказали,
чути: «я» і «я»…
Сірі кардинали,
чорні генерали –
о п о з и ц і я.
Ті, хто ще недавно
ладен був життя,
не своє – майдану,
кинуть в побиття,
хто звивався гадом,
в сервери вповзав, –
до нової влади
опонентом став.
Деструктивні клани,
наглий дерибан…
І брехлива пані,
і такий же пан
чисто піонери
йдуть до ВРУ рядком –
опозицьйонери,
все путьом-ладком.
Постає питання
(де там, душу рве!):
знову роль остання
демосу, сливе?
Воля, Бог, єднання,
демократія!
Серце – на майдані,
на бюро – змія.
Владних міжусобиць
підкилимна твар
роз'їдає совість
язиками чвар.
Вкладники, партнери
революції,
ми ж – акціонери
рівні, без змії…
Пане президенте
і Прем'єр-міністре,
спільні дивіденди
на священнім місці:
дорога довіра,
єдність золота
і снага без міри,
і правда свята.
А іще співучасть
в творенні держави,
щоб текла співуча
світом наша слава.
А до того ж воля
“чистої води”.
Ваша від сваволі –
наша від біди.
То ж нехай не буде
третього між нами.
Ви з майдану люди,
як і ми – з майдану.
Він держава спільна,
він – понад усе!
І від нього вільно
ми хреста несем.
Думка, що з майдану
сонечком сія,
ось, вам богом дана
о п о з и ц і я!

4

Менторської слави,
Господи, не дай!
Не своє, державне
плеще через край.
Не єдиним хлібом,
хоч і хлібу раді,
від Бориса з Глібом
дух святий в громаді.
І не гривні мірять
нації багатства,
а любові й вірі,
розуму і братству…
Не альянсом з НАТО
зміцнимо державу,
а жагою знати –
як за Ярослава.
Знати, щоб явити
зброю надсучасну:
мисль нового Світу,
мудре слово красне.
Лиш самодостатній
самостійно сіє.
Для залежних – стайні
НАТО чи Росії.
Лоції – від Бога!
Геть, чужий фарватер!
Зірка нам підмога –
Правда Альма Матір.
Ось такі вимоги,
владний чоловіче,
кинули в дороги
націю. На віче!
І вітав прибульців
дорогу громаду
помаранчем вулиць
Київ. На пораду…

5

Та були б неповні,
трафаретно скуті
зарисовки ззовні,
без самої суті.
А вона – голубка
на плечі Майдану
відкривала глупим
дійство несказанне.
…Ой, глибоке ж око,
райдугою – крила!
Глянув ненароком
і… мені відкрилось:

…Чорний віл сердитий
(рими не надам!..)
Зоряного Воза
пер через майдан!
А на тому Возі
Страдниця свята,
наче Матір Божа –
Правда золота!
А за Возом – душі
в білих сорочках, –
правдолюби сущі,
що попрали страх.
То не гонг із аду
засмутив режим, –
нагадав Ґонґадзе:
“Правду бережім!
Не блудіть до Слова
кожен по своє,
нам з Алєксандровим
видно все, як є.
І не помсти прагнем
битам чи ножам,
а святої правди,
правда хай вража!”.

Ю-щен-ко-о-о! – гукали,
ті, хто во плоті.
Правди! – вимагали,
ті, хто вже святі.
По обидва боки
вирував майдан
під Всевишнім Оком
і…втекла біда.
І уже не буде.
Вивчили урок:
натовп – ще не люди,
люди – то народ.
Ми вже вчена публіка.
Казочці кінець.
Братчикам по бублику,
Бабі – смоктунець**



            ЕПІЛОГ

   
трудно взять от земли
   ум на горы небесны,
   трудно не потопитися
   в міра сего бездне
                           Сковорода


Старе, як світ, жадання володіти,
Говерлу слави мати під собою.
Над августійшим Сонце лиш в зеніті
короною сіяє золотою!

Та все минає, нікуди подітись…
Затягне небо хмарою густою,
Еклезіаст покаже: час радіти –
бік протилежний має для героя…

Затихне нетривка людська осанна.
Довіри глек розіб’ється об камінь.
І стане заважким владичне берло.

Блажен той муж, хто править небесами
в собі самому, де понад віками
і Сонце вічне, і віків Говерла…


січень - травень 2005


*сайт – інферно.com. (вигаданий) – метафора, авт.
**смоктунець (неолог. пох. від смоктулька) – льодяник, авт.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-11-21 14:16:30
Переглядів сторінки твору 3281
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.790 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.727 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2010.04.02 19:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 10:51:07 ]
Невідомому "трієчнику".
Хай не ім'я, хоча б кілька аргументів - щодо оцінки не такого вже й короткого твору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-30 12:26:30 ]
Отак їх, по-шевченківські. Тільки чи подіє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 12:51:50 ]
Нас уже двоє, тож більше надії.
Невже вистачило уваги на весь "Майдан"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2008-12-30 12:48:45 ]
Ого, сам Самоїд Тансу забрів. Від нього "3", що те "6". Дякую, красно.