ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гальшка Загорська (1979) / Проза

 ЖЕНСКОЕ СЧАСТЬЕ
Канун Восьмого Марта, а я, как и в прошлом году, снова одна.
Знакомые, включая родителей, окончательно «озверели», воспитывая меня. Каждый из них норовил если не познакомить меня с кем-то, то, по крайней мере, поучить, как это делать самой.
Не знаю, чем там я провинилась перед Богом, но на кавалеров мне не везёт до абсурда, а, учитывая то, что в этом году мне исполнился тридцатник – до смерти. Не теряйте самообладания … я старая дева. И это в наше-то время!
Мама просто извелась. Снимала с меня «венец безбрачия», бегала к гадалке, к бабке-шепталке, да без толку. Я любима своими учениками, уважаема их родителями, не толстушка и не уродина. Но я одна.
«Да сразит тебя Амур!». Ваза с этой надписью, подаренная старой подружкой, целый год простояла на моём комоде. Сегодня, спросонку, я разбила её. Так начался день Восьмого Марта…
Оросив осколки девичьими слезами, я бросила их в ведро и отправилась к контейнеру с мусором. Надо же было как-то начинать новый день…
Но, оказывается, мои неприятности на этом не заканчивались.
Бездомная собака, гулявшая возле мусорной кучи, сильно обозлилась, увидав разбитую мною посуду. Решив поучить меня дисциплине, она принялась с усердием лаять, не давая мне сдвинуться с места. Это было последней каплей, и я заревела вслух.
Собаке было «по фигу», ей нравилось лаять, мне – «по барабану», просто захотелось поплакать, бомжу напротив - любопытно.
«Концерт» был в самом разгаре, когда с полным ведром мусора в руке, к контейнеру подошёл тёмноволосый мужчина. Собака, словно специально ожидавшая его появление, мгновенно отбежала в сторону.
Всхлипывая, я посмотрела на незнакомого мужчину и с обидой в голосе спросила:
- Это Ваша собака?
- Что Вы! Разве не видно, она же бездомная, - удивился моему нерасторопству он.
Собака же, по-видимому, была не совсем обыкновенная, услышанные слова, она расценила, как оскорбление. В одно мгновение джинсы незнакомца оказались разодранными на самом «неприличном» месте.
Удовлетворённая тварь отбежала в сторону, а шокированный мужчина, как мне показалось, собирался упасть в обморок. Но тут моё надёжное плечо оказалось рядом.
- Куда Вам? – сочувственно предложила я ему свою помощь.
Невнятные слова не дали мне необходимой информации. И тут, вспомнив, что квартира моя рядом, на первом этаже, я потащила несчастного к себе домой.
- Знаете, если Вы сейчас не поможете мне снять шок, эта травма останется со мной навсегда.
Выпитая бутылка вина сделала своё дело – человек ожил, но я, кажется, перестаралась. Загнанная в угол, я использовала последний аргумент:
- А как же Ваша жена?
- Вы будете моей женой.
Мужчина всем телом навалился на меня, заштопанные джинсы упали на пол…
Беременность протекала благополучно. Ребёнок родился ровно через девять месяцев и был удивительно похож на моего незнакомца. Однако тот исчез из моей жизни навсегда.
Прошёл год. Замаявшись с ребёнком, я совершенно забыла о том, что сегодня праздник. Гора нестиранных пелёнок требовала меня к себе, ребёнок занимался тем же. Не сразу я услышала робкое постукивание в дверь, а, распахнув её – онемела.
Большая корзина белых роз «заплыла» в мою квартиру. Из-за неё выглянул взволнованный человек:
- Я забыл у тебя своё мусорное ведро.
- И не только, - одновременно засмеялась и заплакала я.
Свадьбу играли в ресторане. Моё свадебное платье было расшито лентами и бисером. Наша девочка была в розовом.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-29 14:36:53
Переглядів сторінки твору 1085
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.410 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.197 / 5.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2010.12.06 23:56
Автор у цю хвилину відсутній