ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2020.06.05 08:58
Ти відшукай мій голос у траві…
Ти відшукай мій голос у траві,
заввишки в світ.
Поклич на поміч дощ чи буревій
чи сто спекотних літ.

Нехай хоч трішки визирне земля
краєчком з-під трави,
щоб я вдихнув, як спершу немовля

Микола Соболь
2020.06.05 08:45
Думай
Природа бачить, чує та мовчить.
Невігласи не чують і не бачать,
Що від людини відвернулась вдача
Уже не за горами жасна мить…

Але тобі важливіша грошва.
Хай здохнуть всі та вся, лишаться гроші…
Навіщо тобі заповіді Божі?

Ярослав Чорногуз
2020.06.05 01:14
Одкровення
Люба, люба, днів печальних
Скільки ще лишилось нам?
Небо саваном прощальним
Вкрите. Хмарам і дощам

День за днем немає ліку.
Ніби траур одягла
Вся природа – свійська й дика,

Олександр Панін
2020.06.04 23:56
Банкет Упирів
З циклу «Химерні Сновидіння»


Фрагмент невловимого
готичного сну…
Пізня осінь переходить
у весну.

Євген Федчук
2020.06.04 19:50
Легенда про братів
Жив чоловічок у однім селі,
Нажив сохою добрі мозолі,
Але, хоч сили і багато мав,
Не всю він на роботу витрачав,
Бо полюбляв сусідам пики бить
Та ще по селах по чужих ходить.
Мав гарну жінку і синочка він
Та до сусідки лазив через тин.

Сергій Губерначук
2020.06.04 15:23
Свята повія
Знала в небі тільки Бога,
грішна йшла лише на сповідь,
мало гріш який давала
на розвагу чи на вільця.
А когось утамувавши,
а розклавши тіла роздріб
перед очі неївбивці,
жалкувала-жалкувала…

Алла Даниленко
2020.06.04 14:59
Симонов. Чекай мене. Переклад
Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
І нехай твою печаль вітром віднесе.
Ти чекай, коли дощить або сніг іде.
Забувають інших хай. Ти ж чекай мене.
Ти чекай мене, чекай, дивись у вікно.
Повернуся, скажуть всі,бо щастить давно.
Вір мені, я повернусь.

Микола Соболь
2020.06.04 08:33
Обережно миші!
Відчуваю, що у тиші
Не початку, ані краю...
Чавкають трикляті миші,
Держрезерви доїдають.
Три вагони для полівки –
Це на раз перекусити.
Сіно хай жують корівки,
Мишка обирає – жито!

Тетяна Левицька
2020.06.04 06:24
Пригорни мене мамо
Пригорни мене, мамо, ласкаво до ніжного серця,
розкажи оксамитову казку щасливу й сумну.
Пелюстково, зворушливо, щемно душа стрепенеться.
Притулюсь до грудей, як в дитинстві тебе обійму.
Говоритимемо допізна про життя і родину,
про надії крилаті, нев

Ін О
2020.06.03 23:53
...
так тихо...навколо дзеркальні сніги.
нашіптує хуга озерам сонети.
пелюстками крові сховались в заметах
торішні троянди старих берегів.
і храми мовчать, за стіною псалми
пожовкли...під пилом слова і куплети...
мій янголе болю, ці крила - секрети,
мо

Олександр Панін
2020.06.03 23:06
Плаче в полі дівчина
За народними мотивами

Дрібна
Нечиста сила –
Найбільш капосна
І найбільш небезпечна…

***

Володимир Бойко
2020.06.03 19:07
Тільки слово...
Зола у висліді багаття
Чи не єдиний результат.
Що по собі лишаєм, браття –
Чи пустирі, чи зелен сад.

У безвість звіяні вітрами
Пощезнуть душі – хто куди...
Життя збиткується над нами,

Тата Рівна
2020.06.03 17:06
Каштани
Він був алжирцем. Медиком. Звали його Сафір.
Вона - німкеня Акі, колюча і сувора, мов Спарта
Його очиська виблискували, ніби французький ампір
Вона ж як зефірка, wow! Блиску такого варта.

Ці двоє не були знайомі, не разом ходили до школи
Жили у р

Тетяна Левицька
2020.06.03 09:20
Ти листа напиши
Ти листа напиши, як сумуєш за мною невтішно,
тихі будні рахуєш, ховаєш думки від усіх.
Нереальні, приборкані, виткані з райдуги, грішні.
Хоч хтось мудро сказав, що блаженна любов, то не гріх.

Хто осудить її, той не знає, що світ воскресає,
перламут

Сергій Губерначук
2020.06.03 08:46
Ліщина
Ламають ліщину вже вкотре підряд.
Укотре підряд знов горішнику ряд
з цурпалок здіймається сонцю настріч,
долаючи неміч і товщі сторіч.

Як добре над лугом лягти у траву,
в якій після битв обновлюсь, оживу,
яка пам’ятає всіх пращурів сни

Віктор Кучерук
2020.06.03 07:53
* * *
Коли вітри розвіяли хмарини
І вкрили небо синім полотном, -
Спізніле літо скупо, по краплині
Розпочало ділитися теплом.
Йому назустріч потягнувся радо,
Як до матусі збуджене дитя,
Адже чекати більше я не ладен
На літа неминуче вороття.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Іншомовна поезія):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Сергій Губерначук
2019.07.07

Матвій Смірнов
2019.06.11

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Іншомовна поезія / Стихи-победители этапов конкурса Золотой Пегас на сайте Стихи.ру

 Дикий пляж
Не поднимая взгляд усталый
И, растянувшись на песке,
Она Набокова читала -
А солнце тлело вдалеке.

Нагая, как морские скалы,
Так нежно голову склоня,
Она Набокова читала,
Пленяя чувствами меня.

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день -
Волшебной дымкою кристалла
Мерцала рядом с нею тень.


24.09.2009

* Стихотворение - победитель 1 тура 8 конкурса "Золотой Пегас" и будет напечатано во втором выпуске альманаха "Золотой Пегас" (г. Москва) (http://stihi.ru/2010/03/22/4728).


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Первая победа в конкурсе



• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-26 09:01:57
Переглядів сторінки твору 6055
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.961 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.875 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2020.04.22 17:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 09:22:09 ]
Добрий день! :-)
Дуже-дуже... :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-03-04 16:31:17 ]
Добридень!
Щиро вдячний!
Із взаємністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:36:59 ]
Теж, як на мене, замало для перемоги на серйозному конкурсі...
Цікаво, а вам, пане Валентине, не робили зауваження щодо цього рядка "Пленяя чувствами меня"?
Це ж як читала Набокова ліргероїня, що з неї виділялися "чувства"? Чи ліргероя "пленяли" почуття власні? Цікаво знати які - в контексті твору...
Ви не відчуваєте проблеми в цьому рядку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:05:54 ]
О, це дуже серйозний конкурс, мені навіть були вказали, що я неправильно написав "переможець конкурсу", а правильно буде "переможець етапів конкурсу", оскільки я й справді не перемагав у конкурсі, а лише на його етапах.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:31 ]
Ай-яй-яй...
Не гарно всіх вводити в оману... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:37:12 ]
Нічого, я ж виправив свою помилку. І тут, до речі, теж. Свідомий обман і помилка - далеко не одне і те ж. Ви згідні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:02:58 ]
Цей рядок мені підказав поет, філолог, теж переможець різноманітних конкурсів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:08 ]
І що, у вас жодних сумнівів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:35:51 ]
Не знаю... Ось тепер засумнівався...))) Але що я вже можу зробити? Вірш вже має бути надрукованим саме в такому вигляді.) До речі, у мене є його аж 5 версій!))) В перших версіях цього рядка не було.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:40:13 ]
Є,наприклад, закінчення таке:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

Я його забрав, аби уникнути дієслівної рими. Але і теперішнє закінчення неодноразово було піддане критиці.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:42:02 ]
А ось перша версія цього вірша, ще до його критики та наступного неодноразового редагування:

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день,
Волна у ног ее плескалась,
А под зонтом чуть тлела тень.

Нагая, как морские скалы,
И нежно голову склонив,
Она Набокова читала,
На лоб свой челку уронив.

И, отвернувшись от причала,
И, вытянувшись во весь рост,
Она Набокова читала -
И был Набоков ей хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-05-06 20:51:41 ]
випадково текст побачив. ха, твій варіант таки кращий за редагований - його виразна іронічність все ж значно виграшніша за пропоновану манірність.
Не поднимая взгляд усталый - хахаха, що ж це вона читати взялась, втомлена - воно взагалі в символістів лг чогось завше втомлений, ніби щойно з шахти виліз

Горело солнце вдалеке. - мдя, свіжа заувага, хто б подумав

Пленяя чувствами меня. - чьота в наратора нездорова любов до Набокова, оголеність лг ніяких почуттів не викликає, а ось підгледжена назва книги зворушує. ну й сам рядок старосвіцький.

Волшебной дымкою кристалла - вотафак? що за кристал таким, куля провидиці з фільму про гаррі потера?
У ног ее мерцала тень. - з якого дива ця тінь блимає неясно зовсім, і так само неясно, чого ця гола дівчина на пляжі читає стоячи (інакше тінь жодним чином при ногах не опиниться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:08:47 ]
в першому варіанті були аж дві дієслівні рими, саме їх я старався позбутися, тому й редагував вірш - радий, що початковий варіант тобі сподобався більше, дякую

та ти знаєш, цілий день засмагаючи на пляжі і купаючись у морі, теж добряче втомлюєшся, щоправда, це приємна знемога, як після сексу, наприклад

она набокова читала - це цитата з якогось вірша, мабуть, я спочатку за звичкою пародію вирішив написати, а випадково вийшов вірш

коли спека, то здаля виглядає, ніби якийсь міраж коливається над поверхнею - ніколи не помічав? ось звідки з'явилась у мене ця димка кристалічна

щодо тіні біля ніг, то, звісно, вона від зонта, який був у попередньому варіанті:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:31:54 ]
як це оголеність лг ніяких почуттів не викликає? є ще ж дикий пляж-2, там це переконливо викладено (і теж є над чим посміятись) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:18 ]
зауваження врахував, підправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:41 ]
дякую, Андрію!