ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2022.01.20 08:16
Шини горіли, погорять і танки,
але не бути імперії тут!
Одягне мати сину вишиванку
й сади вишневі в травні зацвітуть.
І буде мир. Така настане тиша,
якої не було ще на землі.
У небі місяць зорі заколише
й на рала перетопляться шаблі.

Ярослав Чорногуз
2022.01.20 07:54
Ця думка визріла помалу,
У світ прекрасного несе -
Твого кохання ідеалом
Я хочу буть понад усе.

Цьому нема альтернативи,
Життя стає чарівним сном:
Або ти будеш в нім щасливим,

Віктор Кучерук
2022.01.20 07:48
Мине зима. Водойми скреснуть.
Нахлинуть запахи садів.
Давайте думати про весни
І про світанки молоді.
Вони, блакитні чи прозорі,
Або сріблясті, ніби ртуть, –
У снах спалахують, як зорі,
Спокійно спати не дають.

Ігор Деркач
2022.01.19 20:48
ІМало що лишає у людей
по собі неопалиму пам’ять
і тому, напевне, де-не-де
та деінде ще її поганять
носії вмираючих ідей.

ІІМало на Московії наїдку...
їй усе готове подавай –

Іван Потьомкін
2022.01.19 14:13
Часами й вовк буває ситим.
Саме такому довелось зустріти
Вівцю, що, мертва начебто, лежала
І виду на життя не подавала.
Схилився вовк, шепоче їй на вухо:
«Не бійсь мене, та краще-но послухай:
Як тричі скажеш правду про вовків менi,
Зможеш лежати й

Іван Потьомкін
2022.01.19 14:03
Навіщо могила Моше схована від людськго ока?
Бо відомо було Всеблагословеному, що Храм має бути зруйнований
і народ вигнаний із землі своєї.
І не прийшли б тоді на могилу Моше, плачучи вмовляти:
«Моше, Учителю наший, устань і молися за нас!»
- І

Петро Скоропис
2022.01.19 13:51
Ось дім, що Джеком поруйнувавсь.
Ось мур, де зіжмаканий ціпне бакс,
але Гансу – ні шансу, лише хана.
Це – Іваном викладена стіна.

Це стіна, яку спорудив Іван.
Вихлювато, доцільно уподобань
будівничих сіріє її бетон,

Микола Соболь
2022.01.19 09:16
Лізуть п’яні орки у святий Дніпро,
щоб на Водохрещу гріх із дупи змити.
А ти, українцю, брате, тут ніхто.
Твою славу й віру топчуть московити.

Розіп’яли душу на своїй землі.
За свободу й волю видають кормигу.
Україна-ненька триста літ у млі,

Віктор Кучерук
2022.01.19 05:14
На зміну забарвленням сивим,
З’явились вгорі голубі, –
Неначе в дитинстві, щасливим
Сьогодні здаюся собі.
Нарешті урвались хуртечі,
Лишивши згромаджений сніг, –
Немов би в часи молодечі,
Не чую прискорених ніг.

Домінік Арфіст
2022.01.19 01:32
сонечко – млинець рум’яний
сяє в очі вранці-рано
і пече-пече у плечі
розкуйовдженій малечі:
«той сьогодні з’їсть мене
хто мене наздожене…
той отримає млинця
хто шанує гребінця…

Микола Дудар
2022.01.19 01:27
Як той паук, що простір в’яже…
Як той, ну словом, резонанс…
Як той димар, що повен сажі…
Як безіменний в простір пас…
Оскільки я ще на папері,
Якоїсь ночі олівцем
Ти, на дзвінок, одкриєш двері
І ми озвучимо все це…

Тетяна Левицька
2022.01.18 19:09
Що у житті тобі не додала?
Перцю, чи солі, медової ласки?
Чорною відьмою я не була,
не одягала зрадливої маски.

Вміла знімати мігрень з голови,
доторком пальців рубці лікувати.
Стерви вам вішають роги, а ви

Микола Дудар
2022.01.18 16:09
Не відмовляйтеся від стресу!!!
Без нього як? Ніяк, авжеш
Життя безлике без ексцесу
Як і без смерті, без пожеж…
Як і без кулі, без кинжала
Як без любові, сну і мрій
Людині завжди чогось мало
Згадайте будне: «сам не свій»

Ігор Шоха
2022.01.18 13:16
Мені, буває, заважає спати
якась нечиста сила...
то ядерні на таці крокодили,
то у мундирі дуло із гармати –
епоха миру і її етапи:
комуни і ґулаґи,
тюряги і кацапи,
розбійницькі ватаги,

Олександр Сушко
2022.01.18 13:01
Уночі зателефонув брат. - Привіт,- каже. - Привіт, щоб ти сто років жив. Ти дивився на годинник? - Ага. Третя година. Але тут така справа… - Треба грошей, мабуть? - Ага. - А кіко? - Чотири з половиною тисячі доларів. - А коли потрібно? - Сьогодн

Микола Соболь
2022.01.18 06:13
Все повернеться на круги своя
і відповіді будуть, і дилеми.
Хай не змовкає пісня солов’я
та про кохання пишуться поеми.
Ми, звісно, в Божім світі не святі.
Можливо й нам вготовані Едеми?
Ніщо так не цінується в житті,
як чай гарячий і тепло взаєми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

Стах Розсоха
2021.07.13

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Наталья Иванова Харина
2019.11.28

Сергій Губерначук
2019.07.07

Матвій Смірнов
2019.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Іншомовна поезія / Стихи-победители этапов конкурса Золотой Пегас на сайте Стихи.ру

 Дикий пляж
Не поднимая взгляд усталый
И, растянувшись на песке,
Она Набокова читала -
А солнце тлело вдалеке.

Нагая, как морские скалы,
Так нежно голову склоня,
Она Набокова читала,
Пленяя чувствами меня.

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день -
Волшебной дымкою кристалла
Мерцала рядом с нею тень.


24.09.2009

* Стихотворение - победитель 1 тура 8 конкурса "Золотой Пегас" и будет напечатано во втором выпуске альманаха "Золотой Пегас" (г. Москва) (http://stihi.ru/2010/03/22/4728).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Первая победа в конкурсе



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-26 09:01:57
Переглядів сторінки твору 8131
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.961 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.875 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2021.09.25 10:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 09:22:09 ]
Добрий день! :-)
Дуже-дуже... :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-03-04 16:31:17 ]
Добридень!
Щиро вдячний!
Із взаємністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:36:59 ]
Теж, як на мене, замало для перемоги на серйозному конкурсі...
Цікаво, а вам, пане Валентине, не робили зауваження щодо цього рядка "Пленяя чувствами меня"?
Це ж як читала Набокова ліргероїня, що з неї виділялися "чувства"? Чи ліргероя "пленяли" почуття власні? Цікаво знати які - в контексті твору...
Ви не відчуваєте проблеми в цьому рядку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:05:54 ]
О, це дуже серйозний конкурс, мені навіть були вказали, що я неправильно написав "переможець конкурсу", а правильно буде "переможець етапів конкурсу", оскільки я й справді не перемагав у конкурсі, а лише на його етапах.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:31 ]
Ай-яй-яй...
Не гарно всіх вводити в оману... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:37:12 ]
Нічого, я ж виправив свою помилку. І тут, до речі, теж. Свідомий обман і помилка - далеко не одне і те ж. Ви згідні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:02:58 ]
Цей рядок мені підказав поет, філолог, теж переможець різноманітних конкурсів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:08 ]
І що, у вас жодних сумнівів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:35:51 ]
Не знаю... Ось тепер засумнівався...))) Але що я вже можу зробити? Вірш вже має бути надрукованим саме в такому вигляді.) До речі, у мене є його аж 5 версій!))) В перших версіях цього рядка не було.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:40:13 ]
Є,наприклад, закінчення таке:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

Я його забрав, аби уникнути дієслівної рими. Але і теперішнє закінчення неодноразово було піддане критиці.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:42:02 ]
А ось перша версія цього вірша, ще до його критики та наступного неодноразового редагування:

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день,
Волна у ног ее плескалась,
А под зонтом чуть тлела тень.

Нагая, как морские скалы,
И нежно голову склонив,
Она Набокова читала,
На лоб свой челку уронив.

И, отвернувшись от причала,
И, вытянувшись во весь рост,
Она Набокова читала -
И был Набоков ей хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-05-06 20:51:41 ]
випадково текст побачив. ха, твій варіант таки кращий за редагований - його виразна іронічність все ж значно виграшніша за пропоновану манірність.
Не поднимая взгляд усталый - хахаха, що ж це вона читати взялась, втомлена - воно взагалі в символістів лг чогось завше втомлений, ніби щойно з шахти виліз

Горело солнце вдалеке. - мдя, свіжа заувага, хто б подумав

Пленяя чувствами меня. - чьота в наратора нездорова любов до Набокова, оголеність лг ніяких почуттів не викликає, а ось підгледжена назва книги зворушує. ну й сам рядок старосвіцький.

Волшебной дымкою кристалла - вотафак? що за кристал таким, куля провидиці з фільму про гаррі потера?
У ног ее мерцала тень. - з якого дива ця тінь блимає неясно зовсім, і так само неясно, чого ця гола дівчина на пляжі читає стоячи (інакше тінь жодним чином при ногах не опиниться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:08:47 ]
в першому варіанті були аж дві дієслівні рими, саме їх я старався позбутися, тому й редагував вірш - радий, що початковий варіант тобі сподобався більше, дякую

та ти знаєш, цілий день засмагаючи на пляжі і купаючись у морі, теж добряче втомлюєшся, щоправда, це приємна знемога, як після сексу, наприклад

она набокова читала - це цитата з якогось вірша, мабуть, я спочатку за звичкою пародію вирішив написати, а випадково вийшов вірш

коли спека, то здаля виглядає, ніби якийсь міраж коливається над поверхнею - ніколи не помічав? ось звідки з'явилась у мене ця димка кристалічна

щодо тіні біля ніг, то, звісно, вона від зонта, який був у попередньому варіанті:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:31:54 ]
як це оголеність лг ніяких почуттів не викликає? є ще ж дикий пляж-2, там це переконливо викладено (і теж є над чим посміятись) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:18 ]
зауваження врахував, підправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:41 ]
дякую, Андрію!