ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Стихи-победители этапов конкурса Золотой Пегас на сайте Стихи.ру

 Дикий пляж
Не поднимая взгляд усталый
И, растянувшись на песке,
Она Набокова читала -
А солнце тлело вдалеке.

Нагая, как морские скалы,
Так нежно голову склоня,
Она Набокова читала,
Пленяя чувствами меня.

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день -
Волшебной дымкою кристалла
Мерцала рядом с нею тень.


24.09.2009

* Стихотворение - победитель 1 тура 8 конкурса "Золотой Пегас" и будет напечатано во втором выпуске альманаха "Золотой Пегас" (г. Москва) (http://stihi.ru/2010/03/22/4728).


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Первая победа в конкурсе


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-26 09:01:57
Переглядів сторінки твору 10796
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.961 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.875 / 5.5  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Еротична поезія
Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-26 09:22:09 ]
Добрий день! :-)
Дуже-дуже... :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-04 16:31:17 ]
Добридень!
Щиро вдячний!
Із взаємністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 18:36:59 ]
Теж, як на мене, замало для перемоги на серйозному конкурсі...
Цікаво, а вам, пане Валентине, не робили зауваження щодо цього рядка "Пленяя чувствами меня"?
Це ж як читала Набокова ліргероїня, що з неї виділялися "чувства"? Чи ліргероя "пленяли" почуття власні? Цікаво знати які - в контексті твору...
Ви не відчуваєте проблеми в цьому рядку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:05:54 ]
О, це дуже серйозний конкурс, мені навіть були вказали, що я неправильно написав "переможець конкурсу", а правильно буде "переможець етапів конкурсу", оскільки я й справді не перемагав у конкурсі, а лише на його етапах.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:31 ]
Ай-яй-яй...
Не гарно всіх вводити в оману... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:37:12 ]
Нічого, я ж виправив свою помилку. І тут, до речі, теж. Свідомий обман і помилка - далеко не одне і те ж. Ви згідні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:02:58 ]
Цей рядок мені підказав поет, філолог, теж переможець різноманітних конкурсів.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 19:30:08 ]
І що, у вас жодних сумнівів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:35:51 ]
Не знаю... Ось тепер засумнівався...))) Але що я вже можу зробити? Вірш вже має бути надрукованим саме в такому вигляді.) До речі, у мене є його аж 5 версій!))) В перших версіях цього рядка не було.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:40:13 ]
Є,наприклад, закінчення таке:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

Я його забрав, аби уникнути дієслівної рими. Але і теперішнє закінчення неодноразово було піддане критиці.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-09 19:42:02 ]
А ось перша версія цього вірша, ще до його критики та наступного неодноразового редагування:

Она Набокова читала
На диком пляже, в знойный день,
Волна у ног ее плескалась,
А под зонтом чуть тлела тень.

Нагая, как морские скалы,
И нежно голову склонив,
Она Набокова читала,
На лоб свой челку уронив.

И, отвернувшись от причала,
И, вытянувшись во весь рост,
Она Набокова читала -
И был Набоков ей хорош.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-05-06 20:51:41 ]
випадково текст побачив. ха, твій варіант таки кращий за редагований - його виразна іронічність все ж значно виграшніша за пропоновану манірність.
Не поднимая взгляд усталый - хахаха, що ж це вона читати взялась, втомлена - воно взагалі в символістів лг чогось завше втомлений, ніби щойно з шахти виліз

Горело солнце вдалеке. - мдя, свіжа заувага, хто б подумав

Пленяя чувствами меня. - чьота в наратора нездорова любов до Набокова, оголеність лг ніяких почуттів не викликає, а ось підгледжена назва книги зворушує. ну й сам рядок старосвіцький.

Волшебной дымкою кристалла - вотафак? що за кристал таким, куля провидиці з фільму про гаррі потера?
У ног ее мерцала тень. - з якого дива ця тінь блимає неясно зовсім, і так само неясно, чого ця гола дівчина на пляжі читає стоячи (інакше тінь жодним чином при ногах не опиниться)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:08:47 ]
в першому варіанті були аж дві дієслівні рими, саме їх я старався позбутися, тому й редагував вірш - радий, що початковий варіант тобі сподобався більше, дякую

та ти знаєш, цілий день засмагаючи на пляжі і купаючись у морі, теж добряче втомлюєшся, щоправда, це приємна знемога, як після сексу, наприклад

она набокова читала - це цитата з якогось вірша, мабуть, я спочатку за звичкою пародію вирішив написати, а випадково вийшов вірш

коли спека, то здаля виглядає, ніби якийсь міраж коливається над поверхнею - ніколи не помічав? ось звідки з'явилась у мене ця димка кристалічна

щодо тіні біля ніг, то, звісно, вона від зонта, який був у попередньому варіанті:

Волна у ног ее плекалась,
А под зонтом чуть тлела тень...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:31:54 ]
як це оголеність лг ніяких почуттів не викликає? є ще ж дикий пляж-2, там це переконливо викладено (і теж є над чим посміятись) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:18 ]
зауваження врахував, підправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-08 09:38:41 ]
дякую, Андрію!