ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як живлять
милозвучністю мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Критика | Аналітика

 ПРО ЕПАТАЖ, СКАНДАЛ...
Образ твору Епатажність (від франц. epater) – вражати, приголомшувати незвичайною поведінкою, скандальними витівками, порушенням загальноприйнятих правил і звичаїв) диктує популярність не лише сьогодні і не лише художнього твору. І направду країна, територія, навіть час, мають тут найменше значення. Природа людська універсальна, а внутрішньо людина не змінюється уже давно. Як там у Булгакова: «Люди, як люди. Люблять гроші, але це ж завжди було… квартирне питання тільки їх зіпсувало»... І в екзистенційних, межових ситуаціях, знаю із власного досвіду спостережень за гомосапієнсами різних держав, статей, рас, класів, люде плачуть і сміються від того ж самого...
Тому тут доречно говорити про тенденції здобуття популярності і тих же грошей тими чи іншими способами у певні періоди на певних територіях у контексті соціально-політичного ладу в тій чи іншій країні-державі, погоджуючись чи ні, але задумуючись над рядком із поета, який для одних популярний, для інших великий, для ще інших визначний, а для декого просто поет: «Поезія і популярність – у цьому завжди є якась полярність»...

Як казав Сергій Єсєнін, який, як і Байрон, Пушкін, Рембо, Верлен... епатував публіку навіть зовнішнім виглядом (то одягався як пастушок-Лель, то ходив у циліндрі – «під Пушкіна»), талант – це вже сам собою скандал, епатаж.
Епатаж, скандал – це неписане право і правило для літератури, для мистецтва загалом.
Лише одне діло – епатаж воїнів, інше діло – епатаж корчмарів, поетів-підлітків, які п’ють склоочисник і б’ють вікна у корчмах... Епатаж графоманів та епатаж снобів: тих же графоманів, тільки «учоних», тому ще шкідливіших для суспільно-духовного організму.

Хіба не епатував ліберальне панство Тарас Шевченко, своїм дендівським виглядом у молодості... своєю відомою поемою «Сон»? Є епатаж Михайля Семенка і Миколи Хвильового, Василя Стуса і бубабістів... Тобто епатаж приборкувача хижих звірів та епатаж клоуна у цирку – епатажі різних рівнів ризику, тому це дві великі різниці, як кажуть в іронічно-епатажній Одесі.
Сміливість – це вже епатаж.

Тобто, як бачимо із контекту названих імен, мова може йти не про те, епатували чи ні ті чи інші митці, а про те – як і чим (окрім власне талановитих творів) привертали увагу сучасників до свого імені-особи і тих дивували сучасників ?
Адже одна справа – епатажні вуса Сальвадора Далі, інше – епатаж матюками Леся Подерев’янського, ще інше епатаж каліцтвом «на показ» вуличних жебраків, чи відвертою демонстрацією своїх приваб вуличними повіями... І вже зовсім інший епатаж на хресті, на барикадах, у бою, в казематах, на дуелі, в Чорнобилі... Приклади відомі.
Про різну ціну епатажу заради слави, безсмертя говорили самі ж епатажники:

Я делаю себе карьеру
тем, что не делаю ее! –
(Євген Євтушенко).

Про «славу, куплену кров’ю» писав у вірші «Вітчизна» відомий епатажник Михайло Лєрмонтов.
Епатував оточення, тримаючи ведмедя вдома, череп людини, згадуваний уже лорд Байрон, який увійшов в історію світової літератури явно не тому, що епатував, принаймні не лише тому.
Епатував публіку під час слему на поетичному фестивалі як член його журі і аз грішний: читав вірші зі сцени, стоячи у буквальному розумінні на голові, про що писала газета «Дзеркало тижня» за 15 вересня 2006 року (див.: http://www.zn.ua/3000/3680/54405/).

Отож, мова може йти про кілька видів епатажу: монахині у борделі, повії у монастирі, голого на морозі, вовка серед зайців, талановитого серед бездарностей, оригінального серед підробок, секондхендів, епатаж красою чи потворністю, вульгарністю чи цнотливістю, епатаж-епізод чи епатаж-стиль буття тощо.
Справжнє мистецтво може бути епатажним, але щось лише епатажне і сміхотворне – то ще не мистецтво... Візьмемо, наприклад, як вид мистецтва архітектуру. Вона ж – навіть модерністська, постмодерністська – підпорядкована тим же законам фізики, простору, матерії, що і традиційна. І епатаж там можливий настільки, наскільки спроможна істота жити, скажімо, у скляній кулі.
Цікава тема для роздумів: цензура і епатаж, матеріалом для якої може бути недавня ситуація із книгою Олеся Ульяненка «Жінка його мрії», яку Національна комісія з питань захисту суспільної моралі визнала порнографічною продукцією і заборонила продавати.
Щодо порівняння ситуації з епатажем в Україні і за кордоном, то я, будучи присутнім на різних літературних імпрезах і в Києві, Львові, Луцьку... і у Сполучених Штатах Америки, в Росії, Польщі, Туреччині, Ірландії... особливої різниці не зауважив. Тобто епатаж він і в Африці епатаж, якщо там зустрінеш, приміром, пінгвіна у вишиванці.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-24 16:23:01
Переглядів сторінки твору 2982
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-04-24 18:10:51 ]
О! Скільки ще тих пінгвінів...
І, певно, не скоро переведуться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-24 19:05:23 ]
Ага, пане Іване.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 01:20:05 ]
нічогенька реклама книжки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 10:44:40 ]
;)