ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2021.12.06 11:32
Тиша...ні звуку .. скрута в кишенях свище -
Вклала останній гріш у свою державу.
А на печерськім троні сидить небіжчик,
мертва вода обціловує лик блідавий.

Кинувши хрестика, йду цілувати руку

Віктор Михайлович Насипаний
2021.12.06 08:57
Урок останній. Сил немає.
Петрусь на фізиці дрімає.
Хапає сон обох із другом.
Аж тут як гаркне хтось над вухом.
Підняв учитель друзів сонних,
Питає фізики закони.
Малий встає ліниво й кволо,
Бурмоче щось, бо стисло горло.

Олександр Сушко
2021.12.06 08:36
Смерть - сурйозна справа, а не блаж,
Опинився, раптом на межі я.
Буду брати рай на абордаж,
Бо із пекла вигнали втришиї.

А виною те, що я святий,
Согрішив раз тищу (це дрібниці).
В королев опуклі животи...

Микола Соболь
2021.12.06 05:51
А, що приховують сніги?
Не розбереш крізь морок ночі.
Комусь можливо до снаги
дивитись, повня як регоче
і проливає світ без меж,
і витоки стають ясніші…
Було я любувався теж
красою місяця у тиші.

Віктор Кучерук
2021.12.06 05:24
Моє життя – це дар за доброту,
Передчуття, турботу і тривогу, –
За суєту невтомну і круту
Мою дорогу сходження до Бога.
Моє життя – це в серці вічний щем
І на душі таємності покрови, –
Моє життя заквітчане іще
Яскравими сузір’ями любові.

Володимир Бойко
2021.12.05 22:30
Кожне яйце мріє стати куркою. Когось тішить своє щастя, а когось – чуже нещастя. Вирішуючи чужі проблеми, створюєш свої. Усяк дуднить у свою дуду. І вважає, що всі інші грають неправильно. . Живи так, аби хотілося ще. Якщо ніхто тебе не люби

Тетяна Левицька
2021.12.05 21:58
Розпочинався весело роман,
Скінчився безутішно— драмою.
Необережне слово і вулкан,
З глибин душі назовні магмою.

Від любощів до ненависті — крок.
Давно не дарував лілеї ти.
Порвався швидко щастя ланцюжок,

Юрій Лазірко
2021.12.05 21:10
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Юрій Лазірко
2021.12.05 21:10
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук

Ярослав Чорногуз
2021.12.05 21:07
Землю вкрив сніжечок де-не-де,
Залишивши острівки зелені,
І зима розпатлана бреде,
Оголившись майже дерзновенно.

Усміхаються собі з-під вій
І берези лагідні усюди,
Виставили разом голі груди,

Євген Федчук
2021.12.05 19:54
Готи Рим узяли у облогу.
Уже вдруге збентежений Рим.
«Вічне місто» полишили боги,
Відвернулися від його стін.
У пихі своїй горді римляни
Геть забули вже, що таке страх.
І що помста за завдані рани
Ще живе у безправних рабах.

Олександр Сушко
2021.12.05 19:25
То шо, колеги? Здрастє! Прозит!
Є в мене плавки із начосом.
Знайшов у баби їх, на возі,
Коли стояв в похилій позі.
А кум-глитай жує кокоси,
Ще трохи - і почине в бозі...
А в хаті, прямо на підлозі
Вляглася гола й боса осінь.

Юлія Івченко
2021.12.05 18:56
І коли ковід торкається її голубої зими,
ця жінка читає книгу « Галя без голови».
Подейкують, що в неї інколи кров із живиць,
що в неї замість канапи — повно сухої трави,
що чоловік червоний часто вертає з пивниць.

Що, б’є, чи лає, чи, хто досконал

Сергій Губерначук
2021.12.05 12:11
Бог наш по крихті з хаосу ночі світло і світ цей створив. * * * Синє небо глибше океану. * * * Царства земного вічний неспокій скоєний тільки людьми. То у гордині, то у зневірі ми. * * * Десь існує інша паралель для бездоганних життів, наших

Тетяна Левицька
2021.12.05 11:07
ОДИНАДЦЯТИЙ ВІНОК


ЧАРІВНА КАНТАТА

І (XI)

До серця серцем щемно притулись,

Віктор Кучерук
2021.12.05 07:49
До різних витівок зими
Заздалегідь були готові, –
Самі в собі сховались ми,
Пойняті холодом раптовим.
Кінця і ліку вже нема
Різноманітним перешкодам, –
Нагнала холоду зима
В серця, стосунки і природу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Критика | Аналітика

 МИТЕЦЬ – ВЛАДА – ПРЕСА: ІСТОРИКО-ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ*

(Уривок із книги)

Ігор Павлюк_Митець_Влада_Преса Зміни, що відбувалися, відбуваються і будуть відбуватися у суспільствах за період фіксованої історії людства, охоплюють чотири основні форми-сфери проявів його буття: духовну, політичну, економічну та інформаційну (об’єднаємо ці складники поняттям Квадрат Влади). Кожна з них має свої доктрини, знаки соціальності, детермінується безкінечністю конститутивних елементів, стосунки між якими у свою чергу визначають як самостан сфер, так і стан суспільної системи, людської спільності загалом.
У період трансформації деформованих систем режим їх функціонування перебуває у межовому, критично нежиттєвому, не передбачуваному стані в цілому. Але парадоксальним ефектом соціально складних обставин стає піднесення духовного життя: часи «зламів суспільної симетрії», становлення нових систем породжують численні, яскраві і різноманітні явища на межі політичної та культурної сфер.
У точках системної біфуркації (роздвоєності) духовних, політичних та економічних цінностей на «старі» й «нові», період пошуків орієнтирів, важливо дослідити, щоби спрогнозувати, характер стосунків між соціальними інститутами, протиріччя між якими, за свідченням історії, найбільш полюсні, а самі вони (інститути) достатньо первинні для функціонування системи загалом. Це, на наш погляд, – мистецтво, політична влада, засоби масової інформації. Особистісно-представницький аспект цих стосунків має форму: митець – влада – преса (Трикутник Сили – визначення наше).
Вибір саме цих суб’єктів-об’єктів нашого дослідження, де Митець – письменник, Влада – політик, Преса – газети, журнали, альманахи, обумовлений текстологічно-дискурсивним (фіксованим) проявом їх діяльності, що дає змогу ретроспективно-прогностичного аналізу.
У період загальносвітової квазікомунікації характер стосунків Митця і Влади важливо вивчати у взаємозв’язку як із конкретними умовами формування української державності, так і в контексті проблем входження у нову інтегральну якість інших республік колишньої імперії, а ще ширше – на фоні новітніх культурологічних теорій, загальносвітової перспективи людської духовності.
Гасла доби соцреалізму про літературу як «коліщатко і гвинтик» були бадьоро-впевненими, але неадекватними суті художньої творчості; західні теорії «смерті культури», «дегуманізації мистецтва» малюють перед сьогоднішнім інтелектуалом картини психологічно чесні, але песимістичні. Констатація кризових явищ спонукає філософів-культурологів до пошуку виходу із цивілізаційних глухих кутів. Єдиний спосіб це робити – аналізувати пройдений раніше шлях. В українському варіанті це означає розгляд загальнолюдських гуманітарних проблем через призму негативного досвіду тоталітаризму й бездержавності.
Митець, мистецтво мають право на різний політичний статус: від аполітичності до політизованості. Але практично у людства завжди були стільки невирішених питань, недовершених процесів, що мистецтво не могло втримати у собі, «для себе» думки і емоції: впливало на громадську думку, своєю увагою до проблем Влади перетворювалось у форму політологічного аналізу. Українське національне відродження кінця 80-х рр. починалося за класичним сценарієм: при величезній активізації друкованих органів, зростанні ролі митців як громадських діячів. Ці явища ще не стали політологічно осмисленими, дослідженими під кутом зору стосунків політиків і політики із мистецько-духовною сферою життя. На часі створення саме таких підрозділів політологічної теорії і теорії публіцистики.
Розширення наукових студій, об’єктами яких є Митець і Влада, дозволить сучасній пресі, для якої найважливіше мати і формувати думку з усіх актуальних питань суспільного життя, впевненіше орієнтуватися у мистецькій стихії України і світу кінця XX століття.
Об’єктом дослідження є симптоматичні відносини представників мистецьких, політичних та інформаційних інституцій класичного минулого, загальносвітової та української сучасності. При цьому розглядаються мистецько-владні стосунки за матеріалами української та російської преси історично перехідних 20–30-х та 80–90-х років XX століття (періодів формування і розпаду СРСР).
Предмет дослідження – типологічні особливості взаємовпливів Митця, Влади і Засобів масової інформації в авторитарних, перехідних та наближених до них системах, трансформація і синтез найсимптоматичніших стосунків у часі і просторі, їх проекція на український суспільний ґрунт в прогностично-ретроспективному аспекті.
Емпіричне окреслення, соціальна фіксація стосунків Митця і Влади напевно виникли разом із номінаціями цих історичних даностей, тобто із виникненням писемності і особливої верстви (страти) людей, для яких писання стало основним родом занять. У Шумері це приблизно 3300 р. до н.е., в Єгипті – 3000 р. до н.е., у Китаї – 2000 р. до н.е.
Значимість писемності для управління (Влади) привела до зростання ролі літописців як духовної аристократії у суспільному житті.

*Повний текст книги "ПАВЛЮК Ігор. МИТЕЦЬ – ВЛАДА – ПРЕСА: ІСТОРИКО-ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ: МОНОГРАФІЯ. – ЛУЦЬК: НАДСТИР’Я, 1997. – 112 С." читайте на (див. нижче - "Контекст"):


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://ihor-pavlyuk.ucoz.ru/Ihor_Pavlyuk_Artist_Power_Press.pdf



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Контекст http://ihor-pavlyuk.ucoz.ru/Ihor_Pavlyuk_Artist_Power_Press.pdf
Дата публікації 2010-05-04 20:24:04
Переглядів сторінки твору 3669
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.10.18 23:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:24:09 ]
Дуже точно підмічена тенденція суспільного життя -
"у часи зламів суспільної симетрії" - піднесення духовного життя - це як внутрішній спротив проявам тоталітаризму. По команді "Струнко!" - нічого не хочеться робити. Воістину так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-05-05 13:52:31 ]
Егеж. От парадокс лише, що ворог найворожіший - то ми самі собі, як зайвий раз засвідчила наша новітня історія.