
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.18
02:18
Психологія – не математика. Вона не оперує догмами чи аксіомами, а радше є широким полем для досліджень, гіпотез та інтерпретацій людської поведінки. Саме ця гнучкість, на жаль, створює благодатний ґрунт для маніпуляцій та спекуляцій, особливо в просторі
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Людмила Линдюк (1947) /
Проза
Звідки приходить музика
Березень на хвилинку примружив очі від яскравого сонця та відпустив сніги
на відпочинок, прикривши очі широким рукавом. А потім весело й
нестримно розкрив обійми джерельним дзвіночкам, гострим носикам
зелених листочків.
Михасик бігав то до шпаківень, щоб побачити, як птахи будуть заселятися,
то до пухнастих собачат, що тільки-но почали дивитися на світ. Не забував
він і дідову майстерню. Птахи співали свої веснянки. Здавалося, що навіть
дерева підтанцьовують. І хлопчик, теж підстрибуючи, заспівав простенький
мотив “Подоляночки”.
– Та ти в нас – артист! – Дід сплеснув долонями, струхуючи тирсу.
– Діду, я вже знаю, як виникає музика, але як запам’ятати її багатьом людям
у різних місцях?
– З цим питанням – до мами. Вона пояснить, як та що, тому що я в цьому не
розуміюся.
– Я зараз прибіжу! – Михасик коником понісся до хати.
А мама повідчиняла всі двері та відсунула фіранки:
– Заходь, сонечко, до хати та веди сюди весну! Нехай свіже повітря з усіх
куточків повиганяє нежить та щастя не покидає нас! – і вона заспівала веснянку:
Заходь, веснонько, до хати,
Будем щиро пригощати...
– Мамо, тобі теж весело! – підстрибував на місці Михасик.
– Тому й душа радіє. А коли це відбувається, приходить музика, –
мама приголубила хлопчика. – Забігався?
– Як дивно: якраз про музику я й прибіг запитати, а ти вже й сама почала...
Ти мої думки завжди читаєш!
– Мій хороший, ти теж мене завжди розумієш, як ніхто на світі, немов ...
ріднесенький!
Михасик спочатку навіть розгубився, але поглянувши на всміхнену
матусю, зрозумів її настрій.
– Мамо, пісню створює радість?
– Не тільки. Турбота і біда, зустрічі й розлуки, вдачі та щастя теж
працюють ... композиторами.
– А хто це – складачі музики?
– Так!
– Тоді вітер, дощ, сніговій, полум’я, вода в річці – теж композитори.
Але пісні у них завжди різні і як повторити їх в іншому місці?
– Усі звуки, синку, можна записати особливими значками, що
називаються нотами. Їх не так і багато: всього сім. І розміщаються вони,
мов ластівки на проводах, щоб не збиватись докупи. Я вже мушу йти
на роботу, колись іншим разом поговоримо, добре, синку?
Ледве дочекавшись її повернення, Михасик побіг назустріч.
– А я, - крикнув він здалеку, – слідкував за ластівками та слухав їх пісні.
Та вони всі лунали по-різному.
– Зачекай, голубе, я хоч трішки відпочину! Скоро в школу підеш, там і
взнаєш про складання та записування музики...
– Мамочко, ти ж обіцяла! А до школи ще так далеко...
2005 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Звідки приходить музика
Березень на хвилинку примружив очі від яскравого сонця та відпустив сніги
на відпочинок, прикривши очі широким рукавом. А потім весело й
нестримно розкрив обійми джерельним дзвіночкам, гострим носикам
зелених листочків.
Михасик бігав то до шпаківень, щоб побачити, як птахи будуть заселятися,
то до пухнастих собачат, що тільки-но почали дивитися на світ. Не забував
він і дідову майстерню. Птахи співали свої веснянки. Здавалося, що навіть
дерева підтанцьовують. І хлопчик, теж підстрибуючи, заспівав простенький
мотив “Подоляночки”.
– Та ти в нас – артист! – Дід сплеснув долонями, струхуючи тирсу.
– Діду, я вже знаю, як виникає музика, але як запам’ятати її багатьом людям
у різних місцях?
– З цим питанням – до мами. Вона пояснить, як та що, тому що я в цьому не
розуміюся.
– Я зараз прибіжу! – Михасик коником понісся до хати.
А мама повідчиняла всі двері та відсунула фіранки:
– Заходь, сонечко, до хати та веди сюди весну! Нехай свіже повітря з усіх
куточків повиганяє нежить та щастя не покидає нас! – і вона заспівала веснянку:
Заходь, веснонько, до хати,
Будем щиро пригощати...
– Мамо, тобі теж весело! – підстрибував на місці Михасик.
– Тому й душа радіє. А коли це відбувається, приходить музика, –
мама приголубила хлопчика. – Забігався?
– Як дивно: якраз про музику я й прибіг запитати, а ти вже й сама почала...
Ти мої думки завжди читаєш!
– Мій хороший, ти теж мене завжди розумієш, як ніхто на світі, немов ...
ріднесенький!
Михасик спочатку навіть розгубився, але поглянувши на всміхнену
матусю, зрозумів її настрій.
– Мамо, пісню створює радість?
– Не тільки. Турбота і біда, зустрічі й розлуки, вдачі та щастя теж
працюють ... композиторами.
– А хто це – складачі музики?
– Так!
– Тоді вітер, дощ, сніговій, полум’я, вода в річці – теж композитори.
Але пісні у них завжди різні і як повторити їх в іншому місці?
– Усі звуки, синку, можна записати особливими значками, що
називаються нотами. Їх не так і багато: всього сім. І розміщаються вони,
мов ластівки на проводах, щоб не збиватись докупи. Я вже мушу йти
на роботу, колись іншим разом поговоримо, добре, синку?
Ледве дочекавшись її повернення, Михасик побіг назустріч.
– А я, - крикнув він здалеку, – слідкував за ластівками та слухав їх пісні.
Та вони всі лунали по-різному.
– Зачекай, голубе, я хоч трішки відпочину! Скоро в школу підеш, там і
взнаєш про складання та записування музики...
– Мамочко, ти ж обіцяла! А до школи ще так далеко...
2005 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію