ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Sonnets VI-X
Sonnets VI.

Such as are forsaken words in endless fables,
which freed and eavesdropped, grown inside enamored,
you’ll find yourself a nest and turn the tables
by sneaking , as a cuckoo, bruits and glamour.
You’ll let it hatch, mature, dump out the conscience,
pull out its bill, and seize what makes the essence –
from wintriness on temples to emotions,
from tasting living to the rigors’ presence .
So much for syllables – a verdant stamen,
the tendency to reckon guards of moments.
The guards, as caravans in deserts – snooty,
received the barking, they will grind with tremors
amorphous mass of timeless lines in sonnets.
The past – a butterfly. It strikes with beauty.

March 24, 2010

VII.

The past – a butterfly. It strikes with beauty.
Gods' sweetness – nectar, pollen thickly covers
antennas of thin anthers slightly muting
this six-legged catchy touch of hungry lover.
Light’s watercolor dries on wings as luting,
impervious to morning dew on flowers.
It feels like words I sow are light and rooty,
a swan song for a minstrel to discover.
I long to speak with open eyes and only…
Here nothing could be shared when silence’s drifty.
Attached to wind are exhalation’s fossils.
It leads me to the thoughts so cold and lonely,
to golden ages prayerful for face lifting.
Dry aether is endured by hums and docile.

June 9, 2010

VIII.

Dry aether is endured by hums and docile,
snugs tightly as a serpent in a burrow,
digesting painfully nirvana, tossing
around the molted chat. And snaky furrows,
imprinted by unsettled hunger, crossing
the hissing lines and rivers of pure aura.
A bitter tang of something more colossal
that triggers guns and numbs a silence over...
A spring will take itself in hand, its tinctures
start feeding out of palms this brittle stillness
of smoky rains and bloomy trepidations.
A well of heart, each drop’s a perfect picture
of certain past and future colors’ shrillness.
Undying tear’s a soul of my creations.

June 18, 2010

IX.

Undying tear’s a soul of my creations.
Uneasy flow, non-confluent and timeless...
The subject for this evening’s “Knees & Patience”.
How much is not enough? For what the chime says
the walls of sky are perfect breath`s citations.
A ceiling of dismantled church is mindless,
while cherubim are burnt by godless nation,
when crosses were reforged and souls left rindless.
A grate’s the perfect symbol of God dying
out of the hands of tsars – the public servants,
who knew how to define the sunny squareness.
Who taught them to how spit without implying...?
Who shared belief in freedom and was fervent?
Who dug out brother’s graves for self and neighbors?

June 21, 2010

X.

Who dug out brother’s graves for self and neighbors?
Gun muzzles gape and muzzy eyes turn glassy.
A death squad hangs on triggers for a saber.
It‘s going down and draws off blood for bathing.
A body covers bodies, death’s in labor.
The shallowness of trench is brimmed and messy.
Gunpowder smoke is sensed as censers` vapor,
unravels silence by uncrowning shells` seams,
removes the cores of casualties and quickly
ignites the way for fires of bereavement.
It’s time to whistle, pull out winds, be reckless.
The sky is blue, incapable of trickling.
A bullet rain brings peace with its achievement.
The scattered world is an unthreaded necklace.

June 25, 2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-25 21:53:37
Переглядів сторінки твору 2475
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.543
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 16:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-26 10:19:46 ]
Готично і монолітно.
Два останніх терцета можна було б відокремити.
Готика потім відступає.
Як і повинно бути, присутній елемент драматизму.
Він проявляється в заключній частині.
Трішки зупинився на слові «wintriness». Я зрозумів його як щось зимово-холодне, а в чомусь – і світле. Бо взимку падає сніг.
Дякую за сонет.
Він є другим зі всіх, що я бачив взагалі. Номер його тут – шостий.
Відгукаюсь поки що на нього.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 00:50:46 ]
Дякую Друже-Олександре!
Приємно що є кому читати і аналізувати.
Утішено,
ЛЮ