ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,

Борис Костиря
2026.02.11 10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму

Артур Курдіновський
2026.02.11 03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.

Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,

І Ірпінський
2026.02.11 02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди

Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Sonnets VI-X
Sonnets VI.

Such as are forsaken words in endless fables,
which freed and eavesdropped, grown inside enamored,
you’ll find yourself a nest and turn the tables
by sneaking , as a cuckoo, bruits and glamour.
You’ll let it hatch, mature, dump out the conscience,
pull out its bill, and seize what makes the essence –
from wintriness on temples to emotions,
from tasting living to the rigors’ presence .
So much for syllables – a verdant stamen,
the tendency to reckon guards of moments.
The guards, as caravans in deserts – snooty,
received the barking, they will grind with tremors
amorphous mass of timeless lines in sonnets.
The past – a butterfly. It strikes with beauty.

March 24, 2010

VII.

The past – a butterfly. It strikes with beauty.
Gods' sweetness – nectar, pollen thickly covers
antennas of thin anthers slightly muting
this six-legged catchy touch of hungry lover.
Light’s watercolor dries on wings as luting,
impervious to morning dew on flowers.
It feels like words I sow are light and rooty,
a swan song for a minstrel to discover.
I long to speak with open eyes and only…
Here nothing could be shared when silence’s drifty.
Attached to wind are exhalation’s fossils.
It leads me to the thoughts so cold and lonely,
to golden ages prayerful for face lifting.
Dry aether is endured by hums and docile.

June 9, 2010

VIII.

Dry aether is endured by hums and docile,
snugs tightly as a serpent in a burrow,
digesting painfully nirvana, tossing
around the molted chat. And snaky furrows,
imprinted by unsettled hunger, crossing
the hissing lines and rivers of pure aura.
A bitter tang of something more colossal
that triggers guns and numbs a silence over...
A spring will take itself in hand, its tinctures
start feeding out of palms this brittle stillness
of smoky rains and bloomy trepidations.
A well of heart, each drop’s a perfect picture
of certain past and future colors’ shrillness.
Undying tear’s a soul of my creations.

June 18, 2010

IX.

Undying tear’s a soul of my creations.
Uneasy flow, non-confluent and timeless...
The subject for this evening’s “Knees & Patience”.
How much is not enough? For what the chime says
the walls of sky are perfect breath`s citations.
A ceiling of dismantled church is mindless,
while cherubim are burnt by godless nation,
when crosses were reforged and souls left rindless.
A grate’s the perfect symbol of God dying
out of the hands of tsars – the public servants,
who knew how to define the sunny squareness.
Who taught them to how spit without implying...?
Who shared belief in freedom and was fervent?
Who dug out brother’s graves for self and neighbors?

June 21, 2010

X.

Who dug out brother’s graves for self and neighbors?
Gun muzzles gape and muzzy eyes turn glassy.
A death squad hangs on triggers for a saber.
It‘s going down and draws off blood for bathing.
A body covers bodies, death’s in labor.
The shallowness of trench is brimmed and messy.
Gunpowder smoke is sensed as censers` vapor,
unravels silence by uncrowning shells` seams,
removes the cores of casualties and quickly
ignites the way for fires of bereavement.
It’s time to whistle, pull out winds, be reckless.
The sky is blue, incapable of trickling.
A bullet rain brings peace with its achievement.
The scattered world is an unthreaded necklace.

June 25, 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-25 21:53:37
Переглядів сторінки твору 1894
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.543
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2026.02.07 19:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-26 10:19:46 ]
Готично і монолітно.
Два останніх терцета можна було б відокремити.
Готика потім відступає.
Як і повинно бути, присутній елемент драматизму.
Він проявляється в заключній частині.
Трішки зупинився на слові «wintriness». Я зрозумів його як щось зимово-холодне, а в чомусь – і світле. Бо взимку падає сніг.
Дякую за сонет.
Він є другим зі всіх, що я бачив взагалі. Номер його тут – шостий.
Відгукаюсь поки що на нього.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-29 00:50:46 ]
Дякую Друже-Олександре!
Приємно що є кому читати і аналізувати.
Утішено,
ЛЮ