ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.10.14 06:29
З городів повіяло димом,
Земля врожаї віддала.
У небі пливе пілігримом
Хмаринка над краєм села.
Спадає до обрію сонце.
Чаклує вечірній лиман,
Утримує легіт в долоньці
Тих чар недопитий туман.

Олена Малєєва
2019.10.13 22:16
Загортайся у мене, як в хутро,
Я жовтневий твій теплий сон
Божевільна й водночас мудра —
Я захоплю в п'янкий полон.
Шаленій від зухвалих поглядів,
Спокушайся моїми мріями
Я тебе захоплю цілунками,
Я табе залоскочу віями...

Ніна Виноградська
2019.10.13 20:33
Коханий мій, вже не злетять ніколи
Назустріч руки-крила, а душа
Літа пташам пораненим навколо
Її зустріть ніхто не поспіша.

Пробач мені, ти навіть ці слова
Не вбережеш від страху – хтось почує.
Я лиш для тебе вмерла… Я жива!

Сергій Губерначук
2019.10.13 18:57
У світі є одна деталь.
На жаль.
Святий Ґрааль з’являє нас
крізь світлу даль.

І диво чуда повертає біль
у смак,
якого Ти, мій Боже, правиш

Олександр Сушко
2019.10.13 17:25
Хто хоче золота - обряще,
У долі - стражник, злодій, кат.
Тому без мене людям краще -
Без совісті в кишенях лад.

В ціні безжурне vita dolce,
Набитий краденим шалман.
А я дарма мозолю очі,

Сонце Місяць
2019.10.13 15:44
злободенносте
відав я злобу & дно
трохи милості більше гонитви
все було про людей
хоч би їм всеодно
нема над чим туманіти

тих людей що придумав

Лілія Ніколаєнко
2019.10.13 11:50
Вінок 9. Свято Діоніса

1.
Чому ж така жорстока ти, богине, –
Грайлива німфо із шалених мрій?
Відвертих віршів обступили тіні.
Накрив мене нестримний зоревій!

Любов Бенедишин
2019.10.13 10:51
У захваті вдихаю небо: «Чи ж не…»
Усе таке нове і дивовижне!
Усе таке прекрасне і знайоме.
Дивлюсь на світ, як вперше – після коми.

…Душа пізнала безміри і міри,
Летіла крізь «тунелі», «чорні діри»,
Блукала в лабіринті, рвала пута –

Семен Санніков
2019.10.13 09:02
Повітря бабине кружля -
Та не стає воно теплішим.
Не дасть бананів нам земля,
І ми щось пам'ятне залишим.

На кожний стовбур і гілля
Озватись можем навіть віршем,
В якому трепетно розпишем

Микола Соболь
2019.10.13 06:33
Давай на пенсію іти у сімдесят!
Навис над нами гострий меч Арея.
Не вихідних не буде, ані свят,
Бо ще «леве» платитимо євреям!
Ти не сумуй, козаче, все лади!
Жоди хлібину кинули на землю,
За це кнесету бабки заплати!
(Я щось котлет від мух не відок

Олександр Сушко
2019.10.13 05:31
В окопі плаче дощ, спинився час,
Шинкує ворог лютий душу сталлю.
А небеса упали в чорну грязь,
Накривши землю зоряною шаллю.

Ніхто мене в це пекло не просив,
Я сам прийшов, без зброї, добровольцем.
А кров горить у крапельках роси,

Сонце Місяць
2019.10.13 00:31
день був, чого би не відмічалося & господь відпочивав, урешті щонайменше, буяли трави & терни, при них релаксово свистали пташки окраєм всякого, паруюча кава, свіжа пачка цигарок маршал павер, спокусливо тактильна ще невимовностей безплідно~тлінних & л

Володимир Бойко
2019.10.12 22:04
Я не годен слухати
Кума Путіна
І без нього все у нас
Переплутано.
Він посланець від орди
Кагебовської,
Промиває мізки нам
По-московському.

Іван Потьомкін
2019.10.12 21:45
Здавалось в юності наївному мені,
Що з року в рік, а, може, й день при дні
Прямує світ лише по висхідній.
Та сивизна, мов несподівана зима,
Що снігом заміта палітру осені,
До того світу повернула, що пройма
Надсадним смерті подихом і блиском,
Де

Сергій Губерначук
2019.10.12 18:45
– Коли за північчю ми стежили з тобою
з низин любовно зібганого ложа,
коли відпочивали ми, як завжди,
після твого орґазму, що пройшов,
і від мого, який лише збирався,
коли обрав ти сон, а я вже не вагалась
і сходила у сірий сад, мов місяць,
тривожа

Олександр Сушко
2019.10.12 16:32
Я ж казав: - Сидоре! Ти що, блекоти об’ївся? Нащо завів на своєму обійсті оту гаспидську химеру? Нащо тобі у дев'яностодвохлітньому віці коза, ще й така дурнувата як оця? Тільки в Полтаві ще можна таких надибати. Або в Яготині. А тепер не плач, що гу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасій Гречкосій / Проза

 Лист Ф. Шиллера до Й.-В. Гете
Лист Ф. Шиллера до Й.-В. Гете від 23 серпня 1794 р. (субота) з Єни

Учора принесли мені приємну звістку, що Ви повернулися з подорожі. Отже, ми маємо надію, що, можливо, скоро побачимо Вас у себе, чого я, зі свого боку, щиро бажаю. Недавні бесіди з Вами порушили у мені усю масу ідей, бо стосувалися предмету, який мене жваво захоплював протягом кількох років. На багато, чого я з собою самим не міг узгодити, інтуїція Вашого духу (бо саме так я повинен назвати своє сукупне враження від Ваших ідей) пролила неочікуване світло. Мені бракувало об*єкта, тіла для деяких умоглядних ідей, і Ви мене привели на його слід. Ваш спостережливий погляд, котрий так спокійно і чисто спочиває на речах, не потрапляє у небезпеку збитися з пуття, що є вельми легко як для умоглядіння, так і для свавільної уяви, яка слухається лише сама себе. У Вашій правильній інтуіції міститься усе – і далеко повніше, – чого так тяжко дошукується аналіз; і тільки тому, що воно міститься у Вас як ціле, від Вас приховані Ваші власні багатства, бо, на жаль, ми пізнаємо тільки те, що членуємо. Тому духи, подібні до Вашого, рідко знають, як глибоко вони проникли і як мало вони мають причин запозичати у філософії, котра тільки й може навчатися в них. Вона здатна лише членувати те, що їй дано, проте власне давати – це справа не аналітика, а генія, котрий під неясним, але вірним впливом чистого розуму встановлює зв*язки за об*єктивними законами.
Уже давно – хоча й з чималої відстані – я стежив за ходом Вашого духу і зі щораз новим захопленням придивлявся до шляху, який Ви собі заздалегідь накреслили. Ви шукаєте необхідне у природі, але шукаєте його, йдучи найтяжчим шляхом, якого б остереглася людина зі слабшими силами. Ви берете усю природу вкупі, щоби пролити світло на одиничне: у всечасовості способів прояву Ви відшукуєте підгрунтя для пояснення індивідуального. Від простої організації Ви, крок за кроком, підіймаєтеся до складнішої, щоби врешті найскладнішу з них – людину – генетично вибудувати з матеріалу цілісної будівлі природи. Завдяки тому, що Ви, йдучи за природою, ніби відтворюєте людину –намагаєтеся проникнути у її потаємну сутність. Велика і справді героїчна ідея, що в достатній мірі показує, як Ваш дух у прекрасній єдності щільно охоплює багате ціле своїх уявлень. Ви, звісна річ, не можете сподіватися, що Вашого життя вистачить для досягнення такої мети, але вже обрати цей шлях є цінніше, ніж скінчити будь-який інший – і Ви обрали, як Ахілл в “Іліаді”, між Фтією і безсмертям. Якби Ви народилися греком, чи навіть італійцем, і були від самої колиски оточені чарівною природою й ідеалізуючим мистецтвом, то Ваша путь нескінченно скоротилася б, можливо, стала б зовсім зайвою. Тоді вже при першому сприйнятті речей Ви б обрали форму необхідного, і вже з першим досвідом розвинули б у собі великий стиль. Та оскільки Ви народилися німцем, оскільки Ваш грецький дух був занурений у цю північну світобудову, то Вам не лишається жодного іншого вибору, як або самому стати північним митцем, або за допомогою мислення відшкодувати своїй уяві те, що віднімає в неї дійсність, і таким чином ніби зсередини, раціональним шляхом породити Грецію. У ту епоху Вашого життя, коли душа творить для себе з зовнішнього світу свій внутрішній світ, Ви, оточені хибними образами, вже сприйняли дику північну природу, коли Ваш переможний геній, панівний над своїм матеріалом, ізсередини відкривав цю хибу і ззовні пересвідчився у цьому завдяки знайомству з грецькою природою. Тепер Ви мусили стару, вже нав*язану Вашій уяві, гіршу природу корегувати за кращим зразком, який створив із себе Ваш творчий дух, а цього можна досягти не інакше, як дотримуючись провідних понять. Але цей логічний напрям, який змушений обрати дух при рефлексії, недобре ладнає з естетичним, завдяки котрому він лише й творить. Таким чином, Ви маєте ще одну роботу: бо так само, як Ви переходили від споглядання до абстракції, тепер Ви мусите назад перетворити поняття в інтуїцію та перемінити думки у почуття, бо тільки через них може творити геній.
Приблизно так я оцінюю шлях Вашого духу, і чи маю рацію, те Вам найліпше відомо. Однак врядчи Ви можете знати (бо геній завжди лишається найбільшою таємницею для самого себе) про чудову гармонію Вашого філософського інстинкту з найчистішими результатами умоглядного розуму. Щоправда, на перший погляд здається, що не може бути більших протилежностей, ніж дух умоглядний, котрий виходить із єдності, та інтуїтивний, котрий виходить із багатоманітності. Але якщо перший, керуючись чистим, вірним відчуттям, шукає досвіду, а другий, керуючись самостійним вірним мисленням, шукає закону, то зовсім не виключено, що вони обидва зустрінуться на половині шляху. Втім, інтуїтивний дух має справу тільки з індивідуальним, а спекулятивний – тільки з родовим. Та якщо інтуїтивний дух є геніальний і відкриває в емпіричному характер необхідності, то він, щоправда, завжди породить індивідуальне, але наділене характером [родового]; якщо ж геніальним є дух умоглядний, котрий, піднімаючись над досвідом, усе-таки його не втрачає, то він породжує, щоправда, завжди лише родове, але здатне до життя і з грунтовним відношенням до дійсних об*єктів.

Але я помічаю, що замість листа збираюся написати наукову роботу – через живий інтерес, яким сповнила мене ця тема; і коли Ви не впізнаєте у цьому дзеркалі своєї постаті, то я Вас дуже прошу – не відвертайтесь од нього.
Невеликий твір Моріца, який ще на кілька днів у мене випрошує п. фон Гумбольдт, я прочитав із великою цікавістю і завдячую цьому творові кількома дуже важливими повчальними місцями. Це справжня радість: чітко усвідомлювати інстинктивний спосіб дії – котрий міг легко привести на хибний шлях – й таким чином обгрунтувати почуття законами. Коли простежити за ідеями Моріца, то мало-помалу бачимо, як із мовної анархії дедалі ясніше постає чудовий лад, і хоча у такому разі вельми проявляються хиби й обмеженість нашої мови, проте пізнаємо також її силу та розуміємо, як і для чого застосовувати її.
Твір Дідро – особливо його перша частина – дуже цікавий, і для такої теми він написаний із вельми повчальною добропорядністю. Цей твір я також прошу залишити ще на кілька днів.
Одначе було б добре зрушити з місця новий журнал, і якщо Ви зволите, аби перший випуск починався саме з Вас, то я наважуся запитати Вас, чи Ви погодитеся на те, щоби Ваш роман поступово друкувався у ньому. Вважав би за прояв великої ласки з Вашого боку, якби Ви повідомили мені, чи і як скоро надали б цей твір нашому журналові. Мої друзі, так само, як і моя дружина, просять пам*ятати про них, а я залишаюся сповненим великої поваги до Вас
найпокірнішим слугою
ФШиллер

Коментарі

“Ви повернулися з подорожі”. Йдеться про поїздку Гете разом із герцогом ваймарським до Дессау, Дрездена і Ляйпціга.
“Недавні бесіди з Вами” – низка розмов між поетами, які відбулися після першої найголовнішої, котру Гете описує в поданому нижче нарисі “Перше знайомство з Шиллером”.
“Між Фтією та безсмертям”. Фтія – батьківщина Ахілла; за міфом, Фатум дав Ахіллові можливість вибору між довгим, але бездіяльним життям у рідному місті й життям коротким, але сповненим слави – Ахілл вибрав друге.
“Невеликий твір Моріца”. Книжечка про німецьку просодію, надіслана Гете Шиллерові.
“Твір Дідро”. Мова про “Нескромні скарби”, за формою – це галантно-еротичний роман, у якому сатирично розвінчані звичаї французького двору часів Регентства і Людовіка XV.
“Чи Ви згодитеся на те, щоби Ваш роман...” Йдеться про твір Гете “Роки навчання Вільгельма Майстера”.

Переклав із німецької А.Гречкосій

Лист Шиллера, в якому він викладає своє бачення творчої натури Гете.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-12 23:35:34
Переглядів сторінки твору 6577
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.821 / 5.5  (4.431 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.714 / 5.5  (4.321 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
КЛАСИКА
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 18:35
Автор у цю хвилину відсутній