ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2020.09.29 12:53
Хто сказав, що їстоньки нема?
Краще би подякували владі.
Наварила борщику кума,
Шкварочками день пахтить у хаті.

А дружина ріже ковбасу,
Доня кришить шинку на салатик.
Я ж - гастрономічний телесун

Микола Соболь
2020.09.29 12:18
Вільготний ранок манить за поріг.
Він пахне: жовтнем, осінню, грибами...
Не тяжить ні буденними думками,
ні листопадом на краю доріг.
Люблю згубитись в лісі край села,
де гомін вітру і роси сережки
в житті ніколи не зведуть зі стежки,
яка мене у гл

Іван Потьомкін
2020.09.29 12:10
Обидві в нього досьогодні в серці.
Перша увійшла тоді,
Як друга ще під стіл ходила.
Мабуть, Всевишній послав був першу,
Аби відтоді носив він образ Діви Пречистої.
Не для якихось там плотських утіх,
А лиш як недосяжну муку-мрію.
Таке не новина. Так

Ігор Шоха
2020.09.29 10:17
Як не добивайся тої волі,
а за неї треба воювати,
спекатися юди на престолі –
осліпити очі окупанта.

Іч, яка комедія? І досі
ситі комуняки – ревізори,
а свої у дошку прокурори

Сергій Губерначук
2020.09.29 09:45
Розраду знайшла у полотнах Шишкіна
жіночка з хутора Усть-Мартишкіно.
Вона відпочила в тайзі на картині,
де грають ведмеді і риють свині.

Ледь-ледь посміхнувшись беззубим ротом,
вона обтіклася холодним потом,
сльозу проковтнула й спитала нишком:

Галина Кучеренко
2020.09.29 09:16
Сумує земля за володарем,
Розумним, дбайливим господарем!
Нарешті звільнилась з колгоспу,
Що був руйнівним тягарем….




Тетяна Левицька
2020.09.29 08:18
Приніс лілеї
юнак дівчині,
зіниці в неї -
волошки сині.

У них поглянув,
враз оженюся.
Любив Оксану,

Ігор Деркач
2020.09.28 21:04
За поетами плаче тюрма,
у якій їх орда катувала
ні за що, аби ми пам’ятали, –
за поетами плаче тюрма.

Хай за себе радіє юрма,
що і нині у роки навали
за поетами плаче тюрма,

Ярослав Чорногуз
2020.09.28 21:02
Античний стиль, підковою споруда,
З рослинами дві вази кам`яні.
Приходять, зупиняються там люди –
Привабливо джерельце жебонить.

Не вірив, що збудована недавно
Сіренька, «старовинна» ця стіна.
Дзвенить там срібнострумінь, як струна,

Іван Потьомкін
2020.09.28 10:11
Якось у переддень Йом Кіпуру ,
Перед молитвою «Коль Нідрей»,
Хасиди кричали , читаючи псалми.
«Чого стараєтесь?»- спитав їх раббі Пінхас .
Чи не тому, що слова ваші не линуть до Небес?
Брехали, мабуть, рік цілий?
Бо ж хто бреше, в того й вуста брех

Дума Козак
2020.09.28 08:57
Чарівно в тиші линули слова,
у келиху іскрилося мартіні…
Ти сяяла мов квітка польова,
зітхала тихо скрипка Паганіні.

А час стікав краплинами хвилин
по склу буття у дощову погоду.
Осіннім вітром линув часоплин,

Тетяна Левицька
2020.09.28 08:17
По вірі кожному дано
і хрест животворящий,
і мрії золоте руно,
і безкоштовне щастя.

Скорботи втрати, туги щем
і потрясіння зливи.
Гордині грізне сонмище

Сергій Губерначук
2020.09.28 06:21
Червоні прапори – і прапори "Пори"!
Гранітний Ленін – Золота Софія!
Комуністичне "геть!" з безбожної юрби –
ламається об "так!", що вільним вітром віє!

Нащадки вбивців пруть, ненависть несучи,
з прокляттям жертв двадцятого століття!
Це шлях

Петро Скоропис
2020.09.28 01:38
Піщані ці горби, ці порослі сосни.
Сльотаві весни тут і сиро восени.
На вітрі море стріпує оборки
свої знебарвлені, а від сусідніх дач
то діти часом зайдуться уплач,
то вискне Лємешев зі сточеної голки.

Одмілини полин, зогнилий очерет.

Оксана Логоша
2020.09.27 22:05
О! Я сумую без твоїх листів.
Сумую, бо довірилась неспокою.
Очікування річкою глибокою
Пливу поміж розведених мостів.

Іти водою легше,ніж плисти-
Супротив менший страху і невіри-
Як я сумую глибоко, без міри,

Володимир Бойко
2020.09.27 21:29
Аполітична партія Прогресуюча регресія Презумпція дурнуватості Нелогічний неологізм Непарламентська етика Неконтрольований контролер Неорганізований організатор Недобрий добродій Недобудована буда
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02

Олег Прусак
2020.06.11

Богдан Бойко
2020.03.22

Анна Дудник
2020.03.15

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анастасій Гречкосій / Проза

 Лист Ф. Шиллера до Й.-В. Гете
Лист Ф. Шиллера до Й.-В. Гете від 23 серпня 1794 р. (субота) з Єни

Учора принесли мені приємну звістку, що Ви повернулися з подорожі. Отже, ми маємо надію, що, можливо, скоро побачимо Вас у себе, чого я, зі свого боку, щиро бажаю. Недавні бесіди з Вами порушили у мені усю масу ідей, бо стосувалися предмету, який мене жваво захоплював протягом кількох років. На багато, чого я з собою самим не міг узгодити, інтуїція Вашого духу (бо саме так я повинен назвати своє сукупне враження від Ваших ідей) пролила неочікуване світло. Мені бракувало об*єкта, тіла для деяких умоглядних ідей, і Ви мене привели на його слід. Ваш спостережливий погляд, котрий так спокійно і чисто спочиває на речах, не потрапляє у небезпеку збитися з пуття, що є вельми легко як для умоглядіння, так і для свавільної уяви, яка слухається лише сама себе. У Вашій правильній інтуіції міститься усе – і далеко повніше, – чого так тяжко дошукується аналіз; і тільки тому, що воно міститься у Вас як ціле, від Вас приховані Ваші власні багатства, бо, на жаль, ми пізнаємо тільки те, що членуємо. Тому духи, подібні до Вашого, рідко знають, як глибоко вони проникли і як мало вони мають причин запозичати у філософії, котра тільки й може навчатися в них. Вона здатна лише членувати те, що їй дано, проте власне давати – це справа не аналітика, а генія, котрий під неясним, але вірним впливом чистого розуму встановлює зв*язки за об*єктивними законами.
Уже давно – хоча й з чималої відстані – я стежив за ходом Вашого духу і зі щораз новим захопленням придивлявся до шляху, який Ви собі заздалегідь накреслили. Ви шукаєте необхідне у природі, але шукаєте його, йдучи найтяжчим шляхом, якого б остереглася людина зі слабшими силами. Ви берете усю природу вкупі, щоби пролити світло на одиничне: у всечасовості способів прояву Ви відшукуєте підгрунтя для пояснення індивідуального. Від простої організації Ви, крок за кроком, підіймаєтеся до складнішої, щоби врешті найскладнішу з них – людину – генетично вибудувати з матеріалу цілісної будівлі природи. Завдяки тому, що Ви, йдучи за природою, ніби відтворюєте людину –намагаєтеся проникнути у її потаємну сутність. Велика і справді героїчна ідея, що в достатній мірі показує, як Ваш дух у прекрасній єдності щільно охоплює багате ціле своїх уявлень. Ви, звісна річ, не можете сподіватися, що Вашого життя вистачить для досягнення такої мети, але вже обрати цей шлях є цінніше, ніж скінчити будь-який інший – і Ви обрали, як Ахілл в “Іліаді”, між Фтією і безсмертям. Якби Ви народилися греком, чи навіть італійцем, і були від самої колиски оточені чарівною природою й ідеалізуючим мистецтвом, то Ваша путь нескінченно скоротилася б, можливо, стала б зовсім зайвою. Тоді вже при першому сприйнятті речей Ви б обрали форму необхідного, і вже з першим досвідом розвинули б у собі великий стиль. Та оскільки Ви народилися німцем, оскільки Ваш грецький дух був занурений у цю північну світобудову, то Вам не лишається жодного іншого вибору, як або самому стати північним митцем, або за допомогою мислення відшкодувати своїй уяві те, що віднімає в неї дійсність, і таким чином ніби зсередини, раціональним шляхом породити Грецію. У ту епоху Вашого життя, коли душа творить для себе з зовнішнього світу свій внутрішній світ, Ви, оточені хибними образами, вже сприйняли дику північну природу, коли Ваш переможний геній, панівний над своїм матеріалом, ізсередини відкривав цю хибу і ззовні пересвідчився у цьому завдяки знайомству з грецькою природою. Тепер Ви мусили стару, вже нав*язану Вашій уяві, гіршу природу корегувати за кращим зразком, який створив із себе Ваш творчий дух, а цього можна досягти не інакше, як дотримуючись провідних понять. Але цей логічний напрям, який змушений обрати дух при рефлексії, недобре ладнає з естетичним, завдяки котрому він лише й творить. Таким чином, Ви маєте ще одну роботу: бо так само, як Ви переходили від споглядання до абстракції, тепер Ви мусите назад перетворити поняття в інтуїцію та перемінити думки у почуття, бо тільки через них може творити геній.
Приблизно так я оцінюю шлях Вашого духу, і чи маю рацію, те Вам найліпше відомо. Однак врядчи Ви можете знати (бо геній завжди лишається найбільшою таємницею для самого себе) про чудову гармонію Вашого філософського інстинкту з найчистішими результатами умоглядного розуму. Щоправда, на перший погляд здається, що не може бути більших протилежностей, ніж дух умоглядний, котрий виходить із єдності, та інтуїтивний, котрий виходить із багатоманітності. Але якщо перший, керуючись чистим, вірним відчуттям, шукає досвіду, а другий, керуючись самостійним вірним мисленням, шукає закону, то зовсім не виключено, що вони обидва зустрінуться на половині шляху. Втім, інтуїтивний дух має справу тільки з індивідуальним, а спекулятивний – тільки з родовим. Та якщо інтуїтивний дух є геніальний і відкриває в емпіричному характер необхідності, то він, щоправда, завжди породить індивідуальне, але наділене характером [родового]; якщо ж геніальним є дух умоглядний, котрий, піднімаючись над досвідом, усе-таки його не втрачає, то він породжує, щоправда, завжди лише родове, але здатне до життя і з грунтовним відношенням до дійсних об*єктів.

Але я помічаю, що замість листа збираюся написати наукову роботу – через живий інтерес, яким сповнила мене ця тема; і коли Ви не впізнаєте у цьому дзеркалі своєї постаті, то я Вас дуже прошу – не відвертайтесь од нього.
Невеликий твір Моріца, який ще на кілька днів у мене випрошує п. фон Гумбольдт, я прочитав із великою цікавістю і завдячую цьому творові кількома дуже важливими повчальними місцями. Це справжня радість: чітко усвідомлювати інстинктивний спосіб дії – котрий міг легко привести на хибний шлях – й таким чином обгрунтувати почуття законами. Коли простежити за ідеями Моріца, то мало-помалу бачимо, як із мовної анархії дедалі ясніше постає чудовий лад, і хоча у такому разі вельми проявляються хиби й обмеженість нашої мови, проте пізнаємо також її силу та розуміємо, як і для чого застосовувати її.
Твір Дідро – особливо його перша частина – дуже цікавий, і для такої теми він написаний із вельми повчальною добропорядністю. Цей твір я також прошу залишити ще на кілька днів.
Одначе було б добре зрушити з місця новий журнал, і якщо Ви зволите, аби перший випуск починався саме з Вас, то я наважуся запитати Вас, чи Ви погодитеся на те, щоби Ваш роман поступово друкувався у ньому. Вважав би за прояв великої ласки з Вашого боку, якби Ви повідомили мені, чи і як скоро надали б цей твір нашому журналові. Мої друзі, так само, як і моя дружина, просять пам*ятати про них, а я залишаюся сповненим великої поваги до Вас
найпокірнішим слугою
ФШиллер

Коментарі

“Ви повернулися з подорожі”. Йдеться про поїздку Гете разом із герцогом ваймарським до Дессау, Дрездена і Ляйпціга.
“Недавні бесіди з Вами” – низка розмов між поетами, які відбулися після першої найголовнішої, котру Гете описує в поданому нижче нарисі “Перше знайомство з Шиллером”.
“Між Фтією та безсмертям”. Фтія – батьківщина Ахілла; за міфом, Фатум дав Ахіллові можливість вибору між довгим, але бездіяльним життям у рідному місті й життям коротким, але сповненим слави – Ахілл вибрав друге.
“Невеликий твір Моріца”. Книжечка про німецьку просодію, надіслана Гете Шиллерові.
“Твір Дідро”. Мова про “Нескромні скарби”, за формою – це галантно-еротичний роман, у якому сатирично розвінчані звичаї французького двору часів Регентства і Людовіка XV.
“Чи Ви згодитеся на те, щоби Ваш роман...” Йдеться про твір Гете “Роки навчання Вільгельма Майстера”.

Переклав із німецької А.Гречкосій

Лист Шиллера, в якому він викладає своє бачення творчої натури Гете.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-07-12 23:35:34
Переглядів сторінки твору 7129
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.821 / 5.5  (4.431 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.714 / 5.5  (4.321 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
КЛАСИКА
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2013.07.26 18:35
Автор у цю хвилину відсутній