ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Євген Федчук
2020.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Поеми

 Наш Декамерон
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-26 20:33:49
Переглядів сторінки твору 246954
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.144 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФЕНТЕЗІ
ЩОДЕННИК
СУЧАСНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:47:05 ]
Свята правда, мій хороший :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 09:00:55 ]
Після такого чарівного прощання, о Маньєристе, я просто зобов'язана зникнути...


Дозволь – я зникну... променем
У сірому міжхмар’ї днів.
А повернуся спомином
Твоїх мрійливих снів.

Дозволь – я зникну... спокоєм
У дикім танці суєти.
А повернуся кроками
На стежечках крутих.

Дозволь – я зникну... леготом
У звиклім штилі почуттів.
А повернуся... щебетом
Світáнкових птахів.

Дозволь – я зникну... проліском
У хащах заздрісних марнот,
А повернуся полиском
Дзеркально чистих вод.

Дозволь – я зникну... квіткою
В холодно-сонній млі.
А хочеш…
Повернусь лебідкою
З любов’ю на крилі...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 13:02:32 ]
Після такого мала б повернутись...
Якщо я не образив, чи не стане "дутись"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 01:49:09 ]
А Дон Жуан навчає дам яСона,
він прагнув іншого, але сказали - цить!..
А нічого сліди на шиях залишати!..

Ми з Утесовим, для вас, о Мрійко, заспіваєм на прощання про наші стосунки...

Нічка летка,
ніжна, легка.
І лежить на долоні у мене
ваша досі незнана рука.
Змеркла блакить,
і місто спить.
Я на тиху мелодію вальсу
зазирнув і спинився на мить.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, - утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о скажіть хоча б слово,
хоч одне на обох.

Прошу, кружіть!
Вірно дружіть!
А що я танцювать розучився,
то мене ви шляхетно простіть.
Сонцю услід
завтра - в похід.
Покидаючи ваше містечко,
я пройду біля ваших воріт.

Ми такі незнайомі, і дім
мій у далечі дальній, - утім
відчуття наче знову
біля рідного дому...
Після бур і тривог
ми танцюємо вдвох,
о скажіть хоча б слово
на обох, за обох.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 01:53:16 ]
яка красива пісня. і сумна.
чому все так із нами, а, Галантний? ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 12:58:59 ]
У радості знайду я суму трохи,
аби вдихалися усіх сердець знемоги...

Хіба із нами інше - ніж із світом,
де шанси є завжди, найперше, літом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:26:01 ]
так, шанси є завжди.
та не у всіх,
а ми в полоні радісних утіх
цього не розуміємо, юначе,
лише дивуємось: чому це серце плаче?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 14:34:58 ]
Напевно доля це моя - така сумна,
чому ж на серці туга, я не знаю,
подумав, що тебе ось розпитаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:40:27 ]
виходить, я в печалі не одна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 14:03:28 ]

Була у мене думка "монастирська", звісно,
чи не придумати вам Гімн для Ордену свого?
Одна строфа від Лицарів, наступна Дамська,
ось тільки музика яка? Циганська чи Дворянська?

Здається в музиці найкращий з лицарів - яСон?
яСоне, розірви свій сон!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 09:14:29 ]
Щось на кшталт,
"Нехай живе Дракон, нехай живе Дракон,
нехай живе Дракон!!!" ? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-30 08:51:41 ]
Сусіди наші з півночі ось уже повним ходом пишуть відповідні композиції...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ланселот Музограй (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 09:17:35 ]
Брате Жуане, давай повбиваємо отих Драконів, що сидять всередині наших прекрасних дам і знову обернемо їх на прекрасних леді, до яких приємно залицятися. Вони просто знудилися, бачать, нема лицарів, щоб їх розважити, то вже й згодні драконитися. Не допустімо цього. Роздраконьмо драконів у наших серцях - ах-ах!
О пані рудокоса!
Задля Вашої усмішки
Буду битись і не трішки -
З Малаганом і з драконом,
З Торквемадою й Нероном...
Щоб розвіялись печалі
У далекий світ відчалю.
Після бою знов прилину
Й подарую Вам перлину
І пісенну й поетичну -
Єретично-еротичну.
В Ланселота це - закон,
Вийдіть мила на балкон.
Вийдіть, вийдіть, в мить потрібну
Я конем до Вас дострибну,
Ніжно ручку поцілую,
Квіти Вам я подарую
А іще - прошу повірить -
Сумочку з Дракона шкіри!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 09:20:15 ]
Тут, брате Ланселоте, - таємниця.
Дракони різні є - одним далася цільність, - стають такі богами, а інші, що не впоралися з цим - із багатьма страждають головами і змушують страждати всіх навкруг.
Ти лицар проти сутностей таких, а не супроти досконалих богів.

Тож, розумієш, спершу обережно
потрібно з'ясувати з ким вона,
твоя Прекрасна і жадана Дама,
не зрозумів я до пори до часу
такої істини простої і попав,
покараний був строго й справедливо,
і знов ж таки, цілунок рятівний,
Прекрасної, позбавив од Покари.

Тож вип'ємо за те, щоб наші очі
зуміли розрізняти світло й тінь,
і щоби нам не надто діставалось! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:15:55 ]

Красуні, ви вже тут чи можу наповняти келихи мартіні?
Я випив тост би за жіночу ніжність, яка буває інколи такою чарівною, і за жіночі ласки, які прекрасно виглядають і тоді, коли немає в ліжку чоловіка.
Отож я п'ю за таємниці ваші, які нас надихають й на страждання, але воно буває і таким чудесним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:25:07 ]
Коли немає вдома чоловіка
Жіночі ласки виглядають так:
Спочатку хтось спускається із стріхи
Або вилазить на високу вежу
(По ходу дії скидує одежу і сором
У передчутті палхої втіхи...)
І ліжко й шафа - словом, гарнітур,
Привезений здалеку чоловіком
Давно вже звикли до таких тортур
Та не витримують (за статусом і віком)
Азарту пристрасті.
Тому, чарівний доне, наповніть келихи
В передчутті армагедону.
Меблевого.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:30:33 ]
О так, звичайно, це ще той сюжет,
подеколи я сам ним користався... :)

Але я п'ю за ті жіночі ласки,
які без чоловічого єства,
коли красуні в ліжку сам на сам...

Ніколи не вважав таке гріховним,
якщо, звичайно, жінка не вдає,
що чоловік вона, хоча і в сукні.
Ну дарувала подрузі ті ласки,
які для чоловіка, наче мла,
яку проходиш в пошуку звичайних
для нашого начала варіацій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:44:40 ]
Подекуди мені Декамерон
Нагадує такі сапфічні ласки...
Жінки і співрозмовниць тут собі
Знаходять, може й співучасниць,
Співмешканок, подекули співвласниць
Мужів - чарівних, тільки - віртуальних.
Вони завжди в гонитві за руном, вином
Кіном чи іншим доміном. Концептуально
В такому випадку створити свій закон
І тішитись жінкам жінками власне...
Але Дракон...
Йому то не сподобається, знаю.
Він любить не розбещених дівчат.
Про це і давні книги не мовчать:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:50:47 ]
Повинні бути межі, - він говорить, -
бо межі змушують здійматись вище,
аби їх перескочити, та вище
вже інші межі, і таке зростання
не є гріхом, принаймні для Дракона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Салар Уюні (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 18:53:49 ]
Це змова:) Межі не без меж:)


1   ...   37   38   39   40   41   42   43   Переглянути все