ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
2024.05.01
17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оксамитка Блажевська (1988) /
Проза
Безе-сторі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безе-сторі
От я дуже люблю безе. Правда, їм його досить рідко, на праздніки, як-то кажуть.
Безе мені навіть допомогло здати бакалаврський іспит. Я, до речі, перед іспитом написала віршик про цей же іспит. Моїм друзям він подобається не тому, що він про іспит, а тому, що там є слово "безе". Подаю цей віршик цілком і повністю
Іспит
Міряю дистанції словами
А в голові так порожньо
Завтра, можливо,
Вирішиться моє життя
А я сиджу і їм безе
І я вже не знаю,
Плакати мені чи сміятися.
Знання, як ті метелики,
Спробуй ухопи
Часу, як завжди, не вистачає
Його не існує взагалі
І тут втілюється "закон тісного часу" -
Все стискується,
Згортається в одну-єдину метафору -
Іспит...
Ну ви зрозуміли, що безе тут взагалі ні при чому, тут сама суть, що, блін, завтра іспит і шо ж з цього вийде. Але безе - настільки яскравий образ, що неможливо не помітити. Тут він навіть грає роль якогось стимулятора відпочинку, типу - завтра іспит, а я собі тихесенько жую безе, і мені всьо пофіг (як співає група "Інь-Янь").
Що таке "Закон тісного часу"? це, до речі, з твору Осьмачки "Майстри часу", який я прочитала перед екзаменом. Справді, коли щось важливе відбувається, то час стискається, протягом нього відбувається дуже багато подій, які навіть можуть змінити твою долю.
Безе - смачне, дуже смачне, цей застиглий шматочок крему приносить масу задоволення і ... відчуття плинності подій. Так, ти з"їси - і відчуваєш, що наступне безе ти з"їсиш ще нескоро, оскільки або не хочеш набрати лишню вагу, або не маєш фінансів, щоб його придбати, або ще якісь причини (у кожного свої). Але ти будеш мріяти про безе і уявляти собі його. Безе - символ чого досяжного, але досягнутого зусиллями. Водночас - і символ перепочинку між нескінченними справами твого життя. Може, і для когось не буде взагалі нічим, може, хтось його не вживає. Це мене не дуже хвилює. Безе - це мініатюрне біле щастя!! Саме у ту мить, коли ти поглинаєш це "щастя", ти розумієш, що насправді щастя плинне, воно з нами не завжди, але воно прокидається в нас, коли ми цього хочемо (неважливо - чи свідомо, чи несвідомо). Щастя не треба шукати - воно в нас!! Жаль, що багато хто цього не розуміє. Не буду нічого радити, але для себе зрозуміла, що безе - частина моєї життєвої філософії.
А, хочу сказати ще про одну рису цього вірша - слово "Іспит" майже співзвучне зі словом "їсти"... на це вказала моя подруга.. і це, мабуть, невипадково...
Тож їжте на здоров"я і насолоджуйтесь щастям, що у вас є))) Солодкого життя))
Безе мені навіть допомогло здати бакалаврський іспит. Я, до речі, перед іспитом написала віршик про цей же іспит. Моїм друзям він подобається не тому, що він про іспит, а тому, що там є слово "безе". Подаю цей віршик цілком і повністю
Іспит
Міряю дистанції словами
А в голові так порожньо
Завтра, можливо,
Вирішиться моє життя
А я сиджу і їм безе
І я вже не знаю,
Плакати мені чи сміятися.
Знання, як ті метелики,
Спробуй ухопи
Часу, як завжди, не вистачає
Його не існує взагалі
І тут втілюється "закон тісного часу" -
Все стискується,
Згортається в одну-єдину метафору -
Іспит...
Ну ви зрозуміли, що безе тут взагалі ні при чому, тут сама суть, що, блін, завтра іспит і шо ж з цього вийде. Але безе - настільки яскравий образ, що неможливо не помітити. Тут він навіть грає роль якогось стимулятора відпочинку, типу - завтра іспит, а я собі тихесенько жую безе, і мені всьо пофіг (як співає група "Інь-Янь").
Що таке "Закон тісного часу"? це, до речі, з твору Осьмачки "Майстри часу", який я прочитала перед екзаменом. Справді, коли щось важливе відбувається, то час стискається, протягом нього відбувається дуже багато подій, які навіть можуть змінити твою долю.
Безе - смачне, дуже смачне, цей застиглий шматочок крему приносить масу задоволення і ... відчуття плинності подій. Так, ти з"їси - і відчуваєш, що наступне безе ти з"їсиш ще нескоро, оскільки або не хочеш набрати лишню вагу, або не маєш фінансів, щоб його придбати, або ще якісь причини (у кожного свої). Але ти будеш мріяти про безе і уявляти собі його. Безе - символ чого досяжного, але досягнутого зусиллями. Водночас - і символ перепочинку між нескінченними справами твого життя. Може, і для когось не буде взагалі нічим, може, хтось його не вживає. Це мене не дуже хвилює. Безе - це мініатюрне біле щастя!! Саме у ту мить, коли ти поглинаєш це "щастя", ти розумієш, що насправді щастя плинне, воно з нами не завжди, але воно прокидається в нас, коли ми цього хочемо (неважливо - чи свідомо, чи несвідомо). Щастя не треба шукати - воно в нас!! Жаль, що багато хто цього не розуміє. Не буду нічого радити, але для себе зрозуміла, що безе - частина моєї життєвої філософії.
А, хочу сказати ще про одну рису цього вірша - слово "Іспит" майже співзвучне зі словом "їсти"... на це вказала моя подруга.. і це, мабуть, невипадково...
Тож їжте на здоров"я і насолоджуйтесь щастям, що у вас є))) Солодкого життя))
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію