ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Рецензії

 АДАЖИО “ЮЛИЯ” О книге Юлии Бережко-Каминской «МІЖ ВИДИХОМ І ВДИХОМ»
Некоторые, а может быть, и больше того, стихотворения, которые вошли в эту Книгу, Юлия показывала мне и раньше, но Книга, естественно, – другое, не просто подборка стихотворений, сшитых одной обложкой.
Почти неделю мы с Книгой прожили вместе, действительно общались: я перелистывал страницы, читал, вчитывался, перечитывал, что-то отмечал – карандашом на полях в Книге или просто – следами, «отметами» в памяти…
Она, Книга, сначала немного гостевая, приемная что ли, все-таки позволяла мне, моим глазам и рукам, уму и сердцу, чему-то еще там все это проделывать: читать, познавать, исследовать, анализировать, и со временем, вернее – через несколько дней и ночей, мы познакомились, сблизились, узнали друг друга получше, хотя, разумеется, не до конца, не до исчерпания, что, как и при общении с человеком, в принципе невозможно, и, главное, пожалуй, отношения наши сделались доверительными…
Что-то я рассмотрел, узнал, прочувствовал... Что-то, конечно, осталось „за кадром”... И это – естественно... Не все исчерпаемо – в любом человеке и в книге...
Что-то такое, надеюсь, и Книга – обо мне узнала...
Потому что мы друг от друга ничего не скрывали.
И потому что с нами все время незримо была и сама Юлия…

Вообще-то они похожи – Юлия и ее новая Книга, обе на одно лицо – Юлино, естественно, и Юрий Косин своим снимком-портретом однозначно подтверждает это – смотрите, всмотритесь – и в Книгу, и в Юлию!..
Обе – чудные, милые, светлые, ясноглазые юные женщины, с открытым взглядом и сердцем, мягкими чертами нашей земли и людей и прочее – в таком же роде... И тихостью, миропокоем Ворзеля...

Ну, конечно же, – это интимная лирика, так даже: интимная женская лирика.
И хотя я больше расположен к просто лирике и безродной, а не „мужской” или „женской”...
Но почти все читается с интересом, вниманием, увлечением...
Может быть, не так буквально, что „между выдохом и вдохом”, но на одном дыхании – если есть на то время...

Еще одна моя читательская движущая сила, замечательная особенность Книги – доверительность, вот здесь, сказал бы, – интимность отношения Автора ко мне, как читателю, потому что, кажется, – это мне одному доверяет Автор свои сокровенности...

И мастерство – уже сейчас совершенно очевидное, естественное, природное, как будто изначально заложенное в природе человека, а не приобретенное какими-то чрезвычайными усилиями. И вполне способное, готовое, расположенное к развитию, совершенствованию...
И письмо, стихосложение, стихосотворение – в меру зрелое и уверенное, и, вместе с тем, легкое, прозрачное, спокойное, не усложненное какими-то изысками, вывертами, цирковостью, театральностью, всякими там декорациями, конструкциями, композициями, наворотами, наговорами, бросками, избыточным эпатажем и т.д.
И себя никто не выставляет, при всей откровенности...

И необычные авторские рисунки – белым по синему, белыми точками по синему своду!
Это не иллюстрации, скорее – еще одна, самостоятельная параллельная тема жизни и поэзии Автора, своеобразный, но, несомненно, – тоже текст. Только он иначе читается: надо всмотреться, войти в содержание, сюжет этой графики, этих графических текстов, прочитать, разгадать, осознать, если удастся… Правда, помогает созвучие с текстом печатным – словным и строчечным…

О чем эта Книга? Разумеется, о любви и обычных, неизбежных составляющих, элементах этой стихии, включая все времена года, но более всех – осень, тоску, страдания, боль и т.д. Всего этого (последнего), довольно много, это и удивляет несколько, с оглядыванием на возраст и жизненный опыт Автора, но и проявляет, подтверждает, свидетельствует саму ее живость…

Конечно, есть Стихотворения, и их немало, которые видишь и слышишь, чувствуешь сразу – уже при первом касании, с первых же слов и звуков, созвучий – в них и с тобой. Как правило, они явно выходят за рамки этого формата и стиля – т.н. интимной женской и камерной лирики, они внеличностные и внеформатные, так кажется, что над землей они и бытом, над нами тоже и выше нас, всех наших сегодняшних страстей, любовей, забот, переживаний, страданий, тревог и страхов...
Эти Стихотворения, конечно же, выделяешь, читаешь и перечитываешь, и хочешь читать вслух своим собственным голосом, слышать еще и такое звучание, еще раз и таким образом удостовериться в созвучии со- и единодушии. И они, как по мне, могли бы, без всяких других приложений – сопровождающих, дополнительных стихотворений составить содержание этой Книги, саму Книгу. И Книга ничего бы не потеряла, даже напротив, думаю...

Еще раз, в заключение: всегда новая книга – это большое событие в жизни автора, и эта Книга для Юлии – тоже, несомненно, событие, и мне они обе – Книга и Юлия всячески – и поэтически, и по жизни – нравятся, и это также несомненно и немаловажно.

Пожелание – продолжать поиски, жить, любить, писать... Лирику, конечно.
Хорошо бы так – без оговорки, определения, предостережения, что она интимная...
И пусть всегда звучит Ваше Адажио – по вінця, по вінця...

Спасибо Вам, Юлия, Книга, за внимание и доверие!..

Владимир Ильин, киевлянин, поэт, профессор.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-02 23:24:34
Переглядів сторінки твору 1969
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній