ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.12.10 13:25
Якби мені зір коршака,
зіниці – гострі шпиці –
я б землю не навідував,
я б землю озирав!
Я б з викопного горщика
з трипільської землиці
зростав із зерня в ідола –
і смерть на смерть скарав!

Н Кап
2019.12.10 12:42
Дозвольте на вухо...
Лиш вам... По секрету...
Ви тільки нікому про це не кажіть!
нехай пропонують корону... карету...
хоч пів-королівства - будь-ласка,мовчіть!

І навіть якщо вам
підсунуть принцесу

Олександр Сушко
2019.12.10 11:30
Ступаючи поміж кривавих цят
Вплітаю світло в музику мінорну.
А річка - без початку і кінця,
По кризі - блюдця чорних ополонок.

Штовхає боривітер у плече,
Аби у вир шубовснув з головою..
У ближній каламуті - втрати щем,

Ігор Деркач
2019.12.10 09:47
Як хочеться вернутись у світи
дитячої мети на перепутті
тай іншою дорогою іти
у паралельно обране майбутнє.

І як не набираю висоти,
а тягарі усе ще не забуті
і нічого заради суєти

Галина Михайлик
2019.12.10 09:37
Все як завжди: початок&кінець.
Інтрига тільки «як?», «коли?», «навіщо?».
…В єдину мить дерева стали нижчі,
а стежка розчинилась навпростець…

Чи, хепіенд? Розв’язка і фінал -
фортіссімо акорд на ноті щастя!
…Сюжетний вузол саморозрубався

Віктор Кучерук
2019.12.10 08:12
Г. С...
Стосунків наших пізню зав’язь
Руйнує ранній холод чвар,
Хоч ми обоє намагались
Незгоди стримати удар.
Стражденним душам на догоду,
Не оберталися назад, –
Раділи будь-якій погоді

Микола Соболь
2019.12.10 05:23
Вона любить зорі ясні,
Дерева од інею срібні,
Сніги до перини подібні,
Короткі, насуплені дні.
Милується нині зима
На те, як веселі синички
Під вікна летять з годівнички,
Бо стужа до серця пройма.

Олександр Сушко
2019.12.10 03:56
Правду говоритиму навмисно,
Істина сьогодні на кону:
Лапу шобтиздохові потисну,
А тобі руки не простягну.

Бо собака ліпша за людину,
Віддана як жінка, їсть усе.
Ти ж мене кладеш під гільйотину

Ярослав Чорногуз
2019.12.10 00:25
Учу усіх я жити безоглядно,
Люблю, щоб ззаду сунула людва.
В трусах порвалась нитка Аріадни,
І обірвався на Голготу шлях.

Хвилююся у розпачі німому –
Рятуй же, любко, ну хіба це жисть?
Хтось викликав мені швидку з дурдому,

Тамара Шкіндер
2019.12.09 21:50
Не поранюсь об сни,
По їх лезу вернусь у минуле.
Мить і вічність злітають у небо
По сходинках хмар.
Відштовхнусь від стіни,
Де туманами днів потонулих
Оповиті серця.
І до сонця майну, як Ікар.

Ярослав Чорногуз
2019.12.09 18:07
Тихо алеєю йду,
Змовкла пташина розмова…
Нічка принишкла в саду,
Затишна нічка зимова.

Так, ніби зірку ясну
Місяць торкає за плечі…
Ніченьку враз пригорнув

Ігор Деркач
2019.12.09 17:40
Минає все – жага, жура, очарування,
любов, що першою була, і є остання.
Уже ніяку не найду,
і поки фею заведу,
іду у баню.

У неї заночую і... захочу чаю.
Ні, я не п’ю, але і їй не наливаю.

Олександр Сушко
2019.12.09 16:26
Проти кого тепер заряджати пістолі?
Хто мій друг незрадливий? Хто вчаєний тать?
Москвомовне хохлятко дрімає у льолі,
Брат із жінкою сваряться..."бля", "перемать"...

Чорну вервицю слів, запозичену в чорта,
Звикнув чути щоденно племіш-гаволов.

Н Кап
2019.12.09 13:39
Чи не тому, що я тобі - ріка?
(Дорога? Перепона? Бездоріжжя?)
не знаєш сам до часу. Але ніжність
росте крізь ніч, що мов земля, глевка.
Що мов вода, якій немає дна.
Пребілий день пресинім снігом
повен.

Сергій Губерначук
2019.12.09 13:25
Україно рідна –
Вкраїно моя,
люблю тебе щиро,
милая земля!

Ліси, степи, луки,
і Дніпро реве.
Ні за які муки

Микола Соболь
2019.12.09 07:25
Укрий, тумане, стомлені дерева
Допоки сніг блукає поза містом
Хай горобина полум’я намистом
Освітлює густе, грудневе мрево.

Сіріє день одразу по обіді,
Сиріє сонце та не хоче гріти,
Оголені хитає вітер віти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Писака Писав
2019.11.07

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гололобов (1989) / Поеми

 Зуль-Карнайн (міні-поема, що писана білим дольником)

Вони питатимуть у тебе про Зуль-Карнайна.
Скажи: «Я вам розповім історію про нього».

Коран, 18:83

Господь на землі Зуль-Карнайну подавши підтримку,
Вказав всі шляхи, що ведуть до досягнення цілей.
Обрав Зуль-Карнайн шлях собі і пішов ним. Дійшовши
До заходу сонця, сідало яке у джерельце,

Забруднене й мовби киплячий котел лиховісне,
Побачив людей, у поселенні близько води.
Промовив Аллах: «Зуль-Карнайне! Ти можеш скарати
Людей цих або милосердя явити до них!»

А той відповів: «Хто грішив – покараємо, звісно,
А потім ці грішники перед Аллахом предстануть,
Вже Він їх суворо тоді покарає і страшно.
А тих, хто увірував й чинить добро повсякденно, –

Тому нагорода від нас і легкі повеління,
Яких виконання приємне, бо добрі вони!»
Тоді Зуль-Карнайн на схід сонця направив дорогу.
Побачив людей там, від сонця покрову не мають.

Аллах не подав їм від променів жодного сховку.
Такими побачив їх там Зуль-Карнайн – і лишив так,
І з цього моменту Господь все про нього дізнався.
А сам Зуль-Карнайн, не спиняючись, далі вже рушив.

Коли підійшов він до гір із проходом між ними,
Побачив народ, який жив на підніжжі цих гір.
Ці люди заледве могли зрозуміти почуте,
Але, Зуль-Карнайна, помітивши тільки, сказали:

«О Зуль-Карнайне! Знай-бо, народи Йа’джудж і Ма’джудж
(Які по-інакшому Гог і Магог ще зовуться)
Чинять нечестя велике на давній землі!
Ми б заплатили данину тобі, якби ти

Стіну між ними і нами велику поставив!»
Тут Зуль-Карнайн відповів їм, промовивши так:
«Те, чим Аллах наділив мене, – ліпше данини!
Поміч найкраща – то сила, що в ваших руках!

Силу прикласти – і буде стіна пречудова!
Ви принесіть мені балки залізні скоріше».
Коли він заповнив залізом між горами простір,
Знову промовив до люду: «Міхи роздувайте!»

Стало залізо розпеченим, наче вогонь.
Тепер Зуль-Карнайн наказав: «Розпечену мідь ви
Несіть – а я виллю її на залізо пекуче!»
І стала стіна, вже народи Йа’джудж і Ма’джудж

Ніяк перелізти її, ані проламати не здатні.
Сказав Зуль-Карнайн: «Це милість Аллаха до вас!
Коли ж прийде час збуватись обІцянкам Божим –
Зрівняє Він стіну з землею, Його обіцяння –

То Істина є неминуча, і станеться точно та вірно!»
В той День з Волі Божої люди, мов ріки, поллються,
Змішаються в натовпі й раптом Сурма зазвучить!
Господь всіх збере і Пекло надасть нечестивим,

Їм очі відкриються, що були пеленою закриті.
Знамення Аллаха не бачили люди, і вуха
Закриті були в них, не чули вони Його слів.
Вони не згадали про Господа жодного разу

І Істина вкрита від них серпанком була.

(2010)

Поема є поетичним переказом уривку зі Святого Корану. Писана поема білим дольником. Тому і читати її потрібно специфічно, дотримуючись особливого поетичного наголосу, беручи до уваги, що в кожному рядку поеми - 5 наголошених складів (поетичних). Зуль-КарнАйн - стародавній праведник (пророк), що розповсюджував віру в Єдиного Бога - Аллаха.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-22 22:33:03
Переглядів сторінки твору 1195
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.078 / 4.97)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.610 / 4.75)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕПОС
ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2015.09.24 04:15
Автор у цю хвилину відсутній