ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.25 12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.

Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин -
То спробу я таку хіба зроблю?

Володимир Невесенко
2026.04.25 12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.

Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих

Тетяна Левицька
2026.04.25 10:35
А він не знав, кого любив: мене чи неньку?
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?

Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?

Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.

Віктор Кучерук
2026.04.25 06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль

хома дідим
2026.04.25 05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Гололобов (1989) / Поеми

 Зуль-Карнайн (міні-поема, що писана білим дольником)

Вони питатимуть у тебе про Зуль-Карнайна.
Скажи: «Я вам розповім історію про нього».

Коран, 18:83

Господь на землі Зуль-Карнайну подавши підтримку,
Вказав всі шляхи, що ведуть до досягнення цілей.
Обрав Зуль-Карнайн шлях собі і пішов ним. Дійшовши
До заходу сонця, сідало яке у джерельце,

Забруднене й мовби киплячий котел лиховісне,
Побачив людей, у поселенні близько води.
Промовив Аллах: «Зуль-Карнайне! Ти можеш скарати
Людей цих або милосердя явити до них!»

А той відповів: «Хто грішив – покараємо, звісно,
А потім ці грішники перед Аллахом предстануть,
Вже Він їх суворо тоді покарає і страшно.
А тих, хто увірував й чинить добро повсякденно, –

Тому нагорода від нас і легкі повеління,
Яких виконання приємне, бо добрі вони!»
Тоді Зуль-Карнайн на схід сонця направив дорогу.
Побачив людей там, від сонця покрову не мають.

Аллах не подав їм від променів жодного сховку.
Такими побачив їх там Зуль-Карнайн – і лишив так,
І з цього моменту Господь все про нього дізнався.
А сам Зуль-Карнайн, не спиняючись, далі вже рушив.

Коли підійшов він до гір із проходом між ними,
Побачив народ, який жив на підніжжі цих гір.
Ці люди заледве могли зрозуміти почуте,
Але, Зуль-Карнайна, помітивши тільки, сказали:

«О Зуль-Карнайне! Знай-бо, народи Йа’джудж і Ма’джудж
(Які по-інакшому Гог і Магог ще зовуться)
Чинять нечестя велике на давній землі!
Ми б заплатили данину тобі, якби ти

Стіну між ними і нами велику поставив!»
Тут Зуль-Карнайн відповів їм, промовивши так:
«Те, чим Аллах наділив мене, – ліпше данини!
Поміч найкраща – то сила, що в ваших руках!

Силу прикласти – і буде стіна пречудова!
Ви принесіть мені балки залізні скоріше».
Коли він заповнив залізом між горами простір,
Знову промовив до люду: «Міхи роздувайте!»

Стало залізо розпеченим, наче вогонь.
Тепер Зуль-Карнайн наказав: «Розпечену мідь ви
Несіть – а я виллю її на залізо пекуче!»
І стала стіна, вже народи Йа’джудж і Ма’джудж

Ніяк перелізти її, ані проламати не здатні.
Сказав Зуль-Карнайн: «Це милість Аллаха до вас!
Коли ж прийде час збуватись обІцянкам Божим –
Зрівняє Він стіну з землею, Його обіцяння –

То Істина є неминуча, і станеться точно та вірно!»
В той День з Волі Божої люди, мов ріки, поллються,
Змішаються в натовпі й раптом Сурма зазвучить!
Господь всіх збере і Пекло надасть нечестивим,

Їм очі відкриються, що були пеленою закриті.
Знамення Аллаха не бачили люди, і вуха
Закриті були в них, не чули вони Його слів.
Вони не згадали про Господа жодного разу

І Істина вкрита від них серпанком була.

(2010)

Поема є поетичним переказом уривку зі Святого Корану. Писана поема білим дольником. Тому і читати її потрібно специфічно, дотримуючись особливого поетичного наголосу, беручи до уваги, що в кожному рядку поеми - 5 наголошених складів (поетичних). Зуль-КарнАйн - стародавній праведник (пророк), що розповсюджував віру в Єдиного Бога - Аллаха.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-22 22:33:03
Переглядів сторінки твору 1774
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.078 / 4.97)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.610 / 4.75)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕПОС
ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2015.09.24 04:15
Автор у цю хвилину відсутній