ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 КЛИНИКА НА ДОМУ
КЛИНИКА НА ДОМУ

Не знаю, имело ли какое-то отношение к его ночным занятиям то, что был он высокий, стройный, атлетического сложения и к тому же еще и красив. Может быть. Но то, что его рабочее место всегда превращалось как бы в подиум конкурса красоты, – это подтвердят все, кто знал Юру.
Хоть мы и работали в разных фирмах, наши объекты находились в одном и том же огромном комплексе. Дежурства проходили в ночное время. Я охранял на улице закрытый супермаркет, а Юра находился внутри, где было несколько кинотеатров, кафе и небольшие киоски. Иерусалимские ночи даже летом не балуют теплом. И хочешь – не хочешь, приходилось все же заглядывать вовнутрь, чтобы согреться чайком или кофе. А Юра, будучи своим и в кафе, где работали девушки, нет-нет да и приносил оттуда то пирожные, а то и солидный кусок торта. Это когда после последнего сеанса публики почти что не было в фойе. Когда же уходил домой и обслуживающий персонал кинотеатров и кафе, Юра просил меня присмотреть за его объектом, так как он, дескать, должен во что бы то ни стало съездить по одному срочному делу.
Но проходил час-другой, иногда и больше, а тот, кто считался ответственным за объект, все не приходил. Я уже начинал волноваться и не знал, что отвечать, если вдруг появится проверяющий из его фирмы. Где-то под утро Юра наконец-то приезжал какой-то усталый и разбитый и только спрашивал, не сержусь ли я за столь продолжительную отлучку да был ли кто-нибудь из начальников.
– Никак не получалось раньше. Вы уж извините, Б-га ради...
Но приходило очередное дежурство, и картина повторялась. Как-то, когда пришлось просто-напросто врать его начальству по телефону, что охранник ушел проверять помещение, я высказал Юре все, что я о нем думаю. Дескать, ты получаешь удовольствие, а я отдуваюсь да еще и грех на душу беру.
– Если бы удовольствие, – только и ответил парень.
– А как же иначе?
– Ладно, не сердитесь. Видимо, пришло время объясниться...
...Юра вырос в семье бухарских евреев, где воля родителей была беспрекословной. С детства ему выбрали невесту и ждали только момента, когда придет время обручения. Юра никаких чувств к своей избраннице не питал, а сказать отцу и матери об этом не отваживался. Молодых поженили. Семейная жизнь не клеилась, хоть и казалась со стороны счастливой. Жена постоянно ревновала, и не случайно. Отбою от интересных и намного сексуальней ее женщин не было. И молодой муж, как говорят, пошел по рукам...
...В Израиле у Юры появилась дочь, и отношения с женой мало-помалу начали налаживаться. Но пришло новое испытание – привычка жить на широкую ногу, ни в чем себе не отказывать. Усвоенная с юности на бывшей родине, она перекочевала и на новое место жительства. Хотелось всего и, главное, сразу – хорошая квартира, модная машина, застолья в ресторанах... Словом, нужны были деньги. Много денег.
Кто-то из “мастеров пожить” рассказал Юре о своем бизнесе и, не требуя никакой платы, дал несколько адресов богатых семей, где мужья страдали импотенцией.
– Твоя задача – “завести” мужика. Как только он “созреет” и ринется в бой, освобождай участок, забирай свой гонорар и – на все четыре стороны, – объяснил приятель.
– Но это же небезопасно, – выдал я первое попавшееся, что пришло в голову.
– Не совсем так. Я же имею дело с интеллигетными людьми. Да и выступаю не в роли любовника, а чаще всего еще и учу супругов сексуальным премудростям.
– Но чтобы учить других, надо самому пройти эту школу...
– Еще до женитьбы я научился всему тому, что сейчас преподаю, у мастеров секса. Так что впору писать книги...
– И каковы же результаты? Твои клиенты становятся пожизненным источником дохода?
– Нет. Многие уже не нуждаются в моей помощи, просто остались приятелями. А безнадежным советую обратиться к специалистам поопытнее меня...
Вскоре меня перевели на другой объект, и я попросту забыл о Юре.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-24 16:17:31
Переглядів сторінки твору 997
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.025 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.205 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 21:58
Автор у цю хвилину відсутній