ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.03.19 10:22
Дощові каплі дзвінко дріботять в весняні привідкриті двері.
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.

Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з

Олександр Сушко
2024.03.19 08:58
Домовлятися з ордою - святотацтво,
Все, що маєш, - стане згодом не твоє.
Хто не буде воювати - піде в рабство,
Хто сховався в нору - в ній згниє.

Бгати в пельку все, що бачиш - хиба!
Ліпше дай воякам! Поспіши!
Кухоль чаю та сухий окрайчик хл

Світлана Пирогова
2024.03.19 08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.

Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:

Микола Соболь
2024.03.19 08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?

Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба

Артур Курдіновський
2024.03.19 08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.

На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,

Віктор Кучерук
2024.03.19 05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…

Ніна Виноградська
2024.03.18 21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу") Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі

Іван Потьомкін
2024.03.18 13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:

«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з

Леся Горова
2024.03.18 08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Віктор Кучерук
2024.03.18 05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.

Микола Соболь
2024.03.18 05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,

Артур Курдіновський
2024.03.18 01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.

Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла

Володимир Бойко
2024.03.18 00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно. Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати. Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову. Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті. У гіганта мислі усе інше мізерне.

Оксана Дністран
2024.03.17 19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.

Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.

Іван Потьомкін
2024.03.17 18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Козак Дума
2024.03.17 18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…

Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика

 Львівські граблі (до подій 9-го травня 2011 у Львові)
Остап Кривдик, для УП _ Фото TCН.ua

9 травня 2011 року у Львові відбулися масові сутички між прихильниками ВО "Свобода", міліцією та "червонопрапорниками".

Провокацію організувала і підтримала діюча влада, у першу чергу - керівник львівської ОДА Цимбалюк та керівництво обласної міліції - адже саме міліція допустила розгортання величезного червоного прапора, і саме вона захищала і прикривала провокаторів, не вчиняючи щодо них ніяких дій.

Очевидно, рішення про такий формат приймалося у Києві - на рівні очільника МВС Могильова.

Спів-організатор провокації - ВО "Свобода", котре, попри заборону суду на масові заходи, дало необхідні "чорні фігури" для владної гри, своєю симетричною дією посилило меседж неокомуністичних маргіналів.

Декорацій вистачило: і зривання георгіївських стрічок із комуністичних пенсіонерів, і побиття місцевого "антифашиста" Калинюка, і розтоптаний вінок генконсула Росії у Львові Олега Астахова, і стрілянина "русскоєдиного" хулігана, і травмовані фотокореспонденти, і розбиті вікна в автобусах, і масові сутички із "Беркутом".

Зрештою, цього і слід було очікувати: давно заряджувана рушниця, що висіла на стіні, вистрілила. Тільки - хто стріляв і в кого влучили?

Символьна мета

Ключовий меседж, котрий хочуть донести організатори провокації: "Галичани проти ветеранів Радянської армії - отже, вони за нацистів".

Їм треба вкотре вбити клин між людьми Західної України та рештою українців. Їм треба знову зіткнути між собою наших дідів у громадянській війні - і хтозна, чи й не захочеться їм актуалізувати гасло "Победа деда - моя победа" сьогодні?

День перемоги у Львові. Міліція і люди

Другий, вторинний меседж - "комуністи і свободівці - брати по розуму". Абсолютно симетрична, можна сказати, синхронна дія - додаткове тому підтвердження.

Третє ключове повідомлення, заховане у провокації - "Львів - небезпечний".

Як результат, всеукраїнська суспільна дискусія зміщена із злочинної ролі СРСР у Другій світовій, із пам’яті про загиблих, із використання символіки ВВВ як "фігового листка" банкрутуючого режиму Януковича на неадекватність львів’ян.

І байдуже, що на стороні "Свободи" було тільки декілька тисяч людей - чи більше їх було під "Цісарською кавою" 30 травня 2000 року, коли натовп після похорону Ігоря Білозіра бив шибки і ламав двері нещасного генделика?

Переможці

Від провокації виграли проросійські провокатори: це — гарна причина набрати молоду активну поросль. Тепер хуліганити можна буде, захищаючи "пам"ять і славу дідів", відчуваючи за собою моральне право "бити бандеру" у своєму Дніпропетровську, Донецьку, Одесі чи Києві. Тепер у них є право на наступний хід "білими фігурами", на який знову доведеться реагувати.

Виграла й Партія Регіонів: вона подала сигнал "своєму" електорату про спільні цінності, відволікла його увагу від зростання цін на товари споживання і комунальні послуги, на закриття шкіл, і втягла їх в безкомпромісну війну за символи, унеможлививши насильством адекватний діалог між "сторонами".

Виграв Кремль: проведено успішну роботу на розкол України, гуманітарна позиція української влади скопіювала кремлівську, а антикомунізм укотре зведено до "галичанства". Реваншистський ренесанс СРСР прийшов і в Україну. Крім того, картина "ворога" для внутрішньоросійського вжитку - знову чітка, як ніколи.

Переможені

Програла українська опозиція. Сьогоднішня бійка - це її 9 березня 2001 року.

Потенційний соціальний протест проти влади, що майже дозрів, розколото ставленням до символів ВВВ, а відтак - задушено у зародку, морально здискредитовано застосуванням насильства. Схід після цього не захоче протестувати разом із Заходом, а Центр відмежується від одіозних дій львівських радикалів.

Програв Львів в цілому: його буде успішно шельмовано в українських, російських і світових медіа як територію небезпеки і нетолерантності, де опозиція так само зневажає демократію, як і влада, і де антикомунізм - так само неадекватний, як і його опонент.

Програла ВО "Свобода": акції під червоними прапорами успішно відбулися у всіх ключових містах Галичини - Львові, Івано-Франківську та Тернополі.

Сутички не досягли цілі - і не могли їх досягти. Навіть якщо "свободівцям" вдалося б проломати "беркутівців", чи були б побиті львівські старці-енкаведисти, котрі скоро стануть перед Божим судом, встановленням правди і відновленням справедливості?

Що буде далі?

Справу щодо масових заворушень відкриють "за фактом" і або успішно похоронять, або повісять на когось із "свободівців", таким чином ще сильніше розкручуючи її як "єдину реальну альтернативу режиму".

Влада знайшла хороший привід для посилення "антинаціоналістичної" (а, по суті, антиукраїнської) риторики. Наскільки їй вдасться роздмухати цю істерію і навішати локшину про свою "об’єднавчу роль" - покаже час, але перший крок є успішним.

Стрілянина в День Перемоги у Львові

Влада покомуністичнішає, відбудеться подальша реабілітація комуністичних символів і практик. Можливо, червоні прапори залишаться висіти на багатьох урядових установах і надалі, як це сталося, наприклад у Сумах з державним архівом, де червоний прапор повісили ще за тиждень до 9 травня)

Вихід є?

Як можна вийти з глухого кута?

У першу чергу це - зміна свідомості галичан із локально-галицької на всеукраїнську, перехід "ментального Збруча". Це - прийняття того факту, що для людей з-за Збруча 9 травня є важливим днем, який болить до сьогодні - і святкується по-радянськи тому, що ніхто не зміг запропонувати альтернативного адекватного не-радянського формату.

Галичани мають прийняти той факт, що радянські воїни для людей Великої України - "наші", банально тому, що саме в цій армії воювали до її перемоги і гинули їхні родичі. Необхідна повага і увага, терпіння і послідовність у діалозі.

У другу чергу це - широке просвітництво в центрі і на Сході України щодо справжньої суті Другої світової війни, її виновників і її наслідків.

Існує кричуща потреба "україно-українського примирення", як каже Грицак. Внуки ветеранів повинні зрозуміти, що комуністична імперія перемогла нацистську, але від цього українці не перестали бути її рабами. Сталін і його спадкоємці не припинили нищити українську пам’ять, мову і культуру. Боротьба Холодноярців і інших отаманів 1920-х років проти комунізму дає чітке розуміння того, чим була альтернативна УПА для людей Центральної України.

По-третє, це - нова якість антикомунізму, котрий повинен довести до нового Нюрнберзького трибуналу.

Це - нова якість націоналізму, громадянський інтелектуальний патріотизм, що стане альтернативою радикалам, потреба якого настільки очевидна у критичний для нашої держави час.

Насамкінець

Спадок 9 травня 2011 року відгикуватиметься українцям: запах насильства отруюватиме довіру між українцями різних переконань як мінімум ще кілька років.

Тоді режим Януковича здеградує до повного кадрового, економічного і символьного банкрутства, забравши із собою в еміграцію, крім вкрадених мільярдів, сентимент до померлої Імперії, збудований кістьми її вбитих, загиблих і знищених рабів.

Культ сталінської перемоги збанкрутує разом із режимом, звільнивши місце для вшанування загиблих і для звичайної людської пам’яті.

Радянський патріотизм відімре, як відмер патріотизм царської Росії чи Австро-Угорської імперії, і залишиться справою лише вузького кола ідеологічних фанатів і історичних реконструкторів. А наше минуле не буде нашим майбутнім.

Остап Кривдик, політолог, активіст

© 2000-2010 "Українська правда"

Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/articles/2011/05/10/6178393/

Стрілком зі Львова виявився колишній міліціонер, що також є і сином крупного міліцейського чиновника

Внаслідок подій 9 травня у Львові затримано 9 осіб.

Про це заявив заступник начальника ГУ МВС у Львівській області Михайло Курочка, передає ZAXID.NET.

Станом на вівторок, за його словами, одна особа перебуває в лікарні, а загалом зареєстровано 14 потерпілих.

Щодо інциденту з пострілом у помічника депутата із травматичної зброї, Курочка повідомив лише прізвище особи, яка застосувала зброю.

"Його прізвище є Сопільник… То є син", - сказав Курочка.

Щодо інциденту, в якому постраждали журналісти, Курочка повідомив:

"Це відбувалося в тому комплексі, коли йшло тих троє людей, серед яких був Сопільник. Поруч були кореспонденти. Сопільник йшов зі своїми двома колегами, і в них на грудях були почеплені на лацканах георгіївські стрічки. Молодики підійшли до них, і між ними виникла сутичка саме з того приводу, що в них стрічки", - сказав він.

"Ті відмовилися знімати (стрічки). Спочатку між ними почалася, я так розумію, відверта бійка… Після того один із них витягнув пістолет, вистрілив, як так розумію в даному випадку, в людину, яка десь була причетна до цього інциденту. В кінцевому результаті у відповідь їх закидали камінням, що видно на плівці", - додав Курочка.

Видання також зазначає, що Сопільник є сином колишнього керівника сектору у науково-дослідному Центрі безпеки дорожнього руху МВС України, полковника міліції Любомира Сопільника. Той є радником начальника ГУ МВС України у Львівській області Богдана Щура.

Як повідомлялося, 9 травня у Львові в ході однієї із сутичок з травматичної зброї було поранено помічника депутата Львівської міської ради Олега Ковпака.

Крім того, постраждали також журналісти....
.............................................


Персональну відповідальність за події у Львові 9-го травня несе Віктор Янукович.

Про це йдеться у заяві прес-служби ВО "Батьківщина".

"Відтак радник Януковича Ганна Герман мала би набратися сміливості зайти в президентський кабінет та назвати речі своїми іменами, а не відбілювати свого шефа від очевидної провини за безчинство", - заявили у "Батьківщині", коментуючи думку Герман про причини сутички у Львові на День Перемоги.

"Не Тимошенко, а Партія регіонів імені Януковича порушила спокійну і толерантну підготовку країни до Дня Перемоги безвідповідальним законом про червоні прапори", - заявили в партії Тимошенко.

"Не Тимошенко, а підлегла Януковичу міліція організувала зелений коридор провокаторам із радикальних проросійських організацій, які й не приховували своєї мети організувати безлад у Львові", - йдеться в заяві.

"Саме Янукович став першим із чотирьох українських президентів, за урядування якого 9 травня перетворилося на день насильства і розколу країни", - підкреслюють у партії.

В партії Тимошенко вважають, що мета Януковича очевидна.

"Протягом тривалого часу ЗМІ були зайняті обговоренням доцільності чи недоцільності рішення влади в обов’язковому порядку вивішувати в ці дні червоні прапори, а після 9-го травня переймаються сутичками, конфліктами та протистояннями. Суспільну увагу цілеспрямовано відведено від зростання цін на продукти харчування, на паливо, від драконівських житлово-комунальних тарифів, від катастрофічного погіршення життя у країні", - йдеться в заяві.

"І це ще раз доводить цинізм і брутальність методів нинішньої влади, готової зіштовхувати лобами людей, щоб уникнути відповідальності за економічний провал в країні", - зазначають в "Батьківщині".

Партійці мають надію, що в президента вистачить розуму схаменутися та накласти вето на закон про офіційне використання копій Прапора Перемоги.
....................................................................
З російських сайтів
Победа!!!? (#)

Мне уже за 60. До начала 2000-х для меня существовали четыре праздника: Новый год, день Победы, Пасха и дни рождения (мой и моих близких). Во время войны погибли родные моей мамы. Её мама и сестра умерли в блокадном Ленинграде, брат - на фронте, в первые месяцы. Мама с моими братом и сестрой были эвакуированы в Казань. Об отце мама никогда ничего не говорила. Про войну вспоминать не любила, так, бытовые семейные неурядицы, чаще всего с юмористическим оттенком. По войну знаю из книг, фильмов, позже из рассказов других родственников и знакомых. Самый яркий след оставили в памяти «Балтийское небо», (в детстве), «А зори здесь тихие», «В списках не значился». В перестроечные годы познакомился с В. Некрасовым, О. Адамовичем, В. Быковым, В. Гроссманом. Величие Победы никогда не вызывало сомнений. Всегда было чувство благодарности к известным и безымянным героям, отдавшим свои жизни за мою и моих детей. Даже сталинские и нквдэшные преступления казались пройденным этапом и компенсировались в сознании разоблачающим «хэппи-эндом» и надеждой на неизбежное торжество справедливости, как в кино…

Начались 2000-е. Надежды, как известно, умирающие последними, сменились сначала недоумением, а затем и полной безнадёгой. Благодарность к погибшим и стареющим на глазах победителям стала затмеваться всё возрастающей жалостью к ним. Эта жалость обосновывалась даже не тем отчаянным положением, в котором оказались выжившие, их проблемы никого особо не волновали и раньше. Жалость росла от вопроса: за что боролись и умирали? Боролись с фашизмом? Получили гэбизм. Умирали за свободу народа и своих детей? Получили свободу для кооператива «Озеро» и «суверенную демократию» для остальных. Освобождали «Освенцим» и рушили газовые камеры? Получили «Матросскую тишину» и «Бутырку» для Магнитского, Ходорковского и несть им числа. Партизанили против фашистского беспредела на оккупированных территориях, а получили кущёвку по всей стране. Ненавидели Геббельса и его пропаганду, получили ословьёвых, мамонтовых, шевченок и прочих леонтьевых с ситтелями из каждого ящика. Жалели юнцов из гитлерюгнда, получили сурковских петушков из селигерского инкубатора.

Раздаваемые направо и налево георгиевские ленточки под девизом: «Победа деда – моя победа», выглядят полным издевательством по отношению к 80-летним старикам-блокадникам, которые, получив ключи от однокомнатных квартир ещё в прошлом году, не могут туда переехать, потому что не включены лифты, и главное, потому что в одиночестве им там не выжить, а съехаться с детьми нельзя, т. к. квартиры муниципальные и приватизации не подлежат.

Президент, верховный главнокомандующий, принимающий парад победы (с маленькой буквы) вальяжно расположившись в полукресле, нога-на-ногу, это даже не Каддафи, это медвехерия какая-то. Как будто тандем пришёл на варьете с девицами, не хватало только столика с глинтвейном и сигары в руке.

В общем, праздник удался! Праздник со слезами на глазах…

Осталось только попросить прощения у мёртвых и живых. Простите нас, пожалуйста, что Вашу Победу мы превратили в победу тех, с кем Вы боролись во время Великой Войны!..
.........................................
• С 1948 года 9 мая стал рабочим днём. А Праздничным он так и остался.
Известия №302 от 24.12.1948 г.
Президиум Верховного совета постановил:
1. Во изменение Указа Президиума Верховного Совета СССР от 8 мая 1945 года считать день 9 мая - праздник победы над Германией - рабочим днём.
2. День 1 января - новогодний праздник - считать нерабочим днём.

http://statehistory.ru/776/9-maya---istoriya-prazdnika/





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-05-10 19:34:09
Переглядів сторінки твору 8579
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціум
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-10 19:55:58 ]
Дуже шкода, що Львів не відреагував правильно на ту цинічну неприкриту провокацію. Про ті події було попереджено заздалегідь, тому можна було львів'янам долучитися до світового загалу і пом'янути загиблих у війні 8-го травня, а 9-го зовсім не виходити на вулицю, або роз'їхатися на дачі.Дичині важко щось доводити, вона тебе не те що не зрозуміє, вона не чує голосу розуму. Хай би собі носилися з тією ганчіркою по вулиці. В нашому місті 8-го повішали червоні прапори, а в ніч на 9-те вони дивним чином зникли (влада говорить, що покрали ;-))). Комусь, напевно, тканини на шаровари бракнуло.;-))) І ніяких ексцесів. Дуже шкода місто Лева, що йому довелося на своїх вулицях бачити таку ганьбу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-05-10 20:04:55 ]
Та Львів був повен туристів і святкування Дня міста. Тож того дійства, яке розіграла влада і підтримувані владою антагоністичні угрупування, і не помітно було.
Галичани в цілому і львів'яни зокрема ніколи не підтримували і не підтримуватимуть насильства - Майдан в Києві це довів, а щоби зробити провокацію - достатньо пустити переодягнутих міліціонерів - бити автобуси, і привезти із Одеси і Криму групи молодиків, яких відкрито вирощує кремль - для чого цікаво?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-10 21:35:55 ]
Патаро! Спалювання прапорів (будь-яких) і паплюження могил (будь чиїх) - бидлізм, рагулізм, шовінізм і вандалізм. Наступним кроком буде спалення книжок? Вам це нічого не нагадує?

Ці люди, їх вже дуже мало лишилися, під цією "ганчіркою" йшли вмирати. Бо іншої у них тоді не було. І не вони в цьому винні. Майте до них повагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-10 21:45:46 ]
Ви, Брюнеточко, мене чомусь не розумієте. Хто казав, що прапори спалювали?.. Їх вночі просто-напросто зняли, бо у нас адекватно люди реагують на насилля. Минулі Дні Перемоги проводилися з заслуженою повагою до ветеранів війни і не звертав ніхто уваги хто з яким прапором прийшов до меморіалу. Та коли змушують у наказовому порядку іти з червоними прапорами, люди цілком правильно зреагували. А ганчіркою я назвала той клапоть тканини з яким провокатори приїхали до Львова, щоб влаштувати гармидер показовий і спохабити саму ідею поминання загиблих. Це ніякий не прапор, а таки розмальована ганчірка, яку несли вулицями Львова і скандували : Україна - параша, перемога наша. Якщо Ви вважаєте, що таким чином ті жлоби віддавали шану прапору під яким вмирали солдати, мені залишається тільки дивуватися...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-10 22:05:19 ]
Так, Ви не казали про спалювання. Але я відео бачила, як "свободівці" палили червоний. А десь на Сході палили "чорно-червоний". Я про це. Все, що відбулося - провокація. І про "відморозків" згодна. Але все одно треба обережніше ставитися до слів, мені здається, тим більше, у такій делікатній справі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-05-10 20:21:16 ]
http://video.jampo.com.ua/1983.htm

А тут та сама банда - Ігоря Маркова, що приїхала нині до Львова, у 2007 році в Одесі при міліції, що тільки спостерігала, просто "вбиває" пікетувальників...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-10 21:28:17 ]
"Виграла й Партія Регіонів" - ні. Вона якраз програла. Бо треба бути не знаю ким, щоб не зрозуміти, яка тупа і холоднокровно-цинічна провокація відбулася. І участь "Свободи" в ній була передбачена. Ці два ніби "антіподи" спрацювали, як по нотах. І навіть непідписання цього закону в останню хвилину теж було передбачено.
Програла вся Україна, бо "заглотнула" цю провокацію і пішла на неї, як кролик на удава.

P.S. А Перемога була не "сталінська". І доки це не приймуть і не зрозуміють по той бік "ментального Збруча" більшість його населення, а не політиків, доти будь-яка мерзота буде цим користуватися у своїх цілях.
Тисячу разів прав Грицак щодо "україно-українського примирення". Але воно має бути обоюдним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-10 23:16:59 ]
Ось адреса на YouTube:
Телеередача від 05.05.2011 "Прямим текстом"

http://www.youtube.com/watch?v=Pnz3cnvtWaE&feature=player_embedded

Не знаю, чи транслюється вона лише на Львівщині,
чи на всю Україну.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-10 23:51:38 ]
Свободівці заплямували репутацію Львова, ця пляма розповзлась на всю Україну, але це не кінець світу, якщо мати волю і розум, можна використати цей епізод з користю, адже зараз у бік Львова звернено більше очей, ніж звичайно. Але,швидше за все,цією можливістю скористується хто завгодно, але не Львів. Він занадто гордий, щоб боротися на свою популярність. Або просто нема кому цим займатися по-справжньому. Тільки повага до поглядів з неба не падає. Свободівці погані? Але вони свою позицію продемонстрували і змусили себе почути. Комуністи теж. А регіонали зберуть «сливки». І усім байдуже до ветеранів. А вони життя віддавали за ту Батьківщину і під тим прапором, які в них були. Вони не хочуть їх зраджувати. Невже не можна мати поваги до їхніх почуттів, невже обов’язково робити їх заложниками політичних спекуляцій… І той, хто гребе усіх їх під одну гребінку, обзиваючи нкаведистами, не заслуговує на повагу. Такими діями неможливо спростувати нав’язаний радянською владою образ «бандерівця-зрадника». До речі, радянська влада вдало скористалась гребінкою на один манер, хіба ні? А наслідувати її - це ж нісенітниця, історичний ідіотизм, дегенерацтво. До речі, червоний прапор символ не тільки сталінізму, а й символ нездійсненої мрії про ідеальне суспільство рівності і справедливості. Багато з тих, що віддали своє життя у тій війні, гинули саме за цю мрію… Так само, як інші віддавали життя за мрію про Українську державу . Засуджувати легко, особливо заднім числом. Це ж просто нонсенс – ставитись до своїх співвітчизників гірше, аніж до тих, з ким воювали наші діди…



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-05-11 09:51:12 ]
Олексій Гарань, Історик-міжнародник, політолог.

Пропагандисти Москви виграли матч "всуху"

На матчі у Львові Янукович, втрачаючи підтримку "рідних стін" і під тиском московських форвардів, віддав точний пас Тягнибоку, який і забив гол у власні ворота – збірної України. Відомий телекоментатор Ганна Герман, виправдовуючи гру Януковича, сказала, що дії Тягнибока зашкодять участі України у фінальних іграх на Кубок Асоціації з ЄС. На переконання Герман, такий результат збірної влаштовує Тимошенко, яка хоче вийти на заміну Януковича.

Московські тренери на післяматчевій прес-конференції висловили задоволення чудовою формою збірної російських пропагандистів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-05-11 10:39:12 ]
Комуністи вже хочуть позбавити Львів матчів "Євро-2012"

Україна повинна сама вийти з ініціативою щодо непроведення у Львові фінальної частини "Євро-2012".

Таку думку висловив лідер фракції Компартії Петро Симоненко на погоджувальній раді Верховної Ради у середу.

"Треба врахувати, шановні, що ми подали всій Європі сигнал, що у Львові не можна проводити фінальну частину "Євро-2012", - сказав він.

"І треба сьогодні нам вийти з ініціативою до УЄФА, щоб перенести у Дніпропетровськ чи в Одесу фінальну частину "Євро", бо ми сьогодні не можемо гарантувати – і в тому числі, органи місцевого самоврядування, – які дії чинитимуть профашистські організації відповідно до своєї ідеології і політики, яку вони реалізують", - заявив Симоненко.

Він стверджує, що під час подій 9 травня у Львові "органи місцевого самоврядування виступили на боці профашистських організацій".

Симоненко також запропонував вилучити з бюджету на 2012 рік статті щодо фінансування тих, хто воював на боці фашистів, "тобто вояків ОУН-УПА, це – додаткові пенсії та інші привілеї, а також фінансування будівництва пам’ятників тим, хто воював на боці фашистів".

Крім того, він запропонував заборонити діяльність націоналістичних організацій, які брали участь у інциденті 9 травня у Львові.

"Українська правда"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-05-11 09:57:55 ]
Тарас Кузьо
Доктор, професор, старший науковий співробітник кафедри українoзнавства в Університеті Торонто.

Партія регіонів і Свобода

Зрозуміло, що українські радянські ветерани не знають, що Партія регіонів фінансує "Свободу". Сумно спостерігати за тим, як Партія регіонів продовжує брехати їм у суто орвеллівському стилі, засуджуючи прояви насильства у Львові, які спровокувала вона сама, дозволивши нести червоні прапори та підтримавши активні дії "Свободи".

Проте цього не можна сказати про пані Герман, яка знову намагається обдурити нас. Однак усіх не обдуриш.

Прихильний до Януковича Американський інститут в Україні навряд чи можна назвати – навіть за мірками пані Герман – оплотом Юлії Тимошенко.

Нещодавно він опублікував матеріал, у якому піддав Партію регіонів критиці за те, що та вважає політично доцільним фінансувати "Свободу".

ТА "СВОБОДА", ЯКА УКРАЇНІ НЕ ПОТРІБНА

http://www.aminuk.org/index.php?idmenu=112&idsubmenu=214&language=ua

http://www.aminuk.org/index.php?idmenu=212&idsubmenu=215&language=ru

"Знову ж таки, якщо дивитись на це з вузької точки зору, ПР може бути схильна сприймати дані події задоволено. Безперечно, таку позицію мають деякі у президентській адміністрації, які можуть радити не чинити будь-яких невигідних для Свободи дій. Погляди деяких радників також можуть відображати те, що якщо бренд українських націоналістів достатньо підірвати Свободою, у ПР може з'явитися можливість значно збільшити свій вплив, поширивши його, крім російськомовного сходу і півдня, навіть на католицький захід України. Проте якщо ПР думає саме так, вона повторює помилку, яку часто допускають американські політичні партії, порушуючи Правило N1: "Бережіть свій тил". Жодна партія не може дозволити собі приймати за належне своїх найбільш відданих прихильників, ганяючись за виборцями, чиїх голосів їм ніколи не здобути. Перед парламентськими виборами 2012 р., в період, коли ПР і адміністрації слід об'єктивно зважити, що вона зробила і не зробила з обіцяного своїм виборцям (наприклад, навіть не докладала особливих зусиль, щоб надати російській мові статус другої державної) – це особливо і політично небезпечна стратегія."

Американський Інституту в Україні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-11 11:36:31 ]
А мені інші цитаті сподобались:
"Незважаючи на страшну націоналістичну риторику, Свобода є найбільш антиукраїнською партією, тому що її погляди підривають єдину українську державу таку, яку ми її знаємо з часу розпаду СРСР."

"Адміністрації Януковича слід почати займати більш критичну і національно спрямовану позицію щодо Свободи і небезпеки, яку вона представляє для єдиної України і всіх українців. Якими б не були політичні спокуси дати повну волю Свободі, пригрівання расистської і антисемітської сили, небезпечної для єдності країни, потрібно припинити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-11 11:43:03 ]
А англомовне першоджерело є? Тому що російський і український варіанти цього матеріалу дещо різняться. Якщо в російському "заигрыванию с расистскими и антисемитскими силами, которое ставит под угрозу единство страны, следует положить конец."? то в украънському "пригрівання", що більше підходить під фінансування. Є у шановного Тараса Кузьо інші докази цього?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-11 11:59:13 ]
От знайшовся і англійський варіант
http://www.aminuk.org/index.php?idmenu=12&idsubmenu=213&language=en

Ця фраза там звучить так: "Whatever the political temptations of letting Svoboda run free, the coddling of a racist and anti-Semitic force that endangers the unity of the country must stop. "
Слово, яке нас цікавить, у перекладі означає "нянчитися; балвити; ніживити; холити", а ніяк не "пригрівати". Отакі "тонкощі перекладу" :)

Втім, це принципіально не змінює того факту, що "Свобода" потрібна ПР, як фон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-11 11:22:20 ]
У того, хто захоче розіграти партію "конфедерація України", 9 травня з"явився неабиякий козир.
Цікаво, чи є у Львові якісь помірковані політичні сили, які б могли дати оцінку тому, що трапилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-12 10:15:30 ]
Любо, абсолютна більшість львів'ян, та й галичан, та й в цілому українців, проти насильства, але спровокувати можна все на світі. :(

На жаль, саме цим займається і кремль, на державній службі в якого мільйони "силовиків" і в Росії і за межами Росії. І, з історії відомо, що на розпаленому великодержавними пристрастями тлі достатньо то одного прицільного пострілу, то підпалу, наприклад, "українськими озвірілими націоналістами" чийогось рейхстагу при кладовищі...

Любомир Гузар: Московський патріархат хоче приєднати Україну до Росії
Четвер, 12 травня 2011, 09:44

Колишній голова Української греко-католицької церкви Любомир Гузар вважає, що в уста церковних служителів Української православної церкви Московського патріархату вкладаються ідеї возз’єднання України й Росії.

Про це він сказав у ході відкритої лекції "Етичні виклики сучасності для молоді", яку прочитав студентам Дніпропетровської консерваторії ім. Глінки в середу, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Дії служителів церкви Московського патріархату в Україні носить не церковний, а скоріше політичний чи навіть геополітичний характер. Певні люди виношують ідею приєднання України до Росії, вкладаючи її в уста церковних служителів", - сказав Любомир Гузар.

За його словами, таку ж геополітичну суть має й війна в Лівії, Єгипті та інших східних країнах, яка вигідна не воюючому народу, а певній групі людей усередині цих народів, які борються за владу й ресурси.

Також Любомир Гузар заявив, що особисто для нього війна проти фашизму почалася не в 1941 році як Велика Вітчизняна, а в 1939 році, як Друга світова.

Він закликав організаторів масових безпорядків 9 травня у Львові шукати взаєморозуміння й будувати, а не руйнувати.

Екс-голова УГКЦ також зазначив, що зривати георгіївські стрічки з ветеранів "негарно"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-05-12 10:30:55 ]
А на провокаційну діяльність ВО "Свобода" у тісному тандемі з нинішньою владою, яка брутально витісняє більш-менш нормальні інші партії з електорального поля задля розростання годованого кремлем і бандюковичами монстра, адміністрація ПМ намагається постійно вказувати нашим читачам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-05-13 10:30:36 ]
• До речі, комуністи ряду країн (підконтрольних кремлю) збираються 22 червня навідатися до Львова. Напевно, аби спинити дію пакта Рібентропа-Молотова?

Цікаво, що робитиме українська влада в цілому, і львівські "свободівці і свободівки" зокрема, ото потішаться одні з одними - до червоного туману в очах, і за одним сценарієм із кремля...

• М. КОРОЛЕВА: Подождите, подождите. Ну, допустим, у этих людей есть свои основания ненавидеть красный флаг. Они не могут…

Ш : И у Гитлера были свои основания, почему же Гитлера-то осуждаете, а Бандера – нет?

К : Но они не идут на нас войной. Они вот не хотят его видеть у себя. Это другая страна. Все, мы закрыли эту дверь.

М.ШЕВЧЕНКО: Я ничего не говорю. Коммунисты проиграли, коммунисты должны с таким жалобным писком вообще отползти в сторону. Коммунисты, в руках которых была огромная армия, огромная страна, у которой было 25 миллионов, в этой партии, которой были двадцать… там, не знаю, какие-то миллионы в КГБ и в армии, просто со звуком лопнувшего, ну, допустим, шарика резинового – выберем мягкий образ – просто исчезли. Поэтому на кого им жаловаться? Естественно, красный флаг будут топтать, потому что Россия же не будет защищать красный флаг. Россия же сегодня живет под флагом, под которым генерал Власов воевал во время Второй мировой войны, понимаете? Да, вот, трехцветный русский флаг – это флаг власовской армии, если кто не знает. Поэтому как может страна, у которой власовский флаг является главным ее флагом государственным, иметь какие-то претензии к другой политической силе, которая…

М. КОРОЛЕВА: Подождите, это вы про наш российский флаг нынешний?

М.ШЕВЧЕНКО: Да, российский трехцветный флаг – это был официальным флагом власовской русской освободительной армии. Вы не в курсе?...

http://echo.msk.ru/programs/personalno/774052-echo/

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-05-20 15:45:29 ]
Що ж, розслідування на місці (неофіційне) подій 9-го травня у Львові виявило цікаві речі. Не говоримо про дурнувату нашу нинішню владу, про делегації провокаторів, говоримо про львівську частину "постановки". Її, за словами компетентного джерела, втілював "свободівець" Михальчишин (той самий юний мудрагель, син відомого шахіста, який нині проживає за межами України, і виступає, вельми патріотично, за збірну Словенії).
Для цього використали згуртовані ряди фанів футбольного клубу "Карпати" Львів. Не надто тямовитим хлопакам на їхнє запитання, мовляв, а що маємо робити?, дали пояснення - БОРОНИТИ КРАЙ!
Ото й боронили - на найнижчому рівні, ледь не на тваринному...
А їхні керівники, себто "інтелектуали" "свободівці і свободівки" де були? Не з "фанами", зрозуміло, а досить далеко за їхніми спинами...