ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Гасла та кліше (квартон)
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
* * *
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Молитва відчаю
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Не навмання, як доти
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Скарб
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі (рондель)
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
Стрибайте, промінчики (Procol Harum)
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Неосяжний
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Час
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
***
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Чорно-біла ніч
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Битва під Коломною в січні 1238 року, або Як воювали «героїчні» предки московітів
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Фантасмагорія Різдва
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Поле
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
* * *
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Вечір кохання
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія

 Попала!

– Это водка? – слабо спросила Маргарита.
Кот подпрыгнул на стуле от обиды.
– Помилуйте, королева, – прохрипел он, – разве я позволил бы себе налить даме водки? Это чистый спирт!

Михаил Булгаков Мастер и Маргарита

Ну и дела! Да, я попала!
Как говорится, на все сто!
И даже водки слишком мало -
Неси еще! А, нет, постой!

Хотя - зачем нам эта водка?
Ведь спирт же есть! Давай, налей!
Нам не сбежать с подводной лодки...
Ну наливай быстрей, старлей!

Ну и попала я по пьяни -
Ведь в «кругосветке» - целый год!
Подлодка вышла на заданье,
Морпехов здесь - невпроворот!

Вот так негаданно-нежданно
Пошла я на год по рукам…
Всему виною то свиданье,
Где начала я со ста грамм.

Мне говорили, что желанна,
Читали классные стихи -
И обещаниям туманным
Тогда поверила - секи!

Давай, старлей, налей по двести -
Да и в кроватку, в плотский рай.
Нам долго в море плыть всем вместе.
Как я? ОК!
All right!
Good by!


16.09.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-16 11:31:27
Переглядів сторінки твору 3089
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 12:12:12 ]
=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-16 13:14:41 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-16 12:14:00 ]
"Ми всі живемо в жовтій субмарині"? Цікаво розкручено... Деякі неточності несуттєві - моряків наче не ділять на взводи (може все таки старлей "сухопутний" був?) Сюжет може викликати в певної частини читачів співчуття, і ,можливо, в деякої приховану заздрість. Ти це "закладав", Валєр?
Трошки ріже на слух "Пошла на год я по рукам…", але зате відверто. "Маладєц, дарагой!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-09-16 12:57:38 ]
+1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-16 13:21:44 ]
Все, перейменував я моряків на морських піхотинців і заселив їх взвод на підводну лодку. А командиром у них цілком може бути старлей. Все ж таки піхотинці, хоч і морські. Щоправда, не знаю, чи помістяться вони всі на підлодці. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 13:26:05 ]
Класно, Валерію!)
Гарний сюжет закрутив.)
І мені, так здається, тебе на цю ідею підштовхнула рима "водки - лодки". Чи був якийсь попередній задум?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-16 14:01:36 ]
Дякую, Ярославе!
А це ти так тактовно вказуєш на не зовсім добру риму (затерту, скажімо)? :)
Не знаю, це, напевно, таємниця натхнення, чому я написав цей вірш і саме таким чином склався сюжет. Все абсолютно спонтанно вийшло.
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 14:15:04 ]
Зовсім, ні!) Ти мене переоцінюєш. Я не аж такий естет. Я просто деколи стараюся пройтися шляхом автора. І проаналізувати, що його підштовхнуло до якогось цікавого повороту сюжету)
І справді, цікавий задум - помістити дію на підводний човен!
По справжньому сподобалося!
А те, що Іван говорив про "на год я по рукам", мені чомусь не сприймається наголос на слово "Год", може покращило б, коли б поміняти місцями з "я" (пошла я нА год"). Подумай. Взагалі, я російську аж так дуже не відчуваю. Та й думаю я на конкані.)
Якщо щось не так - вибачай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-16 16:37:52 ]
О, тут вже, напевно, потрібно порадитись з кимось з російських філологів. Де то наш Алексій запропастився? :) Може, він би підказав, як краще? Алексію, ау-уу! :)
Дякую, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 14:32:27 ]
ах, Валерію, Валерію! перед цим стоїть вірш "ти спив мене, як світанкову тишу", а тут геть як по голові правдою-довбнею)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-07-08 15:27:00 ]
ех, не повезло з сусідом!)