Розглянемо германські імена „Бога”. Англійське – „god”, німецьке - “gott” відповідає російському „год” – рік, та українському „година”. Тобто германські боги – це слов’янський час. Дослідимо можливість дзеркального твердження. Так, „рік” англійською буде „year”, а німецькою – „Jahr”, скандинавська руна „яра” символізує рік та відображається у формі кола. В українській міфології ми маємо Коляду (Колодія), якого шанують колядками в кінці року та на початку нового. Напевне, такого ж значення надали і зимовому християнському Миколі. Тобто, германський час – це слов’янські боги.
Отже, висновуємо: боги є час.
Ми дослідили російський „год”, англійське „god”, німецьке “gott”, а що являє собою український „рік”? Український „рік”, так як і германський чи англійський символізує священне коло: „ріґ”. Пиріг готується у круглій формі для ритуального вшанування Рогу (року). Поріг вважається найсвятішим місцем у хаті. Дорога веде до Рога. Сварог – бог українського пантеону.
Божественна сутність рогу також простежується у індійській Рігведі.
Післяслово про коло. Слово „коли” вказує на час, пов’язане з колом. Від „кола” пішли календарі, „колодар” – дар кола.
У романських мовах час пов’язаний із темпом (французькою – „temps”, італійською – „il tempo”, іспанською – „el tiempo”, португальською – „o tempo”), тобто вказує на рух.
В українській мові зустрічається заміщення „бог” на „біг”. Наприклад, „дякую” – це і „спаси-бог”, і „спаси-біг”.