Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.18
11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і Природи.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не спирайся на чесноти,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і Природи.
Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не спирайся на чесноти,
2026.04.18
07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
Моріс Слободськой (1913-1991)
Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
2026.04.17
12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ольга Лисенко (1997) /
Публіцистика
Без названия
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Без названия
Все пахнет тобой. Каждая футболка пропитана твоим одеколоном. И мои руки, они тоже пахнут этим ароматом.
Все помнит и напоминает о тебе. Вот то место, где мы первый раз поцеловались. А здесь ты крепко обнял меня, взял за руку и сказал, что кроме меня тебе никто не нужен.
Вот там ты подарил мне цветы, и пусть они не настоящие, но я ведь знаю какой это искренний подарок. Ты всегда был искренним. Ты никогда не забывал «наших» дат, ты помнил и напоминал мне. Я считала, что мы так похожи и ничто не сможет нас разлучить.
А вот тут, помнишь вот тут, мы мечтали о том, как вырастем, поженимся и как назовем своих детей. Ты хотел мальчика. Надо же, по счастливому совпадению, я тоже хотела сына. Представляла нашу семью и правда верила в то, что мы теперь вместе навсегда.
Я верила твоим словам, я верила, что мы будем вместе вечно. Ты ведь писал мне это, ты повторял мне это каждый раз, когда я нуждалась в таких словах. Ты был честен со мной, но при этом тебе, ни разу не удалось обидеть меня своим действием или поступком.
Я ведь верила тебе, верила. А оно вот как получилось. Нет, ты не обманул. Может ты и способен на такое, но я все равно буду постоянно тебя оправдывать. Пусть кто-то только попробует про тебя что-то сказать. Я ведь не смогу, я не переживу. Я не выживу без тебя.
И знаешь, ты нужен мне любой: молодой или старый, худой или толстый, русоволосый или седой, добрый, злой, щедрый, скупой, человек или человек. Я всегда буду рядом. Ведь я люблю тебя, я действительно тебя люблю.
Все помнит и напоминает о тебе. Вот то место, где мы первый раз поцеловались. А здесь ты крепко обнял меня, взял за руку и сказал, что кроме меня тебе никто не нужен.
Вот там ты подарил мне цветы, и пусть они не настоящие, но я ведь знаю какой это искренний подарок. Ты всегда был искренним. Ты никогда не забывал «наших» дат, ты помнил и напоминал мне. Я считала, что мы так похожи и ничто не сможет нас разлучить.
А вот тут, помнишь вот тут, мы мечтали о том, как вырастем, поженимся и как назовем своих детей. Ты хотел мальчика. Надо же, по счастливому совпадению, я тоже хотела сына. Представляла нашу семью и правда верила в то, что мы теперь вместе навсегда.
Я верила твоим словам, я верила, что мы будем вместе вечно. Ты ведь писал мне это, ты повторял мне это каждый раз, когда я нуждалась в таких словах. Ты был честен со мной, но при этом тебе, ни разу не удалось обидеть меня своим действием или поступком.
Я ведь верила тебе, верила. А оно вот как получилось. Нет, ты не обманул. Может ты и способен на такое, но я все равно буду постоянно тебя оправдывать. Пусть кто-то только попробует про тебя что-то сказать. Я ведь не смогу, я не переживу. Я не выживу без тебя.
И знаешь, ты нужен мне любой: молодой или старый, худой или толстый, русоволосый или седой, добрый, злой, щедрый, скупой, человек или человек. Я всегда буду рядом. Ведь я люблю тебя, я действительно тебя люблю.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
