ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Лисенко (1997) / Публіцистика

 Без названия
Мне кажется, что причина всего кроется лишь в нас, эмоциях наших и чувствах. Когда человек безразличен, он ведь не интересует тебя вообще. Ты редко когда заходишь на его страницу, ищешь его силуэт среди толпы или курточку в гардеробе. Ты не помнишь цвет его глаз и ощущения от прикосновения губ; адрес, где он живет или здание, где у него тренировка; места, которые он чаще всего посещает и музыку, которую слушает. Ты не замечаешь изменений в его внешности, новой прически или другого цвета рубашки. Ты не знаешь игр, в которые он играет и каким образом он чаще всего проводит свое свободное время. Он просто безразличен. Тебя не волнует одет ли он по погоде, поел ли и что именно поел, выгулял ли собаку, а может, заболел и попал в больницу. Ты не переживаешь по поводу того, что он пропадает где-то целыми днями, почему поздно возвращается домой, во сколько идет спать и во сколько просыпается. Тебе не доставляет особого удовольствия в сотый раз пересматривать одни и те же фотографии; ты не желаешь сделать из них коллаж, как-то обработать или создать видео. А запах этого человека? Нет, ты не чувствуешь его повсюду, не покупаешь флакон с духами только для того, чтобы нюхать дома; не брызгаешь пробником туалетной воды на свою одежду в магазине парфюмерии. У вас нет общих мест, нет общих воспоминаний и ваших песен. Нет той самой переписки, читать которую можно бесконечно и каждый раз находить что-то новое, смешное или грустное, но до боли интересное. Ты не хранишь сообщения, не перечитываешь их перед сном и не считаешь количество входящих и исходящих звонков. Тебе параллельно, абсолютно параллельно на то, обратит этот человек на тебя внимание или нет. Ты можешь не разговаривать с ним и будешь чувствовать себя отменно. Ты не помнишь дат вашей первой встречи, Дня рождения его мамы или того дня, когда его любимая рыбка отправилась в мир иной. Тебя собственно не огорчает то, что он собирается сменить место жительства; ты не радуешься тому, что он приобрел велосипед или победил врага в самой обычной компьютерной игре. Иногда тебе просто хочется послать его далеко и надолго. В конце концов, тебе абсолютно наплевать на мелочи: как он добирается до школы/работы, почему так поздно выходит из дому и не боится опоздать. Ты не ждешь от этого человека сообщения или звонка, неважно когда: в час ночи, 7 часов утра или в 9 вечера, когда принимаешь душ; не ждешь потому, что он тебе безразличен. Раз мы переживаем за кого-то, значит, он не безразличен нам. И радоваться нужно, а не огорчаться, что ты умеешь чувствовать, неважно что: любовь, страсть, желание, дружескую привязанность или боль. Раз ты чувствуешь, значит, ты человек. И думаю, что каждый, читая это, вспоминал кого-то своего, такого родного и в тот же момент отдаленного; такого скрытного и в тот же момент искреннего; того, которого иногда просто хочется убить, закопать, уничтожить.… Но вскоре понимаешь, что намного лучше пригреться, обнять и уснуть на груди. Если Вы подумали о ком-то, значит, он и есть Ваш человек.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-13 13:59:11
Переглядів сторінки твору 2009
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Дамський клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2012.05.15 16:23
Автор у цю хвилину відсутній