ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 Не ті слова, не та молитва...
Образ твору І знову слововитвір, знову ти, у кожній гілочці_рядочку невід’ємний,
в анфас і профіль схожість «на лице» - мені тебе таким намалювала
художниця_самітниця_зима, а потім через весни у літа, не цвітом білим,
не плодами, до осені, до рваного листка усе вела чомусь лише снігами.

Сьогодні знову літо і зима, і плач тополі - за білим пухом, як за пеленою,
окреслю коло, в колі – ти і я, а сніг летить, летить, летить. Оо...саааннна...
Вслухаюся – молитва поруч з нами, і грішне відкидаю враз... Наш обідочок
сипким пісочком сиплеться крізь нас, і ми такі леткі за мить до щастя.

Думки пожухли, світ причастям вмитий, так біло на душі, так білосніжно,
несу тобі назустріч у долоні шматочок хліба й білий пух від херувима,
вся у замрії, у тобі, у цій завії , тополя тішиться, слова не викинеш із вірша -
так мало надихають ті, хто поряд і так багато ті, хто ще не з нами...
2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-05-29 16:19:32
Переглядів сторінки твору 4839
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 16:23:53 ]
"кришинку хліба й білий пух від херувима", - дар, від якого віє справжністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:26:59 ]
У нас тополі біля церкви, а літом люди більше стоять надворі, от і навіялось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:30:28 ]
і не завжди думається про те, про що слід...
грішна, каюсь)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:49:39 ]
Навчилася молитви,
і тополині битви
на "нього" надиха...
Привіт (в анфас і профіль)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:54:51 ]
Привіт, рада,
що ти знову в ефірі)
............
ще тільки вчуся:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:57:36 ]
Де, де я? :))) (озираюсь по сторонам: застудився )
А про кого "замовила слово"? Молитвотворнице! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 17:02:14 ]
нічого, голос не підвів, все ок)
................
"за кого" - таємниця, ВЕЛИКА)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 17:14:30 ]
Дуже глибоко, Оксанко! :)))
Читаю - начебто опускаю цеберко у глибочезний колодязь...
І все уважніше прислухаюся, коли ж торкнеться дно та цокне ланцюжок...
Завмираю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:42:19 ]
Умієш ти, Василику, підсолодити))))
цікаво, чи дістався дна...
теперішні криниці часто бувають безводними, як і слова)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 20:16:32 ]
"Чи дістався дна?.."
Мабуть ні, Оксанко!
Проте втаємниченість манить і заворожує! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 17:37:33 ]
"несу тобі назустріч у долоні кришинку хліба й білий пух від херувима" - оце, мабуть, те, що дає сили для кроку, для руху, для життя...(так видалося менеi)
Глибокі і сильні емоції за пеленою білого пуху- стримано і вирозуміло. Подобається цей мелодикоплавний витвір душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:34:39 ]
...кришинку я, мабуть, зміню на шматочок,
після відправи роздають саме шматочки святого хліба (антидору) для тих, хто не був у церкві, або не причащався з якихось причин)
дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 18:33:22 ]
Ооооооого які почуття вирують!!!;-))))) Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:24:58 ]
дякую, оооооооооо))))))))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:06:51 ]
файно і білосніжно. Ксеню, і в третьому рядку наголос проситься на "плОдами" - бо в попередніх рядках він так чітко іде на другий склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:24:05 ]
як радить у таких випадках Ярослав Анонім,
"треба запастися повітрям і спробувати прочитати з правильним наголосом":)
дякую, Олю
там у кількох місцях збій ритму,
так задумано, для підсилення виразності, інтонаційності))))
іншими словами - так вийшло:

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:39:42 ]
... А вийшло, Ксеню, дуже гарно й виразно, і ніжно-світло! Бач, як точно можна сказати - про стан душі, коли тривожні думки - не потрібні, коли душа відпочиває:
"Думки пожухли, світ причастям вмитий, так біло на душі, так білосніжно..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:54:45 ]
Дякую за зрозуміння стану душі, саме так
занову народжуєшся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 22:26:54 ]
Гарно, Ксенечко! Особливо входить у душу ось ці слова-

так мало надихають ті, хто поряд і так багато ті, хто ще не з нами...
,
А може б краще- хто ВЖЕ не з нами. Бо як ми знаємо- чим ті "хто ще колись пийдуть" надихати будуть.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:34:53 ]
ті хто ще не з нами, це ті про кого мріємо,
такий собі уявний ідеал,
як-от у молодих - до весілля все чудово,
а починають жити разом - і романтики, як не бувало

але ще подумаю над цим рядочком, дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 22:29:01 ]
вже все сказали)від кожного б взяла слова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:41:09 ]
ой, ти так кажеш, як я на семінарі,
коли урок аналізують, а ти уже 25-та і все сказано
дякую, Таню)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 18:47:26 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 22:35:12 ]
"Слова не викинеш із вірша..."
Справді, напевно, найголовніше - вслухатися в себе, і ще й почути... Дуже молитовно і душевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:44:51 ]
вслухатися, почути і зрозуміти)
щире дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 10:31:28 ]
Як красиво і вдумливо написано, останні рядки змушують замислитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-30 14:33:42 ]
дякую (замислено)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 18:41:24 ]
заворожує-заколисує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 19:48:09 ]
засипає тополинно_мрійно...
дякую)