ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.23
18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги.
Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня
2026.06.23
17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків.
Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі?
Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя.
Можна і концтабір у країні створити, а мож
2026.06.23
12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.
Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.
Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,
2026.06.23
12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!
В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!
В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать
2026.06.23
07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер
2026.06.23
06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.
2026.06.23
01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ
Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон
2026.06.22
14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду.
Глибше лизнеш – більше куснеш.
Безкорислива любов корисніша для здоров’я.
Сила мистецтва не залежить од сили звуку.
Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря.
Політ думки був пере
2026.06.22
13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.
2026.06.22
12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ
Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі
2026.06.22
07:59
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою
2026.06.22
06:41
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.
2026.06.21
21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.
І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.
2026.06.21
21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
Був наказ йому – на захід,
їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
Громадянської війни.
Йшли у військо, розставались,
2026.06.21
21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,
2026.06.21
20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Бенедишин (1964) /
Поеми
/
Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)
Безсоння…
1. …ОСІННЬОЇ НОЧІ
Прокинулась…
У хвилях темноти
раптовим смутком знову захлинаюсь.
І як тепер цю ніч перепливти,
таку бездонну і таку безкраю?
Як не розбитись плотику надій
у розпачу підступній порожнечі?
А ти мені, Поезіє, зорій
над світом рифів і підводних течій.
До Світла нелегкий і довгий шлях
освячуй словом, тихим і натхненним.
…Годинник електронний,
мов маяк,
червоним оком блимає у темінь.
2. …ЗИМОВОЇ НОЧІ
У всіх є сон
(три нуль одна!),
а мій – запропастився.
Вже за зіницею вікна
світанок причаївся.
А сну нема. Ніяк не йде.
Згубив мою адресу.
Лиш тиша
часу нить пряде
без втоми й інтересу.
Безладно в'яжуться думки
в одну суцільну тугу,
мов потойбічний хто
страхи
нашіптує на вухо.
…О пів на шосту.
На порі –
надіям променіти.
І сяють зорі й ліхтарі –
кого хто пересвітить.
3. …ВЕСНЯНОЇ НОЧІ
Дивлюсь у вічі тузі неземній…
Ловлю передчуттів слова пророчі…
Не дорікну за витівку весні:
Прийшла і розбудила серед ночі.
Ще на раменах – жар її долонь,
Ще стигне поцілунок біля скроні.
О, як же згірк – мій найсолодший сон…
Який солоний присмак – у безсоння…
4. … ЛІТНЬОЇ НОЧІ
Нічого душа не забула,
Впізнала колишню біду...
Я знов забрела у минуле
І стежки назад не знайду.
Та ж тиша, тривожна й бездонна,
І та ж безнадій темнота.
Гублюсь в лабіринті безсоння
Між смутків і сумнівів. Та...
Як ниточка – думка відрадна,
Вхоплюся за неї міцніш:
Любов твоя, мов Аріадна
Всміхнеться над ранок мені.
2008-2011
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Безсоння…
1. …ОСІННЬОЇ НОЧІПрокинулась…
У хвилях темноти
раптовим смутком знову захлинаюсь.
І як тепер цю ніч перепливти,
таку бездонну і таку безкраю?
Як не розбитись плотику надій
у розпачу підступній порожнечі?
А ти мені, Поезіє, зорій
над світом рифів і підводних течій.
До Світла нелегкий і довгий шлях
освячуй словом, тихим і натхненним.
…Годинник електронний,
мов маяк,
червоним оком блимає у темінь.
2. …ЗИМОВОЇ НОЧІ
У всіх є сон
(три нуль одна!),
а мій – запропастився.
Вже за зіницею вікна
світанок причаївся.
А сну нема. Ніяк не йде.
Згубив мою адресу.
Лиш тиша
часу нить пряде
без втоми й інтересу.
Безладно в'яжуться думки
в одну суцільну тугу,
мов потойбічний хто
страхи
нашіптує на вухо.
…О пів на шосту.
На порі –
надіям променіти.
І сяють зорі й ліхтарі –
кого хто пересвітить.
3. …ВЕСНЯНОЇ НОЧІ
Дивлюсь у вічі тузі неземній…
Ловлю передчуттів слова пророчі…
Не дорікну за витівку весні:
Прийшла і розбудила серед ночі.
Ще на раменах – жар її долонь,
Ще стигне поцілунок біля скроні.
О, як же згірк – мій найсолодший сон…
Який солоний присмак – у безсоння…
4. … ЛІТНЬОЇ НОЧІ
Нічого душа не забула,
Впізнала колишню біду...
Я знов забрела у минуле
І стежки назад не знайду.
Та ж тиша, тривожна й бездонна,
І та ж безнадій темнота.
Гублюсь в лабіринті безсоння
Між смутків і сумнівів. Та...
Як ниточка – думка відрадна,
Вхоплюся за неї міцніш:
Любов твоя, мов Аріадна
Всміхнеться над ранок мені.
2008-2011
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1324 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1324 seconds