ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
13:42
Небо квилить клином журавлиним,
хмарами укрившись де-не-де,
молода приваблива феміна
берегом замріяно іде…
Легіт ніжно пестить її коси,
хвиля легко котиться до ніг,
та весну уже змінила осінь,
хмарами укрившись де-не-де,
молода приваблива феміна
берегом замріяно іде…
Легіт ніжно пестить її коси,
хвиля легко котиться до ніг,
та весну уже змінила осінь,
2024.03.19
13:26
Украла віра чужоземна все:.
Зелене свято - нині це вже Трійця.
А Коляда - Різдво. А Пасха ссе
Ярила, наче кровосис Жар-прицю.
У Дідуха обскубли колоски
І доточили до чужих традицій.
Купайло став...Іваном! Роде, згинь!
Зелене свято - нині це вже Трійця.
А Коляда - Різдво. А Пасха ссе
Ярила, наче кровосис Жар-прицю.
У Дідуха обскубли колоски
І доточили до чужих традицій.
Купайло став...Іваном! Роде, згинь!
2024.03.19
11:54
Відома українська гонщиця, має міжнародний титул «Королева доріг».
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
2024.03.19
10:22
Дощові каплі дзвінко дріботять в весняні привідкриті двері.
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
2024.03.19
08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
2024.03.19
08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
2023.05.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
Ліпим Матрицю зо сну. :-)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ліпим Матрицю зо сну. :-)
Наше село якось втиснулосі межи ше двох - Похмилівков та Невтидверами. Назвати його живописним мона, коби то врахувати же будувалосі воно дійсно живо. Є у нас возеро - Гнилі Мочі називєсі, є і річка Викрутка. Йой тежко приходила до нас "совєтська власть". Тіко но підносиласі, так водразу й падала. Кіко люду позароблєло тутка собі (окрім трудоднів) грижі. Та з чєсом вотворили тутка колгосп і назвали єго "Шлях Комунізму". Шей дотеперка висит, як дерті гачі, перед в`їздом табличка. Але бахурі то ті батєри - виправили "х" на "к" - так же теперка все відповідає дійсности.
Було би вцалі зле, коби не стратегічна льокація нашого місця. Тому ше за "совітів" було збудовано тутка Льотничу Базу з летовищем, яке ми обізвали "летнижче"м. Чули с ти про Зеня? Він камандір тої самої Бази. Часи помінєлисі і теперка жеби якось не розпростерти ноги, База задіяна у різних військово-комерційних проєктах. Зеньо мешкає біля Діда Врунька, котрий не поділив сотку з Петром Кволим. Там і Пелехата мешкає, а далі, голова сільради, Місько Прамовписок. Є у камандіра і друг, звати його Сірко. На чтерих лапах бідаця кульгавить, але вірний - від огона до лівого, вибитого кірзою, зуба.
Теперка ніч. То після Клюбного Кіна, де показували "Матрицю", Зеньо випуцовав на завтра військові чоботиска, хильнув "лікарства на сон" і захропів...
І вотово, снитьсі єму же попав він у світ паралельно протилежний - усе, як у зворотньому кіно, але повільно якось - на гамульцях - і події... і суть ( "ц" після "с" нема - прошу не путати).
Дивитьсі - а у його кріслі Зєнітної Установки сидит він сам і самольот з диму і вогню совєцькій підоймаєсі "!!хххууууб, аааааа, аеееее" та починає хвостом летіти, всі гільзи заскакують до середини і натєгують, як панчохи, кулі. Звуки від зєнітки такі "!фффут-ффффут-фффут" і все гарненько складаєсі до ящика. Завгосп, Василь Капец, кричит: "!вапоП" і виповкує з морди кусок кубаси та суне його до писка Сіркови. Сірко біжит до заду та засовує кубасу до льодівки. Гвинтокрилий літун, Кнедлик, починає проявлятись, як з туману,!"ааадрооом, ооокррііС", вбираючи у себе весь дим та випукуючи його назад у сигару і та росне та запаковиєсі до цельофани.
Мирон Впертий випльовує пів відра молока у слоїк (3л) і назад, гуськом, до Пелехатиної корови на коліна, у дойки всмокчується молоко, та кричит "!уууМ-уууМ" та випльовує траву, та зачинає рости.
Дід Гілько, кричит "!!!!аааврруК" та вискакує, як професійний медитуючий йога з купи гною на фіру, за ним летит прямо йому до рота папіроса "Верховина", а батіг до лівої руки, отряхаючись по дорозі з гною.
Геньо Варґа чіплєє рибу на гачки, закидує і витягає робаків. Батраки бігают по кукурдзяному полю чіпляючи назад качани і заскакуют до тачанки, коні задками везут їх на поле кориди, де вони оживлєют бика і висмикуют по-одному шпаги - то з мотадора, то з бика. А потім Клюб, музика, Гриціан вилітає задом з естрадного барабану, же на сцені, і летит на стіл, же збоку, викрикуючи: "!ууунаабааараааб оооп ііінем ааА". Засовує кінчик вогирка в писок і як факір витєгує ше два звідтам, вливаючи час до часу мутну рідину до граньоного стакани...
Во, Зеньо ледво вискакує звідтам і "матриться"... Ну тра ж було такий цуд на ніч на воко брати?
Було би вцалі зле, коби не стратегічна льокація нашого місця. Тому ше за "совітів" було збудовано тутка Льотничу Базу з летовищем, яке ми обізвали "летнижче"м. Чули с ти про Зеня? Він камандір тої самої Бази. Часи помінєлисі і теперка жеби якось не розпростерти ноги, База задіяна у різних військово-комерційних проєктах. Зеньо мешкає біля Діда Врунька, котрий не поділив сотку з Петром Кволим. Там і Пелехата мешкає, а далі, голова сільради, Місько Прамовписок. Є у камандіра і друг, звати його Сірко. На чтерих лапах бідаця кульгавить, але вірний - від огона до лівого, вибитого кірзою, зуба.
Теперка ніч. То після Клюбного Кіна, де показували "Матрицю", Зеньо випуцовав на завтра військові чоботиска, хильнув "лікарства на сон" і захропів...
І вотово, снитьсі єму же попав він у світ паралельно протилежний - усе, як у зворотньому кіно, але повільно якось - на гамульцях - і події... і суть ( "ц" після "с" нема - прошу не путати).
Дивитьсі - а у його кріслі Зєнітної Установки сидит він сам і самольот з диму і вогню совєцькій підоймаєсі "!!хххууууб, аааааа, аеееее" та починає хвостом летіти, всі гільзи заскакують до середини і натєгують, як панчохи, кулі. Звуки від зєнітки такі "!фффут-ффффут-фффут" і все гарненько складаєсі до ящика. Завгосп, Василь Капец, кричит: "!вапоП" і виповкує з морди кусок кубаси та суне його до писка Сіркови. Сірко біжит до заду та засовує кубасу до льодівки. Гвинтокрилий літун, Кнедлик, починає проявлятись, як з туману,!"ааадрооом, ооокррііС", вбираючи у себе весь дим та випукуючи його назад у сигару і та росне та запаковиєсі до цельофани.
Мирон Впертий випльовує пів відра молока у слоїк (3л) і назад, гуськом, до Пелехатиної корови на коліна, у дойки всмокчується молоко, та кричит "!уууМ-уууМ" та випльовує траву, та зачинає рости.
Дід Гілько, кричит "!!!!аааврруК" та вискакує, як професійний медитуючий йога з купи гною на фіру, за ним летит прямо йому до рота папіроса "Верховина", а батіг до лівої руки, отряхаючись по дорозі з гною.
Геньо Варґа чіплєє рибу на гачки, закидує і витягає робаків. Батраки бігают по кукурдзяному полю чіпляючи назад качани і заскакуют до тачанки, коні задками везут їх на поле кориди, де вони оживлєют бика і висмикуют по-одному шпаги - то з мотадора, то з бика. А потім Клюб, музика, Гриціан вилітає задом з естрадного барабану, же на сцені, і летит на стіл, же збоку, викрикуючи: "!ууунаабааараааб оооп ііінем ааА". Засовує кінчик вогирка в писок і як факір витєгує ше два звідтам, вливаючи час до часу мутну рідину до граньоного стакани...
Во, Зеньо ледво вискакує звідтам і "матриться"... Ну тра ж було такий цуд на ніч на воко брати?
Найвища оцінка | Оксана Яблонська | 6 | Майстер-клас / Майстер-клас |
Найнижча оцінка | Просто Немо | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію