ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
Ліпим Матрицю зо сну. :-)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ліпим Матрицю зо сну. :-)
Наше село якось втиснулосі межи ше двох - Похмилівков та Невтидверами. Назвати його живописним мона, коби то врахувати же будувалосі воно дійсно живо. Є у нас возеро - Гнилі Мочі називєсі, є і річка Викрутка. Йой тежко приходила до нас "совєтська власть". Тіко но підносиласі, так водразу й падала. Кіко люду позароблєло тутка собі (окрім трудоднів) грижі. Та з чєсом вотворили тутка колгосп і назвали єго "Шлях Комунізму". Шей дотеперка висит, як дерті гачі, перед в`їздом табличка. Але бахурі то ті батєри - виправили "х" на "к" - так же теперка все відповідає дійсности.
Було би вцалі зле, коби не стратегічна льокація нашого місця. Тому ше за "совітів" було збудовано тутка Льотничу Базу з летовищем, яке ми обізвали "летнижче"м. Чули с ти про Зеня? Він камандір тої самої Бази. Часи помінєлисі і теперка жеби якось не розпростерти ноги, База задіяна у різних військово-комерційних проєктах. Зеньо мешкає біля Діда Врунька, котрий не поділив сотку з Петром Кволим. Там і Пелехата мешкає, а далі, голова сільради, Місько Прамовписок. Є у камандіра і друг, звати його Сірко. На чтерих лапах бідаця кульгавить, але вірний - від огона до лівого, вибитого кірзою, зуба.
Теперка ніч. То після Клюбного Кіна, де показували "Матрицю", Зеньо випуцовав на завтра військові чоботиска, хильнув "лікарства на сон" і захропів...
І вотово, снитьсі єму же попав він у світ паралельно протилежний - усе, як у зворотньому кіно, але повільно якось - на гамульцях - і події... і суть ( "ц" після "с" нема - прошу не путати).
Дивитьсі - а у його кріслі Зєнітної Установки сидит він сам і самольот з диму і вогню совєцькій підоймаєсі "!!хххууууб, аааааа, аеееее" та починає хвостом летіти, всі гільзи заскакують до середини і натєгують, як панчохи, кулі. Звуки від зєнітки такі "!фффут-ффффут-фффут" і все гарненько складаєсі до ящика. Завгосп, Василь Капец, кричит: "!вапоП" і виповкує з морди кусок кубаси та суне його до писка Сіркови. Сірко біжит до заду та засовує кубасу до льодівки. Гвинтокрилий літун, Кнедлик, починає проявлятись, як з туману,!"ааадрооом, ооокррііС", вбираючи у себе весь дим та випукуючи його назад у сигару і та росне та запаковиєсі до цельофани.
Мирон Впертий випльовує пів відра молока у слоїк (3л) і назад, гуськом, до Пелехатиної корови на коліна, у дойки всмокчується молоко, та кричит "!уууМ-уууМ" та випльовує траву, та зачинає рости.
Дід Гілько, кричит "!!!!аааврруК" та вискакує, як професійний медитуючий йога з купи гною на фіру, за ним летит прямо йому до рота папіроса "Верховина", а батіг до лівої руки, отряхаючись по дорозі з гною.
Геньо Варґа чіплєє рибу на гачки, закидує і витягає робаків. Батраки бігают по кукурдзяному полю чіпляючи назад качани і заскакуют до тачанки, коні задками везут їх на поле кориди, де вони оживлєют бика і висмикуют по-одному шпаги - то з мотадора, то з бика. А потім Клюб, музика, Гриціан вилітає задом з естрадного барабану, же на сцені, і летит на стіл, же збоку, викрикуючи: "!ууунаабааараааб оооп ііінем ааА". Засовує кінчик вогирка в писок і як факір витєгує ше два звідтам, вливаючи час до часу мутну рідину до граньоного стакани...
Во, Зеньо ледво вискакує звідтам і "матриться"... Ну тра ж було такий цуд на ніч на воко брати?
Було би вцалі зле, коби не стратегічна льокація нашого місця. Тому ше за "совітів" було збудовано тутка Льотничу Базу з летовищем, яке ми обізвали "летнижче"м. Чули с ти про Зеня? Він камандір тої самої Бази. Часи помінєлисі і теперка жеби якось не розпростерти ноги, База задіяна у різних військово-комерційних проєктах. Зеньо мешкає біля Діда Врунька, котрий не поділив сотку з Петром Кволим. Там і Пелехата мешкає, а далі, голова сільради, Місько Прамовписок. Є у камандіра і друг, звати його Сірко. На чтерих лапах бідаця кульгавить, але вірний - від огона до лівого, вибитого кірзою, зуба.
Теперка ніч. То після Клюбного Кіна, де показували "Матрицю", Зеньо випуцовав на завтра військові чоботиска, хильнув "лікарства на сон" і захропів...
І вотово, снитьсі єму же попав він у світ паралельно протилежний - усе, як у зворотньому кіно, але повільно якось - на гамульцях - і події... і суть ( "ц" після "с" нема - прошу не путати).
Дивитьсі - а у його кріслі Зєнітної Установки сидит він сам і самольот з диму і вогню совєцькій підоймаєсі "!!хххууууб, аааааа, аеееее" та починає хвостом летіти, всі гільзи заскакують до середини і натєгують, як панчохи, кулі. Звуки від зєнітки такі "!фффут-ффффут-фффут" і все гарненько складаєсі до ящика. Завгосп, Василь Капец, кричит: "!вапоП" і виповкує з морди кусок кубаси та суне його до писка Сіркови. Сірко біжит до заду та засовує кубасу до льодівки. Гвинтокрилий літун, Кнедлик, починає проявлятись, як з туману,!"ааадрооом, ооокррііС", вбираючи у себе весь дим та випукуючи його назад у сигару і та росне та запаковиєсі до цельофани.
Мирон Впертий випльовує пів відра молока у слоїк (3л) і назад, гуськом, до Пелехатиної корови на коліна, у дойки всмокчується молоко, та кричит "!уууМ-уууМ" та випльовує траву, та зачинає рости.
Дід Гілько, кричит "!!!!аааврруК" та вискакує, як професійний медитуючий йога з купи гною на фіру, за ним летит прямо йому до рота папіроса "Верховина", а батіг до лівої руки, отряхаючись по дорозі з гною.
Геньо Варґа чіплєє рибу на гачки, закидує і витягає робаків. Батраки бігают по кукурдзяному полю чіпляючи назад качани і заскакуют до тачанки, коні задками везут їх на поле кориди, де вони оживлєют бика і висмикуют по-одному шпаги - то з мотадора, то з бика. А потім Клюб, музика, Гриціан вилітає задом з естрадного барабану, же на сцені, і летит на стіл, же збоку, викрикуючи: "!ууунаабааараааб оооп ііінем ааА". Засовує кінчик вогирка в писок і як факір витєгує ше два звідтам, вливаючи час до часу мутну рідину до граньоного стакани...
Во, Зеньо ледво вискакує звідтам і "матриться"... Ну тра ж було такий цуд на ніч на воко брати?
Найвища оцінка | Оксана Яблонська | 6 | Майстер-клас / Майстер-клас |
Найнижча оцінка | Просто Немо | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію