ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.12.07 14:09
Дорогі друзі, всіх запрошую на презентацію моєї нової книги, "Долю пишуть небеса", яка відбудеться 14 грудня о 15,00 у Національній Спілці письменників, вул. Банкова 2.
Рада Вас буду бачити, бо хто ж, як не Ви були поряд зі мною усі ці десять років пер

Ярослав Чорногуз
2019.12.07 14:07
Бузок біліє в сонячнім саду,
і небеса прозорістю дивують.
Весні назустріч нареченим йду,
тебе обожнюю, її - люблю я!

Рапсодія любові нам звучить,
і водограєм розливає звуки.
Яка зворушлива, жадана мить

Сергій Губерначук
2019.12.07 11:00
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.

Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий народ,

Іван Потьомкін
2019.12.07 10:21
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Ольга Паучек
2019.12.07 10:01
Тривожиться душа моя
за долю України...
Невже святий наш Боженько
дозволить у руїни
перетворити рай земний,
святі поля, прадавні,
загине рід козацький весь
і справи його славні

Ігор Деркач
2019.12.07 09:41
Чи я поет, чи хуліган
і чи творю, чи витворяю,
а як видумую, не знаю:
де істина, а що – обман?

Усі ми і ремісники,
і трудоголіки – од Бога.
Одному випали стежки,

Галина Сливка
2019.12.07 09:16
По льодах розлук, на хиткі мости,
По стежках думок тужних
Я до тебе йду, йдеш до мене ти.
І пощо зими стужі?
Зі світів перги залягли сніги,
А зимі їх все мало...
На кругах туги не знайшла снаги,
Послизнулася, впала.

Уляна Світанко
2019.12.06 20:45
Відмежуйся від мене, звіре!
Не полохай безликих ще сліз
І тремтячи (помітно) сили
Позбавляєш, зробивши надріз.

Я не плачу, ти бачиш, крига
Замережила серце живе,
До лиця мені одяг білий,

Ігор Деркач
2019.12.06 17:58
Іду у край забутої оази,
минаючи приватні береги,
украдені багатіями бази,
циганами освоєні луги.

І досі тут ще водиться усяке –
і патерчата, і басаврюки,
буває, ще хіхікає русалка

Олексій Кацай
2019.12.06 17:26
Рве світ на світло в об’єктивах
і ми, пливкі мов акварель,
розпочинаємо дуель
в інопланетних перспективах.

Твій постріл перший болем лине
в перетинах добра і зла
і він розмазує людину

Юрій Сидорів
2019.12.06 15:55
Як міллю виїдений шовк,
Побита інеєм отава -
Газонна, хакі, золотава.
Місцями люд її потовк.
Отак.

Містки - обидва-обидва,
Скульптурні групи, арка, плити...

Сергій Губерначук
2019.12.06 10:59
Не розумію. Що це? Фатум?
Зла доля чи такий собі маразм
як дивний прояв особистої історії
у схемах світових надбань?
Чи дату цю запам’ятати?
Чи, може, мій тривкий екстаз
лише чиєсь самозакохане повторення?
І не потрібно жодних знань ані бажань?

Галина Сливка
2019.12.06 10:21
Зав'язала хустку так святочно.
На плечах - коромисло з роками.
Силуету лінії жіночні
У свічаді неба, між зірками,
Міряєш, немов звіряєш долю.
А вона хлюпоче у відерцях.
Ранок дневі вигаптував льолю,
День у ночі топить своє серце.

Микола Соболь
2019.12.06 07:15
Усміхнене маля біжить до мами
Ще світ йому незнаний і чужий,
Щебече щось, махаючи руками,
За матінку сховалося мерщій…
Надійніше не знайдете нікого,
Бо матір смачно пахне молоком.
Пізнає потім у життя хиткого
І проліски й веселки за вікном.

Олександр Сушко
2019.12.06 06:47
На світ стовбурчить гребня півень,
Гарчить від люті хижий вовк.
Є бевзі, створені для гніву,
А є ласкавці, для жінок.

Життя колеги - чорна плахта,
Бо чоловік, як стигла піч.
Поезія - душі відрада,

Олена Побийголод
2019.12.06 00:07
Володимир Висоцький. «Аліса»

Посаджене вхід стерегти,
сидить жабеня день при дні,
щоб рішення вчасно знайти:
впустити - чи ні?

Якщо ж пропустити когось - то, мабуть,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Юра Ясінський
2019.11.13

Станіслав Н
2019.11.12

Микола Кора
2019.09.01

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Олег Вишень
2019.06.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Проза / АснтлУ-13

 Прикинь, карочє…
Десь за кілька днів після новорічних свят я добирався додому міжміською маршруткою. Біля мене сіла юна красуня, витягла телефон, набрала номер, і за хвилю я та інші пасажири мали змогу почути такий монолог:

- Прівєт, падруга! Карочє, ти бери в холодильнику все, що там є, а я поки що тобі розкажу, як ми Новий рік зустрічали...
Карочє, Танька приходить вчора така зла, вона пішла Новий рік зустрічати з пацанами, казала, що в них, тіпа, все буде культурно, а тепер приходить і каже, що вони, в натурє, всі казли, понапивались ще до Нового року, і вона навіть не мала з ким нормально Новий рік зустріти, прикинь!.. Але зараз боїться, що у вересні мамкою стане, прикинь!..
А в нас якраз все культурно було, прикинь, карочє, дєвки накрили на стіл, і всі, тіпа, сіли і випили пару раз, ну, пацани водки, а дєвки - хто шампанське, хто текіли, я лічно пила шампанське, а мені кажуть, та, мол, не вимахуйся, вмаж текіли, карочє, налили цілий стакан, всипали солі на зап'ястя, почепили на стінку склянки розрізану наполовину скибку лайму, ну, карочє, всє дєла, я лизнула сіль, надпила текіли, посмоктала лайм і зразу ледь не побігла в туалет, бо то таке бридке, тіпа нашої самогонки, не знаю, чого ту текілу всі так вихваляють, карочє, я потім цілий вечір тільки шампанське пила...
Карочє, не встигли закусити, бо всі такі голодні були, а тут, бац, і світло вирубали, а всі так зразу: "Ну, ні фіга собі Новий рік зустріли!", ну, карочє, пацани подзвонили в диспетчерську і там якусь бабульку з півгодини напрягали, карочє, тіпа, казали, що ми на неї в суд подамо, ха-ха, певно, ту бабульку ледь шляк не трафив, прикинь...
Ну, карочє, світла нема, а тут вдруг за вікном феєрверки, і всі, тіпа, закричали: "О, Новий рік настав!", і побігли на вулицю зустрічати Новий рік, а пацани кричать:"Давай вже бухати!", карочє, розпили дві пляшки шампанського біля під'їзду, а тоді дєвки пішли в квартиру, бо дуже змерзли, а пацани лишились курити...
Потім приходять і приносять ще дві пляшки водки... Карочє, пацани набухались до свинячого візгу, а Стас ходив і казав: "Я такий п'яний!", прикинь, і всі так ржали...
Ну, карочє, сидимо в темноті, біля мене Едік, і, прикинь, каже, мол, я правильно зробила, що послала Юрку, бо він був казьол, в натурє, а Стас - нормальний пацан, і шо, мол, він одобряє мій вибір, бо я класна чувіха, він би й сам, мол, не проти зі мною закрутити, але Стас - його друг, як він його кине, прикинь!..
Карочє, десь за півгодини прийшли ще Артур з Лєнкою, принесли пляшку віскі і червону ікру, а пацани пішли на кухню і сиділи там в темноті чогось самі, ми ваабщє не поняли, в чьом прікол...
Тут раптом врубали світло і всі так: "Ура-а!", тіпа, карочє, зраділи, що врубали світло, більше, ніж Новому року, прикинь!..
А Лєнка з Артуром пішли в іншу кімнату, бо Лєнка сказала, що, мол, їй стало погано, і лягла на ліжко, Артур залишився з нею пильнувати, аби їй не стало гірше, і так вони провели всю ніч, прикинь, він тільки пару раз заходив до нас і казав, що Лєнка сама не хоче пити і йому не дозволяє, і до нас його не відпускає, карочє, вона якась дивна, скажи?.. Нє, Артур, канєшно, козел, але все одно його трохи жалко, скажи?..
Карочє, під ранок всі порозходились, лишився тільки Юзьо і Стас, ну, Юзьо каже, що, мол, тіпа, він нам, певно, заважає, а я йому, шо да, я хотіла б трохи поспілкуватись зі Стасом, ну, Юзьо пішов, карочє, а ми з Стасом ще поговорили десь до десятої і лягли спати, і він мені каже, що, мол, Галка його дуже кохає і він мав би бути зараз із нею, але хоче бути тільки зі мною, прикинь!.. А тоді ні з сього ні з того каже, що от він, тіпа, ще може мені сказати: "Я тебе абажаю", але чогось не може: "Я тебе кохаю", я його питаю: "Чому-у?..", а він каже, тіпа: "Не знаю", карочє, я ваабщє не врубалась, в чьом фішка, а тоді він трохи поспав, прокинувся і каже: "Я такий крихітний", прикинь, я так ржала, ледь з ліжка не впала, бо навіть не поняла, що він, тіпа, хотів сказати, а він, карочє, каже, що хотів сказати щось зовсім інше, тіпа, а сказав таке...
А, слухай ще, який прікол: вчора Галка до мене дзвонить і питає, як там коханий, я її питаю: "Чий?..", а вона, тіпа: "Ну-у, твій... і мій...", нє, я ваабщє не поняла, в чьом прікол, прикинь, нє, якби він хотів бути з нею, то був би з нею, а як він хоче бути зі мною, то я тут прі чьом, нє?.. Карочє, я ваабщє в шокє...
Ну, карочє, не знаю, чи Стас ще сьогодні прийде до мене ночувати, але я завтра йду на дєнь варєнья до Алки, вона мені, прикинь, такі прикольні трусики подарувала, карочє, повернусь і тобі покажу..."

Маршрутка під'їхала до місця призначення, і я вийшов, так і не почувши закінчення надзвичайно цікавої розповіді. Але по дорозі додому в голові мені все лунало: "Прикинь, карочє, тіпа...".
Прийшовши додому, сів за комп'ютер, зайшов на один із літературних сайтів і записав усе, що запам'ятав з того монологу - думав, перестане лунати...
Ба ні - лунає й досі...

Прикинь, карочє, яка фігня!


03.01.2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-05 16:32:03
Переглядів сторінки твору 1084
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2019.12.06 10:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-23 18:54:53 ]
вдало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-02-25 13:45:59 ]
приємно, якщо так )
дякую, Людмило!