ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
Стоїть хата-ковчег...
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 Ян Бжехва. Розмовляла гуска з диком (переклад з польської)
Шепотіла дика гуска
Дику голосно на вушко:

"Сумно так самій на світі
Ось такій, як я, кобіті -

Як цінуєш гуску дику,
Одружись зі мною, дику."

Дик на те їй: "Дика гуско!
Ти моє лоскочеш вушко,

Дуже довга в тебе шия,
Ти шипиш, а я лиш рию.

Не сприйми це за образу,
Та всім теє видно зразу."

Гуска знову: "До холєри,
Маєш ти ноги чотири,

Хоч без пір'я і без дзьоба,
Та мені й це до вподоби."

Ворухнув на те дик вухом:
"Переймаюсь, гуско, слухай,

Тим напевно. Знаєш добре,
Пішки - я, а ти - за обрій.

Чи дістануся до тебе,
Як сягнеш у синє небо?"

Гуска вперто без утоми:
"Ти мене не знаєш. Вдома

Підлітаю раз в півроку,
Щоб не схуднути, нівроку."

Дик їй знову, безголовий:
"Мушу дбати про здоров'я,

Ти купатись любиш дуже
У водоймі, не в калюжі.

А мені, такій тварюці,
Лиш валятись би в багнюці."

Дикій гусці стало досить:
"А, ніхто тебе не впросить..."

І додала з жалем й болем:
"Свин ти дикий, чесне слово!"


08.02.2013

* дик (діал.) - вепр

Оригінал: Jan Brzechwa "ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM" (http://wiersze.juniora.pl/brzechwa/brzechwa_r03.html)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Jan Brzechwa ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-08 12:46:00
Переглядів сторінки твору 3182
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 17:33:59 ]
Розмовляла гуска з диком,
дика качка - із індиком... :))
Мораль:
А треба, щоб "свій, до свого, по своє":
Танцювала риба з раком,
а петрушка - з пастернаком...:)))

Отак, Валерію, попалися: рими у Вас не дуже "гуска-вушко","милий-чотири","болем-слово", дієслівні "знаєш-літаєш", "впіймався-переймався".
Що хотіли - маєте! Нащо поспішили давати такий сирий текст? Інших повчаєте, а самі?.. Не солідно.
Сподіваюсь, уловлюєте мою добру іронію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:15:07 ]
А й справді, співзвучно з відомою дитячою пісенькою.

Ну, це ж переклад, Галино, я старався бути чим ближче до оригіналу, а в оригіналі є такі рими, як "gąsko-wąską", "zauważ - fruwasz", і навіть (о, Боже!) "ciebie - niebie"... :)

Але, звісно, досконалості немає меж.)

Дякую за відгук з доброю іронією. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 18:59:19 ]
Валерію, Ви, як завжди, на оптимістичній хвилі :)
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:16:06 ]
Дякую, Лесю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 23:58:12 ]
Пане Валерію, радий, що Ви звернулися до творчості чудового автора Яна Бжехви.
Вже знаю, що Ваш переклад - це спроба, яку я запропонував Зоряні. Достойна поваги, бо Ви застосували нестандартні, як на моє полтавське вухо, підходи. Зокрема, слово "дик" мені полтавцю, невідоме (насправді ж відоме, але не як полтавцю).
Мене критиковано за віддалення від дитячого. Що ж Ви думаєте про Ваш переклад? Чи вдалося Вам зберегти дитячого Яна Бжехву, як Ви самі думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:23:49 ]
Так, побачив Ваш переклад, Вікторе, і захотілось спробувати свої сили.
"Дик" - це дикий кабан, західноукраїнський діалект.
Ой, не знаю, напевно, треба запитати дітей про це.))
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-12 14:53:22 ]
Цікаво читать, так само як і чуть польську, коли знаєш, про що йдеться. А читать важко. Понавигадували гачків.
Ще б транскрипцію польської, то переклад мав би і просвітницьке значення.
Після польської можна було б перекладать з білоруської. Там гачків менше :)
Дякую за переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 15:00:51 ]
Був колись у Білорусії у відрядженні, придбав там книгу білоруською і абсолютно все зрозумів: там одне слово українське, інше російське, і ще інше - польське. :) До того ж абетка Кирила й Мефодія - легше читати, ніж польською. :)
Дякую за відгук.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 12:29:32 ]
Я трішки заплутався у віршах, бо відповідав тобі, але це відбувалось на сторінці не під твоїм перекладом. У обох віршів довгі назви і вони обидва якісь однакові. Мова також однакова і ліричні герої ті ж самі. Твій переклад мені більше сподобався, і у тому числі "дик". Це гарне і мітьковське слово, а не лише кабаняче. Якщо ти бував у Москві, то тобі гарно відомо, хто такі "мітьки".
Я з ними спілкувався, і наші звертання починались - "дик ета, слиш". Приємна згадка.
Вітаю з гарним перекладом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:45:37 ]
Дякую, Гарріо, надзвичайно тішить, що мій переклад тобі сподобався. "Дик" - це слово із західноукраїнського діалекту, напевно, польського походження.
В Москві я працював у науково-дослідному інституті, там постійно розповсюджувались театральні білети, завдяки чому став завзятим театралом. Звісно ж, часто ходив у музеї та на виставки. Потужне враження залишив "Фестиваль молоді і студентів" та фотовиставка "Фотообъектив и жизнь".

Про "мітьків" не чув, почитав інтернет і зрозумів, що вперше їх бачив на вулицях під горілчано-винними магазинами після відомого антиалкогольного указу ім. Лігачова. :)

Пам'ятаю анекдот тих часів:

- На цій зупинці горілчано-винний магазин?
- На цій. Але виходити на наступній.
- Чому?
- Саме там - кінець черги.

І цей анекдот - справді з життя.