ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2019.11.18 16:31
Дерев’яна каблучка – запорука дерева.
Ми обручені, чи що?

Яким треба бути майстром,
аби вирубати з мертвого дерева
собі запоруку!
Якою треба бути необрученою,
аби піти у заручини

Олександр Сушко
2019.11.18 12:30
Вирвано, витолочено печаль
І забуттям переорано пам'ять.
Чом же я знов уві сні кричав,
Наче кацапи ізнову палять?

Різали тризуб на серці ножем
І цвяхували до свОлоку длані.
Я не в окопах п'ять років уже,

Іван Потьомкін
2019.11.18 12:17
Не похиляйся над собою,
Не дай розлитися журбі.
Всевишнім подароване тобі,
Не все в нові світи полине за тобою:
Сумлінно ноосфера ще стоїть на чатах:
Аби земне на Землю повертати.
І як у вічність відліта душа,
Борги твої бере хлопчина чи дівча.

Тамара Шкіндер
2019.11.18 11:51
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Підкинув місяць у багаття хмизу
І засіяв півкругом угорі.

Квапливо поспішає перехожий.
Зітхають порожнечею двори.
Відмежувавшись поза огорожу,

Юрій Сидорів
2019.11.18 09:35
Морозяних начерків дублі
Лягають на вікна скляні.
І форми жіночі округлі
Приходять у згадках мені.

Як тільки замріяно гляну,
Зміняється видих на вдих:
Я бачу - і тільки Уляну...

Ярослав Чорногуз
2019.11.18 07:47
Ти ледь пішла, і я вже сам не свій –
Чому прощання? Чом ідеш туди ти?
І туги найчорнішої сувій
Всього мене зумів таки сповити.

Байдужий світ навколо занімів,
І течія несе у інше русло –
В обійми до холодної зими,

Микола Соболь
2019.11.18 05:18
Він відчував красу на дотик,
Любив рельєф її волосся,
Леліяв ніжно кожен подих,
Тепло, яке від губ лилося…
І дарував коханій квіти,
У ресторані кращі блюда…
Як за таких не порадіти?
Коли кохають сильно люди.

Віктор Кучерук
2019.11.18 04:56
Сірість неба, сирість вулиць
І грудей твоїх тепло, –
Мов у втіху обернулось
Те, що розпачом було.
Бо холонув, як статуя,
Й никнув гордо, мов печать,
А тепер – тебе цілую
Так, що губ не роз’єднать.

Марґо Ґейко
2019.11.17 18:42
Каліграфія долі лягла на смиренне обличчя,
Занімілі вуста промовляють чиїсь імена,
І немов на долоні, насправді, така таємнича,
Їх замало лишилося, мало чи майже нема.

А вона як могла, як уміла жила і служила,
Відправляла човни, по воді розлітались

Сергій Губерначук
2019.11.17 16:29
Волосся моє стало жовтим,
як осінь.
Висвітлилося.
З одного боку штучно,
а з іншого – природно,
як осінь.
Загорілося.
У глибині, наприклад, серце,

Ніна Виноградська
2019.11.17 12:39
Моя любове сонячна,
На крилах
Твоїх колись злітала
До зірок.
Несли удаль тоді
Твої вітрила,
Тобі назустріч
Був найперший крок.

Вадим Василенко
2019.11.17 11:00
Вдосвіта тиша – по вінця наповнений дзбанок.
Зрониш пів слова й відлуння далеке, як постріл,
вдарить у груди і довго тремтить. Наостанок
всотуєш дим і стаєш незапрошеним гостем
сонних дерев, що у воду ввійшли по коліна.
Вогкі й тривкі, древні творива

Олександр Сушко
2019.11.17 10:38
Мій Пегас жує сирі гриби,
Теща (з голодухи) - шкло і тирсу.
Не журися, куме! Воду пий!
На сніданок дулю гамай лису.

Хтів до неба та упав на дно?
Не жалійся - сам у цьому винний.
Гетьманом у нас - паяц з кіно,

Тетяна Левицька
2019.11.17 09:13
Ще раз примусив день грачину зграю
для нас на біс зіграти водевіль.
Хоч ти не йди з мого життя благаю
у літо з листопаду заметіль.

Не залишай мені лише на згадку
гербарію словесний фоліант.
Укотре розпочнемо все спочатку -

Микола Соболь
2019.11.17 06:55
Героїв обере нарід!
Ні президент, ні депутати
Не в змозі проголосувати,
Бо хто вони? – брехливий збрід.
Коли біда прийшла до хати –
Благословляла сина мати:
«Збирайсь, дитино, у похід.
Чуєш? На сході б’ють гармати,

Олена Побийголод
2019.11.16 21:47
Володимир Висоцький. «Аліса»

Рятуйте, рятуйте! Ніяк не причалюсь!
Не випірну більше, якщо знов пірну!
Ще трошки поборсаюсь, ще попручаюсь,
та сили залишать - й піду я до дну!

І хто розбереться, де скоїлась хиба:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Глінчук
2019.11.14

Андрій Скакодуб Архіп
2019.11.06

Петро Іщук
2019.11.03

Олег Дорош
2019.11.03

Владимир Лесник
2019.10.31

Ірина Осінь
2019.09.28

Наталія Шандра
2019.09.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / Поетичні переклади

 Ян Бжехва. Розмовляла гуска з диком (переклад з польської)
Шепотіла дика гуска
Дику голосно на вушко:

"Сумно так самій на світі
Ось такій, як я, кобіті -

Як цінуєш гуску дику,
Одружись зі мною, дику."

Дик на те їй: "Дика гуско!
Ти моє лоскочеш вушко,

Дуже довга в тебе шия,
Ти шипиш, а я лиш рию.

Не сприйми це за образу,
Та всім теє видно зразу."

Гуска знову: "До холєри,
Маєш ти ноги чотири,

Хоч без пір'я і без дзьоба,
Та мені й це до вподоби."

Ворухнув на те дик вухом:
"Переймаюсь, гуско, слухай,

Тим напевно. Знаєш добре,
Пішки - я, а ти - за обрій.

Чи дістануся до тебе,
Як сягнеш у синє небо?"

Гуска вперто без утоми:
"Ти мене не знаєш. Вдома

Підлітаю раз в півроку,
Щоб не схуднути, нівроку."

Дик їй знову, безголовий:
"Мушу дбати про здоров'я,

Ти купатись любиш дуже
У водоймі, не в калюжі.

А мені, такій тварюці,
Лиш валятись би в багнюці."

Дикій гусці стало досить:
"А, ніхто тебе не впросить..."

І додала з жалем й болем:
"Свин ти дикий, чесне слово!"


08.02.2013

* дик (діал.) - вепр

Оригінал: Jan Brzechwa "ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM" (http://wiersze.juniora.pl/brzechwa/brzechwa_r03.html)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Jan Brzechwa ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-08 12:46:00
Переглядів сторінки твору 1626
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2019.08.02 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 17:33:59 ]
Розмовляла гуска з диком,
дика качка - із індиком... :))
Мораль:
А треба, щоб "свій, до свого, по своє":
Танцювала риба з раком,
а петрушка - з пастернаком...:)))

Отак, Валерію, попалися: рими у Вас не дуже "гуска-вушко","милий-чотири","болем-слово", дієслівні "знаєш-літаєш", "впіймався-переймався".
Що хотіли - маєте! Нащо поспішили давати такий сирий текст? Інших повчаєте, а самі?.. Не солідно.
Сподіваюсь, уловлюєте мою добру іронію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:15:07 ]
А й справді, співзвучно з відомою дитячою пісенькою.

Ну, це ж переклад, Галино, я старався бути чим ближче до оригіналу, а в оригіналі є такі рими, як "gąsko-wąską", "zauważ - fruwasz", і навіть (о, Боже!) "ciebie - niebie"... :)

Але, звісно, досконалості немає меж.)

Дякую за відгук з доброю іронією. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 18:59:19 ]
Валерію, Ви, як завжди, на оптимістичній хвилі :)
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:16:06 ]
Дякую, Лесю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 23:58:12 ]
Пане Валерію, радий, що Ви звернулися до творчості чудового автора Яна Бжехви.
Вже знаю, що Ваш переклад - це спроба, яку я запропонував Зоряні. Достойна поваги, бо Ви застосували нестандартні, як на моє полтавське вухо, підходи. Зокрема, слово "дик" мені полтавцю, невідоме (насправді ж відоме, але не як полтавцю).
Мене критиковано за віддалення від дитячого. Що ж Ви думаєте про Ваш переклад? Чи вдалося Вам зберегти дитячого Яна Бжехву, як Ви самі думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:23:49 ]
Так, побачив Ваш переклад, Вікторе, і захотілось спробувати свої сили.
"Дик" - це дикий кабан, західноукраїнський діалект.
Ой, не знаю, напевно, треба запитати дітей про це.))
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-12 14:53:22 ]
Цікаво читать, так само як і чуть польську, коли знаєш, про що йдеться. А читать важко. Понавигадували гачків.
Ще б транскрипцію польської, то переклад мав би і просвітницьке значення.
Після польської можна було б перекладать з білоруської. Там гачків менше :)
Дякую за переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 15:00:51 ]
Був колись у Білорусії у відрядженні, придбав там книгу білоруською і абсолютно все зрозумів: там одне слово українське, інше російське, і ще інше - польське. :) До того ж абетка Кирила й Мефодія - легше читати, ніж польською. :)
Дякую за відгук.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 12:29:32 ]
Я трішки заплутався у віршах, бо відповідав тобі, але це відбувалось на сторінці не під твоїм перекладом. У обох віршів довгі назви і вони обидва якісь однакові. Мова також однакова і ліричні герої ті ж самі. Твій переклад мені більше сподобався, і у тому числі "дик". Це гарне і мітьковське слово, а не лише кабаняче. Якщо ти бував у Москві, то тобі гарно відомо, хто такі "мітьки".
Я з ними спілкувався, і наші звертання починались - "дик ета, слиш". Приємна згадка.
Вітаю з гарним перекладом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:45:37 ]
Дякую, Гарріо, надзвичайно тішить, що мій переклад тобі сподобався. "Дик" - це слово із західноукраїнського діалекту, напевно, польського походження.
В Москві я працював у науково-дослідному інституті, там постійно розповсюджувались театральні білети, завдяки чому став завзятим театралом. Звісно ж, часто ходив у музеї та на виставки. Потужне враження залишив "Фестиваль молоді і студентів" та фотовиставка "Фотообъектив и жизнь".

Про "мітьків" не чув, почитав інтернет і зрозумів, що вперше їх бачив на вулицях під горілчано-винними магазинами після відомого антиалкогольного указу ім. Лігачова. :)

Пам'ятаю анекдот тих часів:

- На цій зупинці горілчано-винний магазин?
- На цій. Але виходити на наступній.
- Чому?
- Саме там - кінець черги.

І цей анекдот - справді з життя.