ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 Ян Бжехва. Розмовляла гуска з диком (переклад з польської)
Шепотіла дика гуска
Дику голосно на вушко:

"Сумно так самій на світі
Ось такій, як я, кобіті -

Як цінуєш гуску дику,
Одружись зі мною, дику."

Дик на те їй: "Дика гуско!
Ти моє лоскочеш вушко,

Дуже довга в тебе шия,
Ти шипиш, а я лиш рию.

Не сприйми це за образу,
Та всім теє видно зразу."

Гуска знову: "До холєри,
Маєш ти ноги чотири,

Хоч без пір'я і без дзьоба,
Та мені й це до вподоби."

Ворухнув на те дик вухом:
"Переймаюсь, гуско, слухай,

Тим напевно. Знаєш добре,
Пішки - я, а ти - за обрій.

Чи дістануся до тебе,
Як сягнеш у синє небо?"

Гуска вперто без утоми:
"Ти мене не знаєш. Вдома

Підлітаю раз в півроку,
Щоб не схуднути, нівроку."

Дик їй знову, безголовий:
"Мушу дбати про здоров'я,

Ти купатись любиш дуже
У водоймі, не в калюжі.

А мені, такій тварюці,
Лиш валятись би в багнюці."

Дикій гусці стало досить:
"А, ніхто тебе не впросить..."

І додала з жалем й болем:
"Свин ти дикий, чесне слово!"


08.02.2013

* дик (діал.) - вепр

Оригінал: Jan Brzechwa "ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM" (http://wiersze.juniora.pl/brzechwa/brzechwa_r03.html)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Jan Brzechwa ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-02-08 12:46:00
Переглядів сторінки твору 3030
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 17:33:59 ]
Розмовляла гуска з диком,
дика качка - із індиком... :))
Мораль:
А треба, щоб "свій, до свого, по своє":
Танцювала риба з раком,
а петрушка - з пастернаком...:)))

Отак, Валерію, попалися: рими у Вас не дуже "гуска-вушко","милий-чотири","болем-слово", дієслівні "знаєш-літаєш", "впіймався-переймався".
Що хотіли - маєте! Нащо поспішили давати такий сирий текст? Інших повчаєте, а самі?.. Не солідно.
Сподіваюсь, уловлюєте мою добру іронію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:15:07 ]
А й справді, співзвучно з відомою дитячою пісенькою.

Ну, це ж переклад, Галино, я старався бути чим ближче до оригіналу, а в оригіналі є такі рими, як "gąsko-wąską", "zauważ - fruwasz", і навіть (о, Боже!) "ciebie - niebie"... :)

Але, звісно, досконалості немає меж.)

Дякую за відгук з доброю іронією. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 18:59:19 ]
Валерію, Ви, як завжди, на оптимістичній хвилі :)
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:16:06 ]
Дякую, Лесю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 23:58:12 ]
Пане Валерію, радий, що Ви звернулися до творчості чудового автора Яна Бжехви.
Вже знаю, що Ваш переклад - це спроба, яку я запропонував Зоряні. Достойна поваги, бо Ви застосували нестандартні, як на моє полтавське вухо, підходи. Зокрема, слово "дик" мені полтавцю, невідоме (насправді ж відоме, але не як полтавцю).
Мене критиковано за віддалення від дитячого. Що ж Ви думаєте про Ваш переклад? Чи вдалося Вам зберегти дитячого Яна Бжехву, як Ви самі думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:23:49 ]
Так, побачив Ваш переклад, Вікторе, і захотілось спробувати свої сили.
"Дик" - це дикий кабан, західноукраїнський діалект.
Ой, не знаю, напевно, треба запитати дітей про це.))
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-12 14:53:22 ]
Цікаво читать, так само як і чуть польську, коли знаєш, про що йдеться. А читать важко. Понавигадували гачків.
Ще б транскрипцію польської, то переклад мав би і просвітницьке значення.
Після польської можна було б перекладать з білоруської. Там гачків менше :)
Дякую за переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 15:00:51 ]
Був колись у Білорусії у відрядженні, придбав там книгу білоруською і абсолютно все зрозумів: там одне слово українське, інше російське, і ще інше - польське. :) До того ж абетка Кирила й Мефодія - легше читати, ніж польською. :)
Дякую за відгук.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 12:29:32 ]
Я трішки заплутався у віршах, бо відповідав тобі, але це відбувалось на сторінці не під твоїм перекладом. У обох віршів довгі назви і вони обидва якісь однакові. Мова також однакова і ліричні герої ті ж самі. Твій переклад мені більше сподобався, і у тому числі "дик". Це гарне і мітьковське слово, а не лише кабаняче. Якщо ти бував у Москві, то тобі гарно відомо, хто такі "мітьки".
Я з ними спілкувався, і наші звертання починались - "дик ета, слиш". Приємна згадка.
Вітаю з гарним перекладом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:45:37 ]
Дякую, Гарріо, надзвичайно тішить, що мій переклад тобі сподобався. "Дик" - це слово із західноукраїнського діалекту, напевно, польського походження.
В Москві я працював у науково-дослідному інституті, там постійно розповсюджувались театральні білети, завдяки чому став завзятим театралом. Звісно ж, часто ходив у музеї та на виставки. Потужне враження залишив "Фестиваль молоді і студентів" та фотовиставка "Фотообъектив и жизнь".

Про "мітьків" не чув, почитав інтернет і зрозумів, що вперше їх бачив на вулицях під горілчано-винними магазинами після відомого антиалкогольного указу ім. Лігачова. :)

Пам'ятаю анекдот тих часів:

- На цій зупинці горілчано-винний магазин?
- На цій. Але виходити на наступній.
- Чому?
- Саме там - кінець черги.

І цей анекдот - справді з життя.