ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні переклади

 Ян Бжехва. Розмовляла гуска з диком (переклад з польської)
Шепотіла дика гуска
Дику голосно на вушко:

"Сумно так самій на світі
Ось такій, як я, кобіті -

Як цінуєш гуску дику,
Одружись зі мною, дику."

Дик на те їй: "Дика гуско!
Ти моє лоскочеш вушко,

Дуже довга в тебе шия,
Ти шипиш, а я лиш рию.

Не сприйми це за образу,
Та всім теє видно зразу."

Гуска знову: "До холєри,
Маєш ти ноги чотири,

Хоч без пір'я і без дзьоба,
Та мені й це до вподоби."

Ворухнув на те дик вухом:
"Переймаюсь, гуско, слухай,

Тим напевно. Знаєш добре,
Пішки - я, а ти - за обрій.

Чи дістануся до тебе,
Як сягнеш у синє небо?"

Гуска вперто без утоми:
"Ти мене не знаєш. Вдома

Підлітаю раз в півроку,
Щоб не схуднути, нівроку."

Дик їй знову, безголовий:
"Мушу дбати про здоров'я,

Ти купатись любиш дуже
У водоймі, не в калюжі.

А мені, такій тварюці,
Лиш валятись би в багнюці."

Дикій гусці стало досить:
"А, ніхто тебе не впросить..."

І додала з жалем й болем:
"Свин ти дикий, чесне слово!"


08.02.2013

* дик (діал.) - вепр

Оригінал: Jan Brzechwa "ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM" (http://wiersze.juniora.pl/brzechwa/brzechwa_r03.html)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Jan Brzechwa ROZMAWIAŁA GĘŚ Z PROSIĘCIEM


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-08 12:46:00
Переглядів сторінки твору 3207
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-08 17:33:59 ]
Розмовляла гуска з диком,
дика качка - із індиком... :))
Мораль:
А треба, щоб "свій, до свого, по своє":
Танцювала риба з раком,
а петрушка - з пастернаком...:)))

Отак, Валерію, попалися: рими у Вас не дуже "гуска-вушко","милий-чотири","болем-слово", дієслівні "знаєш-літаєш", "впіймався-переймався".
Що хотіли - маєте! Нащо поспішили давати такий сирий текст? Інших повчаєте, а самі?.. Не солідно.
Сподіваюсь, уловлюєте мою добру іронію. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:15:07 ]
А й справді, співзвучно з відомою дитячою пісенькою.

Ну, це ж переклад, Галино, я старався бути чим ближче до оригіналу, а в оригіналі є такі рими, як "gąsko-wąską", "zauważ - fruwasz", і навіть (о, Боже!) "ciebie - niebie"... :)

Але, звісно, досконалості немає меж.)

Дякую за відгук з доброю іронією. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 18:59:19 ]
Валерію, Ви, як завжди, на оптимістичній хвилі :)
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:16:06 ]
Дякую, Лесю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-08 23:58:12 ]
Пане Валерію, радий, що Ви звернулися до творчості чудового автора Яна Бжехви.
Вже знаю, що Ваш переклад - це спроба, яку я запропонував Зоряні. Достойна поваги, бо Ви застосували нестандартні, як на моє полтавське вухо, підходи. Зокрема, слово "дик" мені полтавцю, невідоме (насправді ж відоме, але не як полтавцю).
Мене критиковано за віддалення від дитячого. Що ж Ви думаєте про Ваш переклад? Чи вдалося Вам зберегти дитячого Яна Бжехву, як Ви самі думаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 08:23:49 ]
Так, побачив Ваш переклад, Вікторе, і захотілось спробувати свої сили.
"Дик" - це дикий кабан, західноукраїнський діалект.
Ой, не знаю, напевно, треба запитати дітей про це.))
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-12 14:53:22 ]
Цікаво читать, так само як і чуть польську, коли знаєш, про що йдеться. А читать важко. Понавигадували гачків.
Ще б транскрипцію польської, то переклад мав би і просвітницьке значення.
Після польської можна було б перекладать з білоруської. Там гачків менше :)
Дякую за переклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 15:00:51 ]
Був колись у Білорусії у відрядженні, придбав там книгу білоруською і абсолютно все зрозумів: там одне слово українське, інше російське, і ще інше - польське. :) До того ж абетка Кирила й Мефодія - легше читати, ніж польською. :)
Дякую за відгук.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-13 12:29:32 ]
Я трішки заплутався у віршах, бо відповідав тобі, але це відбувалось на сторінці не під твоїм перекладом. У обох віршів довгі назви і вони обидва якісь однакові. Мова також однакова і ліричні герої ті ж самі. Твій переклад мені більше сподобався, і у тому числі "дик". Це гарне і мітьковське слово, а не лише кабаняче. Якщо ти бував у Москві, то тобі гарно відомо, хто такі "мітьки".
Я з ними спілкувався, і наші звертання починались - "дик ета, слиш". Приємна згадка.
Вітаю з гарним перекладом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-13 08:45:37 ]
Дякую, Гарріо, надзвичайно тішить, що мій переклад тобі сподобався. "Дик" - це слово із західноукраїнського діалекту, напевно, польського походження.
В Москві я працював у науково-дослідному інституті, там постійно розповсюджувались театральні білети, завдяки чому став завзятим театралом. Звісно ж, часто ходив у музеї та на виставки. Потужне враження залишив "Фестиваль молоді і студентів" та фотовиставка "Фотообъектив и жизнь".

Про "мітьків" не чув, почитав інтернет і зрозумів, що вперше їх бачив на вулицях під горілчано-винними магазинами після відомого антиалкогольного указу ім. Лігачова. :)

Пам'ятаю анекдот тих часів:

- На цій зупинці горілчано-винний магазин?
- На цій. Але виходити на наступній.
- Чому?
- Саме там - кінець черги.

І цей анекдот - справді з життя.