ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Низова (1967) / Критика | Аналітика

 Індивідуально-авторські новотвори в поезіях Івана Низового
В.В. Дорохіна
магістрант
(ДЗ "Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка";
наук.кер: к. філол. н., докторант
кафедри української філології
та загального мовознавства І.О. Ніколаєнко)


Індивідуально-авторські (оказіональні) новотвори постійно перебувають у колі наукових зацікавлень дослідників. Їхній аналіз має важливе значення для вивчення лексикографії, лінгвостилістики, словотвору, психолінгвістики та ін. Авторські новотвори становлять своєрідну підсистему сучасної української літературної мови. Зокрема, О. Стишов пропонує таке визначення цього явища: "Під авторським новотвором ми розуміємо будь-яку лексичну інновацію – чисто структурну, структурно-семантичну, чисто семантичну" [4, с. 87]. Отже, наразі актуальним є дослідження авторських новотворів майстрів художнього слова.
Цікавими для нас є твори письменників Луганщини – це і словотворці, і автори словесних інновацій. Мета статті – аналіз особливостей авторських новотворів у поезіях Івана Низового.
За матеріал дослідження використано тексти поетичних збірок – "Остання електричка на Ірпінь", "Від травня до травня", "У Сватовім світає Україна".
Мовотворчість, стильові ознаки поезій та визначальні риси творчості Івана Низового вивчали Л. Колесникова, О. Неживий, І. Ніколаєнко, Т. Терновська та ін.
Іван Низовий народився 1942 року в селі Марківка Білопільського району Сумської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету. З 1966 року мешкав у Луганську. Член Національної Спілки письменників з 1972 року. Автор багатьох поетичних збірок, серед яких: "Народжуються квіти"(1964), "Тобі моє серце" (1980), "Чекання ранку" (1986), "Свіча на вітрі" (1996), "Воронці нев’янучі" (1999), "В раю, краєчку" (2001), "Босоніж по стерні" (2002), "По промінчику доброти" (2003), "Кураїна" (2004), "Отак і живу", (2005), "Біла вежа – рідний Вавилон" (2007), "Білолебедія", (2008), "Я цвіркун в середлітню спеку" (2010), "А Марківка – як маківка" (2011) та ін. Не стало поета 30 вересня 2011 року.
Авторські новотвори Івана Низового виявляють індивідуальність автора, надають поетичним творам особливої свіжості та оригінальності.
Особливу групу авторських неологізмів становлять іменні сполучення, у складі яких одна з частин – прикладка, яка зливається з пояснюваним елементом :
"Невже це остання весна
В моєму житті-лихолітті…" [2, с. 15].
Експресія у творах поета досягається і шляхом поєднання в одне смислове ціле антонімічних сполучень:
"В його ледь теплій серцевині
Життя умовно лиш надійне, –
Гризуть свої-чужі провини,
Гримлять телевізійні війни" [2, с. 10].
Специфічними є прислівникові новотвори. Вони мають порівняльний характер і можуть бути трансформовані в порівняльний зворот :
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій
І здирник мій хропе вулканно
І землетрусно…" [2, с. 14];
"Незатишно Тарасові в Луганську,
Тому й передгрозово хмурить брови…" [2, с. 39].
Прикметникові авторські новотвори підкреслюють асоціативну образність поезій:
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій…"[2, с. 14];
"…Бринить так прощально струна
Бджолинотоненька?!"[2, с. 15];
"…І вона – червона пава
В зеленавому вбранні –
Знов тече, теплоласкава,
В ріднолюбій стороні" [3, с. 30];
"І в сватівську державу
Черговий здійснюю візит
І ввічливий, і чемний,
Бо я ж таки не паразит
Мікроновонікчемний!..." [3, с. 43];
"У верхах – роздвоєння і чвари,
У низах – ні вітру, ні грози,
І не бачать рідні яничари
Гіркоматеринської сльози" [1, с. 66].
Серед новотворів Івана Низового привертають увагу своєю структурою поєднання рівноправних компонентів-іменників :
"Хвалитися не стану,
Що справді заслужив
Такого диводня…" [2, с. 7];
"Вся Сватівщина в щирім золоті
Соняшникового цвітіння,
І кукурудза миє волоті
В промінні цвітолеготіння" [3, с. 27];
"Лишень пізно, по вечері,
По останній танцегрі
Зачиняються всі двері
В таборовому дворі…" [2, с. 33];
"Оговтався, нарешті –
Відтепер
Весь білий цвітосвіт мені належить!" [1, с. 67].
Отже, індивідуально-авторські новотвори в сучасному поетичному мовленні посідають помітне місце, що є свідченням намагання письменників нестандартно, оригінально висловитися чи змалювати своєрідність ситуації та образів.

Література:
1. Низовий І. Д. Від травня до травня : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : Глобус, 2002. – 88 с. 2. Низовий І. Остання електричка на Ірпінь : поезії / І. Низовий. – Луганськ : Укрроспроммаш, 2001. – 88 с. 3. Низовий І. Д. У Сватовім світає Україна : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : ПП Афанасьєва В. І., 2006. – 160 с. 4. Стишов О. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія / О. Стишов. – К. : Видав. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.


2013






  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-16 15:47:52
Переглядів сторінки твору 4136
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.526 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.824 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2017.04.30 09:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-17 08:52:19 ]
Я вже багато разів звертала увагу скільки нових яскравих слів -індивідуально-авторських новотворень- є в поезії Низового!!!
...і це "є свідченням намагання письменників нестандартно, оригінально висловитися чи змалювати своєрідність ситуації та образів".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-17 11:03:47 ]
Спасибі велике, Оксанко, за увагу до цієї статті зокрема і до творчості мого батька взагалі!!!
Це додає мені сил у моїй справі.