Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.27
10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
2026.08.27
07:17
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
2026.08.26
21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
2026.08.26
19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили.
Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
2026.08.26
18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
2026.08.26
17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
2026.08.26
15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
2026.08.26
13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
2026.08.26
13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
2026.08.26
10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
2026.08.26
10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
2026.08.26
08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
2026.08.26
07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
2026.08.26
06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
2026.08.25
23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
2026.08.25
23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Леся Низова (1967) /
Критика | Аналітика
Індивідуально-авторські новотвори в поезіях Івана Низового
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Індивідуально-авторські новотвори в поезіях Івана Низового
В.В. Дорохіна
магістрант
(ДЗ "Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка";
наук.кер: к. філол. н., докторант
кафедри української філології
та загального мовознавства І.О. Ніколаєнко)
Індивідуально-авторські (оказіональні) новотвори постійно перебувають у колі наукових зацікавлень дослідників. Їхній аналіз має важливе значення для вивчення лексикографії, лінгвостилістики, словотвору, психолінгвістики та ін. Авторські новотвори становлять своєрідну підсистему сучасної української літературної мови. Зокрема, О. Стишов пропонує таке визначення цього явища: "Під авторським новотвором ми розуміємо будь-яку лексичну інновацію – чисто структурну, структурно-семантичну, чисто семантичну" [4, с. 87]. Отже, наразі актуальним є дослідження авторських новотворів майстрів художнього слова.
Цікавими для нас є твори письменників Луганщини – це і словотворці, і автори словесних інновацій. Мета статті – аналіз особливостей авторських новотворів у поезіях Івана Низового.
За матеріал дослідження використано тексти поетичних збірок – "Остання електричка на Ірпінь", "Від травня до травня", "У Сватовім світає Україна".
Мовотворчість, стильові ознаки поезій та визначальні риси творчості Івана Низового вивчали Л. Колесникова, О. Неживий, І. Ніколаєнко, Т. Терновська та ін.
Іван Низовий народився 1942 року в селі Марківка Білопільського району Сумської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету. З 1966 року мешкав у Луганську. Член Національної Спілки письменників з 1972 року. Автор багатьох поетичних збірок, серед яких: "Народжуються квіти"(1964), "Тобі моє серце" (1980), "Чекання ранку" (1986), "Свіча на вітрі" (1996), "Воронці нев’янучі" (1999), "В раю, краєчку" (2001), "Босоніж по стерні" (2002), "По промінчику доброти" (2003), "Кураїна" (2004), "Отак і живу", (2005), "Біла вежа – рідний Вавилон" (2007), "Білолебедія", (2008), "Я цвіркун в середлітню спеку" (2010), "А Марківка – як маківка" (2011) та ін. Не стало поета 30 вересня 2011 року.
Авторські новотвори Івана Низового виявляють індивідуальність автора, надають поетичним творам особливої свіжості та оригінальності.
Особливу групу авторських неологізмів становлять іменні сполучення, у складі яких одна з частин – прикладка, яка зливається з пояснюваним елементом :
"Невже це остання весна
В моєму житті-лихолітті…" [2, с. 15].
Експресія у творах поета досягається і шляхом поєднання в одне смислове ціле антонімічних сполучень:
"В його ледь теплій серцевині
Життя умовно лиш надійне, –
Гризуть свої-чужі провини,
Гримлять телевізійні війни" [2, с. 10].
Специфічними є прислівникові новотвори. Вони мають порівняльний характер і можуть бути трансформовані в порівняльний зворот :
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій
І здирник мій хропе вулканно
І землетрусно…" [2, с. 14];
"Незатишно Тарасові в Луганську,
Тому й передгрозово хмурить брови…" [2, с. 39].
Прикметникові авторські новотвори підкреслюють асоціативну образність поезій:
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій…"[2, с. 14];
"…Бринить так прощально струна
Бджолинотоненька?!"[2, с. 15];
"…І вона – червона пава
В зеленавому вбранні –
Знов тече, теплоласкава,
В ріднолюбій стороні" [3, с. 30];
"І в сватівську державу
Черговий здійснюю візит
І ввічливий, і чемний,
Бо я ж таки не паразит
Мікроновонікчемний!..." [3, с. 43];
"У верхах – роздвоєння і чвари,
У низах – ні вітру, ні грози,
І не бачать рідні яничари
Гіркоматеринської сльози" [1, с. 66].
Серед новотворів Івана Низового привертають увагу своєю структурою поєднання рівноправних компонентів-іменників :
"Хвалитися не стану,
Що справді заслужив
Такого диводня…" [2, с. 7];
"Вся Сватівщина в щирім золоті
Соняшникового цвітіння,
І кукурудза миє волоті
В промінні цвітолеготіння" [3, с. 27];
"Лишень пізно, по вечері,
По останній танцегрі
Зачиняються всі двері
В таборовому дворі…" [2, с. 33];
"Оговтався, нарешті –
Відтепер
Весь білий цвітосвіт мені належить!" [1, с. 67].
Отже, індивідуально-авторські новотвори в сучасному поетичному мовленні посідають помітне місце, що є свідченням намагання письменників нестандартно, оригінально висловитися чи змалювати своєрідність ситуації та образів.
Література:
1. Низовий І. Д. Від травня до травня : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : Глобус, 2002. – 88 с. 2. Низовий І. Остання електричка на Ірпінь : поезії / І. Низовий. – Луганськ : Укрроспроммаш, 2001. – 88 с. 3. Низовий І. Д. У Сватовім світає Україна : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : ПП Афанасьєва В. І., 2006. – 160 с. 4. Стишов О. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія / О. Стишов. – К. : Видав. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.
2013
магістрант
(ДЗ "Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка";
наук.кер: к. філол. н., докторант
кафедри української філології
та загального мовознавства І.О. Ніколаєнко)
Індивідуально-авторські (оказіональні) новотвори постійно перебувають у колі наукових зацікавлень дослідників. Їхній аналіз має важливе значення для вивчення лексикографії, лінгвостилістики, словотвору, психолінгвістики та ін. Авторські новотвори становлять своєрідну підсистему сучасної української літературної мови. Зокрема, О. Стишов пропонує таке визначення цього явища: "Під авторським новотвором ми розуміємо будь-яку лексичну інновацію – чисто структурну, структурно-семантичну, чисто семантичну" [4, с. 87]. Отже, наразі актуальним є дослідження авторських новотворів майстрів художнього слова.
Цікавими для нас є твори письменників Луганщини – це і словотворці, і автори словесних інновацій. Мета статті – аналіз особливостей авторських новотворів у поезіях Івана Низового.
За матеріал дослідження використано тексти поетичних збірок – "Остання електричка на Ірпінь", "Від травня до травня", "У Сватовім світає Україна".
Мовотворчість, стильові ознаки поезій та визначальні риси творчості Івана Низового вивчали Л. Колесникова, О. Неживий, І. Ніколаєнко, Т. Терновська та ін.
Іван Низовий народився 1942 року в селі Марківка Білопільського району Сумської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету. З 1966 року мешкав у Луганську. Член Національної Спілки письменників з 1972 року. Автор багатьох поетичних збірок, серед яких: "Народжуються квіти"(1964), "Тобі моє серце" (1980), "Чекання ранку" (1986), "Свіча на вітрі" (1996), "Воронці нев’янучі" (1999), "В раю, краєчку" (2001), "Босоніж по стерні" (2002), "По промінчику доброти" (2003), "Кураїна" (2004), "Отак і живу", (2005), "Біла вежа – рідний Вавилон" (2007), "Білолебедія", (2008), "Я цвіркун в середлітню спеку" (2010), "А Марківка – як маківка" (2011) та ін. Не стало поета 30 вересня 2011 року.
Авторські новотвори Івана Низового виявляють індивідуальність автора, надають поетичним творам особливої свіжості та оригінальності.
Особливу групу авторських неологізмів становлять іменні сполучення, у складі яких одна з частин – прикладка, яка зливається з пояснюваним елементом :
"Невже це остання весна
В моєму житті-лихолітті…" [2, с. 15].
Експресія у творах поета досягається і шляхом поєднання в одне смислове ціле антонімічних сполучень:
"В його ледь теплій серцевині
Життя умовно лиш надійне, –
Гризуть свої-чужі провини,
Гримлять телевізійні війни" [2, с. 10].
Специфічними є прислівникові новотвори. Вони мають порівняльний характер і можуть бути трансформовані в порівняльний зворот :
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій
І здирник мій хропе вулканно
І землетрусно…" [2, с. 14];
"Незатишно Тарасові в Луганську,
Тому й передгрозово хмурить брови…" [2, с. 39].
Прикметникові авторські новотвори підкреслюють асоціативну образність поезій:
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій…"[2, с. 14];
"…Бринить так прощально струна
Бджолинотоненька?!"[2, с. 15];
"…І вона – червона пава
В зеленавому вбранні –
Знов тече, теплоласкава,
В ріднолюбій стороні" [3, с. 30];
"І в сватівську державу
Черговий здійснюю візит
І ввічливий, і чемний,
Бо я ж таки не паразит
Мікроновонікчемний!..." [3, с. 43];
"У верхах – роздвоєння і чвари,
У низах – ні вітру, ні грози,
І не бачать рідні яничари
Гіркоматеринської сльози" [1, с. 66].
Серед новотворів Івана Низового привертають увагу своєю структурою поєднання рівноправних компонентів-іменників :
"Хвалитися не стану,
Що справді заслужив
Такого диводня…" [2, с. 7];
"Вся Сватівщина в щирім золоті
Соняшникового цвітіння,
І кукурудза миє волоті
В промінні цвітолеготіння" [3, с. 27];
"Лишень пізно, по вечері,
По останній танцегрі
Зачиняються всі двері
В таборовому дворі…" [2, с. 33];
"Оговтався, нарешті –
Відтепер
Весь білий цвітосвіт мені належить!" [1, с. 67].
Отже, індивідуально-авторські новотвори в сучасному поетичному мовленні посідають помітне місце, що є свідченням намагання письменників нестандартно, оригінально висловитися чи змалювати своєрідність ситуації та образів.
Література:
1. Низовий І. Д. Від травня до травня : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : Глобус, 2002. – 88 с. 2. Низовий І. Остання електричка на Ірпінь : поезії / І. Низовий. – Луганськ : Укрроспроммаш, 2001. – 88 с. 3. Низовий І. Д. У Сватовім світає Україна : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : ПП Афанасьєва В. І., 2006. – 160 с. 4. Стишов О. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія / О. Стишов. – К. : Видав. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.
2013
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Стилістичні функції топонімів у поезії поета-земляка Івана Низового"
• Перейти на сторінку •
" Луганські учні вшанували пам"ять поета Івана Даниловича НИЗОВОГО"
• Перейти на сторінку •
" Луганські учні вшанували пам"ять поета Івана Даниловича НИЗОВОГО"
Про публікацію
