Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Леся Низова (1967) /
Критика | Аналітика
Індивідуально-авторські новотвори в поезіях Івана Низового
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Індивідуально-авторські новотвори в поезіях Івана Низового
В.В. Дорохіна
магістрант
(ДЗ "Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка";
наук.кер: к. філол. н., докторант
кафедри української філології
та загального мовознавства І.О. Ніколаєнко)
Індивідуально-авторські (оказіональні) новотвори постійно перебувають у колі наукових зацікавлень дослідників. Їхній аналіз має важливе значення для вивчення лексикографії, лінгвостилістики, словотвору, психолінгвістики та ін. Авторські новотвори становлять своєрідну підсистему сучасної української літературної мови. Зокрема, О. Стишов пропонує таке визначення цього явища: "Під авторським новотвором ми розуміємо будь-яку лексичну інновацію – чисто структурну, структурно-семантичну, чисто семантичну" [4, с. 87]. Отже, наразі актуальним є дослідження авторських новотворів майстрів художнього слова.
Цікавими для нас є твори письменників Луганщини – це і словотворці, і автори словесних інновацій. Мета статті – аналіз особливостей авторських новотворів у поезіях Івана Низового.
За матеріал дослідження використано тексти поетичних збірок – "Остання електричка на Ірпінь", "Від травня до травня", "У Сватовім світає Україна".
Мовотворчість, стильові ознаки поезій та визначальні риси творчості Івана Низового вивчали Л. Колесникова, О. Неживий, І. Ніколаєнко, Т. Терновська та ін.
Іван Низовий народився 1942 року в селі Марківка Білопільського району Сумської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету. З 1966 року мешкав у Луганську. Член Національної Спілки письменників з 1972 року. Автор багатьох поетичних збірок, серед яких: "Народжуються квіти"(1964), "Тобі моє серце" (1980), "Чекання ранку" (1986), "Свіча на вітрі" (1996), "Воронці нев’янучі" (1999), "В раю, краєчку" (2001), "Босоніж по стерні" (2002), "По промінчику доброти" (2003), "Кураїна" (2004), "Отак і живу", (2005), "Біла вежа – рідний Вавилон" (2007), "Білолебедія", (2008), "Я цвіркун в середлітню спеку" (2010), "А Марківка – як маківка" (2011) та ін. Не стало поета 30 вересня 2011 року.
Авторські новотвори Івана Низового виявляють індивідуальність автора, надають поетичним творам особливої свіжості та оригінальності.
Особливу групу авторських неологізмів становлять іменні сполучення, у складі яких одна з частин – прикладка, яка зливається з пояснюваним елементом :
"Невже це остання весна
В моєму житті-лихолітті…" [2, с. 15].
Експресія у творах поета досягається і шляхом поєднання в одне смислове ціле антонімічних сполучень:
"В його ледь теплій серцевині
Життя умовно лиш надійне, –
Гризуть свої-чужі провини,
Гримлять телевізійні війни" [2, с. 10].
Специфічними є прислівникові новотвори. Вони мають порівняльний характер і можуть бути трансформовані в порівняльний зворот :
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій
І здирник мій хропе вулканно
І землетрусно…" [2, с. 14];
"Незатишно Тарасові в Луганську,
Тому й передгрозово хмурить брови…" [2, с. 39].
Прикметникові авторські новотвори підкреслюють асоціативну образність поезій:
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій…"[2, с. 14];
"…Бринить так прощально струна
Бджолинотоненька?!"[2, с. 15];
"…І вона – червона пава
В зеленавому вбранні –
Знов тече, теплоласкава,
В ріднолюбій стороні" [3, с. 30];
"І в сватівську державу
Черговий здійснюю візит
І ввічливий, і чемний,
Бо я ж таки не паразит
Мікроновонікчемний!..." [3, с. 43];
"У верхах – роздвоєння і чвари,
У низах – ні вітру, ні грози,
І не бачать рідні яничари
Гіркоматеринської сльози" [1, с. 66].
Серед новотворів Івана Низового привертають увагу своєю структурою поєднання рівноправних компонентів-іменників :
"Хвалитися не стану,
Що справді заслужив
Такого диводня…" [2, с. 7];
"Вся Сватівщина в щирім золоті
Соняшникового цвітіння,
І кукурудза миє волоті
В промінні цвітолеготіння" [3, с. 27];
"Лишень пізно, по вечері,
По останній танцегрі
Зачиняються всі двері
В таборовому дворі…" [2, с. 33];
"Оговтався, нарешті –
Відтепер
Весь білий цвітосвіт мені належить!" [1, с. 67].
Отже, індивідуально-авторські новотвори в сучасному поетичному мовленні посідають помітне місце, що є свідченням намагання письменників нестандартно, оригінально висловитися чи змалювати своєрідність ситуації та образів.
Література:
1. Низовий І. Д. Від травня до травня : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : Глобус, 2002. – 88 с. 2. Низовий І. Остання електричка на Ірпінь : поезії / І. Низовий. – Луганськ : Укрроспроммаш, 2001. – 88 с. 3. Низовий І. Д. У Сватовім світає Україна : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : ПП Афанасьєва В. І., 2006. – 160 с. 4. Стишов О. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія / О. Стишов. – К. : Видав. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.
2013
магістрант
(ДЗ "Луганський національний
університет імені Тараса Шевченка";
наук.кер: к. філол. н., докторант
кафедри української філології
та загального мовознавства І.О. Ніколаєнко)
Індивідуально-авторські (оказіональні) новотвори постійно перебувають у колі наукових зацікавлень дослідників. Їхній аналіз має важливе значення для вивчення лексикографії, лінгвостилістики, словотвору, психолінгвістики та ін. Авторські новотвори становлять своєрідну підсистему сучасної української літературної мови. Зокрема, О. Стишов пропонує таке визначення цього явища: "Під авторським новотвором ми розуміємо будь-яку лексичну інновацію – чисто структурну, структурно-семантичну, чисто семантичну" [4, с. 87]. Отже, наразі актуальним є дослідження авторських новотворів майстрів художнього слова.
Цікавими для нас є твори письменників Луганщини – це і словотворці, і автори словесних інновацій. Мета статті – аналіз особливостей авторських новотворів у поезіях Івана Низового.
За матеріал дослідження використано тексти поетичних збірок – "Остання електричка на Ірпінь", "Від травня до травня", "У Сватовім світає Україна".
Мовотворчість, стильові ознаки поезій та визначальні риси творчості Івана Низового вивчали Л. Колесникова, О. Неживий, І. Ніколаєнко, Т. Терновська та ін.
Іван Низовий народився 1942 року в селі Марківка Білопільського району Сумської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету. З 1966 року мешкав у Луганську. Член Національної Спілки письменників з 1972 року. Автор багатьох поетичних збірок, серед яких: "Народжуються квіти"(1964), "Тобі моє серце" (1980), "Чекання ранку" (1986), "Свіча на вітрі" (1996), "Воронці нев’янучі" (1999), "В раю, краєчку" (2001), "Босоніж по стерні" (2002), "По промінчику доброти" (2003), "Кураїна" (2004), "Отак і живу", (2005), "Біла вежа – рідний Вавилон" (2007), "Білолебедія", (2008), "Я цвіркун в середлітню спеку" (2010), "А Марківка – як маківка" (2011) та ін. Не стало поета 30 вересня 2011 року.
Авторські новотвори Івана Низового виявляють індивідуальність автора, надають поетичним творам особливої свіжості та оригінальності.
Особливу групу авторських неологізмів становлять іменні сполучення, у складі яких одна з частин – прикладка, яка зливається з пояснюваним елементом :
"Невже це остання весна
В моєму житті-лихолітті…" [2, с. 15].
Експресія у творах поета досягається і шляхом поєднання в одне смислове ціле антонімічних сполучень:
"В його ледь теплій серцевині
Життя умовно лиш надійне, –
Гризуть свої-чужі провини,
Гримлять телевізійні війни" [2, с. 10].
Специфічними є прислівникові новотвори. Вони мають порівняльний характер і можуть бути трансформовані в порівняльний зворот :
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій
І здирник мій хропе вулканно
І землетрусно…" [2, с. 14];
"Незатишно Тарасові в Луганську,
Тому й передгрозово хмурить брови…" [2, с. 39].
Прикметникові авторські новотвори підкреслюють асоціативну образність поезій:
"…Спить гіркоп’яний зрадник мій…"[2, с. 14];
"…Бринить так прощально струна
Бджолинотоненька?!"[2, с. 15];
"…І вона – червона пава
В зеленавому вбранні –
Знов тече, теплоласкава,
В ріднолюбій стороні" [3, с. 30];
"І в сватівську державу
Черговий здійснюю візит
І ввічливий, і чемний,
Бо я ж таки не паразит
Мікроновонікчемний!..." [3, с. 43];
"У верхах – роздвоєння і чвари,
У низах – ні вітру, ні грози,
І не бачать рідні яничари
Гіркоматеринської сльози" [1, с. 66].
Серед новотворів Івана Низового привертають увагу своєю структурою поєднання рівноправних компонентів-іменників :
"Хвалитися не стану,
Що справді заслужив
Такого диводня…" [2, с. 7];
"Вся Сватівщина в щирім золоті
Соняшникового цвітіння,
І кукурудза миє волоті
В промінні цвітолеготіння" [3, с. 27];
"Лишень пізно, по вечері,
По останній танцегрі
Зачиняються всі двері
В таборовому дворі…" [2, с. 33];
"Оговтався, нарешті –
Відтепер
Весь білий цвітосвіт мені належить!" [1, с. 67].
Отже, індивідуально-авторські новотвори в сучасному поетичному мовленні посідають помітне місце, що є свідченням намагання письменників нестандартно, оригінально висловитися чи змалювати своєрідність ситуації та образів.
Література:
1. Низовий І. Д. Від травня до травня : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : Глобус, 2002. – 88 с. 2. Низовий І. Остання електричка на Ірпінь : поезії / І. Низовий. – Луганськ : Укрроспроммаш, 2001. – 88 с. 3. Низовий І. Д. У Сватовім світає Україна : поезії / Іван Данилович Низовий. – Луганськ : ПП Афанасьєва В. І., 2006. – 160 с. 4. Стишов О. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) : монографія / О. Стишов. – К. : Видав. центр КНЛУ, 2003. – 388 с.
2013
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Стилістичні функції топонімів у поезії поета-земляка Івана Низового"
• Перейти на сторінку •
" Луганські учні вшанували пам"ять поета Івана Даниловича НИЗОВОГО"
• Перейти на сторінку •
" Луганські учні вшанували пам"ять поета Івана Даниловича НИЗОВОГО"
Про публікацію
