ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила,
в сонячному катрені —
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі серед конюшини
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Низова (1967) / Критика | Аналітика

 Стилістичні функції топонімів у поезії поета-земляка Івана Низового
О.В. Карташова
студентка V курсу
(Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля;
наук.кер.: к. філол. н., доцент кафедри
української мови та літератури В.О. Шевцова)



Уживання в мовленні онімів вимагає знань їх структури, доонімної семантики та зміни форм. Добір антропонімів, топонімів чи інших видів онімів для митця – це виявлення його літературної індивідуальності та художньої майстерності на тлі реальної суспільно-історичної дійсності [3].
Із онімних категорій топоніми впродовж тривалого часу акумулюють значну за обсягом позамовну інформацію, виступають знаками подій, епох, категоріями просторовості й темпоральності, чим і зацікавлюють дослідників.
Кожен письменник має свій топонімічний простір. Простір поезії І. Низового складається з макротопонімів (Європа, Азія [2, c.51, 66]), хоронімів адміністративних – назви держав (Україна, Росія, Білорусь, Грузія, Чечня [2, c.81, 110, 119, 132]), хоронімів – назви регіонів, областей (Поділля, Галичина, Закарпаття, Сумщина, Схід, Захід [2, c. 73, 78, 95, 109, 132]), ойконімів – назви населених пунктів, серед них астіоніми – поселення міського типу (Луганськ, Львів, Житомир, Суми, Київ [2, c. 31, 34, 53, 131]), комоніми – поселення сільського типу (Верхня Богданівна, Кременчук, Марківка, Верхосулля, Вільхове [2, c. 20, 28, 46, 133, 170]), гідронімів – назви водних об’єктів, а саме пелагоніми – назви морів (Чорне море [1, c.53]), потамоніми – назви річок (Дніпро, Дунай [1, c.16], Дінець, Сула, Тузла, Лугань [2, c. 73, 103, 111, 117]), лімноніми – назви озер (Сиваш [2,c.53]), ороніми – назви рельєфу земної поверхні (Великий Луг, Сахара, Говерла [1, c. 12; 2, c.43; 54]), урбаноніми – назви міського об’єкта (Майдан, Кремль, Мавзолей [1, c. 28; 2, c. 52, 67]), еклезіоніми – назви місць поклоніння в релігії (церква Свята Софія [2 ;c. 115]).
З-поміж топонімів найбільш численну групу складають ойконіми, де переважають назви саме українських населених пунктів("Мовчить Ізюм. І Кременчук. І Суми" [1; с17]). Поет подає топоніми у вигляді ланцюжка речень, які прийнято називати приєднувальними, що створює цілу картину міст України, також поет використовує однорідні члени з тією ж метою ("І де ж бо Харків, Київ де, Житомир, Львів – уся країна" [1; с. 38]; " Зі Львова, Луганська, з чужої Москви"[2;с.18]; " Але ж і Київ є, і Канів, Чернігів є і Чигирин!" [2; с. 53)].
Серед гідронімів переважають потамоніми, вони служать засобом передачі суму автора за улюбленими містами України ("На Вир приїхав я з Лугані"[2;c.70]; "У вухах річка Красна жебонить" [2; c. 25]; "Опустілі вистиглі пенати На Дністрі, Орелі і Сулі" [1; c. 12]). Сум за Україну, з якої їдуть її сини ("Від розмитих берегів коси Тузли ті, з діаспор, де й не бачили Дніпра" [2; c. 22]; "Бо й досі наш Дніпро тече" [2 ;c. 31]).
Топоніми і гідроніми також виступають символами різних подій. Їх символізм підсилюють обрані структури, у яких вони вживаються. Це підмет, присудок і ще якийсь із членів речення або й просто детермінант: "В нас Пилявці були й Жовті Води" [2;c.26] "Жовті Води" – битва під Жовтими Водами (29 квітня – 16 травня 1648); "Пилявці" – Битва під Пилявцями (11–13 вересня 1648 року) – переможна битва української армії. "Пам’ятаймо Переяслав" [1; c. 9]; "Міцно пов’язав нас Переяслав"[1;c.5] "Переяслав" символ Переяславської Ради 1654 року; "Це повість сумна Про Берестечко і Базар" [1; c.40] "Берестечко" – битва під Берестечком у червні 1651 року. "Не пересохли Жовті Води" [1; c. 45]; "Спали ви під Берестечком / І під Крутами лежали" [1; c. 43] "Крути" – битва 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути. Такі короткі прості речення звертають увагу читача й слухача. Усі ці назви є символами крові, що пролили українці за визволення рідної землі.
У поезії Івана Низового чітко проглядаються також образи макробатьківщини: " Ніколи Вкраїні помирати – Славу й волю треба повернуть" [1; c. 12]; "Підіймись, Україно, Здіймись над світами"[1;c.31]; і мікробатьківщини ліричного героя. Хоронім Білопілля, астіонім Суми, ойконім Марківка, потамонім Сула ("Дорога знову випадала Далека – в Білопілля...Всі клопоти лишаю: додому поспішаю" [2; c. 13], "Недарма ж бо потрапив Я в улюблені Суми" [2; c. 23], "Я Марківку свою не розлюбив" [1; c. 10]. Крім дейктичної, топоніми виконують асоціативну функцію, входять до кола асоціативного поля "близький, рідний край".
Отже, можна сказати, що вищезгадані топоніми беруть активну участь як у створенні художніх образів твору, так і в поповненні їх стилістичних засобів.

Література:
1. Низовий І. Д. Запрягайте, хлопці, коней : поезії / І.Д Низовий. – Луганськ : Спілка журналістів України, 1993. – 64 с. 2. Низовий І. Д. Пролог до епілогу : поезії / І.Д Низовий – Луганськ: "Луга-принт", 2004. – 200 с., ілюстр. 3. Калінкін В. М. Теоретичні основи поетичної ономастики : автореф. дис... д-ра філол. наук / В. М. Калінкін. – К., 2000 – 38 с. 4. Хлистун І. В. Власна назва в українській поезії ІІ половини ХХ століття (семантико-функціональний аспект): дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / І. В. Хлистун. – Умань, 2006. – 221 с.


2013






  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-16 15:56:57
Переглядів сторінки твору 4844
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.526 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.824 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2017.04.30 09:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-16 18:18:30 ]
Пізнавально!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-16 18:20:46 ]
Миколо, щиро вдячна, що Ви знайшли час прочитати цей матеріал!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-16 21:17:22 ]
Думаю,що ще не одне покоління студентів черпатиме мудрість і захищатиме свої наукові роботи на творах І. Низового...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-16 23:29:18 ]
Я сподіваюся на це, Світлано...
Знаю, що нині докторант ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" І.О. Ніколаєнко пише докторську дисертацію, значна частина якої грунтується на вивченні мовних особливостей творів батька... Дай то Боже!
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-03-16 21:27:39 ]
Цікавий матеріал!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-16 23:32:43 ]
Тетянко, я вже скучила )))
Радію, що Ви ознайомилися із цим матеріалом.
До речі, я про статтю дізналася тільки минулого тижня... Дітки вже не перший рік займаються дослідженням творів тата, а я не знала...а тато - тим паче...
Спасибі!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-17 08:36:58 ]
Дякую, Лесю, за статтю. Я і уявлення не мала що є стільки онімів. А твори батька гідні таких досліджень. Успіхів і завзяття тим, хто їх вивчатиме!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-17 11:01:06 ]
Ксеню, дорогенька, спасибі за ці слова!!!
Чесно, я й сама не знала - давно відійшла від вивчення стилістики й мовознавства...
Юридичний ВНЗ цьому не сприяє )))))