
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила,
в сонячному катрені —
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила,
в сонячному катрені —
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
2025.06.30
08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
2025.06.30
05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
2025.06.29
23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
2025.06.29
23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
2025.06.29
22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
2025.06.29
17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
2025.06.29
14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
2025.06.29
12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
2025.06.29
11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі
2025.06.29
06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.
2025.06.28
21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.
Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.
Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань
2025.06.28
20:06
В лузі серед конюшини
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Леся Низова (1967) /
Критика | Аналітика
Стилістичні функції топонімів у поезії поета-земляка Івана Низового
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стилістичні функції топонімів у поезії поета-земляка Івана Низового
О.В. Карташова
студентка V курсу
(Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля;
наук.кер.: к. філол. н., доцент кафедри
української мови та літератури В.О. Шевцова)
Уживання в мовленні онімів вимагає знань їх структури, доонімної семантики та зміни форм. Добір антропонімів, топонімів чи інших видів онімів для митця – це виявлення його літературної індивідуальності та художньої майстерності на тлі реальної суспільно-історичної дійсності [3].
Із онімних категорій топоніми впродовж тривалого часу акумулюють значну за обсягом позамовну інформацію, виступають знаками подій, епох, категоріями просторовості й темпоральності, чим і зацікавлюють дослідників.
Кожен письменник має свій топонімічний простір. Простір поезії І. Низового складається з макротопонімів (Європа, Азія [2, c.51, 66]), хоронімів адміністративних – назви держав (Україна, Росія, Білорусь, Грузія, Чечня [2, c.81, 110, 119, 132]), хоронімів – назви регіонів, областей (Поділля, Галичина, Закарпаття, Сумщина, Схід, Захід [2, c. 73, 78, 95, 109, 132]), ойконімів – назви населених пунктів, серед них астіоніми – поселення міського типу (Луганськ, Львів, Житомир, Суми, Київ [2, c. 31, 34, 53, 131]), комоніми – поселення сільського типу (Верхня Богданівна, Кременчук, Марківка, Верхосулля, Вільхове [2, c. 20, 28, 46, 133, 170]), гідронімів – назви водних об’єктів, а саме пелагоніми – назви морів (Чорне море [1, c.53]), потамоніми – назви річок (Дніпро, Дунай [1, c.16], Дінець, Сула, Тузла, Лугань [2, c. 73, 103, 111, 117]), лімноніми – назви озер (Сиваш [2,c.53]), ороніми – назви рельєфу земної поверхні (Великий Луг, Сахара, Говерла [1, c. 12; 2, c.43; 54]), урбаноніми – назви міського об’єкта (Майдан, Кремль, Мавзолей [1, c. 28; 2, c. 52, 67]), еклезіоніми – назви місць поклоніння в релігії (церква Свята Софія [2 ;c. 115]).
З-поміж топонімів найбільш численну групу складають ойконіми, де переважають назви саме українських населених пунктів("Мовчить Ізюм. І Кременчук. І Суми" [1; с17]). Поет подає топоніми у вигляді ланцюжка речень, які прийнято називати приєднувальними, що створює цілу картину міст України, також поет використовує однорідні члени з тією ж метою ("І де ж бо Харків, Київ де, Житомир, Львів – уся країна" [1; с. 38]; " Зі Львова, Луганська, з чужої Москви"[2;с.18]; " Але ж і Київ є, і Канів, Чернігів є і Чигирин!" [2; с. 53)].
Серед гідронімів переважають потамоніми, вони служать засобом передачі суму автора за улюбленими містами України ("На Вир приїхав я з Лугані"[2;c.70]; "У вухах річка Красна жебонить" [2; c. 25]; "Опустілі вистиглі пенати На Дністрі, Орелі і Сулі" [1; c. 12]). Сум за Україну, з якої їдуть її сини ("Від розмитих берегів коси Тузли ті, з діаспор, де й не бачили Дніпра" [2; c. 22]; "Бо й досі наш Дніпро тече" [2 ;c. 31]).
Топоніми і гідроніми також виступають символами різних подій. Їх символізм підсилюють обрані структури, у яких вони вживаються. Це підмет, присудок і ще якийсь із членів речення або й просто детермінант: "В нас Пилявці були й Жовті Води" [2;c.26] "Жовті Води" – битва під Жовтими Водами (29 квітня – 16 травня 1648); "Пилявці" – Битва під Пилявцями (11–13 вересня 1648 року) – переможна битва української армії. "Пам’ятаймо Переяслав" [1; c. 9]; "Міцно пов’язав нас Переяслав"[1;c.5] "Переяслав" символ Переяславської Ради 1654 року; "Це повість сумна Про Берестечко і Базар" [1; c.40] "Берестечко" – битва під Берестечком у червні 1651 року. "Не пересохли Жовті Води" [1; c. 45]; "Спали ви під Берестечком / І під Крутами лежали" [1; c. 43] "Крути" – битва 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути. Такі короткі прості речення звертають увагу читача й слухача. Усі ці назви є символами крові, що пролили українці за визволення рідної землі.
У поезії Івана Низового чітко проглядаються також образи макробатьківщини: " Ніколи Вкраїні помирати – Славу й волю треба повернуть" [1; c. 12]; "Підіймись, Україно, Здіймись над світами"[1;c.31]; і мікробатьківщини ліричного героя. Хоронім Білопілля, астіонім Суми, ойконім Марківка, потамонім Сула ("Дорога знову випадала Далека – в Білопілля...Всі клопоти лишаю: додому поспішаю" [2; c. 13], "Недарма ж бо потрапив Я в улюблені Суми" [2; c. 23], "Я Марківку свою не розлюбив" [1; c. 10]. Крім дейктичної, топоніми виконують асоціативну функцію, входять до кола асоціативного поля "близький, рідний край".
Отже, можна сказати, що вищезгадані топоніми беруть активну участь як у створенні художніх образів твору, так і в поповненні їх стилістичних засобів.
Література:
1. Низовий І. Д. Запрягайте, хлопці, коней : поезії / І.Д Низовий. – Луганськ : Спілка журналістів України, 1993. – 64 с. 2. Низовий І. Д. Пролог до епілогу : поезії / І.Д Низовий – Луганськ: "Луга-принт", 2004. – 200 с., ілюстр. 3. Калінкін В. М. Теоретичні основи поетичної ономастики : автореф. дис... д-ра філол. наук / В. М. Калінкін. – К., 2000 – 38 с. 4. Хлистун І. В. Власна назва в українській поезії ІІ половини ХХ століття (семантико-функціональний аспект): дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / І. В. Хлистун. – Умань, 2006. – 221 с.
2013
студентка V курсу
(Східноукраїнський національний університет
імені Володимира Даля;
наук.кер.: к. філол. н., доцент кафедри
української мови та літератури В.О. Шевцова)
Уживання в мовленні онімів вимагає знань їх структури, доонімної семантики та зміни форм. Добір антропонімів, топонімів чи інших видів онімів для митця – це виявлення його літературної індивідуальності та художньої майстерності на тлі реальної суспільно-історичної дійсності [3].
Із онімних категорій топоніми впродовж тривалого часу акумулюють значну за обсягом позамовну інформацію, виступають знаками подій, епох, категоріями просторовості й темпоральності, чим і зацікавлюють дослідників.
Кожен письменник має свій топонімічний простір. Простір поезії І. Низового складається з макротопонімів (Європа, Азія [2, c.51, 66]), хоронімів адміністративних – назви держав (Україна, Росія, Білорусь, Грузія, Чечня [2, c.81, 110, 119, 132]), хоронімів – назви регіонів, областей (Поділля, Галичина, Закарпаття, Сумщина, Схід, Захід [2, c. 73, 78, 95, 109, 132]), ойконімів – назви населених пунктів, серед них астіоніми – поселення міського типу (Луганськ, Львів, Житомир, Суми, Київ [2, c. 31, 34, 53, 131]), комоніми – поселення сільського типу (Верхня Богданівна, Кременчук, Марківка, Верхосулля, Вільхове [2, c. 20, 28, 46, 133, 170]), гідронімів – назви водних об’єктів, а саме пелагоніми – назви морів (Чорне море [1, c.53]), потамоніми – назви річок (Дніпро, Дунай [1, c.16], Дінець, Сула, Тузла, Лугань [2, c. 73, 103, 111, 117]), лімноніми – назви озер (Сиваш [2,c.53]), ороніми – назви рельєфу земної поверхні (Великий Луг, Сахара, Говерла [1, c. 12; 2, c.43; 54]), урбаноніми – назви міського об’єкта (Майдан, Кремль, Мавзолей [1, c. 28; 2, c. 52, 67]), еклезіоніми – назви місць поклоніння в релігії (церква Свята Софія [2 ;c. 115]).
З-поміж топонімів найбільш численну групу складають ойконіми, де переважають назви саме українських населених пунктів("Мовчить Ізюм. І Кременчук. І Суми" [1; с17]). Поет подає топоніми у вигляді ланцюжка речень, які прийнято називати приєднувальними, що створює цілу картину міст України, також поет використовує однорідні члени з тією ж метою ("І де ж бо Харків, Київ де, Житомир, Львів – уся країна" [1; с. 38]; " Зі Львова, Луганська, з чужої Москви"[2;с.18]; " Але ж і Київ є, і Канів, Чернігів є і Чигирин!" [2; с. 53)].
Серед гідронімів переважають потамоніми, вони служать засобом передачі суму автора за улюбленими містами України ("На Вир приїхав я з Лугані"[2;c.70]; "У вухах річка Красна жебонить" [2; c. 25]; "Опустілі вистиглі пенати На Дністрі, Орелі і Сулі" [1; c. 12]). Сум за Україну, з якої їдуть її сини ("Від розмитих берегів коси Тузли ті, з діаспор, де й не бачили Дніпра" [2; c. 22]; "Бо й досі наш Дніпро тече" [2 ;c. 31]).
Топоніми і гідроніми також виступають символами різних подій. Їх символізм підсилюють обрані структури, у яких вони вживаються. Це підмет, присудок і ще якийсь із членів речення або й просто детермінант: "В нас Пилявці були й Жовті Води" [2;c.26] "Жовті Води" – битва під Жовтими Водами (29 квітня – 16 травня 1648); "Пилявці" – Битва під Пилявцями (11–13 вересня 1648 року) – переможна битва української армії. "Пам’ятаймо Переяслав" [1; c. 9]; "Міцно пов’язав нас Переяслав"[1;c.5] "Переяслав" символ Переяславської Ради 1654 року; "Це повість сумна Про Берестечко і Базар" [1; c.40] "Берестечко" – битва під Берестечком у червні 1651 року. "Не пересохли Жовті Води" [1; c. 45]; "Спали ви під Берестечком / І під Крутами лежали" [1; c. 43] "Крути" – битва 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути. Такі короткі прості речення звертають увагу читача й слухача. Усі ці назви є символами крові, що пролили українці за визволення рідної землі.
У поезії Івана Низового чітко проглядаються також образи макробатьківщини: " Ніколи Вкраїні помирати – Славу й волю треба повернуть" [1; c. 12]; "Підіймись, Україно, Здіймись над світами"[1;c.31]; і мікробатьківщини ліричного героя. Хоронім Білопілля, астіонім Суми, ойконім Марківка, потамонім Сула ("Дорога знову випадала Далека – в Білопілля...Всі клопоти лишаю: додому поспішаю" [2; c. 13], "Недарма ж бо потрапив Я в улюблені Суми" [2; c. 23], "Я Марківку свою не розлюбив" [1; c. 10]. Крім дейктичної, топоніми виконують асоціативну функцію, входять до кола асоціативного поля "близький, рідний край".
Отже, можна сказати, що вищезгадані топоніми беруть активну участь як у створенні художніх образів твору, так і в поповненні їх стилістичних засобів.
Література:
1. Низовий І. Д. Запрягайте, хлопці, коней : поезії / І.Д Низовий. – Луганськ : Спілка журналістів України, 1993. – 64 с. 2. Низовий І. Д. Пролог до епілогу : поезії / І.Д Низовий – Луганськ: "Луга-принт", 2004. – 200 с., ілюстр. 3. Калінкін В. М. Теоретичні основи поетичної ономастики : автореф. дис... д-ра філол. наук / В. М. Калінкін. – К., 2000 – 38 с. 4. Хлистун І. В. Власна назва в українській поезії ІІ половини ХХ століття (семантико-функціональний аспект): дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / І. В. Хлистун. – Умань, 2006. – 221 с.
2013
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Із Днем народження, Любове Бенедишин!!!"
• Перейти на сторінку •
"Індивідуально-авторські новотвори в поезіях Івана Низового"
• Перейти на сторінку •
"Індивідуально-авторські новотвори в поезіях Івана Низового"
Про публікацію