ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.07
12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.
2024.05.07
09:38
Зорані очі
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
Оригінал тексту автора
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
2024.05.07
07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.
2024.05.07
06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?
2024.05.07
01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.
Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,
2024.05.06
14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
2024.05.06
09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
2024.05.06
09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
2024.05.06
06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
2024.05.06
02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
2024.05.06
00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч
2024.05.05
20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
2024.05.05
20:09
П'ять речень
Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
2024.05.05
18:39
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мішель Платіні (1963) /
Проза
А українці не люблять...
Сидить собі десь в кафе з такими ж як і вона молоденькими дівчатами і навіть не думає йти до людей (на пари)… Каже
- До літа ще встигну.
Так було і того ранку. Франківськ перетворився на каток.
Міські автобуси – на хокеїстів. Котяться по вулицях на швидкості слимака, а люди на зупинках довго і нудно їх чекають. Чекав і я… Спереду мене - дві жінки. Знову згадав свого середущого і його зимову сесію…
- Я собі, Тату, сів посередині аудиторії. Справа – білі жінки. Зліва – чорні. Білі жінки не мають книжок. Чорні – мають. Ну я і кажу : ” Чорна жінко, дай зелену книжку.” Дала… Здав...
- І що, ти так і казав? Вона ж образилася.
- Ні, не казав, тільки так подумав.
В мене все так само…Справа - біла жінка. Зліва – чорна. Білі жінки не завжди знають англійську мову. Чорні – завжди. (Далі пишу для білих, і чоловіків, і жінок.)
-Ікскюз мі, пліз. Ду ю спік Інгліш?
-Єез!
Я теж, як ви вже напевно здогадалися, білий і тому слабо знаю англійську. Вчу ціле життя. На старість, зрозумів, що можу не встигнути вивчити, а на Чукалівці для її освоєння немає ніяких умов. Вчу тепер всюди і при любій нагоді. Поки що, я на рівні собаки. Коли говорять– розумію, а коли гавкаю я – ніхто не розуміє. Як не дивно, але тоді мене розуміли, хоч я говорив тільки по англійськи…
- Звідки?
-З Гани.
-Де вчитеся?
-Медакадемія, другий курс.
-Літом, додому їдете?
- Ні.
- А чому, немає грошей?
- Дуже дорого. Літак коштує 2000 вічнозелених.
- Ну, а що робите ціле літо?
- Сплю!
Сміх…Хвалю студентів з Африки, що вони всі знають не менше ніж чотири мови –свою рідну, українську, англійську, французьку. Що вони дуже розумні, а я люблю розумних людей. Підїхав автобус…
- Ікскюз мі. Ай ем гоінг…
І вже з дверей автобуса, чистою українською, але з таким жалем, що я його памятаю, ще сьогодні…
-А українці НЕ ЛЮБЛЯТЬ африканських студентів…
14. 04. 2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А українці не люблять...
" 20. Не будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його,
Бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.
21. Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти.
22. Бо коли ти їх пригнічувати будеш і вони голосінням
заголосять до мене, то слухом почую зойк їх.
23. І запалає гнів мій, і мечем висічу вас так,
що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами."
Книга Вихід. Вірш 22
Весна цього року запізнюється…Як мій Богданко на пари в свою Нафту…За кожне запізнення строга викладачка Зима читає пустотливій Весні мораль… Снігами і морозами. А тій, і байдуже.Сидить собі десь в кафе з такими ж як і вона молоденькими дівчатами і навіть не думає йти до людей (на пари)… Каже
- До літа ще встигну.
Так було і того ранку. Франківськ перетворився на каток.
Міські автобуси – на хокеїстів. Котяться по вулицях на швидкості слимака, а люди на зупинках довго і нудно їх чекають. Чекав і я… Спереду мене - дві жінки. Знову згадав свого середущого і його зимову сесію…
- Я собі, Тату, сів посередині аудиторії. Справа – білі жінки. Зліва – чорні. Білі жінки не мають книжок. Чорні – мають. Ну я і кажу : ” Чорна жінко, дай зелену книжку.” Дала… Здав...
- І що, ти так і казав? Вона ж образилася.
- Ні, не казав, тільки так подумав.
В мене все так само…Справа - біла жінка. Зліва – чорна. Білі жінки не завжди знають англійську мову. Чорні – завжди. (Далі пишу для білих, і чоловіків, і жінок.)
-Ікскюз мі, пліз. Ду ю спік Інгліш?
-Єез!
Я теж, як ви вже напевно здогадалися, білий і тому слабо знаю англійську. Вчу ціле життя. На старість, зрозумів, що можу не встигнути вивчити, а на Чукалівці для її освоєння немає ніяких умов. Вчу тепер всюди і при любій нагоді. Поки що, я на рівні собаки. Коли говорять– розумію, а коли гавкаю я – ніхто не розуміє. Як не дивно, але тоді мене розуміли, хоч я говорив тільки по англійськи…
- Звідки?
-З Гани.
-Де вчитеся?
-Медакадемія, другий курс.
-Літом, додому їдете?
- Ні.
- А чому, немає грошей?
- Дуже дорого. Літак коштує 2000 вічнозелених.
- Ну, а що робите ціле літо?
- Сплю!
Сміх…Хвалю студентів з Африки, що вони всі знають не менше ніж чотири мови –свою рідну, українську, англійську, французьку. Що вони дуже розумні, а я люблю розумних людей. Підїхав автобус…
- Ікскюз мі. Ай ем гоінг…
І вже з дверей автобуса, чистою українською, але з таким жалем, що я його памятаю, ще сьогодні…
-А українці НЕ ЛЮБЛЯТЬ африканських студентів…
14. 04. 2013
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію