Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.07
19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
2026.05.07
19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
2026.05.07
18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
2026.05.07
13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
2026.05.07
13:41
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
2026.05.07
13:16
собак простих із передмістя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя
2026.05.07
12:27
Де я здобуду свій нічліг,
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.
Яка вакханка уночі
2026.05.07
11:57
О, здалося, це кошмарний сон
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Але усе реально
Іще казали “Не зволікай, бо
Диявол іде за нами”
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
Утікай-но зі джунглів
2026.05.07
11:06
Навесні так легко дихать –
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.
удихну на повні груди,
Де не кинеш оком, бачиш
арабески та причуди,
Вухо милі ловить пильне
сміху дзвони звідусюди
І забулися в коханні,
квіти, птиці, звірі й люди.
2026.05.07
08:54
Бутерброди на столі
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.
Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас
і горілка з перцем,
а на серці мозолі
роз'ятрили щем цей.
Душе, ну давай хоч раз
виверни назовні –
що ти смажиш повсякчас
2026.05.07
08:13
Вдягнути довгий кардиган,
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,
Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,
Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів
2026.05.06
18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
Валерія Шевчука.
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…
2026.05.06
16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.
Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...
2026.05.06
16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.
Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій
2026.05.06
14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.
Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,
2026.05.06
12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.
Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Сторожівська (1995) /
Рецензії
Стежини серденька, яке по - дорослому розуміє світ
Прикладом же справжнього поета був для хлопця Б. Олійник, якому він присвятив рядки: « Є Великий поет в Україні/ Честь і розум – достатки єдині, /Славить пана Бориса ім’я/ Вічна Ворскла, полтавська земля». Серед поезій, наведених у збірці найбільше філософської лірики, де Сашко запитує:
« Чому я ТАК не бачив досі?», впевнений у майбутній дорозі : « Хоч малий, та твердо знаю я сьогодні,/ Буду капітаном в зоряній безодні», витворює яскраві і щирі дитячі образи: « У жовтій бандані, шорсткий, чорнобровий,[соняшник] /Веде дітвору тепер в світ кольоровий, /Де мрії збуваються, трави буяють,/ У небі метелики й пташки співають». У ліриці Сашка – купа вражень, позитивних і життєствердних, ось чому можна провести паралель з Лесею Українкою. Ось як він висловлює позицію у вірші «Мій Короленко» : « Щоб мати мужність правду говорити/ І хист – у душах співчуття будити/ – Великий Боже, дай мені талант,/ Як мав його незрячий музикант!». Характер громадянина, патріота рідного міста і країни має юний поет: « Вкраїни душу береже Полтава» («День міста»). Часто поезія сюжетна з інтелектуальними вкрапленнями, адже там можна уздріти світ козацтва і рицарства, «одвічного Херсонесу», смерек і сосен, пісень Р. Кириченко, легенд і затишних куточків рідного міста. Відкритість, тяга до спілкування послужили наявності у Сашкових віршах присвят мамі, В. Тарасенку, Б. Олійнику, В. Молдавановій, В. Ковалику, О. Урбан. Привертають увагу строфічне розмаїття поезій:від катрена з кільцем до верлібра, від ямба – до анапеста, що передає якнайкраще настрій автора.
У прозі Сашка він сам, життєві історії про негритянський борщ, кота Васю, його двір, про який Сашко з впевненістю заявляє: « А оскільки ми, незважаючи на дрібні й серйозні негаразди, знаходимо шляхи розв’язання своїх проблем, і при цьому зростаємо дружними, веселими, небайдужими, - майбутнє в України є, і буде воно справедливим і радісним, наша держава стане заможною і шанованою у світі.» ( Наш двір»). У прозі малого полтавця його світ, він сам і друзі, герої Полтави, що оживають, як - от І. Піддубний, В. Короленко. Особливе місце для автора у гуморі, який і є часто сюжетом оповідок.
Особливе місце у творчому спадку хлопця – листи, де весь світ спілкування Сашка, його радощі, переконання, жалі - до В. Нестайка, автора передмови до вищезгаданої книги, В. Тарчинця, Л. Хмелюк, В. Лис, С. Бульби,
А. Матковського, де він щиро й мудро описує своє життя і враження.
Чи не найцікавішим розділом книги є переспіви відомих поетів з української на російську і навпаки. Слід сказати, вийшло це в Сашка досить майстерно: переклади зі збереженням настрою, рими, ритму, поезій О. Гаран,
Т. Нікітіна, Ю. Покальчука, М. Волошина. Як бачимо, досить вагомий доробок для 16 – літньої дитини.
На жаль, зіронька малого надворсклянського поета рана згасла, але ми, його земляки, не можемо не пишатися такими рядками з одного з листів: « Я ще раз переконався у всемогутності Добра, у тому, що, творячи добро, як закликає це робити Борис Ілліч Олійник, ми всі побудуємо Велику, Могутню, Гуманну і Найкращу в світі країну – У К Р А Ї Н У, я у це щиро вірю».
Така громадянська позиція, щирий світ віри в життя є гарним прикладом як літературній молоді, так і просто вдумливим читачам, адже збірка «Стежини зраненого серця» - це маніфест майбутньому, де «історію творять руками своїми». А випуск видання як соціально значущого засвідчує ще раз високий рівень помислів поета, адже він творив, за словами поетеси О. Царицанської з Чикаго, «…для України, не для слави».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стежини серденька, яке по - дорослому розуміє світ
«Я – дитина неба,
Я – дитина сонця!»
О. Лаврентьєв
Йдеться про другу книгу « Стежини зраненого серця», підсумок творчості надзвичайно талановитого полтавського поета, прозаїка, перекладача, якого, на жаль, уже немає з нами, Сашка Лаврентьєва. Ця дитина, попри важкі життєві обставини, на свої 16 років зуміла досягнути подвійного успіху, отримуючи насолоду від життя, яка трапляється у його збірці на кожному кроці ( «Мій світ – ласкавий і великий, Немає в нім хвороб і зради…») та досягти літературних вершин, що виявилось у поважному списку перемог у міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах.Прикладом же справжнього поета був для хлопця Б. Олійник, якому він присвятив рядки: « Є Великий поет в Україні/ Честь і розум – достатки єдині, /Славить пана Бориса ім’я/ Вічна Ворскла, полтавська земля». Серед поезій, наведених у збірці найбільше філософської лірики, де Сашко запитує:
« Чому я ТАК не бачив досі?», впевнений у майбутній дорозі : « Хоч малий, та твердо знаю я сьогодні,/ Буду капітаном в зоряній безодні», витворює яскраві і щирі дитячі образи: « У жовтій бандані, шорсткий, чорнобровий,[соняшник] /Веде дітвору тепер в світ кольоровий, /Де мрії збуваються, трави буяють,/ У небі метелики й пташки співають». У ліриці Сашка – купа вражень, позитивних і життєствердних, ось чому можна провести паралель з Лесею Українкою. Ось як він висловлює позицію у вірші «Мій Короленко» : « Щоб мати мужність правду говорити/ І хист – у душах співчуття будити/ – Великий Боже, дай мені талант,/ Як мав його незрячий музикант!». Характер громадянина, патріота рідного міста і країни має юний поет: « Вкраїни душу береже Полтава» («День міста»). Часто поезія сюжетна з інтелектуальними вкрапленнями, адже там можна уздріти світ козацтва і рицарства, «одвічного Херсонесу», смерек і сосен, пісень Р. Кириченко, легенд і затишних куточків рідного міста. Відкритість, тяга до спілкування послужили наявності у Сашкових віршах присвят мамі, В. Тарасенку, Б. Олійнику, В. Молдавановій, В. Ковалику, О. Урбан. Привертають увагу строфічне розмаїття поезій:від катрена з кільцем до верлібра, від ямба – до анапеста, що передає якнайкраще настрій автора.
У прозі Сашка він сам, життєві історії про негритянський борщ, кота Васю, його двір, про який Сашко з впевненістю заявляє: « А оскільки ми, незважаючи на дрібні й серйозні негаразди, знаходимо шляхи розв’язання своїх проблем, і при цьому зростаємо дружними, веселими, небайдужими, - майбутнє в України є, і буде воно справедливим і радісним, наша держава стане заможною і шанованою у світі.» ( Наш двір»). У прозі малого полтавця його світ, він сам і друзі, герої Полтави, що оживають, як - от І. Піддубний, В. Короленко. Особливе місце для автора у гуморі, який і є часто сюжетом оповідок.
Особливе місце у творчому спадку хлопця – листи, де весь світ спілкування Сашка, його радощі, переконання, жалі - до В. Нестайка, автора передмови до вищезгаданої книги, В. Тарчинця, Л. Хмелюк, В. Лис, С. Бульби,
А. Матковського, де він щиро й мудро описує своє життя і враження.
Чи не найцікавішим розділом книги є переспіви відомих поетів з української на російську і навпаки. Слід сказати, вийшло це в Сашка досить майстерно: переклади зі збереженням настрою, рими, ритму, поезій О. Гаран,
Т. Нікітіна, Ю. Покальчука, М. Волошина. Як бачимо, досить вагомий доробок для 16 – літньої дитини.
На жаль, зіронька малого надворсклянського поета рана згасла, але ми, його земляки, не можемо не пишатися такими рядками з одного з листів: « Я ще раз переконався у всемогутності Добра, у тому, що, творячи добро, як закликає це робити Борис Ілліч Олійник, ми всі побудуємо Велику, Могутню, Гуманну і Найкращу в світі країну – У К Р А Ї Н У, я у це щиро вірю».
Така громадянська позиція, щирий світ віри в життя є гарним прикладом як літературній молоді, так і просто вдумливим читачам, адже збірка «Стежини зраненого серця» - це маніфест майбутньому, де «історію творять руками своїми». А випуск видання як соціально значущого засвідчує ще раз високий рівень помислів поета, адже він творив, за словами поетеси О. Царицанської з Чикаго, «…для України, не для слави».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
