
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.13
12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
2025.07.13
08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
2025.07.11
21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
2025.07.11
18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
2025.07.11
06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
2025.07.11
05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
2025.07.11
00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього.
Де ванька напаскудив – там і «русскій дух».
Велика брехня – спосіб реалізації великої політики.
Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні.
Велич у спадок не передається,
2025.07.10
21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Світлана Сторожівська (1995) /
Рецензії
Стежини серденька, яке по - дорослому розуміє світ
Прикладом же справжнього поета був для хлопця Б. Олійник, якому він присвятив рядки: « Є Великий поет в Україні/ Честь і розум – достатки єдині, /Славить пана Бориса ім’я/ Вічна Ворскла, полтавська земля». Серед поезій, наведених у збірці найбільше філософської лірики, де Сашко запитує:
« Чому я ТАК не бачив досі?», впевнений у майбутній дорозі : « Хоч малий, та твердо знаю я сьогодні,/ Буду капітаном в зоряній безодні», витворює яскраві і щирі дитячі образи: « У жовтій бандані, шорсткий, чорнобровий,[соняшник] /Веде дітвору тепер в світ кольоровий, /Де мрії збуваються, трави буяють,/ У небі метелики й пташки співають». У ліриці Сашка – купа вражень, позитивних і життєствердних, ось чому можна провести паралель з Лесею Українкою. Ось як він висловлює позицію у вірші «Мій Короленко» : « Щоб мати мужність правду говорити/ І хист – у душах співчуття будити/ – Великий Боже, дай мені талант,/ Як мав його незрячий музикант!». Характер громадянина, патріота рідного міста і країни має юний поет: « Вкраїни душу береже Полтава» («День міста»). Часто поезія сюжетна з інтелектуальними вкрапленнями, адже там можна уздріти світ козацтва і рицарства, «одвічного Херсонесу», смерек і сосен, пісень Р. Кириченко, легенд і затишних куточків рідного міста. Відкритість, тяга до спілкування послужили наявності у Сашкових віршах присвят мамі, В. Тарасенку, Б. Олійнику, В. Молдавановій, В. Ковалику, О. Урбан. Привертають увагу строфічне розмаїття поезій:від катрена з кільцем до верлібра, від ямба – до анапеста, що передає якнайкраще настрій автора.
У прозі Сашка він сам, життєві історії про негритянський борщ, кота Васю, його двір, про який Сашко з впевненістю заявляє: « А оскільки ми, незважаючи на дрібні й серйозні негаразди, знаходимо шляхи розв’язання своїх проблем, і при цьому зростаємо дружними, веселими, небайдужими, - майбутнє в України є, і буде воно справедливим і радісним, наша держава стане заможною і шанованою у світі.» ( Наш двір»). У прозі малого полтавця його світ, він сам і друзі, герої Полтави, що оживають, як - от І. Піддубний, В. Короленко. Особливе місце для автора у гуморі, який і є часто сюжетом оповідок.
Особливе місце у творчому спадку хлопця – листи, де весь світ спілкування Сашка, його радощі, переконання, жалі - до В. Нестайка, автора передмови до вищезгаданої книги, В. Тарчинця, Л. Хмелюк, В. Лис, С. Бульби,
А. Матковського, де він щиро й мудро описує своє життя і враження.
Чи не найцікавішим розділом книги є переспіви відомих поетів з української на російську і навпаки. Слід сказати, вийшло це в Сашка досить майстерно: переклади зі збереженням настрою, рими, ритму, поезій О. Гаран,
Т. Нікітіна, Ю. Покальчука, М. Волошина. Як бачимо, досить вагомий доробок для 16 – літньої дитини.
На жаль, зіронька малого надворсклянського поета рана згасла, але ми, його земляки, не можемо не пишатися такими рядками з одного з листів: « Я ще раз переконався у всемогутності Добра, у тому, що, творячи добро, як закликає це робити Борис Ілліч Олійник, ми всі побудуємо Велику, Могутню, Гуманну і Найкращу в світі країну – У К Р А Ї Н У, я у це щиро вірю».
Така громадянська позиція, щирий світ віри в життя є гарним прикладом як літературній молоді, так і просто вдумливим читачам, адже збірка «Стежини зраненого серця» - це маніфест майбутньому, де «історію творять руками своїми». А випуск видання як соціально значущого засвідчує ще раз високий рівень помислів поета, адже він творив, за словами поетеси О. Царицанської з Чикаго, «…для України, не для слави».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Стежини серденька, яке по - дорослому розуміє світ
«Я – дитина неба,
Я – дитина сонця!»
О. Лаврентьєв
Йдеться про другу книгу « Стежини зраненого серця», підсумок творчості надзвичайно талановитого полтавського поета, прозаїка, перекладача, якого, на жаль, уже немає з нами, Сашка Лаврентьєва. Ця дитина, попри важкі життєві обставини, на свої 16 років зуміла досягнути подвійного успіху, отримуючи насолоду від життя, яка трапляється у його збірці на кожному кроці ( «Мій світ – ласкавий і великий, Немає в нім хвороб і зради…») та досягти літературних вершин, що виявилось у поважному списку перемог у міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах.Прикладом же справжнього поета був для хлопця Б. Олійник, якому він присвятив рядки: « Є Великий поет в Україні/ Честь і розум – достатки єдині, /Славить пана Бориса ім’я/ Вічна Ворскла, полтавська земля». Серед поезій, наведених у збірці найбільше філософської лірики, де Сашко запитує:
« Чому я ТАК не бачив досі?», впевнений у майбутній дорозі : « Хоч малий, та твердо знаю я сьогодні,/ Буду капітаном в зоряній безодні», витворює яскраві і щирі дитячі образи: « У жовтій бандані, шорсткий, чорнобровий,[соняшник] /Веде дітвору тепер в світ кольоровий, /Де мрії збуваються, трави буяють,/ У небі метелики й пташки співають». У ліриці Сашка – купа вражень, позитивних і життєствердних, ось чому можна провести паралель з Лесею Українкою. Ось як він висловлює позицію у вірші «Мій Короленко» : « Щоб мати мужність правду говорити/ І хист – у душах співчуття будити/ – Великий Боже, дай мені талант,/ Як мав його незрячий музикант!». Характер громадянина, патріота рідного міста і країни має юний поет: « Вкраїни душу береже Полтава» («День міста»). Часто поезія сюжетна з інтелектуальними вкрапленнями, адже там можна уздріти світ козацтва і рицарства, «одвічного Херсонесу», смерек і сосен, пісень Р. Кириченко, легенд і затишних куточків рідного міста. Відкритість, тяга до спілкування послужили наявності у Сашкових віршах присвят мамі, В. Тарасенку, Б. Олійнику, В. Молдавановій, В. Ковалику, О. Урбан. Привертають увагу строфічне розмаїття поезій:від катрена з кільцем до верлібра, від ямба – до анапеста, що передає якнайкраще настрій автора.
У прозі Сашка він сам, життєві історії про негритянський борщ, кота Васю, його двір, про який Сашко з впевненістю заявляє: « А оскільки ми, незважаючи на дрібні й серйозні негаразди, знаходимо шляхи розв’язання своїх проблем, і при цьому зростаємо дружними, веселими, небайдужими, - майбутнє в України є, і буде воно справедливим і радісним, наша держава стане заможною і шанованою у світі.» ( Наш двір»). У прозі малого полтавця його світ, він сам і друзі, герої Полтави, що оживають, як - от І. Піддубний, В. Короленко. Особливе місце для автора у гуморі, який і є часто сюжетом оповідок.
Особливе місце у творчому спадку хлопця – листи, де весь світ спілкування Сашка, його радощі, переконання, жалі - до В. Нестайка, автора передмови до вищезгаданої книги, В. Тарчинця, Л. Хмелюк, В. Лис, С. Бульби,
А. Матковського, де він щиро й мудро описує своє життя і враження.
Чи не найцікавішим розділом книги є переспіви відомих поетів з української на російську і навпаки. Слід сказати, вийшло це в Сашка досить майстерно: переклади зі збереженням настрою, рими, ритму, поезій О. Гаран,
Т. Нікітіна, Ю. Покальчука, М. Волошина. Як бачимо, досить вагомий доробок для 16 – літньої дитини.
На жаль, зіронька малого надворсклянського поета рана згасла, але ми, його земляки, не можемо не пишатися такими рядками з одного з листів: « Я ще раз переконався у всемогутності Добра, у тому, що, творячи добро, як закликає це робити Борис Ілліч Олійник, ми всі побудуємо Велику, Могутню, Гуманну і Найкращу в світі країну – У К Р А Ї Н У, я у це щиро вірю».
Така громадянська позиція, щирий світ віри в життя є гарним прикладом як літературній молоді, так і просто вдумливим читачам, адже збірка «Стежини зраненого серця» - це маніфест майбутньому, де «історію творять руками своїми». А випуск видання як соціально значущого засвідчує ще раз високий рівень помислів поета, адже він творив, за словами поетеси О. Царицанської з Чикаго, «…для України, не для слави».
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію