Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.02
14:51
Не світять ліхтарі. Лише вогні
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.
Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,
Замислених багатоповерхівок.
Засипав землю сніг, а в далині
Нечутний спів - мого життя уривок.
Скрізь - темрява. Дитинства милий двір
Все дивиться на білі кучугури.
Моя душа - занедбаний пустир,
2026.01.02
14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
2026.01.02
13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
2026.01.02
13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
2026.01.02
13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
2026.01.02
11:05
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
2026.01.02
10:59
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
2026.01.01
21:12
Я народився в п’ятдесятих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
2026.01.01
14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
2026.01.01
13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
2026.01.01
13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
2026.01.01
11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
2026.01.01
11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
2026.01.01
10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
2025.12.31
22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.
***
А партія лакеїв... погоріла
2025.12.31
18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Невиліковна «недуга» серця
Кожна книга, що отримує диплом – відзнаку престижного літературного конкурсу «Коронація слова» миттєво стає бестселером, а її автор здобуває прихильність поціновувачів вишуканого літературного слова. Проте, на мою думку, дуже важливим аспектом актуальності та потрібності книги для читача є її здатність примусити нас замислитися над «вічними темами», по іншому переосмислити власні думки та вчинки. Саме такою темою є той невгасимий вогник кохання, дбайливо леліяний двома людьми в постійних труднощах звичайного життя. Особливо витончено та реалістично опрацьовує цю тему сучасна українська письменниця Дара Корній у своєму новому романі «Тому, що ти є». Чи може світле почуття кохання виникнути в ранньому дитинстві, коли оточуючі не сприймають цього серйозно і радше вважають просто грою, яка швидко набридне і мабуть мине?. Головні герої роману Оксана та Олександр, які ходили разом до одного дитсадка сміливо та впевнено підтверджують таке переконання, оскільки навіть перебуваючи на відстані тисяч кілометрів одне від одного всіма фібрами душі відчувають всі радощі та болі коханого серця, яке б’ється заради тебе… А будь – які спроби налагодити життя з кимось іншим навіть для добробуту і щастя дитини зазнають невдачі.
За жанром « Тому, що ти є» - міський роман. Події роману відбуваються то в маленькому провінційному містечку, де Олександр стає успішним хірургом районної лікарні і щодня рятує життя вдячним пацієнтам,але є безсилим у боротьбі з невиліковною недугою, яка відбирає останні сили його коханої Оксани, то в Києві в період буремних суспільно-політичних подій «Революції на граніті», адже Оксана була активною натхненною учасницею цих подій.
Кохання, яке є сенсом життя обох персонажів є своєрідним тлом для висвітлення проблеми корупції в медицині і непрофесіоналізм лікарів – хірургів районної лікарні, проблеми насильства в сім’ ї. Найбільше вражає те, що секретарка проректора університету готова терпіти побої заради розкішного життя в модній квартирі і фінансового задоволення її найменшої примхи.
Дара Корній виписує два варіанти кінцівки своєї книги: Песимістичний – Оксана помирає, а Олександр страждає на нервовий розлад і решту життя перебуває в психіатричній лікарні і оптимістичний – закохані щасливо живуть в Луцьку, куди переїжджають зі столиці, і народжують жаданого синочка, а смерть Оксани лише наснилася її коханому в жахливому сні. Таким чином письменниця дає читачам право вибору трактування роману і спонукає нас до роздумів і усвідомлення того які цінності є найважливішими і справжніми на життєвій дорозі сучасної людини. Схожий художній прийом застосовує в своєму інтелектуальному постмодерністичному романі «Коханка французького лейтенанта» англійський письменник Джон Фаулз. Втім, можливо, це лише моє суб’єктивне бачення чудового роману «Тому, що ти є » і кожен читач по – новому трактуватиме цю вдумливу, повчальну книгу про кохання?.
15.07.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Невиліковна «недуга» серця
Відгук на роман «Тому, що ти є» сучасної української письменниці Дари Корній Х: «Клуб сімейного дозвілля», 2013 -240 с.
Кожна книга, що отримує диплом – відзнаку престижного літературного конкурсу «Коронація слова» миттєво стає бестселером, а її автор здобуває прихильність поціновувачів вишуканого літературного слова. Проте, на мою думку, дуже важливим аспектом актуальності та потрібності книги для читача є її здатність примусити нас замислитися над «вічними темами», по іншому переосмислити власні думки та вчинки. Саме такою темою є той невгасимий вогник кохання, дбайливо леліяний двома людьми в постійних труднощах звичайного життя. Особливо витончено та реалістично опрацьовує цю тему сучасна українська письменниця Дара Корній у своєму новому романі «Тому, що ти є». Чи може світле почуття кохання виникнути в ранньому дитинстві, коли оточуючі не сприймають цього серйозно і радше вважають просто грою, яка швидко набридне і мабуть мине?. Головні герої роману Оксана та Олександр, які ходили разом до одного дитсадка сміливо та впевнено підтверджують таке переконання, оскільки навіть перебуваючи на відстані тисяч кілометрів одне від одного всіма фібрами душі відчувають всі радощі та болі коханого серця, яке б’ється заради тебе… А будь – які спроби налагодити життя з кимось іншим навіть для добробуту і щастя дитини зазнають невдачі.
За жанром « Тому, що ти є» - міський роман. Події роману відбуваються то в маленькому провінційному містечку, де Олександр стає успішним хірургом районної лікарні і щодня рятує життя вдячним пацієнтам,але є безсилим у боротьбі з невиліковною недугою, яка відбирає останні сили його коханої Оксани, то в Києві в період буремних суспільно-політичних подій «Революції на граніті», адже Оксана була активною натхненною учасницею цих подій.
Кохання, яке є сенсом життя обох персонажів є своєрідним тлом для висвітлення проблеми корупції в медицині і непрофесіоналізм лікарів – хірургів районної лікарні, проблеми насильства в сім’ ї. Найбільше вражає те, що секретарка проректора університету готова терпіти побої заради розкішного життя в модній квартирі і фінансового задоволення її найменшої примхи.
Дара Корній виписує два варіанти кінцівки своєї книги: Песимістичний – Оксана помирає, а Олександр страждає на нервовий розлад і решту життя перебуває в психіатричній лікарні і оптимістичний – закохані щасливо живуть в Луцьку, куди переїжджають зі столиці, і народжують жаданого синочка, а смерть Оксани лише наснилася її коханому в жахливому сні. Таким чином письменниця дає читачам право вибору трактування роману і спонукає нас до роздумів і усвідомлення того які цінності є найважливішими і справжніми на життєвій дорозі сучасної людини. Схожий художній прийом застосовує в своєму інтелектуальному постмодерністичному романі «Коханка французького лейтенанта» англійський письменник Джон Фаулз. Втім, можливо, це лише моє суб’єктивне бачення чудового роману «Тому, що ти є » і кожен читач по – новому трактуватиме цю вдумливу, повчальну книгу про кохання?.
15.07.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
