Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.21
22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.
На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.
На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,
2025.11.21
21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів
2025.11.21
21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі
я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі
я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам
2025.11.21
16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім
2025.11.21
16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,
2025.11.21
15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів
2025.11.21
09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
2025.11.21
02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
2025.11.20
22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
2025.11.20
21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
2025.11.20
21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
2025.11.20
13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.20
10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
2025.11.20
07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
2025.11.20
00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Невиліковна «недуга» серця
Кожна книга, що отримує диплом – відзнаку престижного літературного конкурсу «Коронація слова» миттєво стає бестселером, а її автор здобуває прихильність поціновувачів вишуканого літературного слова. Проте, на мою думку, дуже важливим аспектом актуальності та потрібності книги для читача є її здатність примусити нас замислитися над «вічними темами», по іншому переосмислити власні думки та вчинки. Саме такою темою є той невгасимий вогник кохання, дбайливо леліяний двома людьми в постійних труднощах звичайного життя. Особливо витончено та реалістично опрацьовує цю тему сучасна українська письменниця Дара Корній у своєму новому романі «Тому, що ти є». Чи може світле почуття кохання виникнути в ранньому дитинстві, коли оточуючі не сприймають цього серйозно і радше вважають просто грою, яка швидко набридне і мабуть мине?. Головні герої роману Оксана та Олександр, які ходили разом до одного дитсадка сміливо та впевнено підтверджують таке переконання, оскільки навіть перебуваючи на відстані тисяч кілометрів одне від одного всіма фібрами душі відчувають всі радощі та болі коханого серця, яке б’ється заради тебе… А будь – які спроби налагодити життя з кимось іншим навіть для добробуту і щастя дитини зазнають невдачі.
За жанром « Тому, що ти є» - міський роман. Події роману відбуваються то в маленькому провінційному містечку, де Олександр стає успішним хірургом районної лікарні і щодня рятує життя вдячним пацієнтам,але є безсилим у боротьбі з невиліковною недугою, яка відбирає останні сили його коханої Оксани, то в Києві в період буремних суспільно-політичних подій «Революції на граніті», адже Оксана була активною натхненною учасницею цих подій.
Кохання, яке є сенсом життя обох персонажів є своєрідним тлом для висвітлення проблеми корупції в медицині і непрофесіоналізм лікарів – хірургів районної лікарні, проблеми насильства в сім’ ї. Найбільше вражає те, що секретарка проректора університету готова терпіти побої заради розкішного життя в модній квартирі і фінансового задоволення її найменшої примхи.
Дара Корній виписує два варіанти кінцівки своєї книги: Песимістичний – Оксана помирає, а Олександр страждає на нервовий розлад і решту життя перебуває в психіатричній лікарні і оптимістичний – закохані щасливо живуть в Луцьку, куди переїжджають зі столиці, і народжують жаданого синочка, а смерть Оксани лише наснилася її коханому в жахливому сні. Таким чином письменниця дає читачам право вибору трактування роману і спонукає нас до роздумів і усвідомлення того які цінності є найважливішими і справжніми на життєвій дорозі сучасної людини. Схожий художній прийом застосовує в своєму інтелектуальному постмодерністичному романі «Коханка французького лейтенанта» англійський письменник Джон Фаулз. Втім, можливо, це лише моє суб’єктивне бачення чудового роману «Тому, що ти є » і кожен читач по – новому трактуватиме цю вдумливу, повчальну книгу про кохання?.
15.07.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Невиліковна «недуга» серця
Відгук на роман «Тому, що ти є» сучасної української письменниці Дари Корній Х: «Клуб сімейного дозвілля», 2013 -240 с.
Кожна книга, що отримує диплом – відзнаку престижного літературного конкурсу «Коронація слова» миттєво стає бестселером, а її автор здобуває прихильність поціновувачів вишуканого літературного слова. Проте, на мою думку, дуже важливим аспектом актуальності та потрібності книги для читача є її здатність примусити нас замислитися над «вічними темами», по іншому переосмислити власні думки та вчинки. Саме такою темою є той невгасимий вогник кохання, дбайливо леліяний двома людьми в постійних труднощах звичайного життя. Особливо витончено та реалістично опрацьовує цю тему сучасна українська письменниця Дара Корній у своєму новому романі «Тому, що ти є». Чи може світле почуття кохання виникнути в ранньому дитинстві, коли оточуючі не сприймають цього серйозно і радше вважають просто грою, яка швидко набридне і мабуть мине?. Головні герої роману Оксана та Олександр, які ходили разом до одного дитсадка сміливо та впевнено підтверджують таке переконання, оскільки навіть перебуваючи на відстані тисяч кілометрів одне від одного всіма фібрами душі відчувають всі радощі та болі коханого серця, яке б’ється заради тебе… А будь – які спроби налагодити життя з кимось іншим навіть для добробуту і щастя дитини зазнають невдачі.
За жанром « Тому, що ти є» - міський роман. Події роману відбуваються то в маленькому провінційному містечку, де Олександр стає успішним хірургом районної лікарні і щодня рятує життя вдячним пацієнтам,але є безсилим у боротьбі з невиліковною недугою, яка відбирає останні сили його коханої Оксани, то в Києві в період буремних суспільно-політичних подій «Революції на граніті», адже Оксана була активною натхненною учасницею цих подій.
Кохання, яке є сенсом життя обох персонажів є своєрідним тлом для висвітлення проблеми корупції в медицині і непрофесіоналізм лікарів – хірургів районної лікарні, проблеми насильства в сім’ ї. Найбільше вражає те, що секретарка проректора університету готова терпіти побої заради розкішного життя в модній квартирі і фінансового задоволення її найменшої примхи.
Дара Корній виписує два варіанти кінцівки своєї книги: Песимістичний – Оксана помирає, а Олександр страждає на нервовий розлад і решту життя перебуває в психіатричній лікарні і оптимістичний – закохані щасливо живуть в Луцьку, куди переїжджають зі столиці, і народжують жаданого синочка, а смерть Оксани лише наснилася її коханому в жахливому сні. Таким чином письменниця дає читачам право вибору трактування роману і спонукає нас до роздумів і усвідомлення того які цінності є найважливішими і справжніми на життєвій дорозі сучасної людини. Схожий художній прийом застосовує в своєму інтелектуальному постмодерністичному романі «Коханка французького лейтенанта» англійський письменник Джон Фаулз. Втім, можливо, це лише моє суб’єктивне бачення чудового роману «Тому, що ти є » і кожен читач по – новому трактуватиме цю вдумливу, повчальну книгу про кохання?.
15.07.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
